Дана стаття є спробою прогнозування напрямків ймовірного наступу російсько-терористичних сил на лінії зіткнення. Суб’єктивний аналіз автора базується як на фактичному матеріалі (інформація щодо кількості та складу терористичних військ за основними напрямками), так й відвертих припущеннях щодо стратегії ведення воєнних дій, враховуючи місцеву специфіку. Останнє базується на особистому досвіді та світосприйнятті автора, який все своє свідоме життя прожив в Донецьку та присвятив останні 10 років вивченню безпекових питань. Стратегічні припущення є важливішими за знання кількісних та якісних характеристик збройних формувань, оскільки цінність подібної інформації вимірюється часовим проміжком, у якому ці сили статично дислоковані на одній території. Постійний хаотичний рух військових ешелонів на територіях контрольованих ДНР та ЛНР, діяльність диверсійно-розвідницьких груп (ДРГ), неконтрольованість кордонів та відносно висока мобільність терористів (за 4 години можна маршем перекинути будь-які сили на відстань 100 км.), що посилюється мірами маскування важкої техніки від представників спостережної місії ОБСЄ, створюють несприятливі умови для прогнозування тактичних дій на фронті. Втім, якщо передбачити цілі наступу, абстрагуватись від великого обсягу фактичного масиву інформації, адекватне та раціональне прогнозування цілком можливе.
Почнемо з часових прогнозів. Найпевніше, важливою умовою початку наступу, що збільшує ефект раптовості та зумовлює природне маскування, є наявність зелених насаджень (так званих «зеленок»). Хоча своєрідні вигоди отримає й сторона, що захищається, найбільше користі від сезонної «зеленки» вбачається саме для сторони, що планує наступ, використовує тактику ДРГ в тилу супротивника. Значне накопичення російських сил на кордоні та на території «республік», жорстке підпорядкування розрізнених збройних підрозділів бойовиків єдиному командуванню, формуванню так званих об’єднаних збройних сил ДНР та ЛНР, що відбулось під наглядом та із залученням російських фахівців з ФСБ та ГРУ на протязі двох місяців, свідчить про відверто немирний характер намірів. Терористам важливо не перетримати власні збройні сили, аби новоспечені «солдати Новоросії» не перегоріли морально, а відправлені у «відрядження» солдати регулярної армії Російської Федерації не почали дозволяти собі зайві небезпечні думки. Виходячи з наведеної логіки масштабного наступу варто очікувати наприкінці квітня.
Передумовою наступу буде велика провокація, яку готують терористи, що має виправдати агресію. Провокаторами можуть виступити перевдягнуті в українську форму російські диверсанти, що влаштують теракт з масовими людськими втратами на території підконтрольній ДНР та ЛНР. Не виключена також можливість інсценування атаки українських патріотів на проросійські установи та організації на території України, силовий зрив мирних заходів лівих політичних сил, приурочених до травневих свят, у різних куточках України, але передусім – в Харкові та Одесі.
Наступ розпочнеться одночасно на всій лінії розмежування, проте розвинути успіх можна буде виключно за умови налагоджених ліній постачання. Відповідна сприятлива логістика найкраще забезпечується залізничним сполученням за трьома основними напрямками – Іловайськ (зброя та підкріплення спрямовується в напрямку Донецька та Маріуполя), Дебальцеве (місцеве угрупування, Горлівка та Первомайськ), Краснодон (Луганський напрямок). Оскільки пропускна спосібність залізничної станції Краснодон є порівняно невеликою, для забезпечення північного напрямку також активно використовується автомобільний транспорт, зокрема так звані «гуманітарні конвої».
З приводу морального стану терористичних угруповань на окремих ділянках фронту важко сказати щось конкретне, оскільки найбільш боєздатними є лише окремі підрозділі так званого «ополчення» та підрозділи російських військ. При цьому у випадку обрання об’ єкта для атаки вони можуть бути перекинуті в будь який район (що вже неодноразово спостерігалось), замінивши на вістрі наступу частини, що традиційно знаходяться на фронті в цій місцевості. Приймаючи до уваги локальність території, залученої до конфлікту, та достатньо розвинену систему комунікацій на Донбасі, варто виходити із припущення, що такі маневри будуть здійснені у найкоротші терміни, й в будь якому разі при наступі терористів українським військовим доведеться зіткнутися із мотивованим та стійким у моральному плані супротивником.
Істотний влив на визначення пріоритетного напрямку для наступу мають такі чинники, як підготовлений супротив збройних сил України та добровольчих підрозділів, а також театр військових дій (а priori маневрені бойові дії легше проводити на пересіченій місцевості). Проте найбільш визначальним чинником залишається стратегічна значимість напрямку.
Ми розробили досить просту систему розрахунків вірогідності напрямку наступу, яка включає озвучені тези. Кожен чинник, який знаходиться в ієрархічній послідовності (за рівних показників кількості балів враховується важливість чинників) оцінюється за 5-ти бальною шкалою.
