неділя, 18 Листопад, 2018
pluken
Головна / Новини / Автокефалія і Президент
Петро Порошенко, патріарх Варфоломій. Фото: president.gov.ua
Петро Порошенко, патріарх Варфоломій. Фото: president.gov.ua

Автокефалія і Президент

Share Button

Президентська ініціатива зі зверненням до Вселенського патріарха Варфоломія по дозвіл (або томос) на автокефалію Української Православної Церкви – ризикований, однак перспективний крок. Окрім позитивних наслідків для зміцнення державної безпеки, така ініціатива може принести користь і самому Порошенку в його намаганнях вдруге стати Президентом України.

Релігійний бліцкриг

17 квітня під час зустрічі з головами парламентських фракцій Петро Порошенко зробив несподівану для більшості присутніх заяву про намір звернутися до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням видати томос на створення Української помісної автокефальної церкви. Через два дні, 19 квітня, 268 народних депутатів підтримали це звернення.

Хоч ця ініціатива виявилася несподіванкою для більшості українських політиків, очевидно, що вона чітко лягає в стратегію президентської кампанії Петра Порошенка. Це добре розрахований за часом, цільовою аудиторією і результатами хід. Реальний старт президентської виборчої кампанії очікується восени. Тож дехто з імовірних кандидатів зробили перші кроки ще перед традиційно «мертвим» літнім сезоном. Юлія Тимошенко стартувала з кампанією «Новий курс», а Анатолій Гриценко оголосив про об’єднання з партією «Народний контроль» та політичною силою Єгора Фірсова «Альтернатива».

Натомість у чинного Президента все розписано набагато складніше. З квітня – часу оголошення про наміри щодо томосу – близькі до Банкової експерти та публічні спікери систематично «підігрівають» цю тему, утримуючи її на поверхні суспільної свідомості до старту кампанії. Невипадково Петро Порошенко неодноразово заявляв, що він очікує на позитивне рішення синоду Вселенського патріархату про надання томосу про автокефалію Української Православної Церкви до 1030-ї річниці Хрещення Русі, яка припадає на 27 липня. Позитивне рішення з цього питання і дасть старт публічній кампанії кандидата в Президенти Петра Порошенка.

Багатоходівка від Банкової

Ідея з томосом на Автокефалію відповідає кільком стратегічним цілям команди Порошенка. У першу чергу – це вихід до виборців з новою консолідуючою ідеєю, причому ірраціонального, емоційного порядку. Досвід попередніх виборчих кампаній і двох Майданів показав, що українці здатні мобілізуватись чи об’єднуватись лише під впливом потужних нематеріальних чинників. Лідери президентського рейтингу сьогодні апелюють до виборців, роблячи наголос на емоційній складовій, а не на детальних і прагматичних виборчих програмах. І Тимошенко, і Гриценко – не кажучи вже про Ляшка чи Рабіновича – не «заморочуються» складними політичними конструкціями, адже їх виборець чекає від них іншого – простих рішень і пафосних (бажано – обвинувальних) гасел. Зрештою, і сам Порошенко в 2014 році став Президентом завдяки ірраціональним чинникам – післямайданному стресу та бажанню завершити війну на Сході, яка тільки розгоралася.

Імовірність відновлення історичної справедливості (перспектива створення власної Помісної церкви), а ще більше – можливість нарешті вийти з-під впливу деспотичної російської церкви могли б стати саме таким чинником. Задля цієї перспективи дуже багато українців, які ідентифікують себе православними вірянами, могли б забути чинній владі численні помилки й корупційні скандали.

Як не парадоксально, але ідея з помісною церквою опосередковано грає на руку ще одному ймовірному кандидату в Президенти. Народний депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Бойко – єдиний кандидат, який, вийшовши у другий тур президентських виборів, програє Порошенку. Очевидно, виведення у фінал президентських перегонів колишнього регіонала було першочерговим задумом команди Порошенка. Однак останні соціологічні опитування показують, що ані Порошенко, ані Бойко не проходять у другий тур виборів. Якщо у Порошенка доволі багато інструментів – і політичних, і адміністративних, – щоб «дотягнути» до другого туру, то з Бойком усе складніше. Війна з Росією, послаблення проросійських настроїв серед мешканців Сходу та Півдня – традиційної електоральної бази колишніх регіоналів, суттєво звузили можливості з нарощування рейтингу. Однак перспектива створення Єдиної помісної церкви в Україні – це загроза передусім для Української Православної Церкви Московського патріархату. Саме представники цієї, фактично, філії Російської Православної Церкви першими засудили ініціативу Порошенка. Відповідно, така загроза може мобілізувати прихильників УПЦ МП та об’єднати їх навколо того, хто пообіцяє дієву стратегію боротьби за збереження впливів церкви в Україні. Невипадково в парламенті саме Юрій Бойко чи не найактивніше виступав проти цієї ініціативи, а фракція «Опозиційного блоку» голосувала проти проекту постанови про звернення до Вселенського патріарха.

