середа, 20 Листопад, 2019
pluken
Головна / Аналітика / Статті / Кожен 5-ий українець – заробітчанин
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Кожен 5-ий українець – заробітчанин

Share Button

Водночас за межами України працює лише кожен 13-ий

Згідно з дослідженням Центру економічної стратегії (ЦЕС), зовнiшня трудова мiграцiя має водночас негативний та позитивний вплив на економiчний розвиток України. Більшість поїздок заробітчан – “маятникові”, короткострокові (до трьох місяців). Переважно їдуть молоді хлопці в сусiднi країни – Польщу і Росію. У Польщі, за даними ЦЕС, майже третина українців працює нелегально. За три квартали 2018 року заробітчани надіслали в Україну 8,2 млрд дол., а за весь рік сума, вірогідно, становитиме приблизно 10,5-11 млрд доларів. Це близько 8,5% ВВП України.

Ким і на яких умовах працюють українці в Польщі?

За даними Національного банку Польщі (НБП), українці в Польщі переважно виконують просту роботу, яка не потребує високої квалiфiкацiї (71%). Працюють здебільшого на будівництві.

Кваліфікованих українських працiвникiв на польському ринку праці не більше 3% від загальної кількості. Тож спрощення працевлаштування для кваліфікованих працівників у Німеччині з 2020 року не суттєво вплине на ситуацію з українськими заробітчанами в Польщі.

Українці в Польщі, за даними НБП, отримують нижчу зарплату, ніж поляки. Середня тривалість робочого тижня українця в Польщі – 54 години. Це на 35% більше, ніж працює поляк. Середня зарплата українця в Польщі в 2017 році становила до 600 дол. на місяць. 67% заробітчан передавали більшість зароблених грошей родичам в Україну. Здебільшого привозили гроші особисто раз на два-три мiсяцi. Загалом, за даними НБП, у 2017 році українськi мiгранти в Польщі заробили близько 3,1 млрд доларів.

Частка грошових переказів щодо ВВП України. / Інфографіка ЦЕС
Частка грошових переказів щодо ВВП України. / Інфографіка ЦЕС

Звідки і скільки грошей привозять заробітчани?

За дослідженням Національного банку України (НБУ), за 9 місяців 2017 року українці переказали з-за кордону 6,7 млрд дол., а за такий період 2018 року – 8,2 млрд дол. Тобто ріст майже на 20% в рік. Дві третини грошей за ці 9 місяців 2018 року припали на країни ЄС (5,2 млрд), а кожен 8-й долар був із країн СНД. Найбільше грошей українці привезли з Польщі (2,7 млрд дол.). Далі – Росія (820 млн), США (630 млн), Чехія (600 млн), Італія (370 млн) і Велика Британія (280 млн).

Росія стала єдиною країною, де українці почали заробляти менше. У 2018 році, порівняно з 2017 роком, обсяг переказів скоротився на 136 млн дол.

Середньомісячний заробіток українського трудового мігранта. / Інфографіка ЦЕС
Середньомісячний заробіток українського трудового мігранта. / Інфографіка ЦЕС

За даними Національного банку України (НБУ), загалом у 2017 році заробітчани привезли в Україну 9,3 млрд дол., або 8,4% ВВП України. Із них 4% – неформальними шляхами. Тобто майже половину грошей везли особисто чи передавали через водіїв. У 2016 році українці привезли 7,5 млрд дол., у 2015 році – 7 млрд.

3 початком російсько-української війни потік мігрантів все більше переорiєнтовується на західний напрямок, зокрема до Польщі. За 5 років, від 2012 до 2017 року, відсоток українських трудових мігрантів у Польщі зріс від 14% до 40%, а до Росії зменшився з 43% до 26%. В Італії в 2017 році працювало 11% українців, у Чехії – 9%.

За даними Міністерства соціальної політики України, у 2018 році трудовими мігрантами стало 7-9 млн українців, а це 16%-21% громадян країни. Постійно за межами України працювало 3,2 млн українців, тобто 7,6% громадян.

Структура зайнятості за секторами економіки в різних країнах. / Інфографіка ЦЕС.
Структура зайнятості за секторами економіки в різних країнах. / Інфографіка ЦЕС.

Частка сімей з мігрантами, за інформацією Державної служби статистики України (Держстату), у 2012-2017 роках зросла з 3,6% до 3,8% від загальної кількості сімей. Проте слід зважати, що дані Держстату не враховували “маятникових” мігрантів і тих, якi виїхали всiєю сiмʼєю. Якщо додати приблизну кількість “маятникових” мігрантів – 1,2 млн осіб у 2017 році, то, за оцінками ЦЕС, реальна частка сімей із заробітчанами (припускаючи, що одна сімʼя має до двох трудових мігрантів) може бути понад 8%. Точніших даних в державній статистиці та дослідженнях наразі немає.