А) Стратегічна значимість напрямку
Б) Театр військових дій (сприятливість географічної місцевості, можливості для маневрів)
В) Відсутність укріплень Збройних сил України (оборонні можливості)
Г) Логістика, канали забезпечення терористів
Д) Моральний стан, кількість сил (готовність до наступу)
1. Луганський напрямок (на Щастя, Станицю Луганську – на Новоайдар)
А) 2 бали.
Має важливе локальне значення через контроль за необхідними терористичному угрупованню ЛНР ресурсами (насамперед – електростанція в Щасті). Північний напрямок відкриває терористам луганський степ, малонаселений та неперспективний з точки зору бойових дій. Проте із захопленням прикордонних ділянок збільшується кількість неконтрольованого Україною кордону. Північ Луганської області з часом може перетворитися на плацдарм для подальшого наступу на Харків.
Б) 3 бали.
З великих перепон, що є на заваді можливості наступу за цим напрямком, варто виділити річку Сіверський Донець, по лінії якої на разі відбувається розмежування. Втім, за наявності відповідних технічних засобів та можливості «відпрацювання» українських рубежів через кордон за допомогою артилерії з території Росії (в районі Красної Талівки) або з прямим залученням російських ДРГ, умови ТВД в цьому районі цілком сприятливі. Пересічена місцевість сприяє заняттю висот, контроль над якими надасть терористам істотну тактичну перевагу.
В) 5 балів.
Обороноздатність району забезпечують регулярні збройні сили України, погранотряди та добровольчі батальйони, зокрема «Айдар», що майже не користується підтримкою місцевих, має сумнівну репутацію. Відстань до резервів досить істотна, оперативне реагування на низькому рівні. Найбільш сприятливі умови для терористів.
Г) 1 бал.
Відсутність можливості забезпечення через великий залізничний вузол, розтягнута ділянка фронту. Серед переваг – близькість кордону.
Д) 2 бали.
З огляду на наявність конфлікту між головою ЛНР Ігорем Плотницьким та козацькими формуваннями, які часто влаштовують самоуправство, відверто конфліктують з російськими військовими та луганськими сепаратистами, вбачається ймовірною висока вірогідність потреби залучення «козачків» військовою справою – масштабним наступом. Проте існують сумніви щодо бойового злагодження підрозділів та дотримання необхідної субординації.
Загальна кількість балів: 13
2. Бахмутська траса (на Лисичанськ, Сєверодонецьк, Рубіжне)
А) 3 бали.
Захоплення великої промислової агломерації (що саме по собі є гарним стимулом для терористів) відкриває шлях для агресії за слов’янським напрямком, що, разом з одночасним успіхом в Артемівську створить передумови утворення величезного напівкотла з центром у Сіверську та підходами до Краматорську (адміністративний центр області та військовий штаб). Крім того, успішний наступ в цьому напрямі створює загрозу для угруповання українських військових під Луганськом, захищає фланг при потенційному ударі по Артемівську.
Б) 2 бали.
Можливий наступ ускладнюється географічними умовами. Район з щільною промислово-цивільною забудовою, великим рівнем урбанізації, що призводить до ускладнення проведення військових дій.
В) 4 бали.
Ситуація, схожа з Луганським напрямком. З мінусів для терористів – ТВД сприяє обороні.
Г) 2 бали.
Невелика ділянка фронту сприяє концентрації вогневих зусиль. Можливе забезпечення через Дебальцеве.
Д) 1 бал.
На цій ділянці діють козацькі загони та батальйони ЛНР, що мають відносно низький рівень підготовки, внаслідок чого вони постійно зазнають втрат. Ці сили можуть бути підкріплені резервом російських регулярних військ, дислокованих в Перевальську та Ровеньках.
Загальна кількість балів: 12
3. Артемівськ
А) 5 бали.
Захоплення Артемівську відкриває великий простір для планування терористами наступальних дій в різних напрямках – для підтримки Донецька (на південний захід – Костянтинівка), для захоплення Слов’янська (на північний захід – напрям має для терористів велике моральне значення), для флангової підтримки наступу на Бахмутському напрямі (на північ – Сєверодонецьк).
Б) 5 балів.
Найбільш сприятливі умови для наступу – пагориста місцевість, відсутність природних обмежувачів, широкий фронт, можливість наступу як зі сторони Дебальцевого та Горлівки, так й зі сторони Попасної.
В) 2 бали.
Викликає занепокоєння стан української оборони в цьому районі, оскільки до останнього часу вона будувалась навколо Дебальцево – не зрозуміло, чи вдалося відновити її на лінії Артемівська. В районі Артемівська дислоковано багато підрозділів ЗСУ, виведених з під Дебальцевого. Резерви можуть бути стягнені досить оперативно (відстань до Слов’янска – передової бази ЗСУ – близько 50 км.)
