«Сьогодні, 29 жовтня, о 12.00 розпочався процес розведення з обох сторін (дзеркально) на ділянці №2 у районі населеного пункту Золоте-4 Луганської області. Це стало можливим через дотримання режиму тиші протягом останнього тижня», – таке повідомлення з’явилося на facebook-сторінці Операції об’єднаних сил близько 13-ї години 29 жовтня.

У штабі ООС заявили, що представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ підтвердили початок розведення сил і засобів.

«Українською стороною буде вжито всіх необхідних заходів, і відведення сил і засобів не послабить оборонні можливості українських підрозділів на визначеній ділянці, а влада ні в якому разі не залишить місцеве населення поза увагою, оскільки всі заходи проводяться з однією метою – безпека на зазначених ділянках розведення, збереження життя та здоров’я мирних жителів та військовослужбовців», – додали у штабі ООС.

«Тристоронню контактну групу, яка зараз працює в Мінську, було поінформовано, що сьогодні сторони почали розведення сил та засобів на ділянці в районі н.п. Золоте. На підтвердження цього з обох боків було запущено сигнальні ракети», – написала на своїй fb-сторінці представника України у тристоронній контактній групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Кілька годин до того про початок розведення сил у місті Золоте (Луганська область) заявив під час інвестиційного форуму в Маріуполі міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

«У Золотому розведення відбувається прямо зараз. Ми стартуємо з сьогоднішнього дня…» – відповів пан Пристайко на запитання кореспондента BBC News Україна.

Тоді речник штабу ООС не підтвердив виданню цю інформацію.

«Ми не підтверджуємо інформацію міністра Пристайка», – відповів речник Штабу ООС на питання BBC News Україна про те, чи дійсно вже почалося розведення.

Водночас сьогодні близько 11.30 у повідомленні штабу ООС було зазначено: «Українська сторона спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін повідомляє, що противник продовжує порушувати режим припинення вогню.
Так, НЗФ РФ заявляючи про готовність провести розведення сил і засобів на ділянці розведення №2, вчора 5 разів здійснили обстріли з великокаліберних кулеметів, ручних протитанкових гранатометів, АГС та стрілецької зброї в 5-кілометровій зоні біля ділянки розведення №2 (Золоте-4).
Не дивлячись на готовність Збройних Сил України провести розведення сил і засобів на ділянці розведення №2 окупанти демонструють своє небажання дотримуватися Мінських домовленостей та взятих на себе зобов’язань».

У найсвіжішому повідомленні штабу ООС запевнили, що «обстріл, про який повідомлялося напередодні, відбувся не в зоні розведення сил та засобів».

Про розведення сил у районі Золотого, Петрівського і Станиці Луганської говорять з 2016 року. Воно передбачає, що сторони відійдуть кожна на кілометр, щоб відстань між ними становила 2 км й вони не змогли вести взаємні обстріли.

Розведення на лінії розмежування мало б відбуватися «синхронно, дзеркально і завершитися протягом не більше ніж трьох діб» після того, як режим тиші на цих ділянках фронту триватиме принаймні тиждень.

Оскільки умову дотримання семиденного перемир’я постійно порушували, розведення так і не відбувалося.

Наприкінці червня розведення сил відбулося у Станиці Луганській – СММ ОБСЄ відзвітувала, що 30 червня обидві сторони відійшли від лінії зіткнення і навіть почали розбирати передові позиції.

Наступними ділянками розведення сил мали стати Золоте й район сіл Петрівське-Богданівка. Розведення сил у цих населених пунктах – одна з умов для проведення саміту «нормандської четвірки».

Тим часом, хоча сьогодні у штабі ООС заявили, мовляв, обстріли останніми днями вели поза межами ділянки розведення сил, у ранковому зведенні 27 жовтня було зазначено, що 26 жовтня «було здійснено обстріл неподалік Золотого-4 (у межах ділянки розведення)».

Джерела: facebook.com/pressjfo.news, facebook.com/darka.olifer, bbc.com/ukrainian

У День усіх святих, 1 листопада, на Личаківському цвинтарі у Львові відбудеться традиційна спільна Молитва примирення на українському й польському військових меморіалах. Про це інформує на своїй fb-сторінці культурологічний журнал «Ї».

Традиційно цього дня поляки служать месу на території меморіалу «Цвинтар Орлят». Відтак відбувається Спільна молитва українців і римсько-католицької спільноти перед пам’ятним знаком на цвинтарі «Орлят», а згодом – біля пам’ятника воїнам Української галицької армії.