За дослідженням ЦЕС, у 2015-2017 роках заробітчани почали їздити за кордон на коротші терміни. У 2017 році 57% мiгрантiв працювали за кордоном близько 3 місяців. У Польщі таких 70%, ще 24% 36 місяців. Серед українських мігрантів у Росії 60% працювали до 3 мiсяцiв. Загалом трудові мігранти, які їдуть до сусiднiх країн, орієнтовані на короткі поїздки, а особи, які їдуть до країн Пiвденно-Західної Європи, залишаються там працювати на триваліший період більше року.

Як впливає трудова міграція на економіку України?

Серед позитивних наслідків трудової міграції на економіку України ЦЕС називає такі: притік валютних надходжень, зменшення рівня безробіття, інвестиції в освіту і медицину, освоєння нових професій, навичок і вмінь, зменшення рівня бідності в Україні, збільшення обсягів торгівлі з країною, куди їдуть заробітчани, підвищення ефективності праці, притік інновацій і нових технологій.

Серед негативних – зменшення податкових надходжень і внесків на соціальне страхування в Україні, зріст розшарування населення за рівнем доходів, погані демографічні тенденції, зменшення кількості робочих рук, руйнування сімей, марна втрата державних витрат на освіту.

За даними ЦЕС, грошові перекази заробітчан в Україну – важливе джерело внутрішнього споживання та інвестицій в умовах обмеженого доступу до внутрішніх кредитів. Ці перекази допомагають зменшити бідність, дозволяють сімʼям більше витрачати на навчання дітей, вибирати якісніші медичні послуги, купувати чи будувати житло, а також відкривати власний малий бізнес.

У більшості сімей, де є заробітчани, перекази покривали значну частину їxнього щоденного споживання. 88% сімей із трудовими мігрантами і в 2012 році, i в 2017-му за рівнем добробуту вважали себе бідними або нижче середнього класу.

За дослідженням ЦЕС, перекази можуть також збiльшувати кількість тих, хто не шукає роботу в Україні, а живе коштом рідних, які на заробітках. Внесок переказів у економічне зростання та зменшення бiдностi знижує також мотивацію влади впроваджувати структурні реформи для подолання цих проблем.

Визначення сукупного ефекту вiд грошових переказiв ускладнене браком достовірних даних про них, адже велика частина грошей від заробітчан йде через неформальні канали. Тож одна з рекомендацій Світового банку для влади України – зменшити вартість переказу коштів з-за кордону, щоб вивести їх із тіні.

Крім цього, мiграцiя сприяє розвитку торгівлі з країною, куди їдуть заробітчани, обміну знаннями. Свого часу в Мексиці, Туреччині та Індії трудові мiгранти зіграли важливу роль у відкритті транснацiональних бiзнес­-компаній та залученні інвестицій до власних країн.

Що означає відтік низькокваліфікованих працівників?

В яких секторах економіки працюють українські трудові мігранти. / Інфографіка ЦЕС.
В яких секторах економіки працюють українські трудові мігранти. / Інфографіка ЦЕС.

Наслідками міграції, за даними ЦЕС, є й дисбаланс на ринку праці та брак кадрів окремих простих професій в Україні, пiдвищення очікувань працівників щодо розмірів зарплат безвідносно до їх продуктивностi. Також відбувається поглиблення нерівності в доходах між сімʼями, якi мають трудових мігрантів, i тими, які не мають.

Дефіцит робочої сили стає обмежувальним чинником для розвитку української економіки. Втiм, ситуацiя на ринку праці України у 2016-2017 роках свідчила, що охочих працювати поки що більше, нiж наявних робочих місць. Результати опитування про ділові очікування підприємств у третьому кварталі 2017 року вказували, що проблема браку кадрів хвилює 22% роботодавців. Хоча є тенденція до загострення ситуації. Порівняно з аналогічним періодом 2016 року цей відсоток збiльшився на 3,7%.

За дослідженнями ЦЕС, міграція низькокваліфікованої робочої сили з країни знижує конкурентоспроможність її експорту. Це помітно в Болгарії та в країнах Балкан, де ріст зарплати протягом 2012-2017 років відбувався швидше, ніж ріст продуктивності праці. В Україні теж відбувається зменшення продуктивності праці у сферах, з яких найбільше їдуть працівники – у будівництві, промисловості, агросфері. Адже бажання низькокваліфікованих робітників емігрувати зменшує їхню мотивацію отримувати нові навички праці у власній країні на користь країни еміграції.

Дефіцит робочих рук буде зростати, якщо значна частина короткострокового міграційного потоку перетвориться на тривалий чи зросте відтiк квалiфiкованих працiвникiв – цей процес може прискоритися, якщо економiчна ситуацiя в Україні найближчими роками не покращиться і українці не зможуть знайти добре оплачуваної роботи вдома.

Водночас, на думку аналітиків ЦЕС, державi варто переглянути соцiальну полiтику, щоб стимулювати економiчну активнiсть, бо легкість отримання соціальних допомог і субсидій створює підґрунтя для неофіційного працевлаштування та трудової мiграцiї.

