субота, 14 Грудень, 2019
pluken
Головна / Інтерв’ю / “Унезалежнення України від Росії неминуче” – Мирослав Чех
Мирослав Чех. Джерело: espreso.tv
Мирослав Чех. Джерело: espreso.tv

“Унезалежнення України від Росії неминуче” – Мирослав Чех

Share Button

В Україні почала діяти Група стратегічних радників з підтримки реформ. Її очолили батько «шокової терапії», автор економічних реформ у Польщі на початку 1990-х років Лешек Бальцерович і словацький реформатор Іван Міклош.

Серед радників будуть словацькі, польські та українські експерти, які зосередяться на 8-9 пріоритетних завданнях: управління державними фінансами України, бюджетний процес, податкова реформа, реформа судів і прокуратури, приватизація і реформа державного управління, лібералізація ринку землі.

Із польського боку до Групи також входитиме колишній урядовець міністерства фінансів і екс-глава МВС Польщі Єжи Міллер та польський політик українського походження, публіцист та співголова Об’єднання українців Польщі Мирослав Чех. Пан Чех розповів Polukr.net про цілі та завдання Групи.

– Як покроково буде виглядати робота Групи стратегічних радників?

– Робота ще не розпочалася і Група формується. До роботи підключилися Євросоюз, Європейський банк реконструкції і розвитку… Ці структури проводитимуть координацію дій Групи, допомагатимуть в експертній роботі. Група не працюватиме при Президентові, уряді чи Верховній Раді, а з усіма гілками влади водночас. Крім очолювання Групи, Бальцерович також буде представником Президента України при уряді, а Міклош – главою радників українського прем’єра.

– Як саме буде виглядати процес консультування українських урядовців? Чи існують гарантії, що вони дослухатимуться до цих порад?

– Гарантії – це обіцянки співголовам Групи враховувати рекомендації. Лідери України запевнили, що мають на це політичну волю. Не будемо заміщати роботи міністерств і відомств в Україні, але надаватимемо консультації українській владі.

13012593_771171529683908_8483525910417091651_nДжерело: FB Петра Порошенка

– Якою буде роль Євросоюзу в роботі Групи?

– Правова співпраця України з Євросоюзом оформлена в Угоді про асоціацію та Зону поглибленої вільної торгівлі. Вони вже діють і перебувають на завершальній стадії ратифікації. Паралельно ЄС веде велику експертну допомогу щодо порад із проведенням реформ в Україні. Нещодавно Порошенко розмовляв із єврокомісаром з політики сусідства та розширення Йоганнесом Ганом. Коли оголосили про створення Групи, то Єврокомісія дуже оптимістично сприйняла цю новину і висловила великі сподівання щодо її роботи. Група спілкувалася також з главою представництва ЄС в Україні Яном Томбінським. Він висловив готовність Євросоюзу передавати експертну допомогу через Групу для органів української влади.

– Чи можна таким чином вважати Групу неформальним представництвом Євросоюзу при українській владі?

– В основі руху України на Захід – реформи. Це не побажання ЄС чи Заходу, а досвід, який успішно пройшли всі країни Центрально-Східної Європи. Цей досвід допровадив до розвитку всі країни регіону. Ми будемо ділитися ним з українською владою – як ці процеси відбувалися в Польщі, Словаччині. Ми налаштовані практично допомагати Києву шукати розв’язання наявних проблем. Це не готові моделі, а пошук у діалозі нових ефективних рішень, набутих на базі подібного досвіду.

– Хто ще буде в Групі, крім Вас, Бальцеровича та Міллера, з польської сторони? А також з української та словацької?

– З польської сторони наразі три особи (у Групі анонсувалося до 15 осіб – polukr.net). Склад ще формується. З української – Віктор Пинзеник (міністр фінансів і віце-прем’єр в кількох урядах України – polukr.net), Павло Кухта (експерт Реанімаційного пакету реформ – polukr.net), Ярослав Железняк (експерт Реанімаційного пакету реформ та Американської торговельної палати – polukr.net) і Андрій Бойцун (директор з досліджень Центру економічної стратегії – polukr.net). Крім Міклоша, зі словацької сторони буде Олександр Шкурла (перший секретар генконсульства Словаччини в Україні, відповідальний за економічну співпрацю між країнами – polukr.net) та ще одна-дві особи.

