Найбільш західне поселення легендарної трипільської культури, якому понад 5 тис років (3,3-3,1 тис років до н.е), досліджують польські та українські археологи у містечку Винники поблизу Львова. Раніше вважалось, що до цієї місцевості трипільці не доходили. Завдяки цьогорічним дослідженням, західний кордон проживання представників трипільської культури «посунувся» на кілька десятків кілометрів.
«Це найзахідніше поселення із нині відомих у всьому ареалі розселення трипільців. Раніше кордон проходив приблизно поблизу міста Луцьк», – розповів polukr.net археолог Інституту археології НАН України Олександр Дяченко. Цьогорічне відкриття стало можливе завдяки роботі спільної українсько-польської експедиції. До неї увійшли археологи Львівського національного університету імені Івана Франка, винниківського історико-краєзнавчого музею, Інституту археології НАН України, Інституту українознавства НАН України, а також Жешівського університету.
Про давню пам’ятку археології на горі Жупан та Лисівка, поблизу Винник, знали давно. Дослідження тут проводили з кінця ХХ століття. Зокрема, пам’ятку досліджувала експедиція Львівського національного університету ім. І. Франка під керівництвом Миколи Пелещишина у 1980-1990-х роках. Однак, за словами Олександра Дяченка, раніше вважалось, що поселення належить до культури лійчастого посуду, яка існувала майже одночасно з трипільцями. Присутні фрагменти трипільського посуду трактували як наявність зв’язків між обома культурами. Цьогорічні висновки археологів свідчать – трипільська кераміка є дещо молодшою за кераміку КЛП на цій пам’ятці. Йдеться приблизно про 300-400 років різниці. Археологи довели, на одній території є одразу два давніх поселення: культури лійчастого посуду та трипільської культури. Обидва поселення займали територію верхівки гори Жупан.
«Ця пам’ятка вносить корективи щодо звичних уявлень про поширення і трипільської культури, і культури лійчастого посуду і тому вона вкрай цікава для археологів обох країн», – говорить вчений секретар Історико-краєзнавчого музею міста Винники археолог Наталя Білас.
Обидві культури надзвичайно цікаві для науковців. Вони існували паралельно понад тисячу років – з початку IV тис до н. е. до початку ІІІ тис. до н. е. Про трипільську культуру пишуть як про одне з найбільш яскравих явищ часів енеоліту на території Південно-Східної Європи. Вона виникла на межі IV-V тис до н.е. і проіснувала понад дві тисячі років до першої третини ІІІ тис до н.е. Пам’ятки цієї культури розташовані також на території сучасних Румунії, Болгарії, Угорщини, Словаччини та Молдови. Назву культура отримала від назви села Трипілля на Київщині. Культура лійчастого посуду – фактично сучасник трипільської культури. Вона була поширена в Центральній і Західній Європі і є однією з найдавніших землеробських культур Європи.
Сьогодні ж науковці на одній території досліджують поселення одразу двох цих культур. Першим археологи вивчають верхнє, трипільське, поселення.
«Ми знайшли залишки двоярусного трипільського житла, так званої, трипільської площадки. Воно розташоване на схилі гори, його каркас обмазаний глиною на зразок сучасної хати-мазанки. Серед артефактів, які вдалось знайти, – фрагменти тогочасного посуду та знаряддя праці з кременю», – розповідає POLUKR.net Олександр Дяченко.
Археолог зазначає, що місце розташування трипільського житла – на горі – дещо несподіване. Науковці кажуть, це не надто типово для представників давньої культури. Такі житла трапляються лише у певні періоди існування трипільської культури і археологи припускають, це могло бути пов’язано з напруженою військово-політичною ситуацією та пошуком місць, де можна спорудити добре укріплення, або ж така міграція була пов’язана із змінами у господарстві.
Після того як фахівці дослідять поселення трипільців, візьмуться за детальне вивчення нижчого шару. Наразі точно відомо, що від давнішого поселення культури лійчастого посуду залишилась гробниця, викладена з каміння. Археологи вже виявили там одне поховання , що супроводжувалось сокирою з волинського кременю, і сподіваються знайти ще.
«Нам важливо, що трипільське поселення було у місці, де кілька століть перед тим існувало поселення культури лійчастого посуду. Ця знахідка засвідчує суттєве поширення культури лійчастого посуду на схід, де розвивалась трипільська культура. Очевидно це було те місце, де обидві культури пересікались і впливали одна на одну. Тому ця територія взаємодії обох культур є дуже цікаво для нас», – розповів polukr.net Даріуш Круль, археолог з Інституту археології Жешівського університету. У наступні роки археологи обох країн планують продовжити дослідження поблизу Винник. Для цього подаватимуться на отримання спеціального наукового гранту.
Мирослава Іваник