Які умови праці в українців за кордоном?

За даними ЦЕС, умови працi українських заробітчан мають переважно низький рівень формалізації трудових вiдносин і соціального захисту (без лікарняних та відпусток). В українців за кордоном робочий тиждень триваліший (41-60 год. на тиждень), ніж в Україні.

У 2015-2017 роках лише 38% трудових мігрантів мали письмовий трудовий договір з іноземними роботодавцями, за винятком Польщі, Чехії та Португалії, де рівень формалізації високий (понад 50%). У 2015-2017 роках близько 30% українських мігрантів працювали за кордоном нелегально.

У Польщі почали активно легалізуватися у 2015-2017 роках. У 2017 році 65% українських працiвникiв у Польщі мали дозволи на проживання та роботу. У 2012 роцi таких було 51%.

Низький рівень соціального захисту вiдображає короткостроковий та тимчасовий характер роботи великої частини мігрантів.

Ким працюють українці?

За інформацією ЦЕС, найпоширеніша сфера зайнятостi для українців – будівництво. Проте частка зайнятих у цьому секторi зменшується (з 52% у 2008 році до 39% у 2017 році). На будівельних та ремонтних роботах у 2017 році працювало 55% чоловіків (переважно в Pociї та в Чехії). У Польщі відсоток українців, які працюють на будівництві, останніми роками зріс – 35% українців у Польщі у 2017 році, порівняно з 15% у 2012-му.

На другому місці – робота у домогосподарствах (догляд за дітьми, літніми та хворими, прибирання, ведення домашнього господарства) – у цiй сферi працює 16,4% українців (зокрема, жінок – 42%).

Задіяність українців у інших сферах, як-от сільське господарство, промисловість, торгівля та сфера послуг, зросла останніми роками здебільшого завдяки змінам у структурі зайнятості українців у Польщі.

За даними ЦЕС, 36% українських заробітчан вважають, що мають вищу квалiфiкацiю, нiж потребує їхня робота за кордоном.

Достовірних даних про обсяги та напрямки міграції кваліфікованих працівників бракує. Серед кваліфікованих мігрантів переважають лікарі, інженери та програмісти. Вони виїжджають зазвичай до розвинутих країн – США, lзраїлю, Німеччини, Фiнляндiї.

Який вік і освіта мігрантів?

Більшість українських мігрантів – молодь, вiком 15-40 рокiв, з професiйно-технiчною чи середньою освiтою. Трудові мігранти загалом менш освічені, нiж зайняте населення України. У 2015-2017 роках, за рiзними опитуваннями, 16%-37% трудових мігрантів мали вищу освіту. В Українi частка зайнятого населення з вищою освiтою – 48%.

За останнi шість рокiв мiграцiйний потiк до країн ЄС помолодшав. Переважно завдяки молодi, яка виїхала вчитися. 2017 року в Польщі частка мігрантів вiком 15-40 рокiв становила 61%. У Росії – 48%.

Серед українських трудових мігрантів у 2015-2017 роках переважали чоловiки (70%) у всіх країнах, крім Італії, де жiнок – 71%. Це повʼязано зі специфікою роботи в цiй країнi, де українки переважно працюють прибиральницями чи доглядають за літніми.

То добре чи погано, що українці їдуть працювати за кордон?

Згідно з висновками дослідження ЦЕС, актуальний короткостроковий та “маятниковий” характер мiграцiї українцiв, попри негативні наслідки, ймовiрно, має сумарно радше позитивний ефект на економiчний розвиток України. Але його складно оцiнити кiлькiсно через брак достовірних даних про мiграцiйнi потоки.

Крiм потужного вливання грошей від трудових мiгрантiв в економіку України, “маятникова” та короткострокова мiграцiя сприяє розвиткові транспортних і банкiвських послуг, а також iнших секторiв економіки, якi обслуговують трудових мiгрантiв.

Хоча українська трудова мiграцiя переважно короткострокова i тимчасова, проте щороку близько 200 тисяч українців покидають Україну назавжди. З роками кількість українців, що не повернулися, збільшується. А отже, частина короткострокового міграційного потоку переростає у довгостроковий.

Динамiка мiграцiї наступних років залежатиме вiд економiко-полiтичних змін в Україні та ситуацiї в країнах­-реципiєнтах українських трудових мiгрантiв.

Оскiльки бiльшiсть трудових мiгрантiв з України їде в сусiднi країни і підтримує тісні зв’язки з Україною, то має змогу повернутися, якщо економiчна ситуацiя в Українi покращиться та будуть створюватися робочi мiсця з високою продуктивнiстю працi й вiдповiдною зарплатою.

Ігор Тимоць

 

Share Button

Також перегляньте

Фото: Ігор Мартинів.

Дев’ять проектів для розвитку Карпатського регіону отримали фінансування ЄС

45 польсько-українських проектів та один тристоронній – польсько-українсько-білоруський, отримають фінансування у рамках програми транскордонного співробітництва …