Лешек Бальцерович Фото: sapronov.org
Лешек Бальцерович Фото: sapronov.org

– У своєму останньому інтерв’ю польській «Газеті Виборчій» пан Бальцерович заявив, що перед тим як очолювати Групу, проводив діалог з лідерами парламентських фракцій в Україні та отримав їх згоду на реформи. Тож виглядає, що з його сторони це виважений крок, щоб не підставлятись, якщо до порад раптом не дослухаються? Бо міністр економічного розвитку і торгівлі України, литовець Айварас Абромавичус місяць тому не зміг подолати українських реалій і склав повноваження…

– Чого ви так негативно думаєте? Не йдеться про підставляння. Ця ініціатива вийшла з української сторони, від президента. Її суть – в Україну їде Бальцерович, щоб ділитися досвідом і допомогти Україні з економічними реформами. Бальцерович запропонував ще Міклоша в співголови, бо той вже працює в Україні радником міністра фінансів України Наталії Яресько. Але ініціатива виходила саме від української влади.

Ці радники знають ситуацію в Україні, бачать готовність Києва до реформ. Бальцерович наголошує, що протягом двох років Україна багато досягла – більше, ніж за попередні 23 роки. Саме тому він погодився. Слід надалі проводити зміни, бо від цього залежить ситуація в цілому регіоні Східної Європи. Ми розуміємо, що не здійснюватимемо реформ з нуля, але підтримаємо і пришвидшимо їх темп.

– Яке ставлення теперішньої влади в Польщі до тої ролі, яку Ви, Бальцерович та Міллер вирішили відіграти в Україні?

– Бальцерович постійно підкреслює, що допомога Україні в реформуванні та рухові до ЄС – це державний інтерес Польщі. Цей підхід сповідують всі провідні політичні сили в Польщі – і правляча «Право і Справедливість», і опозиційна «Громадянська платформа». У цьому питанні у Варшаві консенсус.

– Чи існують ризики, що в разі невдачі в реформах, у них звинуватять Бальцеровича і це погано вплине на польсько-українські відносини?

– Ми налаштовані на успіх. Від початку не варто говорити про ризики. Треба тримати пальці схрещеними, щоб усе вдалося, щоб наша допомога була якомога якіснішою.

– Які Група має напрацювання щодо реформ. Як саме, наприклад, Бальцерович хоче провести подальшу стабілізацію фінансової системи України?

– Стабілізація передбачає кілька етапів. По-перше, подальше реформування банківської системи. Наразі маємо великі здобутки НБУ в цьому питанні. Добре, що українська банківська система взагалі не завалилася. По-друге, поступове зменшення державного боргу України та бюджетного дефіциту, який за два роки скоротили з 10% до близько 2%. Ці речі слід продовжити.

Україна має витрачати рівно стільки, скільки заробляє. Київ має виконувати програми МВФ. Там прописаний детальний план стабілізації макрофінансової системи.

По-третє, слід подбати про надійні основи для подальшого економічного зростання України, яке розпочалося з третього кварталу 2015 року. Міклош обіцяє 1-2% зростання в цьому році та до 6% протягом наступних. В умовах війни і втрати 20% виробничих потужностей – це дуже добре.

– Що має допомогти економічному росту України? Які зміни мають стати основою?

– По-перше, дерегуляція економіки, створення кращих умов для малого і середнього бізнесу. Це передбачає полегшення умов для ведення бізнесу, спрощення формату подачі документів, зменшення бюрократичного тиску, кількості необхідних довідок, переведення документації в цифровий формат…

Бальцерович уже запросив провести дослідження про інспекції, які найбільше дошкуляють малому і середньому бізнесу в Україні. Водночас мають бути умови для збільшення прозорості ведення бізнесу та спрощення звітності. В Україні також погана сама структура ВВП. В ЄС малий і середній бізнес заробляє до двох третин ВВП. У Польщі, наприклад, понад половину. Решту – великий бізнес і державні компанії. В Україні все навпаки – частка малого і середнього бізнесу – близько 15%. А великий капітал заробляє левову долю.