«Щороку в цей день небайдужі до долі українсько-польських стосунків ось вже 20 років моляться разом із поляками на українських військових похованнях та польських військових похованнях на Личаківському цвинтарі у Львові. Цю традицію започаткували, благословили і неодноразово брали участь єрархи УГКЦ та РКЦ в Україні: Блаженніший Любомир Кардинал Гузар та Мар’ян Кардинал Яворський. Так ми засвідчуємо готовність до взаємного вибачення, міжнаціонального примирення та прагнення будувати спільну Європу.
Ми й далі наполягаємо на єдино вірному формулюванні, яке дозволило переосмислити і наповнити новим змістом українсько-польські стосунки новітнього часу: «Вибачаємо і просимо вибачення», – зазначено в дописі.

Цього року римсько-католицька Служба Божа на місці польських військових поховань розпочнеться о 13.00. Українські учасники акції зберуться біля входу на Личаківський цвинтар о 13.30. О 14.00, після закінчення римо-католицької Служби Божої, вони долучаться до польських учасників, а відтак спільно перейдуть до меморіалу Української галицької армії, де помоляться за полеглих українців, покладуть квіти до могил і запалять свічки та лампадки. Усі охочі можуть долучитися також до Служби Божої о 13.00.

Польсько-українська молитва примирення стала вже традиційною для Львова. Уперше така молитва масово відбулася 1 листопада 2002 року за участю кардиналів Любомира Гузара та Мар’яна Яворського, дисидентів Яцека Куроня, Михайла Гориня, Мирослава Мариновича та ще близько сотні громадських діячів з України та Польщі. Акція є ініціативою поляків та українців, які виступили за діалог, порозуміння та поєднання між народами.

За іншими даними, про які писав у Facebook відомий журналіст, заслужений діяч культури Польщі Костянтин Чавага (Konstanty Czawaga), перші спільні молитви українців і поляків на українських військових могилах на Янівському кладовищі та на польських військових похованнях на Личаківському цвинтарі відбулися на зламі жовтня і листопада 1989 року з ініціативи Ростислава Братуня і Лєшека Мазепи. Тоді відбувся символічний «Акт поєднання», коли обидва меморіали ще були зруйновані. А вже згодом цю ідею підхопили та почали відлік спільних молитов примирення від 2002 року.

У ніч на 1 листопада 1918 року, після розпаду Австро-Угорської імперії, у Львові українці проголосили Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР) й закликали всі етнічні громади краю до участі в її розбудові. Однак польське населення, яке переважало в місті, виступило проти. Після прибуття військових підрозділів з Польщі та тритижневих боїв українським частинам довелося залишити Львів. Сьогодні ті, хто воював один проти одного на початку минулого століття, поховані поряд на Личаківському цвинтарі у Львові, а 1 листопада їхні нащадки спільно моляться за упокій їхніх душ.

Джерела: facebook.com/Ji-Magazine-116217188517404, facebook.com/konstanty.czawaga

Новий склад української частини Консультаційного Комітету Президентів України та Республіки Польща затверджено Указом  Президента України від 25 жовтня 2019 року. До складу Комітету ввійшло шестеро осіб. Із них троє – Альоша Гетьманчук, Андрій Дещиця та Ігор Жовква – залишилися з попереднього складу Комітету.

Зокрема, до складу Комітету входять:

Ігор Іванович Жовква – заступник керівника Офісу Президента України, Уповноважений Президента України, Уповноважений Президента України в Консультаційному Комітеті Президентів України та Республіки Польща

Василь Миронович Боднар – заступник міністра закордонних справ України

Альона Анатоліївна Гетьманчук – директорка Центру «Нова Європа» (за згодою)

Андрій Богданович Дещиця – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща

Олександр Валерійович Ірхін – заступник керівника Головного управління з питань зовнішньої політики – завідувач відділу ЄС та НАТО Директорату з питань зовнішньої політики Офісу Президента України, секретар української частини Консультаційного Комітету Президентів України та Республіки Польща

Світлана Валеріївна Фоменко – перший заступник міністра культури України.

Консультаційний комітет Президентів України та Республіки Польща – це дорадчий орган, покликаний сприяти реалізації домовленостей між керівниками обох держав, спрямованих на поглиблення дружніх стосунків між Україною і Республікою Польща, який очолюють зовнішньополітичні радники президентів.

