понеділок, 16 Грудень, 2019
pluken
Головна / Бізнес / Весняний діловий форум у Львові
Fot. dilovyy-forum.com.ua
Fot. dilovyy-forum.com.ua

Весняний діловий форум у Львові

Share Button

Цьогорічний «Весняний діловий форум», що відбувся у Львові 15 квітня під гаслом «Зміна траекторії розвитку. Нові стратегії, інструменти та ринки», приніс його учасникам багато поганих новин і зовсім небагато новин добрих. PolUkr.NET розвідав, які тенденції обговорювали учасники Форуму.

Україні загрожує зростання ВВП у 1-2% на рік

Добрими новинами, безперечно, є те, що рецесія, яка тривала в Україні півтора роки, закінчилася, а девальвація гривні вирівняла баланс поточного рахунку. За словами головного економіста інвестиційної компанії Dragon Capital Олени Білан, від 30 до 40% падіння ВВП у 2014-2015 рр. можна списати на прямі втрати виробничих потужностей внаслідок війни. Очевидно, що зараз триває повільне відновлення зростання. Цьому сприяє, зокрема, позитивна кон’юнктура на зовнішніх ринках: ціни на сталь та руду зростають. На цьому добрі новини закінчуються. На жаль, економіка України все одно дуже залежить від сировинних ринків: близько 40% українського товарного експорту припадає на продукцію, вироблену сільським господарством, близько 20% – на чорні метали. Оскільки частка інвестицій у ВВП у 2015 році впала до близько 11% і не демонструє ознак зростання, ВВП України у найближчі роки зростатиме темпами хіба що на 1-2% на рік.

За останнє твердження Олени Білан зачепилися інші учасники панелі «Тренди розвитку економіки 2016-2020». Народний депутат Віктор Галасюк (Радикальна партія) висловив думку, що уряд Гройсмана, як і уряд Яценюка, забагато приділятиме уваги виконанню програми МВФ, що, на його думку, перешкоджатиме просуванню українських експортерів на нові ринки і проведенню урядом структурних реформ. Саме через це начебто темпи зростання у 7-8% щороку для української економіки поки що є недосяжними. Його опонентами були Олена Білан та колишній міністр економіки Павло Шеремета, що, навпаки, захищали програму, узгоджену Україною з МВФ, яка, зокрема, передбачає приватизацію, скорочення бюджетного дефіциту та боротьбу з корупцією.

Інший учасник цієї панелі, ректор «Київського політехнічного інституту» Михайло Згуровський розкритикував діяльність колишнього міністра фінансів Наталії Яресько, яка, на його думку, неправильно вела з кредиторами переговори про реструктуризацію боргу за урядовими єврооблігаціями. Віктор Галасюк критикував економічний блок уряду Яценюка за зміни до податкового законодавства.

forum_lwów_2016

Олена Білан радила бізнесу інвестувати в українське сільське господарство та харчову промисловість, а також ІТ-сектор. Водночас, інвестиції у розвиток туризму, принаймні, у загальноукраїнському масштабі, на її думку, є справою віддаленого майбутнього. Павло Шеремета, навпаки, зазначив, що у Львові навіть зараз інвестиції у туристичну галузь можуть вже у короткому часі виявитися перспективними. Натомість, Михайло Згуровський, посилаючись на «Форсайт соціоекономічного розвитку України на середньостроковому та довгостроковому часових горизонтах», вважає, що серйозним драйвером економічного зростання в Україні, після аграрного кластеру, може стати військово-промисловий комплекс. Крім того, є ще ІТ-сектор та старі галузі, які, щоправда, з меншою ймовірністю теж можуть стати драйверами зростання: створення нових речовин і матеріалів, енергетика, машинобудування, галузі, похідні від наук про людину.

Банки не хочуть кредитувати бізнес через слабкий захист прав кредиторів

Директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко під час засідання панелі «Фінансовий сектор – стан та перспективи» щиро визнав, що комерційні банки мають достатньо гривневої та валютної ліквідності, але не мають наміру відновлювати кредитування бізнесу чи фізичних осіб. Крім того, НБУ зараз не має наміру стимулювати кредитування, тому що основною метою бачить підтримання стабільності цін. Через він дотримується жорсткої монетарної політики. Як наслідок, інфляція зараз знижується. Знижуються також ставками за депозитами та кредитами. Водночас, за словами Пономаренка, комерційні банки стали дуже обережно підходити до кредитування через проблеми в Україні із захистом прав кредиторів у судах. Іноземні банки воліють накопичувати ліквідність та виводити її з України.

Учасники не почули також добрих новин від Нацбанку про скасування обмежень на рух капіталу, запроваджених для бізнесу у 2014-2015 рр. Відповідаючи на запитання українського інвестора у Польщі Ярослава Романчука (голова Асоціації українського бізнесу у Польщі), Пономаренко повідомив, що НБУ поки що навіть не розглядає можливості лібералізувати процедуру здійснення прямих інвестицій з України у корпоративні права іноземних компаній (йдеться про прямий експорт капіталу). У першу чергу НБУ скасовуватиме запроваджені у кризовий період обмеження на купівлю іноземної валюти, імпорт, а також репатріацію дивідендів (виведення дивідендів для іноземних інвесторів зараз просто заборонене). Проте, коли саме це станеться, НБУ навіть не береться прогнозувати.

