четвер, 30 Червень, 2022
pluken
Головна / Думки та коментарі / Оманливий мир або затишшя перед бурею
BTR_ukr

Оманливий мир або затишшя перед бурею

Share Button

BTR_ukrПодії на сході України за останній тиждень значно стабілізувались. Дехто навіть заговорив про перспективу тривалого миру. Проте такі оптимістичні думки, вочевидь, є завчасними й несуть собою більше шкоди – створюється ілюзія успішності переговорного миротворчого процесу. Але це тільки ілюзія.

Мир, контури якого окреслені Мінськом-2, має декілька політичних передумов, які є нездійсненними. Й першою з них є необхідність діалогу між Києвом та лідерами бойовиків-сепаратистів з метою проведення місцевих виборів, конституційних змін в Україні. Київ знову має визначити території, на які буде розповсюджуватись особливий статус (щось на зразок автономії) – райони Донецької та Луганської області, неконтрольовані Україною. За умови відкритої, незахищеної частини кордону з Росією, постійних поставок через ці ділянки кордону ешелонів з озброєнням, навряд чи Верховна Рада та президент підуть на настільки непопулярний крок, як надання особливого статусу та контакти з сепаратистами. Цей крок матиме наслідками невдоволення військових, зокрема представників добровольчих батальйонів, що може навіть призвести до третього майдану. Ніхто не зрозуміє Порошенка й, тем паче, яструба Яценюка, якщо вони наважаться змінити власну непохитну лінію на дотримання суверенітету на щось більш миротворче й податливе.
Сам факт продовження озброєння «республік», яке триває зараз, нічого гарного також не обіцяє. Разом з відведенням озброєнь, яке активно симулюють обидві сторони конфлікту (передусім бойовики, адже ніхто не хоче оголювати свої краї оборони), лунають заяви про необхідність миру навіть від деяких представників ДНР та ЛНР. Так, зокрема, Дейнега від ЛНР та Пургін від ДНР, у своїх виступах, сповнених миротворчої риторики, закликають Київ до діалогу.

Мов, якщо ми припинили вогонь (насправді обстріли тривають на окремих ділянках, в тому числі із застосуванням артилерії), відвели важке озброєння (насправді замаскували у зоні до 20 км.), тож наступним має стати політичний діалог. Ця блюзнірська традиція «казати одне, а робити інакше» у виконанні маріонеток Кремля, веде корінням до самого предводителя всіх свої маріонеток – Путіна часів Кримської кризи в березні 2014 р., коли президент Росії говорив одне (воєнторг та кримська самооборона), а діяв інакше («зелені чоловічки»). Так й зараз, за промовами другосортних лідерів ДНР та ЛНР (цікаво, що ані Захарченко ані Плотницький, яких відносять до яструбів (особливо першого) жодних обіцянок стосовно політичних переговорів не давали – навпаки, призов у лави збройних сил ДНР та ЛНР триває й лише посилюється) стоїть просте замулювання очей, спрямоване на зовнішніх реципієнтів – передусім на Олланда та Меркель, а також Обаму. Це симуляція миротворчих зусиль, яких насправді немає, намагання позбавити Україну зовнішньої підтримки та постачання летальної зброї від союзників. Дехто в Європі ведеться на подібні улещування – іспанці вже закликають дати миру шанс в Україні. Це гра дипломатів, які не розуміють справжні ставки Росії у цій грі.

Маховик агресії вже готовий до розгортання. Масштабні стотисячні навчання ПВО Росії (ще одна ознака можливого застосування авіації в конфлікті), розгортання величезного військового угруповання в Криму, чергові провокації за балтійським напрямком, стримування російськими кораблями у нейтральних водах Чорного моря військових навчань країн НАТО… На українському фронті постійно зростає кількість обстрілів, їх інтенсивність. У Донецьку, Авдіївці, Пісках, Широкиному вже навіть фіксуються обстріли терористами з «відведених» «Градів». Так було у всі попередні деескалації, коли за дводенним затишшям знову починались обстріли з щоденно зростаючою інтенсивністю (при цьому збройні сили України виконують роль мішені, сковані неможливістю маневрів та дій у відповідь на виконання наказу про припинення вогню). Якщо одна сторона конфлікту нарощує м’язи, постійно озброюється, має майже невичерпні ресурси боєприпасів, накопичені за дні «миру», то другій стороні годі й марити мирними сценаріями. Ця зброя має колись вистрілити, й ми маємо бути готовими до цього. Жодна зі стратегічних цілей Росії в Україні не досягнута (очікуване взяття напівкотла Дебальцевого було тактичним кроком, який просто спрощує підвезення зброї на передову), тож заспокоюватись зарано.

Valeriy Kravchenko

Share Button

Також перегляньте

Fot.. twitter.com/mon.gov.pl

Польсько-білоруський кордон: міграційна криза напередодні “Заходу-21”

Відповідно до попередніх прогнозів, наступні кризові дні на польсько-білоруському кордоні принесуть лише негативні наслідки для …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.