неділя, 24 Вересень, 2017
pluken
Головна / Поради / Для громадян / Як правильно їздити в ЄС за безвізового режиму?
Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

Як правильно їздити в ЄС за безвізового режиму?

Share Button

За планом, українці зможуть їздити без віз із біометричними паспортами в країни Шенгенської зони та країни ЄС, як молдавани і грузини, від 11 червня. Організація «Європа без бар’єрів» підготувала поради про те, що варто знати і брати зі собою, аби не виникло труднощів при перетині кордону.

Куди можна їхати з біометричним паспортом?

Перед тим як планувати подорож, варто перевірити, чи поширюється безвізовий режим на обрані вами країни.

Безвізовий режим охоплює:

– Країни-члени ЄС, які є частиною Шенгенської зони: Австрію, Бельгію, Чехію, Данію, Естонію, Фінляндію, Францію, Німеччину, Грецію, Угорщину, Італію, Латвію, Литву, Люксембург, Мальту, Нідерланди, Польщу, Португалію, Словаччину, Словенію, Іспанію та Швецію.

– Країни-члени ЄС, які не входять до Шенгенської зони: Болгарію, Румунію, Кіпр та Хорватію.

– Країни, які входять до Шенгенської зони, але не є членами ЄС: Ісландію, Норвегію, Ліхтенштейн та Швейцарію.

– Малі країни Європи: Сан-Марино, Монако, Ватикан, Андорру.

Безвізовий режим не стосується Великої Британії та Ірландії. Аби їздити туди, слід оформити візу у візових центрах чи консульствах цих країн.

 Між країнами Шенгенської зони відсутній прикордонний контроль, тож можна планувати поїздку одразу до кількох країн і перетинати кордони кілька разів. Прикордонний контроль проводять між країнами Шенгенської зони та країнами-членами ЄС, які до неї не належать (Болгарія, Румунія, Кіпр та Хорватія).

Правило «90 на 180»

Планувати подорож слід так, аби вона не перевищувала 90 днів протягом 180-денного періоду. Можна використовувати калькулятор для підрахунку терміну дозволеного перебування у Шенгенській зоні.

Є два винятки з правила «90 на 180»:

1) Під час розрахунку тривалості безвізового перебування не береться до уваги час перебування в країнах Шенгену на підставі дозволу на проживання чи довгострокової візи.

2) Перебування в країнах ЄС, які не належать до Шенгенської зони (Болгарії, Румунії, Кіпрі, Хорватії), не включаються до періоду перебування в Шенгенській зоні (90 днів). Натомість для кожної з цих країн безвізовий термін перебування рахують індивідуально. Наприклад, після 90 днів у Шенгенській зоні можна поїхати на 90 днів до Болгарії.

Відповідальність за порушення безвізового режиму

 Термін безвізового перебування в країнах Шенгенської зони і ЄС не може перевищувати 90 днів упродовж 180, а загалом – 180 днів на рік. Відповідальність за порушення цього та інших правил може бути як особиста, так і для держави. До держави, з якої виявлено велику кількість порушників, може бути застосована санкція – призупинення з нею безвізового режиму.

Найтиповіший випадок особистої відповідальності – порушення безвізового режиму без депортації. Уявімо, що особа була в країні Шенгену довше визначеного правилами терміну 90/180, помилившись під час розрахунку чи діючи свідомо. У такому разі на кордоні в її паспорті поставлять штамп про факт порушення. Якщо затримка була не з вашої вини (відклали рейс літака, раптова хвороба), то слід зберегти будь-які вагомі докази, які б підтвердили причину подовженого перебування. Затримка більше, ніж на місяць понад визначений термін може призвести до недопущення особи в країну наступного разу.