„Львівщина – фабрика Європи”?

Ймовірно теж, що Львів та Львівщина помилилися, коли у пошуках іноземних інвестицій зробили ставку на інтерес інвесторів до відкриття у регіоні нових працемістких виробництв. Втім, під час Форуму керівник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис та начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій ЛМР Ольга Сивак переконували присутніх у протилежному. За словами Матиса, він закликає іноземних інвесторів платити малокваліфікованим робітникам на нових виробництвах зарплату у розмірі не менше 200 євро на місяць, якщо вони хочуть укомплектувати на 100% створювані робочі місця. Ольга Сивак теж переконана, що за зарплату у 100 доларів знайти персонал для свого виробництва у Львові чи області зараз не зможуть.

forum_lwów_2016_3

Водночас, один з учасників Форуму (із залу) розповів про результати власного дослідження й проблеми компанії із сусідньої області, що протягом шести останніх місяців не могла знайти 40 робітників, пропонуючи їм зарплату у 4000 грн. Крім того, рекламні витрати на підбір персоналу для виробництва у цієї компанії і раніше сягали 700 грн за одного працевлаштованого робітника. За його словами, у Західній Україні вже вичерпалися надлишки доступної робочої сили, які можна було використати для організації працемістких виробництв. Його думку опосередковано підтвердив також президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота. За його словами, те, що українці масово виїжджають до Польщі на запрошення польських працедавців, може негативно впливати на наміри іноземців інвестувати у нові виробництва в Україні.

Поляки та українці: невиправні песимісти

У виступах учасників панелі «Польща: досвід реформ і можливості для України» переважав сумний настрій. Президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота пояснював, чому в Польщі трансформація була успішною – у 1990-х рр. країні вдалося уникнути монополізації та олігархізації економіки завдяки швидким темпам реформ та створенню незалежного антимонопольного органу. Виступ Пєхоти не обійшовся без традиційної згадки про розчарування польського бізнесу Україною та її владою.

Колишній посол Польщі в Україні (2005-2010 рр.) Яцек Ключковскі (близький до колишнього президента Алєксандра Квасьнєвського та низки політиків SLD) був змушений відповідати на очевидно малоприємне для нього запитання про причини приходу до влади у Польщі PiS у присутності чинного генконсула РП у Львові Вєслава Мазура. Щоб не розповідати про різницю у цінностях та ідеології між PiS та суперниками правлячої партії, Ключковскі зосередився на основних припущеннях, на яких ґрунтується економічна політика уряду Беати Шидло.

Бартош Мусяловіч, керівник відділу сприяння торгівлі та інвестиції посольства Польщі в Україні, розпочав свій виступ з холодного душу для учасників Форуму. Товарообіг між Польщею та Україною падає вже другий рік поспіль – зараз він становить сумні 5 млрд доларів, а польські інвестиції в Україну скорочуються вже третій рік поспіль. Проблеми у польського бізнесу – ті самі, що й 5-10 років тому: клопоти з відшкодуванням ПДВ, нестабільше податкове законодавство. Тішить лише те, що за 2015 рік до його відділу звернулися близько 700 компаній з Польщі, що цікавилися веденням бізнесу в Україні.

Успішні приклади польських інвестицій в Україні давно відомі – це «Кредобанк» та PZU. Поки що їх не більшає. До речі, як стало відомо на Форумі, «Кредобанк» нарешті запускає перекази між власними рахунками клієнтів у PKO BP (материнський банк) та «Кредобанку», збирається уможливити для клієнтів дистанційне відкриття рахунків у PKO BP. «Кредобанк» похвалився також й тим, що перекази у злотих з Польщі до України стають дедалі популярнішими, адже на злоті не поширюються суворі правила НБУ про конвертацію таких переказів у гривню.

Олег Клімчук, один із співвласників присутньої на польському та інших європейських ринках кондитерської фабрики «Ярич» (виробник печива та солодощів) – висловив просто єретичну думку: «Великі гроші у Європі не заробити». На його думку, з більшим успіхом компанії його галузі можуть експортувати на ринки Азії та Африки. Крім того, поляки мають слабке і часто упереджене уявлення про український бізнес, тому на спілкування з ними доводиться витрачати немало часу.

Д. Б.

Статтю підготовлено за сприяння організатора Форуму – юридичної компанії «Ейч.Ді.Партнерз»

Share Button

Також перегляньте

Fot. obozrevatel.com

«Віртуальний ворог»: як захистити бізнес від кібератак?

Кіберзагрози у сучасному суспільстві набирають загрозливого масштабу. Відтепер успішна атака хакерів може знеструмити цілу область …

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.