Portal polsko-ukraiński Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Related Articles
НАТО формулює нову стратегію стосовно так званих «мережених воєн». Її сутність полягає у спробі застосування міжнародного права війни до можливих мережених кібератак та їх наслідків.
Як відомо, правової основи для встановлення загальних правил ведення війни на просторах Інтернету досі не існувало. Втім, як повідомила газета Deutsche Welle, країни-члени Альянсу мають намір погодити свої позиції й офіційно почати застосування деяких міжнародно-правових норм ведення війни відносно атак, що наносяться у віртуальному просторі.
Крок, який давно назрів
Міжнародне право регламентує питання коли й за яких обставин може початися війна, а також які закони мають застосовуватися в умовах військових дій. В цю сферу входить і так зване міжнародне гуманітарне право. Воно, зокрема, визначає, хто є учасником війни, а хто ні, а також регулює поводження як з військовополоненими, так і, зокрема, з культурними цінностями. Наприклад, держави можуть вести бойові дії лише проти інших учасників війни та атакувати лише військові об’єкти. Водночас напади на мирних жителів та їхнє майно заборонені. Нині ж військові операції все частіше готуються й ведуться за допомогою Всесвітньої мережі, та якщо міжнародно-правові норми ведення воєн стануть обов’язковими й для Інтернету, то країни будуть більшою мірою захищені від кібератак.
Прямі й непрямі загрози
Урядами багатьох країн досі не розроблено чітких норм протидії ним. Кібератакою не можна фізично знищити будь-який військовий об’єкт, проте вона може спричинити катастрофічні наслідки для мирних жителів та їхнього майна.
Небезпека кібератак зокрема полягає у створенні загрози життю і здоров’ю тисяч мирних громадян. Наприклад, через Інтернет можна відкрити греблі і влаштувати повінь, або спричинити аварії на хімічних заводах й атомних електростанціях, що призведе до глобальної екологічної катастрофи. Адже навіть цілеспрямована атака, заради нанесення збитку військовому потенціалу супротивника, може принести супутні втрати й людські жертви серед мирного населення.
Зовсім реальною стає ситуація: коли одна із сторін під час війни виведе з ладу радарну систему противника, то під загрозою опиниться також і вся цивільна авіація.
На щастя, досі не траплялося випадків великих фізичних руйнувань внаслідок кібератак. Але у експертів вже з’являються побоювання, що до цього може дійти в будь-яку мить.
Право на самооборону
Згідно ст. 36 першого Додаткового протоколу Женевських конвенцій про захист цивільного населення під час війни, держави зобов’язані застосовувати міжнародне право й відносно нових засобів і можливостей ведення військових дій.
У 2013 році експертна група у складі 20 осіб вивчила конкретні варіанти реалізації цих вимог й опублікувала результати дослідження в так званому «Талліннському» довіднику. Експерти констатували, що міжнародно-правові норми ведення війни повинні діяти й у віртуальному світі. На їхню думку, немає великої різниці чи застосовуються ці принципи на війнах, що ведуться за допомогою гармат, чи у комп’ютерних війнах. Кібератаки, що призводять до жертв серед цивільного населення, мають бути заборонені так само, як і повітряні нальоти на лікарні та школи.
Набагато складніше відповісти на питання коли кібератака порушує заборону ООН на вживання насильства, і в яких випадках атакована держава може застосувати військову силу для відбиття кібернападу?
Експерти зійшлися в думках про те, що держави мають право адекватної відповіді на кібернапад, який завдав не лише віртуального, але і реального збитку. В цьому випадку вони – в межах самооборони, згідно Статуту ООН – також можуть застосувати силу, будь то у вигляді кібератаки у відповідь, або, наприклад, повітряного удару по об’єктах противника.
Втім, досі дискутується проблема застосування права на самооборону, якщо кібернапад заподіює лише віртуальний збиток, але не нанесе реальних фізичних втрат? Але сподіваємось, що найближчим часом й вона буде вирішена.
Володимир КОРНІЯКА, «Народна армія»
