п’ятниця, 15 Листопад, 2019
pluken
Головна / Новини / Майже третина українців у Польщі планує там залишитися – дослідження
Фото: POLUKR.NET / Ігор Тимоць
Фото: POLUKR.NET / Ігор Тимоць

Майже третина українців у Польщі планує там залишитися – дослідження

Share Button

Соціологи Українського католицького університету за підтримки українського МЗС провели соціологічне дослідження «Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Польщі». Дослідження провели в березні цього року. Опитали 3415 респондентів по великих містах Польщі та їх околицях.

 

Після 9 місяців в Польщі більшість мігрантів перестають повʼязувати своє майбутнє з Україною

Згідно з дослідженням, українці, які переїхали працювати до Польщі після 1991 року, у більшості мали кілька мотивів для переїзду чи регулярних поїздок. Головний – працевлаштування (61%). Однак також важливими були мотиви навчання і постійного проживання (30,9% і 26,9% відповідно). Більшість опитаних перебуває в Польщі постійно  – 54,9%. Систематично їздять на роботу чи навчання 41,4%.

У часовому вимірі помітний прогресуючий характер міграції. Якщо з 1991 по 2011 роки були повільні темпи міграції (10,5% опитаних виїхали в цей період), то з 2012 року міграційний потік суттєво пожвавися. У 2012-2014 роках виїхало 12,2% опитаних, у 2015-2016 роках – 30,5%, у 2017-2018 роках – 42,7%.

Також, за результатами дослідження видно, що Польща виявилася країною, яка уможливила високий рівень легалізації українських мігрантів – понад 90% респондентів перебувають у країні законно. 14,1% мають дозвіл на постійне проживання, 56,5% – довготермінову візу чи дозвіл на тимчасове проживання, а 20,8% – у короткотерміновому, але легальному становищі.

Близько третини опитаних планують залишитися в Польщі назавжди – 31,9%. Ще 14,7% планують переїхати в заможнішу країну ЄС. Їздити регулярно до Польщі мають намір 17,5%, а 22,8% хочуть повернутися в Україну.

Соціологи зазначають, що це умовна температура тіла по палаті в даний момент, яка може змінитися в разі зміни зовнішніх умов. Наприклад, якщо покращиться економічна ситуація в Польщі чи почастішають ксенофобські напади на українців. Проте наразі існують активні міграційні настрої серед українців.

Більшість заробітчан – люди з вищою освітою продуктивного віку (17-50 років). Дослідження показує, що мігрантам потрібно близько 9 місяців постійного проживання у Польщі, щоб перестати повʼязувати своє майбутнє з Україною, і залишитися в Польщі чи шукати заможнішу країну ЄС для життя.

 

Майже 40% українців у Польщі не висилає гроші додому

За результатами дослідження, середній вік українського трудового мігранта в Польщі – 33 роки. Із них 55,9% – чоловіки, 44,1% – жінки. Чоловіки, віком 20-40 років працюють переважно в будівництві та на промисловості, а жінки – у сфері домашніх послуг (прибирання, догляд за дітьми та літніми).

Серед мігрантів зараз представники практично всіх регіонів України. Кількісно все ще домінують жителі західної України (Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей) – 39%. Достатньо відчутно представлений Київ – 5,8%. Вагома частка мігрантів із центральної України – 16,2% (Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська області), та південної – 15,9% (Крим, Діпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області).

Серед вихідців із Києва та Львова переважають працівники ІТ-індустрії та студенти. Жителі західної України переважно зайняті в сфері домашніх послуг і  будівництві. Вихідці з південно-західних областей здебільшого працюють в сільському господарстві, а південно-східних – у промисловості. Студентами є вихідці практично з усіх регіонів України.

Українські мігранти переважно мають високий рівень освіти. Практично половина здобули в Україні середню (26,9%) та середню спеціальну освіту (23,7%). Із вищою освітою 41,4% опитаних.

Також опитування виявило активне бажання українців здобувати освіту в Польщі. 34% опитаних навчаються в Польщі. На середній загальній освіті 1%, на середній спеціальній – 3%, на бакалавраті – 13%, на магістратурі – 10%, на ліцензіата – 3%, на доктора наук – 1%.

Згідно з дослідженням, серед українців у Польщі зберігається тенденція укладати офіційний шлюб, що відтворює сімейні практики в Україні. Інший важливий момент – родини українських трудових мігрантів у Польщі в значній мірі «розівані». Лише 34% шлюбних партнерів живуть разом у Польщі. 31,5% шлюбних дітей живуть із батьками у Польщі. «Розівраність» має два основні виміри – або частина дітей живе з батьками в Польщі, або хтось із подружжя живе в одній країні, а хтось в іншій, або батьки в Польщі, а діти залишилися в Україні. У 64% діти живуть окремо від батьків в Україні.

Дослідження виявило високий рівень спілкування українських мігрантів із рідними, які залишилися в Україні. Найбільше розмовляють із найближчими родичами. Спілкуються щодня з чоловіком чи дружиною 81,3% опитаних, з дітьми до 18 років – 74,4%, з дітьми старшими 18 років – 66,2%. Розмовляють переважно через нові засоби комунікації – Skype, WhatsApp, Messenger.