 Якщо відповідні служби країни ЄС виявили особу з порушеним терміном перебування, то, як правило, їй дають одну–дві доби, аби залишити країну. А під час перетину кордону заносять у відповідні списки, наслідком чого може бути подальша відмова у в’їзді в ЄС. Також до такої особи може бути застосована депортація без права відвідувати ЄС терміном до 10 років. Депортація також можлива у разі правопорушень і злочинів: підробка документів, участь в організованій злочинності, рабо- і наркоторгівля, перевезення нелегальних мігрантів. Тоді особі може загрожувати позбавлення волі чи депортація з ЄС та відбування покарання вдома (країні походження).

Також ризики непропуску в країни ЄС існують, якщо особа під час попередньої поїздки вчинила адміністративне правопорушення. Наприклад, не заплатила штраф за проїзд у транспорті без квитка, не заплатила за готель чи інші послуги.

Найбільшої небезпеки бути недопущеними в ЄС можуть зазнати ті, хто вдається до надання відверто неправдивої інформації про себе чи мету поїздки, а також ті, хто покладається на послуги сумнівних фірм, що готують підроблені документи. У такому разі можна отримати штраф і заборону в’їзду в ЄС на термін до п’яти років.

Особливо уважними мають бути громадяни, що планують виїзд за кордон для сезонної роботи. Головним у плануванні такої роботи є підготовка документів з допомогою фірм-посередників, які «100% гарантують» пошук і забезпечення роботою за кордоном. Ці фірми, як правило, для залучення клієнтів застосовують маркетингові прийоми: яскраві сайти, гучні та спокусливі рекламні слогани, які добре запам’ятовуються, аргументи, що мають переконати особу, яка шукає роботу, співпрацювати саме з ними. Так можна натрапити на аферистів, які збирають у людей гроші та зникають, або на безвідповідальних посередників, які пропонують роботу з ненадійними роботодавцями. Аби появу таких проблем мінімізувати і почуватися захищеним у чужій країні, варто переконатися, що агентство працює легально та має такі документи:

– Ліцензію Міністерства соціальної політики на здійснення посередництва щодо працевлаштування за кордоном. Перевірити справжність ліцензії і термін її дії можна на офіційному сайті відомства. Списки ліцензій публікують також на сайті Державної служби зайнятості.

– Договір із закордонним партнером у країні, де ви плануєте отримати роботу, має бути завірений нотаріально і легалізований в українському дипломатичному представництві.

– Завірена ліцензія на працевлаштування за кордоном чи посередництво, видана іноземному роботодавцю в його країні.

У жодному разі не погоджуватися на нелегальні умови праці в країнах ЄС! Незадекларована робота не дає можливості отримати захист у разі порушення умов праці роботодавцем, а також розраховувати на соціальне забезпечення в разі хвороби чи нещасного випадку. Якщо заробітчанина, що живе нелегально в ЄС, виявлять, то він змушений буде залишити цю країну, без права повернення назад, а заборгованість щодо зарплати, інші неоплачені компенсації автоматично втрачаються.

Готуємо документи

 Українці часто довіряють організацію подорожей до ЄС туристичним фірмам, бо працівники цих агенцій не лише опікуються проїздом, проживанням і програмою заходів за кордоном, але теж готують усі супровідні документи для отримання віз. Після початку дії безвізового режиму з ЄС українці отримають більше можливостей самотужки організувати свою туристичну подорож.

Перед поїздкою до країн ЄС слід потурбуватися про дійсний закордонний біометричний паспорт. Його термін дії – 10 років, а вартість виготовлення – від 557,32 грн до 810,32 грн. Саме біометричний паспорт з безконтактним електронним носієм дозволяє подорожувати країнами ЄС без Шенгенської візи. Для безвізового в’їзду до країн Шенгену біометричний паспорт має діяти протягом не менше трьох місяців після передбаченої дати виїзду з Шенгенської зони.

 Якщо в громадянина закордонний паспорт старого зразка, то в нього буде вибір:

  1. Оформити новий закордонний паспорт та здати паспорт старого зразка. 2. Залишити старий паспорт і оформити другий із біометрикою. Цей варіант підходить тим, хто планує безвізові подорожі до країн ЄС, але має тривалу візову історію чи дійсні візи до США, Великої Британії та інших країн.