Протокол про створення комітету складено 1993 року. Він складається з двох рівноправних частин: уповноважених президентів України та Польщі та 5 членів. Президент України і Президент Республіки Польща відповідно призначають і звільняють уповноважених і членів Комітету згідно з юридичною процедурою, що діє в кожній із держав. До завдань Комітету належить підготовка аналізу і пропозицій щодо питань, які виникають у відносинах між Україною та Республікою Польща, а також проблем Центрально- і Східноєвропейського регіону та міжнародної політики.

Джерела: president.gov.ua, rada.gov.ua

Генеральним консулом Республіки Польща у Львові стала Еліза Дзвонкєвіч. 28 жовтня Генконсул отримала екзекватуру з рук заступника директора Департаменту консульської служби МЗС України Романа Несільського у присутності заступника Посла РП в Україні Міхала Ґєрґоня. Про це повідомляє Генконсульство РП у Львові на своїй fb-сторінці.

Зауважимо, отримання консульської екзекватури означає, що консул може приступати до виконання своїх функцій.

Як зазначено в довідці  на сайті Генконсульства, Еліза Дзвонкєвіч народилася 1976 року у Варшаві. Закінчила кафедру Української філології на факультеті Прикладної лінгвістики та східнослов’янських філологій у Варшавському університеті. Свою зацікавленість східними державами поглиблювала під час навчання за програмами післядипломної освіті у Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету.

Закінчила також Вищу банківську школу у Познані за напрямком «менеджер у галузі управління персоналом з елементами коучингу». Протягом 2006-2009 рр. Еліза Дзвонкєвіч була членом правління Фонду «Допомога полякам на сході». Працювала в корпоративних фондах, займаючи посаду голови правління, та в Національному Центрі Культури на посаді заступника директора.

Нагадаємо, попереднім Генконсулом Республіки Польща у Львові з 8 квітня 2017 року був Рафал Вольський.  Влітку він завершив свою дипломатичну місію в Україні.

Джерела: lwow.msz.gov.pl, facebook.com/Konsulat-Generalny-RP-we-Lwowie

Агентство внутрішньої безпеки Польщі (ABW) затримало у Варшаві чоловіка, підозрюваного у співпраці з російськими спецслужбами. Йому вже оголосили звинувачення та заарештували на три місяці. У квартирі затриманого виявили вогнепальну зброю та боєприпаси – повідомляє TVP.info. 

Про затримання ймовірного шпигуна повідомив у twitter і речник міністра-координатора спецслужб Станіслав Жарин.

#ABW zatrzymała Piotra Ś. podejrzanego o przestępstwo szpiegowskie. Mężczyzna został aresztowany.

— Stanisław Żaryn (@StZaryn) 28 жовтня 2019 р.

Як додає Polsatnews.pl, затриманий – громадянин Польщі Пьотр С. Станіслав Жарин розповів TVP.info, що його заарештували 24 жовтня у Варшаві. Його підозрюють у наданні згоди діяти для зовнішньої розвідки проти Республіки Польща.

«Під час затримання працівники ABW обшукали місце проживання та роботи чоловіка. Унаслідок обшуків виявили незаконну зброю та боєприпаси, а також електронні носії інформації та документи. Крім того, обшукали місця реєстрації та фактичного проживання осіб, які мають контакти із затриманим Петром С.», – додав Жарин.

Затриманого також звинуватили в незаконному зберіганні зброї та використанні підроблених документів. 26 жовтня після розгляду клопотання прокуратури районний суд Варшави ухвалив застосувати до Пьотра С. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на три місяці.

Джерела: tvp.info, twitter.com/stzaryn, polsatnews.pl

Польська фірма Synthos SA підписала меморандум з GE Hitachi Nuclear Energy щодо співпраці у створенні малого модульного реактора потужністю 300 МВт у Польщі до 2029 року. Про це інформує Reuters.  

Співвласник Synthos, найбагатший громадянин Польщі Міхал Соловов заявив, що його мета – в постачанні чистої та безпечної енергії, в той час, коли Польща скорочує видобуток вугілля – «брудного» палива, з якого країна отримує 80% своєї енергії.

«Використання невеликих модульних реакторів для отримання чистої енергії поліпшить наші шанси відійти від вугілля та матиме позитивний вплив на нашу промисловість та націю», – заявив Соловов.

Видання Puls Biznesu процитувало Соловова, який розповів, що спільний проект Synthos та GE Hitachi зі створення реактора потужністю 300 мегават буде завершено в найближчі 10 років, а капітальні витрати, за очікуваннями, становитимуть менш ніж мільярд доларів.

