Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Київський сквер Небесної сотні здобув відзнаку міжнародного урбан-конкурсу «Європейська нагорода за урбаністичний публічний простір» (The European Prize for Urban Public Space) у номінації «Особлива згадка 2016». Приз конкурсу отримав також проект польського архітектора. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки представника України при Раді Європи Дмитра Кулеби.
Нагороду за український проект у понеділок, 4 липня, отримала дружина Дмитра – Євгенія Кулеба, координатор створення Скверу Небесної сотні, керівник ГО «Місто-сад».
«Дама з журі сказала, що «Сквер – це взірець низової ініціативи, що мотивує людей і поєднує не лише створення простору, а й його використання для розвитку соціальних практик». Проекти з інших міст я теж подивився. Дуже круті. Інфраструктурні. Мер Копенгагена взагалі отримав приз за зміни в усьому місті. Ну нічого, колись і ми доживемо», – написав Дмитро Кулеба.
Скер Небесної сотні створили небайдужі кияни на місці пустиря в центрі столиці. У ньому висаджено дерева, квіти, є дитячий майданчик, створений з урахуванням побажань місцевих дітлахів. Сквер став своєрідним пам’ятником жертвам Революції Гідності, а також важливим місцем у повсякденному житті громади. Нині тут відбуваються концерти та вечірки, покази фільмів, дискусії та інші заходи. Водночас триває суд за повернення земельної ділянки, на якій розташований сквер, у власність міста. Землю, на якій він розташований, за часів міського голови Києва Леоніда Черновецького незаконно передали у приватну власність із правом капітальної забудови (власник планував побудувати там готель або бізнес-центр).
Нагороду конкурсу отримав публічний простір польського міста Щецин. Як повідомляє Польське радіо, відкритий у січні цього року в Щецині Центр діалогу опрацював архітектор Роберт Конєчни. Його проект полягав у тому, щоб сховати будинок під бетонною площею. Площа, під якою розміщено Центр діалогу, була свідком подій грудня 1970 року і протестів мешканців Щецина. Сьогодні про історію місця розповідає музей.
«Нам вдалося зібрати у цьому центрі праці видатних польських художників, які створили інсталяції, котрі повертають нас до певного історичного періоду. Завдяки цьому історичному музею ми маємо теж музей сучасного мистецтва», – зазначив Роберт Конєчни.
Конкурс «Європейська нагорода за урбаністичний публічний простір» проходить раз на 2 роки і оцінює найкращі публічні простори Європи. Його організаторами є сім європейських інституцій.
Із 276 проектів із 33 країн, які отримали можливість узяти участь у конкурсі цього року, було обрано 25 фіналістів, два з яких отримали нагороди, а чотири – відзнаку «Особливе згадування». Відзнаки у цій номінації, крім київського проекту, також отримали публічні простори Лондона, Копенгагена, французького міста Аблен-Сен-Назер і бельгійського Моленбек-Сен-Жан.
Дві нагороди отримали публічні простори польського міста Щецин та іспанського Калдас-да-Монбуї.
Джерела: facebook.com/dmytro.kuleba, facebook.com/znenya.kuleba, polradio.pl
