неділя, 24 Вересень, 2017
pluken
Головна / Аналітика / Структурні проблеми Збройних Сил України: викорінюючи радянщину
Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

Структурні проблеми Збройних Сил України: викорінюючи радянщину

Share Button

Збройні сили України за останні два роки зазнали докорінних змін. Їх каталізатором, безумовно, стала агресія Росії та її штучно створених сателітів проти українського народу, захист якого є конституційним обов’язком армії.

Водночас першими на захист суверенітету держави на початку подій на Донбасі навесні-влітку 2014 р. стали добровольчі формування «Донбас», «Азов», «Айдар», «Дніпро-1». Армія знаходилася в глибокій кризі після руїни періоду Януковича. Із загальної кількості в 120 000 чол. відносну боєздатність зберігала ледь не десята її частина. Збройні сили та весь оборонний комплекс потребував невідкладних реформ.

Першим кроком для виявлення недоліків став комплексний огляд сектору безпеки й оборони України та аналіз досвіду участі Збройних сил України в АТО на сході держави. Оборонна реформа в Україні реалізується за вісьмома основними напрямками:

  • удосконалення керівництва оборонними силами;
  • впровадження єдиного військового керівництва оборонними силами;
  • трансформація Збройних сил України;
  • запровадження ефективного оборонного планування та управління оборонними ресурсами;
  • отримання оборонними силами засобів, які є достатніми для виконання задач оборони держави;
  • створення інтегрованої системи медичного забезпечення та логістики оборонних сил;
  • професіоналізація оборонних сил;
  • оновлення законодавчої бази в сфері оборони.

Системні зміни забезпечуються участю партнерів України, країн-членів НАТО, у процесах реформування та тренування сучасної української армії. Незважаючи на істотні досягнення, наближення до «стандартів НАТО» досі дуже повільне, Збройні сили непозбавлені істотних недоліків і структурних проблем, що коріняться в радянщині.

Найперша проблема – наявність великої кількості пенсіонерів в погонах. Ці люди тривалий час перебувають на своїх посадах – від 15 до 20 років. Причому ця тенденція стосується як Генерального штабу, так і нижчих рівнів. Вони, зазвичай, мають консервативний світогляд, пручаються реформам, саботують якісні зміни, тримаючись за свої прибуткові посади, блокуючи просування на службі молодших та перспективніших колег. Від цього страждає динаміка кадрів, інтенсивність оновлення керівних ланок – молоді офіцери втрачають стимул працювати ефективно задля підвищення.

Інша проблема – «начальники». В ЗСУ досі не існує чіткого розподілу обов’язків, кожен військовий має бути «майстром на всі руки». В арміях західного зразка існує розмежування професійних обов’язків відповідно до досвіду та кваліфікації – цього бракує вітчизняним військовим. Найвизначнішим пережитком радянщини, що можна спостерігати в сучасній українській армії, є збереження посади замполітів. Останні в радянські часи відповідали за політико-ідеологічне виховання особового складу. Ситуація потребує негайного вирішення.

Бичем залишається й бюрократія, зокрема потреба у паперовій роботі. Кіпи заповнених писаниною документів потрібні для того, аби отримати найдрібніші речі – паливо-мастильні матеріали, дрова, набої тощо. Причому досі зберігається практика відписування згори управлінської піраміди на нижчі ланки – до рівня виконавців, тоді як останніх дуже не вистачає. Бюрократію можна подолати, наділивші офіцерів нижчої ланки та сержанський склад повноваженнями вирішувати питання своєї компетенції, що підвищить як оперативність виконання завдань, так і відповідальність виконавця, та водночас сприятиме покращенню показників.

Головний виклик української армії – якість перед кількістю. Сьогодні ЗСУ нараховують 204 000 чол. з можливістю збільшення до 2018 р. до 220 000. Бюджет складає понад 100 млрд гривень – близько 5 % ВВП (щоправда, це разом з видатками на Національну гвардію). Як зауважив президент України П. Порошенко, вже восени цього року є шанс уникнути мобілізації восьмої хвилі – армія в Україні стане на 100 % контрактною. Та чи стане вона професійною?

Варто відзначити, що зазначений перелік структурних проблем, пов’язаних з радянщиною, можна продовжувати. Втім, їх можна спостерігати не лише в армії, але й у цивільних галузях – в освіті, медицині, роботі державних органів влади. Їх значення відбито у свідомості українців, їхній генетичній пам’яті, адже 70 років радянської влади та комуністичних експерементів не могли пройти безслідно для українців. Тож, що швидше ми позбавимось радянщини в повсякденному житті, то швидше матимемо європейську країну.

Валерий Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Олександр Лукашенко. Фото: president.gov.by

«Лукашенко без ентузіазму від навчань «Захід-2017», – білоруський публіцист Анджей Почобут

Білорусія та Росія готуються до спільних військових навчань «Захід-2017». Вони заплановані на 14–20 вересня. Офіційно …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.