Як повідомляє АР, уряд Польщі привітав такі плани Соловова, адже таке будівництво стало б першою атомною електростанцією в країні та допомогло зменшити залежність Польщі від вугілля.

Невеликі модульні реактори використовують наявну або нову ядерну технологію, зменшену до частки розмірів більших установок, і зможуть виробляти близько десятої частини електроенергії, створеної за масштабними проектами.

Польща планує побудувати свою першу традиційну атомну електростанцію протягом наступних 20 років, але досі намагається розробити модель фінансування проекту. Деякі урядовці раніше зазначали, що Польща також може розробити невеликі модульні реактори, але конкретного плану досі визначено не було.

Польща виробляє більшу частину своєї електроенергії з вугілля. На Варшаву посилюється тиск з боку Європейського Союзу з вимогою скоротити викиди вуглецю. Польща погоджується з такою необхідністю, проте додає, що зменшення використання вугілля є поетапним процесом, якого не можна здійснити негайно.

«Перейти на відновлювані джерела енергії не так просто, а ядерна енергетика – це альтернатива, яку можна використати», – заявив міністр фінансів Польщі Єжи Квєцінскі на громадському радіо у вівторок.

Міністерство заявило, що малі реактори можуть виробляти енергію для промислового використання, але наголосили, що уряд ще хоче побудувати реактори до 9000 МВт до 2040 року, – пише «Європейська правда».

Джерела: apnews.com, reuters.com, pb.pl, epravda.com.ua

Наприкінці жовтня міністри інфраструктури України та Польщі під час зустрічі українсько-польської Змішаної комісії з питань міжнародних автомобільних перевезень шукатимуть вирішення проблеми нестачі дозволів з боку Польщі на здійснення Україною міжнародних вантажних автомобільних перевезень. Про це домовилися під час телефонної розмови прем’єр міністри країн Олексій Гончарук і Матеуш Моравецький.

Прем’єр-міністр України під час розмови зазначив, що «нестача дозволів з боку Республіки Польща на здійснення Україною міжнародних вантажних автомобільних перевезень створює проблеми для тисяч українців, а також є чинником штучного обмеження розвитку двосторонніх торговельних відносин». Тож глави українського та польського урядів докладно обговорили виклики, які постали в контексті цієї ситуації, та погодили, що вирішення проблеми профільні міністри шукатимуть під час зустрічі згаданої комісії.

Під час розмови Олексій Гончарук наголосив на пріоритетах для України, що полягають у збереженні та посиленні європейської та євроатлантичної інтеграції, забезпеченні верховенства права та проведенні судової реформи, викоріненні корупції, зростанні економіки. Останній пункт включає відкриття прозорого та збалансованого ринку землі, приватизацію та співпрацю з МВФ.

У відповідь пан Моравецький зазначив, що окреслені реформи є надзвичайно важливими, тож Республіка Польща надалі надаватиме підтримку Україні на шляху її розвитку.

Прем’єр-міністр України попросив главу польського уряду якомога швидше призначити голову польської частини українсько-польської Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. А також, акцентувавши на важливості двосторонніх стратегічних відносин України та Республіки Польща, запросив главу польського уряду відвідати Київ з офіційним візитом.

Як нагадує «Європейська правда», проблема з міжнародними автомобільними перевезеннями виникла торік через позицію Польщі встановити квоту на міжнародні автомобільні перевезення у 2019 році на рівні 130 тисяч дозволів. За чинними міждержавними угодами, квота на здійснення міжнародних вантажних автомобільних перевезень не повинна бути меншою за 200 тисяч дозволів. Однак на сьогодні мінімальною квотою, якої потребує ринок, є 230 тисяч дозволів. Польська переговорна команда аргументує зменшення кількості квот інтересами польських перевізників.

Джерела: kmu.gov.ua, eurointegration.com.ua

Український режисер і колишній політв’язень Олег Сенцов отримав у Варшаві нагороду Польської кіноакадемії – «Спеціального орла» «за мужність і незламність». Про це йдеться на сайті Кіноакадемії.

Церемонія відбулася в кінотеатрі «Муранув» у Варшаві, нагороду Олегові Сенцову вручив тримав Даріуш Яблонський, президент Польської кіноакадемії. Олег Сенцов, дякуючи полякам, зазначив, що коли він був у неволі, так, як Польща, його підтримувала тільки Україна, тож відвідуючи Польщу, він почувається, ніби повернувся додому.

