Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Експерти розповіли PolUkr.net, що означають конституційні зміни в Росії, та які це може мати наслідки для світу та України
Президент Росії Володимир Путін під час щорічного звернення до Федеральних зборів (верхня палата парламенту) 15 січня запропонував чи не найбільшу за 20 років свого правління кадрову ротацію і конституційні зміни. Того ж дня він прийняв відставку прем’єра Дмитра Медведєва, а наступного дня Дума (нижня палата) проголосувала за кандидатуру нового глави уряду, яку подав Путін. Ним став глава Федеральної податкової служби Михайло Мішустін. Для Медведєва глава Кремля натомість запропонував спеціально створену посаду – заступника голови Ради безпеки. Головою Ради безпеки є сам Путін.
Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник розповів PolUkr.net, що конституційні ініціативи Путіна мають єдину мету – зберегти його владу, а відмова від верховенства міжнародного права позбавлятиме Україну засобі тиску на Росію. Директор Інституту світової політики Євген Магда теж вважає, що таким чином Путін хоче втримати владу після завершення президентського терміну в 2024-му. А дипломат Констянтин Єлісєєв розповів, що через відмову від верховенства міжнародного права, глава Кремля підважує архітектуру світової безпеки, що небезпечно, бо може спонукати до схожих дій інші країни.
“Заміна уряду в Росії – білий шум для відвернення уваги”, – експерт Олексій Мельник
Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник розповів, що конституційна реформа Путіна спрямована на збереження влади, заміна уряду має відволікти увагу, а відмова росіян від верховенства міжнародного права позбавлятиме Україну інструментів тиску на Росію.
“Усі рішення, які зараз чи раніше ініціював Путін, спрямовані до головної цілі – довічного збереження влади. Усе решта опосередковані кроки. – каже Олексій Мельник. – Вони лише провадять до головної цілі, забезпечують належний рівень управління системою, стабільність режиму. У цьому сенсі зміна уряду – спокуслива тема для російських аналітиків і коментаторів. Російський інформаційний простір переповнений зараз аналізом цих дій. Але це лише білий шум, який, по суті, нічого не змінює. Тільки відвертає увагу від головної цілі”.
“Щодо відмови Росії від верховенства міжнародного права, це тактичний маневр. Москва досі виконувала більшість вироків Європейського суду з прав людини. Очевидно, цією ініціативою Путін хоче ще більше ізолювати РФ, щоб створити комфортніший для себе авторитарний режим. Відмова від міжнародних зобов’язань, які для Кремля незручні, продовжуватиме шлях до самоізоляції. Це позбавлятиме нас інструментів тиску на Росію в ситуаціях порушення Москвою міжнародного права”.
“Путін хоче стати російським “єлбаси”, – Євген Магда
Директор Інституту світової політики Євген Магда пояснив, що Путін хоче стати національним лідером, зберігши фактичні повноваження глави держави, а натомість зробити пост президента формальним і передати його наступнику.
“Маємо справу з процесом “транзиту влади”. Путін хоче стати “єлбаси” (“лідер нації” в Казахстані, цей пост отримав експрезидент Нурсултан Назарбаєв після відставки з поста президента; Назарбаєв очолював країну з 1990-го по 2019-ий. – PolUkr.net). Тобто Путін хоче стати лідером нації. Глава Кремля публічно обіцяв не балотуватися після 2024-го, тобто після завершення теперішнього президентського терміну. Не дотримуватися обіцянки йому не личить. А відпустити владу в сучасній Росії він не може”, – каже Євген Магда.
“Тому Путін пропонує зміни до Конституції. – каже експерт. – Вірогідно, він стане главою Державної ради. Формально не буде президентом, але керуватиме всіма процесами. У російській літературі є термін “дядька” – це вихователь, який стоїть над усіма. Для себе Путін бачить таку роль. Весь процес “транзиту влади” буде достатньо керованим і глава Кремля фактично втримуватиме владу в своїх руках, хоча формально передасть комусь іншому. Можливо, Медведєву. Путін змінив уряд, щоб показати, що вся влада залишається в його руках, і він може будь-якої миті перебудувати структуру владної вертикалі, як захоче”.