– В Україні змінам часто перешкоджають олігархи, які мають групи впливу в парламенті. Не боїтеся, що це стане непереборною перешкодою?

– Відхід від олігархічної моделі в Україні великою мірою уже відбувається. По-перше, про це свідчить те, що Україна позбулася залежності від російського газу. Бальцерович називає це світовим рекордом. Ще кілька років тому країна на дві третини залежала від російського газу, а тепер повністю незалежна. Торгівля газом з Росією була джерелом величезної корупції. Тому тепер встановили ринкові ціни на газ для всіх.

Сьогодні треба ліквідовувати монополії в Україні. Слід реформувати «Укрзалізницю», яку зараз очолив польський реформатор Войцех Балчун. Потім енергетику. І так галузь за галуззю. Іншого правила для економічного росту немає – тільки рівні, прозорі та чіткі правила гри для всіх. Плюс прихід іноземного капіталу.

Дерегуляція і спрощення умов для ведення бізнесу мають теж сприяти боротьбі з корупцією. Адже, якщо не треба дозволів, немає інспекцій, то без сенсу комусь платити хабарі. Там, де діють рівні та прозорі правила для всіх, там зникають хабарі.

– Як саме планується залучати іноземний капітал? Як дати іноземним інвесторам гарантії, що в них не відберуть згодом бізнес в Україні?

– Не треба вигадувати велосипед. Усі країни пройшли через це. Коли суди чесно судять, а закони – надійні, коли чиновники не впливають на прийняття рішень, а зацікавлені якнайкраще надати послуги, то корупція зникає. Цього давно чекають від України іноземні інвестори.

– Тоді Бальцерович зможе сказати їм: «Так, тепер можна спокійно вкладати в Україну»…

– Це так не відбувається. Але прихід Бальцеровича та Міклоша в Україну – знак того, що країна рухається у правильному напрямку. Ще показовіше, коли вони разом з урядом і президентом представлять програму реформ. Потім пояснять, з яких пунктів вона складається. Приймуться відповідні закони. Потім змінять адміністрацію, судів, прокуратуру… Тоді всі вам почнуть довіряти. Новини про це дуже швидко розлетися по світу.

– Власне, одним із каменів спотикання може стати судова реформа. Бо в Україні суд може і закони відміняти, і рейдерські захоплення дозволяти…

Готові ініціативи щодо реформування судової системи уже лежать у Раді. Президент про це знає і схвалить їх. Їх ще можна доопрацьовувати, бо реформа це не один закон, а багато. Існує, зазвичай, базовий закон і маса поправок. Але основний кістяк щодо реформи судової системи уже лежить у Раді.

– Ще одна ініціатива Бальцеровича – завершити приватизацію. Тобто продати українські державні підприємства, бо, як каже Бальцерович, приватна власність завжди краще управляється, ніж державна. Коли і як це планується зробити?

– Насамперед планується провести інвентаризацію того, що є. Перевірити, в якому воно стані. Визначити, чи продавати зараз, чи залишити ще на деякий час у державній власності, змінивши керівництво, прийнявши стратегію розвитку. Бо краще довести до ладу та продати потім за більшу суму. Цей шлях так само пройшли всі країни регіону.

– Бальцерович каже, що постарається не допустити помилок, яких допустив у Польщі…

Україна не живе в умовному польському 1989 році. Тут капіталізм із олігархічним характером. Тепер державу перебудовують в бік європейської моделі. Впродовж кількох наступних років мають відбутися відчутні зміни. Але наразі неможливо сказати, коли з теперішнім темпом Україна змогла б наздогнати Польщу.

– Бальцерович назвав Вас «містком» між Україною та Польщею в Групі. Також він не раз казав про потребу пояснювати причину болючих реформ суспільству, щоб мати схвалення громадської думки. Яка Ваша роль у Групі?