«Неможливе стало можливим! Олег Сенцов вільний! Звільнення українського режисера також є успіхом міжнародної солідарності митців, зокрема й польських артистів. Польська кіноакадемія від моменту арешту Олега Сенцова невпинно докладала зусиль задля його звільнення своїх зусиллях звільнити його, залучаючи до цієї справи, зокрема, польський парламент, президента Європейського Союзу Дональда Туска, який виступив на засіданні G7, та колишнього президента Леха Валенсу, який висунув українського режисера на Нобелівську премію миру», – сказав під час церемонії Даріуш Яблонський.

Він нагадав, що Польська кіноакадемія ініціювала щорічну акцію солідарності під час церемонії вручення польської кінопремії «Орли» – піднімати жовті картки на захист Сенцова. Слідом за Академією жовті картки почав піднімати увесь світ.

«Після років наполегливості та боротьби жовті картки проявили свою силу. Сьогодні ми знову підняли їх, цього разу – під час переможного вітання вільного Олега Сенцова. Його позиція є і буде зразком для всіх, взірцем мужності проти насильства авторитарних урядів і прикладом готовності заплатити найвищу ціну за свої переконання», – додав Яблонський.

Олег Сенцов прибув до Польщі вчора, 22 жовтня. Свою поїздку він розпочав із Варшави та зустрічі з віце-маршалком Сейму Малгожатою Госєвською. Далі побував у МЗС Польщі, зустрівся з організаторами Варшавського кінофестивалю «Україна» й отримав нагороду – «Орла» від Польської академії кіно.

Візит українського режисера до Варшави – це перша його поїздка в Польщу після звільнення 7 вересня цього року, коли Олег Сенцов повернувся в Україну разом із 34 іншими в’язнями Росії. Окрім Варшави, під час поїздки в Польщу Сенцов відвідає Торунь і Гданськ. Український режисер буде гостем 17-го Міжнародного кінофестивалю Tofifest у Торуні. 24 жовтня йому вручать нагороду «Золотий ангел» за «творчу непокірність», – інформує Польське радіо.

Нагадаємо, у травні 2014 р. ФСБ Росії заарештувала Олега Сенцова в його будинку в Сімферополі (Криму). Режисера звинуватили в тероризмі, таємно перевезли до Росії, де без вироку ув’язнили на кілька місяців у московській в’язниці «Лефортово».

«Суд» над Олегом розпочався в липні 2015 року в Ростові-на-Дону, через рік після ув’язнення. Під час слухань головний свідок обвинувачення відкликав свої показання, сказавши, що надав їх під тиском і примусом. Попри це, Олега засудили до 20 років табору суворого режиму. Москва проігнорували звернення України та міжнародної спільноти з проханням звільнити режисера. Загалом він провів в ув’язненні понад 5 років. У травні 2018 року Сенцов розпочав голодування, яке тривало 145 днів, вимагаючи звільнення всіх українських політичних в’язнів у Росії. Під загрозою примусового годування через критичний стан здоров’я і на прохання міжнародної спільноти припинив голодувати в жовтні 2018 року. Олег Сенцов повернувся в Україну внаслідок обміну у вересні.

Джерела: pnf.pl, facebook.com/andrii.desh, twitter.com/KancelariaSejmu, polskieradio.pl

Петиційний комітет Бундестагу на відкритому засіданні 21 жовтня розглянув звернення щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. МЗС Німеччини виступило за відхилення петиції з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року, – повідомляє «Німецька хвиля».    

На думку члена петиційного комітету Бундестагу, депутата від правлячого Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Арнольда Фаатца (Arnold Vaatz), такий аргумент німецького МЗС є дуже технократичним.

«Те саме стосується й іншого аргументу – що, крім українців, цей штучно влаштований голод мав і інших жертв, зокрема в Росії, на Кавказі. Цей аргумент, на мою думку, так само більше схожий на відмовку. Дві каденції Бундестагу тому вже була схожа петиція, тоді МЗС реагувало на неї подібними аргументами й тепер робить це знову. Я вважаю таку аргументацію досить небезпечною. Вона суперечить тій оцінці, яку ми сьогодні по праву даємо протиправним діям режиму націонал-соціалістів у Німеччині. Адже тоді незабаром нацисти почнуть вимагати, аби гітлерівський геноцид, який теж відбувся до визначення цього поняття, так само відповідним чином переоцінили. Адже це так само відбулося до 1951 року», – зауважив виданню депутат.

