Галузевий державний архів Служби безпеки України спільно із Центром досліджень визвольного руху (ЦДВР) опублікували в Електронному архіві українського визвольного руху документи КДБ про те, як радянські спецслужби перешкоджали вшануванню пам’яті жертв нацизму в Бабиному яру. Про це POLUKR.net дізнався з сайту СБУ.
25 опублікованих документів свідчать про заходи радянської держбезпеки та МВС, що їх вживали задля боротьби із сіонізмом та «єврейським екстремізмом» у 1966-1978 роках.
«Щороку напередодні річниці нацистських розстрілів у Бабиному Яру 29 вересня чекісти відзначали в документах наміри так званих «єврейських екстремістів» вшанувати жертв Бабиного Яру, а отже, використати річницю трагедії «з провокаційною метою» для «антигромадських проявів». КДБ намагався всіляко перешкодити будь-яким поминальним акціям, які не вписувалися в комуністичну ідеологію», – зазначає директор Архіву СБУ Андрій Когут.
У спеціальних повідомленнях голова КДБ доповідав Першому секретарю ЦК КПУ про заплановані акції та заходи КДБ у відповідь. Для «координації заходів із запобігання можливим ворожим і антигромадським проявам із боку єврейських націоналістів і сіоністів» КДБ спеціально створював оперативний штаб.

Зокрема, 1966 року кадебісти фіксували в документах, що 19 вересня на мітингу в Бабиному Яру виступали відомі письменники Віктор Некрасов, Борис Антоненко-Давидович та Іван Дзюба. Керівник спецслужби в УРСР оцінив як «націоналістичну» реакцію єврейської молоді на заклики боротися проти антисемітизму та скріплювати співпрацю між українським і єврейським народами.

29 вересня 1974 року загін радянських дружинників перешкодив спробі групи євреїв покласти вінки, букети та синьо-білі стрічки з написами «Жертвам фашизму» та «Ми не забудемо. Євреї з Риги та Москви» до пам’ятного каменя в Бабиному Яру й установити дві металеві зірки Давида. Дружинники вилучили всі ці предмети.

Спецслужби докладали чималих зусиль, аби виключити навіть найменші шанси просочення за кордон інформації про справжній стан ушанування жертв Голокосту в УРСР. «З метою запобігання присутності іноземців у районі Бабиного Яру і збору ними тенденційної інформації через можливості «Інтуриста» було змінено час прибуття в Київ туристичної групи із США – членів «Асоціації адвокатів штату Колумбії» чисельністю 76 осіб, зранку 29 вересня достроково відправлено до Львова автопоїзд із австрійськими автотуристами, було взято під контроль низку інших іноземців», – йдеться в одному з документів.
Переглянути колекцію документів про боротьбу КДБ із «єврейським екстремізмом» та сіонізмом у Бабиному Яру можна в Електронному архіві визвольного руху за адресою avr.org.ua.
Під час німецької окупації Києва в 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів нацистами євреїв, ромів, радянських військовополонених, в’язнів Сирецького концтабору, а також радянських підпільників, членів ОУН, душевнохворих, заручників, «саботажників», порушників комендантської години й інших. Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, тут розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Загалом упродовж 1941-1943 років було розстріляно майже 100 тисяч осіб, дві третини з яких були євреї. Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопати та спалити трупи.
avr.org.ua – спільний проект ЦДВР, ЛНУ ім. І. Франка та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Проект покликаний забезпечити відкритий доступ до електронних копій документів з історії українського визвольного руху в XX ст. В Е-архіві розміщено у відкритому доступі понад десять тисяч документів.
Джерела: ssu.gov.ua, avr.org.ua