 

За результатами дослідження, лише 28,2% українських трудових мігрантів у Польщі регулярно фінансово підтримують рідних в Україні. 38,8% не підтримують взагалі. Решта робить це час від часу. Це, за словами соціологів, сприяє «вкоріненню» мігрантів у Польщі.

 

Згідно з досілдженням, 35,2% опитаних живе в Польщі з родичами. 43,6% – не з ріднею. Перші переважно будують комфортне життя для себе та своєї родини в Польщі, другі – економлять задля заробітку та майбутніх вкладень щодо свого добробуту в Україні чи збирають гроші на перехідний період навчання.

 

Чоловіки – на будівницвті, транспорті та в промисловості, жінки – в сфері домашніх послуг, ресторанно-готельній справі та торгівлі

Серед усіх опитаних мігрантів, мають досвід роботи 81,9%. Решта переважно студенти та школярі. Частина студентів починає працювати від початку навчання, щоб не обтяжувати рідних, інша – концентрується на навчанні, яке розглядає як інвестицію в майбутнє.

Найактивніший чинник, що впливає на вибір роботи мігрантів, – стать. Чоловіки найбільше задіяні в будівництві (25,1%), на транспорті та логістиці (12,3%), на обʼєктах промисловості (11,7%). Жінки переважно зайняті в сфері домашніх послуг (21,2%), ресторанно-готельному бізнесі (14,3%), торігівлі (9,8%). Навчаються дорослі чоловіки та жінки приблизно в рівній пропорції (24,7% і 31,3% відповідно). Більшість респондентів знайшли роботу ще в Україні. Значна частина витратили на пошук роботи у Польщі від тижня до місяця часу.

Майже 60% опитаних мають регулярну стабільну роботу. Ще 25,5% сказали, що їх безпосередньо влаштував роботодавець та уклали з ним контракт чи трудовий договір. 12,1% отримали роботу через агенції тимчасового працевлаштування.

Згідно з дослідженням, українці в Польщі швидко вчаться користуватися перевагами правової держави, захищати свої права. Після нетривалого життя в Польщі, а нерідно після негативного досвіду неофіційного наймання, яке проводили співвітчизники чи польські працедавці, українці дізнаються, що в Польщі є чимало структур, які захищають їхні права та надають безкоштовні консультації щодо працевлаштування та правильного оформлення документів. Кожен працівник може перевірити працедавця, чи правильно оформлені його документи і йдуть відрахування на соціальне страхування та пенсії. Правильне оформлення документів відкриває доступ до соціального пакету – оплачуваних відпусток, медичного обслуговування, захисту прав працівника.

Дослідження показало, що українські мігранти переважно мають нижчі зарплати, ніж їхні колеги-поляки на відповідних посадах. Проте 89,5% оцінює свій рівень добробуту як кращий, ніж вони мали в Україні.

 

Понад 80% мігрантів задоволені життям у Польщі

Згідно з дослідженням, 72% опитаних володіє польською мовою на рівні, що дає змогу порозумітися з місцевими. Не володіють польською лише 1,5% респондентів.

Українські мігранти більше цікавляться подіями в Україні, ніж в Польщі. Основними джерелами інформації для них є новинні сайти та соцмережі. Щодо соціальних контактів в Польщі, то більшість підтримують їх із вихідцями з України (74%), і з поляками (66%). Тож українська громада в Польщі доволі інтегрована в польське супсільство, не живе в культурному чи соціальному гетто, контактує з оточенням.

Найпоширенішими проблемами, з якими зіштовхуються українські мігранти, є труднощі психологічної адаптації (стрес, депресія, знервованість, невпевненість), мовна адаптація, труднощі з пошуком роботи. Проте жодна з цих проблем не охоплює понад 40% опитаних. Водночас більшість мігрантів стверджували, що надбали в новому суспільстві відчуття безпеки, нові знайомства, нову культуру, досвід рівності перед законом і відстуності корупції,  пошану до людської гідності та недоторканості особи і майна, свободу слова, віровизнання, зібрань та політичного вибору, гідні умови праці та добре оплачувану роботу. 81% задоволені життям у Польщі, 9% – ні.

 

Найвищий рівень довіри мігрантів до рідних в Польщі та Україні. На другому місці польське суспільство – державні та муніципальні структури, громадські організації, місцеві жителі-поляки. На третьому місці українська громада в Польщі – церква, українські громадські організації, українські дипломатичні представництва, українці в Польщі.

 

За резульатами досілджень, більшість українців не знають про роботу посольства і консульств України в Польщі щодо організації культурного життя, згуртування української громади, захисту прав українців в Польщі. Так само майже половина не знає про роботу українських громадських організацій і ставиться до них ні позитивно, ні негативно. Дещо більше про це знають молоді українці.

Згідно з дослідженням, близько 30% мігрантів – греко-католики, понад 40% – православні різних конфесій та ще близько 10% – невіруючі. Чим старші респонденти, тим більше серед них віруючих. Серед тих, хто практикує релігію – більше греко-католиків, ніж православних. Жінки – більш релігійні, ніж чоловіки. Вихідці з сіл – більш релігійні, ніж вихідці з міст.

Ігор Тимоць

 

Share Button

Також перегляньте

Ангар, у якому виявили тіла. Фото: rawa-mazowiecka.policja.gov.pl

У Польщі в ангарі-холодильнику виявили тіла двох заробітчан з України

  Тіла двох чоловіків, громадян України 28 та 46 років, виявив у холодильній камері для …