Він вважає, що таке рішення МЗС хибне ще й тому, що воно «означає стати на коліна перед Росією». Попри те, що ніхто не хоче створювати нові теми для конфронтації з Росією, багато держав уже визнали Голодомор геноцидом. І голос Німеччині у цьому контексті мав би суттєву вагу. Натомість відмову депутат називає «незграбним способом відгородитися від цього питання».

Як пояснив Арнольда Фаатц, петиційний комітет Бундестагу провів відкрите засідання й тепер муситиме ухвалювати рішення щодо цього питання. Можна очікувати, що комітет не передасть петицію до МЗС із проханнями втілити її у життя, а відхилить її. Пан Фаатц додав, що депутати, які, як і він, вважаю це неправильним, найімовірніше, подадуть заявку на те, щоб голосувати за цю петицію в Бундестазі окремим пунктом. Але, ймовірно, більшості для прийняття цієї петиції у Бундестазі не знайдеться.

«Швидше за все, рішення буде: відхилити петицію, обґрунтовуючи це тим, що це, мовляв, усе було жахливо, але поняття геноциду тут використовувати не можна. Інша альтернатива – передати петицію в МЗС із проханням урахувати її. Яке б рішення не було прийнято, парламенту має бути повідомлено про нього. І тоді парламент може або підтвердити, або відхилити рішення. Як правило, пропозиції петиційного комітету подають пакетом, аби проголосувати за них разом. І якщо загалом існує згода з рішеннями петиційного комітету, за винятком однієї чи двох петицій, то тоді ці петиції виставляються на голосування Бундестагу окремо. Це можливо, і я думаю, що саме так і станеться. Але це окреме голосування, скоріш за все, не матиме підтримки більшості, адже МЗС дотримується іншої думки», – сказав він.

Петиція про визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років геноцидом з’явилася на сайті німецького Бундестагу у травні цього року й зібрала понад 56 тисяч підписів, тобто більше за мінімальну необхідну для її розгляду кількість підписів – 50 тисяч. Тож у понеділок, 21 жовтня, документ обговорили на відкритому засіданні петиційного комітету Бундестагу, членами якого є 28 депутатів із різних фракцій німецького парламенту.

Джерело: dw.com

Дональда Туска, який до 1 грудня обійматиме посаду президента Європейської ради, висунули кандидатом на пост голови правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП). Про це повідомляє Politico.  

Лідер партії «Громадянська платформа» у п’ятницю ввечері заявив польському телебаченню TVN24, що підписався на висунення.

«Багато лідерів партій, які є у складі ЄНП, спонукали мене балотуватися на пост президента … Це буде вирішено в листопаді», – сказав він.

«Дональд Туск є провідним політиком європейських християнських демократів. Усі в Європі заохочували його балотуватися на посаду президента ЄНП, включаючи нинішнього президента партії Джозефа Доля», – прокоментував лідер Громадянської платформи Гжегож Схетина. Він додав, що Туск погодився, тож як лідер його домашньої партії Схетина підписав його висунення.

ЄНП обиратиме нового президента на своєму конгресі у столиці Хорватії Загребі 21-22 листопада.

Висунення Туска відбувається на тлі чуток, нібито він може балотуватися на президентських виборах у Польщі наступного року. Хоча наразі чинний президент Європейської Ради не підтвердив такого наміру. Втім він також сказав TVN24, що «потенційне керівництво EPP не завадить мені повною мірою займатися польськими питаннями».

Туск обійматиме посаду президента Європейської ради 1 грудня. Після цього його замінить бельгійський прем’єр-міністр Шарль Мішель.

Європейська народна партія (European People’s Party, EPP) – об’єднана загальноєвропейська політична партія, котра поєднує окремі національні християнсько-демократичні та консервативні партії. Чисельно найбільше загальноєвропейське партійне об’єднання Європи. Заснована 1976 року.

ЄНП об’єднує 72 правоцентристських партій-членів із 39 країн; має 16 керівників урядів (10 в ЄС + 6 в країнах, що не є членами ЄС); 9 Єврокомісарів (включаючи президента Європейської комісії); має представника партії на посаді президента Європейського парламенту; має найбільшу фракцію в Європейському парламенті, яка включає 264 європарламентаріїв.

Нинішній президент партії – депутат Європарламенту Жозеф Доль. Його обрали президентом у листопаді 2013 року. Почесним президентом є Саулі Нійністе, президент Фінляндії (з 2012).

Джерело: politico.eu