– Моє завдання – допомагати Міллеру виробляти стратегію децентралізації України, стратегію реформ державних інституцій, відносин між ними, наприклад, між Радою і урядом, у самій Раді. Також працюємо над змінами до виборчого законодавства та процесу прийняття рішень у парламенті. Наразі з експертами із ЄС вивчаємо, які поради можна дати, щоб покращити процес прийняття рішень в українській владі, але розповім про це, коли будуть конкретні пропозиції.

Україні треба створити власну модель держуправління, виходячи з історії, останніх 25 років розвитку державності, потреб української держави, яка протистоїть військовій, економічній та інформаційній агресії з боку РФ. Тому, наприклад, потреби щодо безпеки України радикально відмінні від тих, що має Польща, Словаччина, Чехія чи Угорщина.

Щодо пояснення суті реформ, щоб люди розуміли, що це робиться для їхнього блага, а не для міфічних структур, то цю роботу мають проводити всі та весь час. Коли люди побачать зміни, розвиток, то сприйняття реформ буде позитивним.

Одна промовиста деталь. У 1990 році дохід на душу населення в Польщі та Україні були однаковими. Сьогодні, за однією статистикою, цей показник у Польщі втричі вищий, ніж в Україні, а за іншою – ушестеро. Тому кожен українець має відповісти собі, чому так? Канадський економіст українського походження Олег Гаврилишин написав ґрунтовну роботу, відповідаючи на це питання. Він співпрацює з Групою. Гаврилишин показав: якби в Україні з 1989 року проводили реформи за польським зразком, то вже в 1992 році дохід на душу населення зріс би вдвічі. А зараз Україна, на жаль, стала єдиною європейською країною, де дохід на душу населення практично такий, як у 1990 році. А в Польщі було 23 роки безперервного росту цього показника.

– Багато емоцій збурює запитання про фінансування Групи. Чи могли б ви розповісти про це? Бо запитання саме не зникне

– Наразі йде процес формування Групи і це питання ще вирішується. Але це точно будуть не українські гроші.

– ЄС, інші західні структури?

– Це утрясається. Рано ще про це говорити.

– Діяльність Групи посприяє покращенню українсько-польських відносин?

– Це зрозуміло. Президент запросив видатного польського реформатора. Той погодився. Це факт довіри і доброзичливості України до цього реформатора, до експертів, яких він пропонує, до реформ… Соцопитування показують, що українці з великою симпатією ставляться до Польщі та поляків. Близько мільйона українців працюють в Польщі. Тому так, це точно сприятиме.

– Ці всі зміни також повинні допомогти українській економіці інтегруватися в економіку ЄС та Заходу, а також унезалежнити Україну від Росії…

– Це вже відбувається. Росія напала на Україну не лише військово, інформаційно, але спершу економічно. Це призвело до того, що частка експорту з України в ЄС зростає, а до Росії – падає. Унезалежнення України від Росії неминуче. Згодом, може, між Україною і РФ колись складуться нормальні торговельні відносини. Світ відкривається в економічній інтеграції. Тільки Росія пробує іти в минуле, поки Україна та більшість світу рухаються вперед, до відкритості та взаємної інтеграції.

Розмовляв Ігор Тимоць

Довідка

Мирослав Чех – польський політик українського походження, депутат Сейму II та III скликань, публіцист, співголова Об’єднання українців у Польщі.

Народився 16 грудня 1962 року в місті Валч. У 1987 році закінчив історичний факультет Варшавського університету. За фахом журналіст. Працював редактором видавництва Tyrsa у Варшаві, головним редактором часопису Zustriczi. У 1993–2001 роках – депутат Сейму від Демократичної унії та Унії Свободи. Протягом багатьох років працював публіцистом у «Газеті Виборчій» та на радіо TOK FM.

Share Button

Також перегляньте

Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

У Києві таки будуть проспекти Бандери й Шухевича – рішення суду

Під час перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича відповідно …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.