Таким чином зусилля Порошенка зі створення Єдиної помісної церкви можуть допомогти Юрію Бойку мобілізувати свій електорат і «прирости» необхідними кількома відсотками, щоб прорватися в другий тур президентських виборів і стати зручним спаринг-партнером для Петра Порошенка.

Окрім цього, акцент на релігійній складовій – це ще й намагання команди Президента закріпитися в новій електоральній ніші, сформованій проукраїнськими консервативними виборцями. Саме на них розраховане оголошення Порошенком десятиліття української мови, і саме вони з найбільшим оптимізмом сприйняли перспективу створення помісної церкви. Відповідно до соціологічних досліджень, на Заході та в Центрі найбільше прихильників створення в країні автокефальної помісної православної церкви – 58% та 35% відповідно.

Томос спотикання

З 1991 року УПЦ МП була, фактично, осердям проросійської пропаганди та відправною точкою поширення міфу про «русскій мір» в Україні. Попри неодноразові спроби української влади зменшити впливи російської церкви в країні, УПЦ МП за допомогою Кремля успішно відбивала всі загрози. Завдяки неприхованому лобі в українському парламенті, підтримці багатьох ЗМІ та фінансуванню з Росії православна церква Московського патріархату завжди була потужним гравцем на політичній арені України. І, за «дивним» збігом обставин, її «улюбленцями» завжди були найбільш одіозні проросійські політики. Саме УПЦ МП у 2010 році відкрито підтримала кандидата в Президенти України Віктора Януковича. А після 2014 року саме вона стала чинником дестабілізації ситуації на Сході країни. Найбільш показовими стали випадки переховування бойовиків у приміщеннях, що належать УПЦ МП. В ефірі одного з телеканалів Герой України, генерал-майор Збройних Сил Ігор Гордійчук заявив, що з самого початку конфлікту Росії з Україною в церквах Української Православної Церкви Московського патріархату, зокрема в Святогірській лаврі на Донбасі, розміщувалися терористи і боєприпаси.

Саме тому Росія та її прихильники в Україні – і з церковного середовища, і у світській сфері – докладають відчайдушних зусиль, щоб не допустити надання Україні томосу про помісну церкву. Такі очевидні синхронізовані зусилля опосередковано свідчать про загрозу російським впливам в Україні через створення Української помісної церкви.

Нещодавно делегація УПЦ МП здійснила поїздку до Стамбула з метою вплинути на Вселенського патріарха Варфоломія й не допустити надання Україні томосу про автокефалію. Однак прагнення очільників УПЦ МП саботувати створення Помісної церкви можуть мати й зворотний ефект. Наприклад, стало відомо про лист до Вселенського патріарха від іншої частини кліриків УПЦ МП. У ньому підписанти запевняють, що позицію, висловлену офіційною делегацією УПЦ МП, не розділяє дуже багато священиків та прихожан цієї церкви.

«Ми, українські православні, хочемо бачити нашу Церкву як сестру іншим Помісним Церквам, що перебуває з ними у християнській любові та взаємній підтримці, поза політичним впливом, особливо з боку сучасних імперій», – йдеться у листі. У разі офіційного оприлюднення такий лист стане ще одним свідченням неоднорідностей і навіть суперечностей в середовищі УПЦ МП. В умовах скорочення підтримки цієї церкви в Україні саме опір наданню томосу з боку частини керівництва УПЦ МП може призвести до її розколу в Україні.

Отже створення помісної церкви в Україні рівнозначне зменшенню впливу УПЦ МП, а відтак призведе до кардинального скорочення впливу Росії на внутрішні процеси в Україні. І якщо ця подія відбудеться за каденції Петра Порошенка, то, можливо, другий президентський термін вона йому й не забезпечить, але в новітню українську історію він гарантовано увійде.

Віктор Біщук

Share Button

Також перегляньте

Вероніка Вічова.  Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

«Тільки 5 країн ЄС можна вважати захищеними від російської пропаганди», – дослідниця Вероніка Вічова

Два роки поспіль Центр «Європейські цінності» (Чеська Республіка) докладно аналізує спроможність країн Європейського Союзу протистояти …