Також експерт вважає, що для України відмова Росії від верховенства міжнародного права мало-що змінює, бо Москва давно нехтує цим правом. Воно не зупинило її від анексії Криму, війни на Донбасі чи порушення норм міжнародного гуманітарного права під час боїв на сході України.
“Пропозиція відмови від верховенства міжнародного права не має для України особливого значення. – каже Євген Магда. – Російські військові й зараз не дотримуються міжнародного гуманітарного права, РФ анексувала Крим, попри всі міжнародні зобов’язання. Очікувати, що після ухвалення змін до Конституції, почнеться військова інтервенція росіян чи інші страшні речі не варто. Дотримання чи недотримання міжнародного права, на жаль, не захищає нас від руйнівного впливу російської зброї. Таким чином Кремль лише показує, що чхав на всю світову спільноту, демонструє свою псевдоунікальність, уявний статус наддержави”.
“Росія підважує архітектуру світової безпеки”, – дипломат Констянтин Єлісєєв
Натомість український дипломат, заступник міністра закордонних справ (2007—2010 роки), представник України при ЄС (2010—2015 роки) і заступник глави Адміністрації президента (2015-2019 роки) Костянтин Єлісєєв вважає, що Росія підважує архітектуру світової безпеки, і Україна та світова спільнота повинні це засудити.
“Конституційними змінами Путін хоче гарантувати собі збереження влади після 2024-го. Прагне перетворитися на вічного царя. Те, що робить Росія негативно позначиться на країнах світу. Зокрема, на Україні. Адже заперечення верховенства міжнародного права порушує архітектуру світової безпеки, світовий порядок. Україна мала б активно проаналізувати ці виклики, а українське МЗС мало б піднімати ці питання на міжнародних майданчиках. Маємо перешкоджати росіянам паплюжити міжнародні норми. Щоб вони за це отримали якнайбільше покарання. Щоб Росії було дедалі важче грати активну роль в регіоні”, – каже Єлісєєв.
“Росія прагне переглянути міжнародні правила гри і встановити новий світовий порядок. – продовжує дипломат. – Це суперечить базовим цивілізованим нормам, які утвердилися в світі після ІІ світової війни. Кремль хоче скасувати примат міжнародного права над внутрішнім. Це порушує всі міжнародні зобов’язання, які Москва брала на себе, коли ставала членом міжнародних організацій, починаючи з Ради Європи і завершуючи ОБСЄ. Усі провідні міжнародні організації мають ретельно вивчити ці заяви та відповідно на них реагувати, засудити такі ініціативи. Особливо має зреагувати Велика сімка, щоб Росія не поширювала свої ініціативи у світі. Це абсолютно неприйнятно і підважує безпеку в світі”.
Конституційні ініціативи Путіна – більше влади парламенту і заборона чиновникам на іноземне громадянство
Президент Росії під час звернення до Федеральних зборів запропонував встановити пріоритет російської Конституції над міжнародним правом. Частину повноважень президента він пропонує передати парламенту. Зокрема, Дума, згідно з поправками, може отримати право затверджувати уряд замість президента. Вищі посадові особи і судді не зможуть мати подвійного громадянства чи дозволу на проживання в іншій країні.
На думку Путіна, ще більш жорсткими мають бути вимоги до президента Росії. Глава держави має проживати на території Росії не менше 25 років (зараз 10 років) і не мати тепер чи в минулому іншого громадянства.
Путін заявив, що згоден з чинним положенням Конституції, що одна особа не може займати пост президента більше двох термінів поспіль, але не вважає це питання принциповим. Ще в грудні він пропонував забрати з Конституції слово “поспіль”. За чинними законами, глава Кремля не може балотуватися на третій чи наступні президентські терміни.
Усі ці питання Путін запропонував винести на всеросійське обговорення. Глава Росії заявив, що запропоновані поправки можуть бути прийняті парламентом, але він вважає за необхідне “запитати думки народу”. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков пояснив, що плебісцит щодо змін до Конституції матиме консультаційний характер.
“Президент говорив про речі, які не стосуються основних статей Конституції. Тож йдеться не про референдум. Проте це досить серйозна реформа і президент вважає за доцільне порадитися з громадянами. Йдеться про голосування. Терміни і порядок його проведення визначать окремим указом”, – заявив Пєсков.
Ігор Тимоць