У разі користування старим закордонним паспортом обов’язково слід буде оформлювати візу для туристичних та інших короткострокових поїздок в ЄС.

 Крім закордонного біометричного паспорту, який на кордоні обов’язково перевірять прикордонники, слід мати з собою документи, які підтвердять мету та умови перебування, і достатню кількість коштів.

У дорогу слід взяти:

– Документ, що підтверджує бронювання місця проживання (наприклад, готелю чи хостелу) або запрошення від особи, яка буде приймати у себе (може бути просто відповідний електронний лист).

– Зворотній квиток, готівкові чи безготівкові кошти для купівлі такого квитка. Це правило не поширюється на тих, хто подорожує своїм авто – вони мають мати страховий поліс для авто (зелену карту).

– Страховий медичний поліс.

Для поїздок з метою культурного обміну: програму заходу, квиток чи запрошення від організації, яка приймає.

Для поїздок на спортивні змагання: лист про реєстрацію як учасника змагань чи програму заходів.

Для поїздок з метою лікування: документ з медзакладу про лікування.

Для туристичних поїздок за посередництва турфірм: маршрут чи програму подорожі. Під час підписання договору з турагенцією наполягайте, щоб він був написаний зрозумілою мовою, містив усі умови проїзду і проживання. Особливу увагу потрібно звертати на виноски, написані внизу дрібним шрифтом. Слід уникати ситуацій, коли від вас вимагають віддати закордонний паспорт.

Для індивідуальних туристичних поїздок: якщо не маєте квитків на конкретні туристичні заходи, слід у разі потреби вміти впевнено й аргументовано пояснити прикордонникам свій план подорожі.

Безвізовий режим не дає права на працевлаштування! Зате дає змогу знайти на місці в країні ЄС надійного роботодавця та придивитися до умов праці на майбутнє. Якщо плануєте працювати в ЄС, то для цього слід оформити Шенгенську візу для роботи, національну візу чи дозвіл на проживання та працевлаштування.

 Скільки коштів взяти з собою

 У кожній з країн ЄС та Шенгенської зони діють свої правила щодо суми коштів, яку повинен мати іноземець. У середньому на день слід підготувати 45-50 євро. Однак бувають винятки. Для в’їзду в Польщу слід мати:

– Щонайменше 20 злотих на кожен день впродовж запланованого терміну перебування, але не менше 100 злотих для учасників туристичних заходів, молодіжних таборів, спортивних змагань чи тих, хто приїздить до медично-санаторних установ.

– 300 злотих, якщо термін запланованого перебування не перевищує 4 днів.

– 75 злотих на кожен день планового перебування, якщо термін перебування більший ніж чотири дні.

Приблизний курс: 1 злотий – 6,7 гривні.

Для в’їзду в Чехію на термін до 30 днів слід підготувати з собою 1100 крон (33000 крон на 30 днів). При перебуванні понад 30 днів – 33000 крон за перший місяць і 4400 крон за кожен наступний місяць (37400 крон за 60 днів).

Приблизний курс: 100 чеських крон – 106,7 гривні.

Для підтвердження достатньої кількості коштів із собою варто мати готівку, банківську картку чи лист про обґрунтування та підтримку подорожі. Прикордонні служби мають право перевірити наявність коштів на банківській картці, наприклад, звернувшись на гарячу лінію банку.

Подорожні зобов’язані декларувати митним органам ЄС наявну в них готівку в розмірі 10 000 євро і більше при в’їзді чи виїзді з країн ЄС (а також еквівалент цієї суми в інших валютах, акціях, облігаціях тощо). Митні органи країн ЄС можуть затримувати незадекларовані кошти та застосовувати санкції проти осіб, які не задекларували відповідні суми.

Джерела:

http://europewb.org.ua

Ігор Тимоць

 

Share Button

Також перегляньте

Фото: ukrinform.com

Австралія на три роки продовжила санкції проти Росії

Уряд Австралії ухвалив рішення продовжити на наступні три роки (або ж до виконання Росією своїх …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.