Г) 5 балів.
Компактна ділянка фронту, забезпечення через залізничний вузол та трасу Ростов-Харків.
Д) 5 балів.
В дебальцевській операції були задіяні «заблукалі» підрозділи регулярних збройних сил Російської Федерації під керівництвом російських генералів. На цій ділянці дислоковані найбільш досвідчені частини найманців, моральний дух яких, після взяття Дебальцевого, є істотно високим.
Загальна кількість балів: 22
4. Донецьк-Горлівка (на Костянтинівку, Красноармійськ, Курахове)
А) 1 бал.
Атака за донецьким напрямком малоймовірна з ідеологічних причин. Терористи мають змогу спекулювати на артилерійських обстрілах ЗСУ мирних кварталів в Донецьку (які вони здійснюють самі з метою провокацій). Картинка для російського телебачення перевищує ймовірні тактичні вигоди, зокрема щодо підкріплення південного флангу, який має велике стратегічне значення.
Б) 1 бал.
Найгірші умови для ведення воєнних дій, оскільки цей район максимально урбанізований (зокрема Кураховський та Красноармійський напрямки), має щільну забудову. Костянтинівка має також природній рубіж оборони – ландшафтний парк Клебан-Бик.
В) 3 бали.
Оборонні редути за Донецьким напрямком обороняють найкращі, гарно забезпечені добровольчі підрозділи у поєднанні з досвідченими армійськими підрозділами, які пройшли іспит Донецьким аеропортом. ТВД сприяє оборонним діям. Проте відсутність активних дій на цьому напрямі (Курахове, Красноармійськ) могла призвести до зниження боєздатності розташованих там українських підрозділів.
Г) 3 бали.
Можливість забезпечення через залізничний вузол в Іловайську, автомобільні шляхи Сніжне та Амросіївку. Серед істотних мінусів – розтягнутість ділянки фронту.
Д) 4 бали.
З одного боку в Донецьку та Горлівці дислоковані найбільш боєздатні підрозділи ДНР та ЛНР. З іншого – присутня погана субординація, зокрема батальйон «Восток» польового командира Ходаковського (якого пов’язують з Ахметовим) не підпорядкований об’єднаним збройним силам «республіки», існують проблеми з кавказьким легіоном.
Загальна кількість балів: 12
5. Південь (Волноваха, Маріуполь)
А) 4 бали.
Маріуполь все ще залишається найбажанішою ціллю російських терористів. Взяття великого промислового портового міста відкриває прямий шлях та довгострокову перспективу проторення суходільного коридору через південь Запорізької області та Херсонську область до Криму, створення поясу нестабільності на Півдні України. Проте реальний ефект, в разі захоплення Маріуполя, для терористів є незначним – продовжувати наступ в напрямі Криму неможливо через все ті ж географічні умови та потенційну розтягнутість комунікацій, сам Маріуполь в якості порту не має такого важливого комунікаційного значення, як це змальовують деякі експерти.
Б) 4 бали.
Відкритий степ та рівнинна місцевість не сприяє раптовості проведення наступальних акцій. Проте у відкритому полі легше застосувати важку техніку (танки), ТВД в регіоні сприяє маневровим діям. Географічні умови в регіоні несприятливі для ведення тривалої осади Маріуполя (степова зона не залишає наступаючим силам багато простору для обладнання позицій).
В) 1 бал.
Маріуполь має декілька ліній укріплень, оборона в Маріуполі є найбільш підготовленою (до того ж місто рекламувалось як символ успішного спротиву, тому його не залишать без захисту ще й з пропагандистських міркувань). Військові дії на передовій (Широкине) здійснюють досвідчені бійці добровольчих батальйонів. Фактично, порт перетворений на укріплену фортецю, резерви знаходяться на відстані не більше ніж 50 км. Можливість морського десантування достатньо низька.
Г) 4 бали.
Налагоджене автомобільне постачання боєприпасів та озброєння через кордон в Амросіївці, Тельманово, Новоазовську, а також залізницею через Іловайськ. Близькість кордону спрощує механізми забезпечення.
Д) 3 бали.
Найбільші втрати терористів внаслідок тактичних зіткнень. Проте на цій ділянці можуть бути залучені регулярні російські війська. Велика кількість терористичних сил наразі окопується, займає позицію очікування.
Загальна кількість балів: 16
Таким чином, найбільш вірогідним напрямком для удару російсько-терористичних сил є Артемівськ. Безумовно, наведена система розрахунків виглядає досить дилетантською, поверхневою (оскільки для повноти картини мають бути також враховані сукупності та другорядні чинники), суб’єктивною та потребує вдосконалення. Проте для нефахівця – це відправна точка для власного аналізу, конкурентності думок, підготовки психології суспільства до невідворотних подій, пов’язаних з російською агресією в Україні.
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym

