Документальна українсько-польська кінострічка «Коли цей вітер стихне» отримала перемогу в номінації «Найкращий документальний студентський фільм» на найбільшому у світі фестивалі документального кіно IDFA, який щорічно відбувається в Амстердамі. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки фільму .

Це вперше за часів незалежності, України україно-польська знімальна група (у її складі – режисер та оператор – українці), посіла перше місце на кінофестивалі такого рівня.

Фільм розповідає про кримськотатарську родину, яка живе на території окупованого Криму. В основі стрічки – чотири особисті історії, труднощі, які випадають на долю сім’ї, що вимушена жити під постійним пресом політичного режиму. Проте головним мотивом фільму, за словами режисерів, не є сам режим. «Коли цей вітер стихне» – це проекція на долі простих людей, які просто хочуть жити на своїй землі, любити, мати власні сім’ї.

«Це універсальна історія про людей, про відносини між ними, про любов, яка розповідає про кілька сімей», – розповіла польська режисерка стрічки Анєла Астрід.

Назва фільму про російську окупацію Криму працює на двох рівнях. Є буквальний рівень, коли бабуся зображеної родини скаржиться на погоду. Але є і символічний: назва апелює до російської окупації, що поглинула Крим, як шторм. У короткому описі зазначено, що Сталін окупував Крим у 1940-х роках. Після падіння залізної завіси корінні мешканці півострова, кримські татари, повернулися додому. Сьогодні ж це ж покоління знову потерпає від російської агресії. У чотирьох пересічних історіях показано вплив окупації на різні покоління. Герої фільму, які мешкають у Криму, знімаючись у стрічці, ризикують своїм життям, тому їхніх прізвищ немає в титрах.

«Ще недавно, вступаючи до кіношколи в Лодзі, я міг лише мріяти про участь у фестивалях такого рівня. Прекрасно розумію, що за допомогою фільму можна розказати світу про свою країну. Починаючи шукати тему для фільму відразу після Майдану, ніхто з нас не підозрював, що буде так нелегко розказати таку, здавалося б, просту історію. Ніхто не думав, що за три роки роботи над фільмом буде так багато про що згадати. Не все ще можна розказувати, оскільки Крим наразі в окупації і наші герої саме там. Цікавий збіг, що власне цього року і я, і Анєла Астрід, і оператор Олександр Поздняков, закінчуємо кіношколу. І, як підтвердження того, що ми йдемо в правильному напрямку – отримали перемогу на одному з найважливіших і найбільших фестивалів світу. Нині я готуюся до дебюту, дописую сценарій повнометражного художнього фільму і ця перемога додала мені впевненості. Ми всі дуже завдячуємо нашим героям фільму, які є в кадрі, а також тим, які допомогли його реалізувати», – зазначив український режисер фільму Taрас Дронь.

Грошову винагороду за перемогу в IDFA – 5 000 євро – автори фільму передадуть сім’ям кримських татар, яких уся знімальна група вважає головними натхненниками своєї роботи. Поки що фільм можна побачити лише на фестивалях, наразі тривають перемовини про дати, коли кінострічку презентують і для українського глядача.

Міжнародний фестиваль документального кіно в Амстердамі IDFA – один із найбільших світових фестивалів документального кіно. Метою фестивалю, який щорічно проводять із 1988 року, є просування креативних документальних фільмів і популяризація їх серед широкої аудиторії. Поряд з міжнародною програмою, яка включає в себе європейські та світові прем’єри в різних жанрах, у рамках фестивалю проводять дебати, форуми та воркшопи.

Джерела: facebook.com/whenwillthiswindstop, idfa.nl, facebook.com/Taрас Дронь

Члени парламентів України та Польщі підтвердили намір розвивати відносини стратегічного партнерства. А також напрацьовуватимуть нові підходи до співпраці з усвідомленням тих процесів, які нині відбуваються в Європі та світі. Про це, як дізнався POLUKR.net із сайту Верховної Ради України, йдеться у спільній заяві за підсумками проведення ІХ засідання Парламентської асамблеї України і Республіки Польща, яку підписали співголови асамблеї.

Під час засідання заступник голови Верховної Ради України Оксана Сироїд наголосила, що «збройна та інформаційна агресія, встановлення окупаційних режимів – це стала політика Росії, і це проблема вже не лише для України, Грузії чи Молдови: проблемою є те, що жодна країна окремо чи всі вони разом не знають, що вони повинні робити, і наступною мішенню може стати будь-хто з них». Тому важливим є розуміння цієї ситуації й пошук правдивої відповіді на нинішні виклики.

Співголова міжпарламентської асамблеї, віце-маршалек Сейму Ришард Терлецький додав, що в сучасному світі війна може набувати інших форм, аніж ми уявляємо, використовувати нові інструменти, тому «маємо навчитися протидіяти агресії на усіх рівнях, протидіяти гібридній війні, бо агресор не гребує жодними методами, в тому числі і намаганнями посварити нас». Р.Терлецький висловився за напрацювання, зокрема парламентами України та Польщі, нових підходів до співпраці у різних галузях з усвідомленням тих процесів, які нині відбуваються в Європі та світі.

Відтак у спільній заяві парламентарії обох країн наголосили на важливості скоординованих дій європейських держав у протидії гібридній війні, яку Російська Федерація веде проти демократичних держав, і закликали міжнародну спільноту зберегти санкції стосовно Росії як держави-агресора.

Окрім того, члени українського та польського парламентів засудили «безпрецедентний рівень системних та цілеспрямованих порушень прав людини на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та м. Севастополя а також окремих районів Донецької та Луганської областей України».

У заяві підтверджено підтримку Польщею зусиль України з відновлення своєї територіальної цілісності в її міжнародно визнаних кордонах, а також курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Парламентарії виклали низку рекомендацій щодо подальшої співпраці між Україною та Польщею. Зокрема, прикордонним і митним службам рекомендували забезпечити спільну роботу прикордонних пунктів пропуску громадян і автотранспорту; національним залізницям – опрацювати маршрут Київ-Краків-Париж.

Українських і польських істориків парламентарії закликали до діалогу на основі історичних фактів, а водночас засудили прояви дискримінації, ксенофобії та упередженого ставлення до українців у Польщі і поляків в Україні, зокрема і факти вандалізму проти національних символів і важливих для обох народів місць пам’яті. Парламентам обох країн порадили оперативно реагувати на такі випадки.

ІХ засідання Парламентської асамблеї України і Республіки Польща відбувалося 2-3 грудня у Львові та було присвячене обговоренню питань двосторонньої безпекової співпраці та протидії російській агресії. Х засідання асамблеї запланували провести в першому півріччі 2017 року на території Польщі.

Повний текст заяви – ЗАЯВА.

Джерело: rada.gov.ua

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підписав закон про ратифікацію угоди з Російською Федерацією з будівництва газопроводу «Турецький потік», ухвалений 2 грудня парламентом Туреччини. Про це, як дізнався POLUKR.net з сайту агентства Anadolu, повідомив офіційний вісник уряду Туреччини – Resmi Gazete.

Проект «Турецький потік» передбачає будівництво двох гілок потужністю прокачування 31,5 мільярда кубометрів газу. Одну гілку побудують до Туреччини, інша призначена для задоволення потреб Європи. Одна з цілей нового газопроводу – поставки газу в Туреччину в обхід України.

Нагадаємо, турецько-російську міжурядову угоду за проектом газопроводу «Турецький потік» підписано  в Стамбулі 10 жовтня. Підписання документа відбулося після тривалих перемовин глав Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та Росії Владіміра Путіна.

Як зазначив після підписання угоди Владімір Путін додав, у рамках проекту щодо нової газопровідної системи «Турецький потік» і розширення співпраці між країнами президенти домовилися також про механізми надання знижки на газ турецьким споживачам.

«Турецький потік» – міжнародний проект газопроводу, який планують прокласти по дну Чорного моря з Анапского району до Туреччини. Далі на кордоні Туреччини та Греції передбачали будівництво газового хаба, через який газ прямував би в європейські країни. Для будівництва газопроводу на території Росії планують використати побудовану раніше інфраструктуру для проекту «Південного потоку». 2014 року РФ відмовилася від його будівництва через вимогу ЄС, який наполягав на відповідності газопроводу «третьому енергопакету». Відтак розпочали реалізацію альтернативного проекту – «Турецький потік». Однак згодом переговори щодо нього припинили через кризу у відносинах між Туреччиною та РФ.

Туреччина закуповує у Росії близько 27-29 млрд. кубометрів газу, з них приблизно половину транспортують через «Блакитний потік», а половину – через газотранспортну систему України. Одна з цілей нового газопроводу – поставки газу в Туреччину в обхід України. Офіційно оголошена урядом РФ мета – припинення транзиту газу через територію України до 2019 року.

Джерело: aa.com.tr

Нижня палата Конгресу США схвалила узгоджений Сенатом і Палатою представників текст проекту закону про бюджет США на 2017 р. на потреби національної оборони. У документі є розділ про збільшення допомоги Україні в секторі безпеки й оборони до 350 млн. дол. США. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Голосу Америки» .

Як зазначили в Посольстві України у США, в законопроекті міститься пропозиція збільшити наступного бюджетного року суму допомоги Україні в секторі безпеки й оборони – до 350 млн. дол. США замість закладених в аналогічному документі на 2016 р. 300 млн. дол. США.

За відповідний законопроект тепер має проголосувати Сенат США, на розгляд якого законопроект скерують цього тижня.

«Працюємо з Конгресом США над виділенням асигнувань на безпекову підтримку України у 2017 році. Сподіваємося на позитивне рішення про збільшення до 350 млн. дол. (зростання на 50 млн. у порівнянні з бюджетом 2016 року). Маємо двопартійну підтримку в обох палатах. Голосування найближчими днями. Це був би правильний сигнал від США як стратегічного партнера України», – зазначив минулого тижня на своїй facebook-сторінці Валерій Чалий, Надзвичайний і Повноважний Посол України у США.

Як повідомляє Посольство України у США, в законопроекті розширено перелік видів допомоги Україні, який містить і летальні види озброєння. Зокрема, до нього включено надання засобів і технічної підтримки для розробки цілісної системи моніторингу державного кордону України, допомогу в підготовці штабних офіцерів та вищого військового командування ЗСУ, підготовку кадрів, обладнання та матеріально-технічне забезпечення військових тощо.

Така підтримка США покликана допомогти Україні зберегти суверенітет і територіальну цілісність у боротьбі проти російської агресії. Як зазначають автори документа, вони пропонують збільшити допомогу, «щоб розширити можливості військових та інших сил безпеки України для захисту від подальшої агресії», посприяти Україні «в розробці бойових можливостей для захисту свого суверенітету і територіальної цілісності», «підтримати уряд України в захисті від дій з боку Росії та підтримуваних Росією сепаратистів, які порушують угоди про припинення вогню від 4 вересня 2014 року і 11 лютого 2015 року».

Зауважимо, проект бюджету передбачає найбільше за останні 6 років збільшення грошового забезпечення американських військовослужбовців. А також містить пряму заборону на використання виділених коштів на будь-яке двостороннє військове співробітництво з урядом Росії доти, поки Москва не припинить агресію в Україні та політику залякування союзників США по НАТО.

Джерела: usa.mfa.gov.ua, facebook.com/Валерій Чалий, congress.gov, ukrainian.voanews.com

Міжнародний аеропорт «Бориспіль» зафіксував новий рекордний показник росту пасажиропотоку в листопаді 2016 року. Порівняно з листопадом 2015-го кількість пасажирів, які скористалися послугами цього аеропорту, зросла на 30% і перевищила 660 тисяч осіб. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Борисполя».

Цифри є рекордними навіть попри те, що на показник зростання пасажиропотоку в листопаді негативно вплинув страйк персоналу авіакомпанії Lufthansa, яка є одним із провідних іноземних партнерів аеропорту «Бориспіль».

Загалом за 11 місяців 2016 року аеропорт обслужив 7,924 млн. пасажирів, що на 17% більше від торішніх показників і на 24% вище від показників 2014 року. При цьому кількість трансферних пасажирів у «Борисполі» за 11 місяців зросла щодо попереднього року на 50% і становила 2,112 млн. осіб.

До слова, за підсумками третього кварталу цього року аеропорт «Бориспіль» визнали одним з аеропортів Європи, що найшвидше зростають. Відповідно до класифікації Міжнародної ради аеропортів – ACI Europe (https://www.aci-europe.org), «Бориспіль» увійшов до третьої групи європейських аеропортів, до котрої входять аеропорти середнього розміру, що обслуговують щорічно від 5 до 10 мільйонів пасажирів.

За даними цього рейтингу, аеропорт «Бориспіль» за квартал збільшив кількість залучених пасажирів на 18,6%, ставши одним із лідерів у своїй категорії нарівні з аеропортами Берліна, Ларнаки, Тенеріфе та Бухареста.

Середнє зростання пасажиропотоку в Європі в 3-му кварталі становило +3,5%, при цьому в країнах Євросоюзу воно зросло в середньому на 6,1%, а в країнах, що не входять до ЄС, зафіксовано падіння на 4,7%.

Окрім «Борисполя», до рейтингу також увійшов український аеропорт «Харків», який зарахували до «найменших» за європейською класифікацією. Решта аеропортів України до європейського рейтингу не потрапили, не забезпечивши будь-якого суттєвого приросту пасажиропотоку.

За 9 місяців 2016 року прибуток аеропорту «Бориспіль» до оподаткування збільшився у 2,7 разу та становив 1,26 млрд гривень. Аеропорт увійшов до переліку найбільших платників податків країни. 2015 року «Бориспіль» подвоїв суми відрахувань до бюджету, а від початку 2016 року ці суми зросли ще в 4 рази до минулого року та в сім разів – до позаминулого. Загальна сума нарахувань ДП МА «Бориспіль» у бюджет за 11 місяців 2016 року – 1,48 мільярда гривень.

Джерело: kbp.kiev.ua

22 роки тому, 5 грудня 1994 року, було укладено «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». США, Російська Федерація і Велика Британія надавали гарантії суверенітету та безпеки Україні в обмін на її відмову від ядерного статусу.

«Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї» було підписано в Будапешті, відомий також як Будапештський меморандум.

Згідно з документом, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки зобов’язалися:

– поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України;
– утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності/політичної незалежності України; ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти неї, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН;
– утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, отримати будь-які переваги;
– домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні, якщо вона стане жертвою акту агресії чи об’єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї;
– не застосовувати ядерну зброю проти України, крім випадку нападу на них самих, їхні та підопічні території, збройні сили, їхніх союзників;
– проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов’язань.

Натомість Україна зобов’язалася видалити всі ядерні озброєння зі своєї території у встановлені терміни.

Меморандум набув чинності з моменту підписання. Був підписаний у чотирьох примірниках, які мають однакову силу англійською, російською та українською мовами. Свої підписи під документом поставили лідери країн-учасниць меморандуму Л. Кучма, Б. Єльцин, Дж. Мейджор, Б. Клінтон.

Джерело: uk.wikipedia.org

З 11 грудня 2016 року, із набуттям чинності графіка руху пасажирських поїздів на 2016/2017 рік, Укрзалізниця пришвидшує поїзд № 67/68 «Київ – Варшава». Про це POLUKR.net дізнався з сайту Укрзалізниці.

Від столиці України до столиці Польщі тепер можна буде дістатися швидше на годину, а з Варшави до Києва рух потяга прискорять майже на півтори години, обіцяють в Укрзалізниці.  Зараз поїзд вирушає з Києва о 16:48 і прибуває у Варшаву о 09:19. З 11 грудня поїзд відправлятиметься зі станції «Київ-Пасажирський» о 17:24 і прибуватиме у Варшаву о 09:03. З Варшави до Києва потяг вирушатиме о 16:50 і прибуватиме на станцію Київ-Пасажирський о 09:22 (зараз вирушає з Варшави о 19:40 і прибуває до столиці України о 12:58). Час перебування поїзда в дорозі з Києва до Варшави зменшиться з нинішніх 17 годин 31 хвилини до 16 годин 55 хвилин. А з Варшави до Києва замість 16 годин 18 хвилин потяг їхатиме 15 годин 49 хвилин.

Час руху поїзда № 67/68 Київ – Варшава в дорозі вдалося зменшити завдяки тому, що потяг робитиме зупинки на станціях Ковель, Мацеїв та Ягодин лише для технічних потреб. Окрім того, на станції Ягодин зменшили час перестановки вагонів із широкої колії на вузьку. Завдяки цьому проїзд територією України в напрямку Варшави пришвидшено на 59 хв., а зворотно – на 1 год. 29 хв.

Поїзд прямуватиме із зупинками на станціях: Дорогуськ, Хелм, Хелм Място, Рейовець, Травники, Свидник Всходний, Свидник Място, Люблін, Наленчув, Пулави Място, Деблин, Пилава, Варшава Всходня, Варшава Центральна, Варшава Захадня.

Наразі поїзд № 67/68 Київ – Варшава курсує через Рівне – Луцьк – Ковель – Ягодин – Хелм – Люблін. Зміна візків відбувається на станції Ягодин.

Потяг «Київ – Варшава» курсує цілорічно щоденно. У його складі – 30-місні пасажирські вагони міжнародного габариту RIC. Вартість проїзду в сполученні Київ – Варшава становить 2250,83 грн.

Перевезення пасажирів між Україною та Республікою Польща (УЗ – ПКП) здійснюють на умовах « Угоди про міжнародне пасажирське сполучення та«Особливих умов міжнародних перевезень (SCIC) – для поїздок поз проїзних квитках у сполученні Схід-Захід (EWT) (Тариф Схід – Захід)». Відповідно, кожна із залізниць, УЗ та ПКП, встановлює тариф по своїй території та у вагони свого формування, які оголошують у валюті євро та розраховують у національній валюті країни оформлення проїзного документа на дату звернення пасажира.

Джерело: uz.gov.ua

Рішення Єврокомісії щодо схвалення збільшення квоти «Газпрому» на використання трубопроводу OPAL має бути переглянуте, хоча б яким складним і болючим кроком воно не було. Про це йдеться у спільній заяві Президентів України та Республіки Польща, прийнятій у Варшаві сьогодні, 2 грудня 2016 року.

У заяві, зокрема, зазначено, що Україна та Польща вражені рішенням Європейської комісії від 28 жовтня 2016 року, яке відкриває можливість російському «Газпрому» збільшити обсяги поставок газу до Європи в обхід України.

«Зміст і процедура ухвалення цього рішення здатні порушити взаємні зобов’язання у рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства», – йдеться в документі.

«Оптимізуючи доступ «Газпрому» та поставок з Росії на ринок природного газу ЄС, Європейський Союз заохочуватиме Росію до деструктивних дій на внутрішньому ринку Євросоюзу та подальшого тиску з метою просування свого політичного порядку денного з ЄС та іншими країнами, зокрема Україною», – заявили президенти.

У заяві наголошено, що таке рішення «не відповідає правилам і принципам Енергетичного Співтовариства та суперечить досягненню фундаментальної мети організації – об’єднанню енергетично незалежної Європи. Воно підриває принцип, що міститься у Договорі про заснування Енергетичного Співтовариства, та правила конкуренції (Стаття 18)».

Понад те, стверджують лідери України та Польщі, це рішення «підриває стратегію енергетичної безпеки ЄС, створює загрозу для енергетичної безпеки країн Центральної та Східної Європи, які залежать від газопостачань з одного джерела, а також перешкоджатиме створенню ефективного Енергетичного Союзу в Європі, метою якого є зменшення залежності від постачань російського газу, диверсифікація джерел і маршрутів газопостачань, а також дотримання спільної позиції на переговорах з третіми країнами – постачальниками енергоносіїв».

Президенти зазначили, що рішення потрібно переглянути ще й тому, що воно «створює реальні ризики» для безперервного постачання газу; порушить конкуренцію, оскільки додатково зміцнить переваги Росії; закладає підвалини для будівництва газопроводу «Північний потік – 2».

Відтак, зазначено в заяві, таке рішення Єврокомісії ставить під загрозу енергетичну безпеку як ЄС, так і України, та під сумнів – спроможність і готовність ЄС дотримуватися власного законодавства та протистояти російському тиску.

Саме тому лідери України та Польщі закликають Єврокомісію переглянути зазначене рішення, а ЄС – «до подальшої підтримки інтеграції України з внутрішнім енергетичним ринком ЄС шляхом розбудови відповідної інфраструктури та інтерконекторів, що уможливить подальшу диверсифікацію постачань природного газу в Україну та лібералізацію енергетичного ринку України відповідно до принципів Договору про заснування Енергетичного Співтовариства».

Нагадаємо, 28 жовтня 2016 року Єврокомісія заявила про зміну правил користування газопроводом OPAL. Формально Комісія назвала таку зміну посиленням правил. Фактично ж – пішла назустріч «Газпрому», дозволивши йому брати участь в аукціонах з доступу до решти 50% потужностей газопроводу. Це спрощує лобіювання РФ нового газопроводу «Північний потік-2», адже OPAL дозволяє транспортувати російський газ далі вглиб Європи.

Повний текст заяви: Заява

Читайте також:

Україна і Польща посилять співпрацю в оборонній галузі

Джерела: president.gov.ua, eurointegration.com.ua

Сьогодні, 2 грудня, у Варшаві підписано угоду про співпрацю в галузі оборони між Україною та Польщею. Про це, як дізнався POLUKR.net із fаcebook-сторінки Петра Порошенка, український президент зазначив на спільній із польським главою держави Анджеєм Дудою прес-конференції за підсумками переговорів віч-на-віч.

За підсумками переговорів делегацій під головуванням Петра Порошенка та Анджея Дуди відбулося підписання Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво у сфері оборони. Документ підписали міністр оборони України Степан Полторак і міністр національної оборони Польщі Антоні Мацеревіч.

Метою угоди є створення договірно-правової бази для розвитку співпраці в оборонній сфері на принципах взаємності. Угода створює правові підстави для розширення українсько-польського співробітництва в оборонній галузі, зокрема за напрямами: військовий зв’язок та інформаційні системи; проведення науково-дослідних робіт для потреб збройних сил; оборонна політика та планування; логістичне забезпечення збройних сил; проведення військових інженерно-технічних робіт; військова інфраструктура; розробка, модернізація, виготовлення та поставки оборонного обладнання, співробітництво у сфері оборонної промисловості; операції сил спеціального призначення; інші напрями співробітництва за взаємною згодою Сторін.

Окрім того, сьогодні у Варшаві польський та український Президенти прийняли декларацію про співпрацю в галузі енергетичної інфраструктури.

«Президенти України і Польщі прийняли декларацію про енергетичну співпрацю – солідарна позиція з актуальних енергетичних питань в Європі», – зазначив у своєму твіттері Посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Анджей Дуда наголосив, що Польща завжди підтримувала і підтримує Україну й ніколи не змириться з анексією Криму, а також сподівається на якнайшвидше закінчення конфлікту на сході України.

Нагадаємо, сьогодні Президент України Петро Порошенко перебуває з офіційним візитом у Польщі. Візит приурочено до 25-річчя визнання Польщею незалежності України.

Петро Порошенко й Анджей Дуда зустрілися у форматі віч-на-віч, також відбулися переговори делегацій України та Польщі під головуванням глав держав.

Згодом український Президент проведе зустрічі із маршалком Сейму Республіки Польща Мареком Кухцінським, головою Ради Міністрів Республіки Польща Беатою Шидло, маршалком Сенату Республіки Польща Станіславом Карчевським.

У програмі візиту також передбачує спільну участь Президентів України та Польщі у конференції «Форум лідерства» з нагоди 25-ї річниці визнання Польщею незалежності України та встановлення дипломатичних відносин.

Глава Української держави візьме участь у церемонії покладання вінка до Могили Невідомого солдата на площі Маршалка Юзефа Пілсудського та вшанує пам’ять великого українця Тараса Шевченка. Петро Порошенко також зустрінеться з представниками української громади.

Дружина Президента Марина Порошенко має окрему програму зустрічей і переговорів, зокрема візьме участь в урочистому відкритті виставки ікон «Шукаю, Господи, твоє обличчя (Пс.27). Ікона в українсько-польському діалозі» та проведе зустріч із міністром національної освіти Республіки Польща Анною Ельжбетою Залевською.

Джерела: president.gov.ua, twitter.com/prezydentpl, twitter.com/adeshchytsia

Учора, 1 грудня, у Варшаві вручили Нагороду ім. Єжи Ґєдройця. Цього року її отримали Боґуміла Бердиховська – спеціалістка з історії України та польсько-українських взаємин, і Мирослав Маринович – видатний український інтелектуал, публіцист, перекладач, педагог, громадський діяч, а також проректор Українського католицького університету у Львові. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Польського радіо, яке здійснює мас-медійний патронат над врученням нагороди.

Нагороду заснувала 2001 року, в першу річницю смерті Єжи Ґєдройця, редакція щоденного польського часопису Rzeczpospolita. Цієї відзнаки удостоюють тих, хто зробив вагомий внесок у розвиток добрих взаємин Польщі з державами Центрально-Східної Європи. Її вручають за дослідження спадщини паризького часопису Kultura, який був важливим осередком польської еміграції, а також за творче продовження місії Єжи Ґєдройця в науці.

Цьогоріч на нагороду було номіновано вісім осіб і дві організації. Крім лауреатів, це, зокрема, російська правозахисна організація «Меморіал», доктор Віра Меньок – директор фонду «Музей і Міжнародний фестиваль Бруно Шульца» у Дрогобичі, а також декілька громадських і політичних діячів. Серед них – екс-прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Торік лауреатами Нагороди ім. Єжи Ґєдройця був литовський поет і есеїст Томас Венцлова та Інститут Великого Князівства Литовського з Каунаса. У попередні роки її лауреатами були секретар Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Польщі Анджей Пшевозьнік, співзасновник Центру східноєвропейських досліджень (пол. Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету Ян Маліцький, політик та екс-євродепутат Павел Коваль, журналістка Аґнєшка Ромашевська-Ґузи – нині директор незалежного білоруського телеканалу Bielsat TV.

Мирослав Маринович (1949 р.н.) – український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, організатор амністерського руху в Україні, віце-ректор Українського католицького університету у Львові.

Боґуміла Бердиховська (пол. Bogumiła Berdychowska; 1964 р.н.) – польська публіцистка, яка спеціалізується на історії України XX ст. та на польсько-українських стосунках. Секретар польсько-українського форуму, керівник стипендійних програм Національного центру культури у Варшаві, координує польсько-українські молодіжні обміни. У 1989-1994 рр. була директором Відділу національних меншин у Міністерстві мистецтва та культури Польщі. 1994-2002 рр. – заступник директора Польського радіо. Член редакційної колегії часопису Критика. Сестра політика Зигмунта Бердиховського.

Єжи Ґєдройць (пол. Jerzy Giedroyc; 27 липня 1906, Мінськ – 14 вересня 2000, Мезон-Лаффітт) – польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-української співпраці, супротивник взаємних територіальних та інших претензій. Протягом 50 років прагнув до формування добросусідських взаємин Польщі з її східними сусідами: Литвою, Білоруссю, Україною, у чию перспективу здобуття державної незалежності завжди вірив.

Джерела: polradio.pl, uk.wikipedia.org