Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
В організації підриву офісу Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді 27 лютого цього року підозрюють колишнього бійця батальйону «ОУН» та батальйону (роти) «Свята Марія» Костянтина Кривича. Саме він, на думку слідчих СБУ, доручив за винагороду учаснику АТО Олександру Білобородьку підірвати офіс, дав йому для здійснення злочину автомобіль та саморобний вибуховий пристрій. Про це PolUkr.NET дізнався з ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду.
Нагадаємо, що в ніч на 27 лютого в Ужгороді внаслідок підриву вибухового пристрою повністю згорів офіс Товариства угорської культури Закарпаття. У прокуратурі й поліції Закарпатської області назвали у березні імена та прізвища двох підозрюваних у цьому злочині, кваліфікованому спочатку як умисне знищення або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу або вибуху (ч. 2 ст. 194 КК), а потім ще й як теракт (ч. 2. ст. 258 КК) — учасників АТО Олександра Білобородька та Володимира Кондратенка. Обох затримали 4 березня у Кропивницькому, і 6 березня Ужгородський міськрайонний суд обрав для них запобіжний захід — тримання під вартою. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні зараз веде слідчий відділ Управління СБУ у Закарпатській області. Додамо, що 4 лютого цього року невдалу спробу підпалу офісу ТУКЗ здійснили польські фалангісти Адріан Марглєвський та Томаш Рафал Шимков’як.
У ГУ НП Закарпатської області на початку березня згадували також, що до підриву офісу ТУКЗ причетними є один мешканець Черкас та один мешканець Придністров’я. Ними, як з’ясував PolUkr.NET, є Костянтин Кривич (1981 р. н.) та Сергій Василиха (1963 р. н.). Обидва перебувають у розшуку: Кривич з 16 березня, а Василиха — з 4 березня. Відомо, що Кривич зареєстрований у Донецьку, але мешкав останнім часом у Черкасах, де зареєстрована його дружина Анна. Сергій Василиха є громадянином Молдови, і, ймовірно, переховується зараз у Придністров’ї, куди він виїхав з України через пункт пропуску «Кучурган» зранку 28 лютого.
Фото скрін Сергій Василиха
Фото скрін Костянтин Кривич
На початку березня голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль заявив, що організатором другого підпалу офісу ТУКЗ, що стався 27 лютого, є мешканець Придністров’я, ймовірно, співробітник МГБ «ПМР». Проте в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 27 квітня, якою термін тримання під вартою Білобородька було продовжено до 2 липня, йдеться про зовсім інший розподіл ролей між Білобородьком, Кондратенком, Кривичем та Василихою.
Слідчі СБУ встановили, що у січні–лютому цього року Кривич «вирішив організувати та здійснити підрив адміністративної будівлі громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття». Вчинити підрив він доручив за винагороду своєму знайомому, колишньому військовому Білобородьку, якого він забезпечив грошима, саморобним вибуховим пристроєм, інформацією про об’єкт, який треба підірвати, та автомобілем Mitsubishi L200.
Білобородько погодився на пропозицію Кривича, але через те, що самому йому не вдалося б підірвати офіс ТУКЗ, він залучив до вчинення злочину своїх знайомих — Володимира Кондратенка та Сергія Василиху (безпосереднього виконавця). Утрьох увечері 26 лютого вони в’їхали на Закарпаття в автомобілі, який дав Білобородьку Кривич, та після зупинки у Мукачеві прибули до центру Ужгорода. Василиха вийшов з вибуховим пристроєм у пакеті з автомобіля, пішки дійшов до офісу ТУКЗ, залишив пакет на підвіконні одного з вікон та попрямував у домовлене місце, де його підібрали Білобородько та Кондратенко. Пристрій здетонував за 6 хвилин 37 секунд після того, як Василиха поклав пакет з ним на підвіконня. Усі троє поспішили відразу ж виїхати із Закарпаття.
Поки що незрозуміло, як вдалося зникнути Костянтину Кривичу. PolUkr.NET відомо, що 4 березня, тобто того самого дня, коли затримали Білобородька та Кондратенка, у Черкасах вже працювали слідчі поліції. Повідомлення про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 258 КК Кривичу склали 12 березня, але вручили заочно, через представника ЖЕКу, оскільки не змогли його вже знайти.
Зазначмо, що Кривич є доволі відомою особою у середовищі політиків, добровольців та громадських активістів. На місцевих виборах 2015 року його обрали депутатом Жашківської міської ради (Черкаська область) — Кривич був першим кандидатом у виборчому списку місцевої організації «Радикальної партії Олега Ляшка». Депутатом він пробув два роки — до виборів у Жашківській міській об’єднаній громаді, що відбулися у жовтні 2017 року. Крім того, Кривич безуспішно балотувався у 2015 році до Черкаської обласної ради в окрузі №27 як кандидат тієї самої «Радикальної партії», а у 2014 році партія висунула його кандидатом у депутати до Верховної Ради в одномандатному окрузі №59 (Донецька область). На виборах до ВР Кривич посів 11-те місце в окрузі і набрав 694 голоси.
До слова, під час місцевих виборів 2015 року Кривич перебував у СІЗО в Маріуполі, оскільки був підозрюваним у справі про розбійний напад. Його звільнення особливо активно вимагали депутати від «Радикальної партії Олега Ляшка» — Андрій Лозовий та Ігор Мосійчук.
Кривича обвинувачували у тому, що 8 травня 2015 року він, на той час інспектор взводу №2 роти патрульної служби міліції особливого призначення «Свята Марія» (відомої також як батальйон «Свята Марія»), на чолі групи з 9 людей здійснив розбійний напад на агроферму у селі Євгенівка Великоновосілківського району Донецької області. Кривич та його знайомі зв’язали охоронців агроферми та вилучили зі сейфу близько 79 тис. грн готівки, трудові книжки працівників, касову книгу та інші документи. Згодом Кривич повідомив міліцію про те, що на агрофермі викрито диверсійно-розвідувальну групу сепаратистів (насправді — охоронців). Водночас охоронцям підкинули зброю, російський прапор та георгіївську стрічку.
До того, як у квітні 2015 року Кривича оформили на службу у «Святу Марію», він, за його словами, був у січні–березні 2015 року стрільцем у батальйоні «ОУН».
Загалом Кривича та його знайомих обвинувачували у вчиненні чотирьох злочинів — розбої, поєднаному з проникненням у приміщення (ч. 3 ст. 187 КК), завідомо неправдивому повідомленні про вчинення злочину поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення (ч. 2 ст. 383 КК), незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ч. 1 ст. 263 КК) та незаконному позбавленні волі (ч. 2 ст. 146 КК).
Проте Іллічівський районний суд міста Маріуполя у вироку від 26 грудня 2016 року перекваліфікував обвинувачення Кривича з ч. 3 ст. 187 і ч. 2 ст. 146 КК на ч. 2 ст. 365 КК, тобто на перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, а обвинувачення щодо його знайомих — на пособництво у перевищенні ним своїх службових повноважень (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 365 КК). Докази щодо вчинення групою інших злочинів були судом відхилені. Отже, суд визнав Кривича винним у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 365 КК України, призначив йому основне покарання — п’ять років позбавлення волі, але звільнив від його відбування з випробувальним терміном у два роки. Втім, прокуратура і потерпілі оскаржують зараз цей вирок у Верховному Суді.
Д. Б.
