Стрілянина в Мукачево оголила цілий комплекс системних проблем сучасної України. Це і феодальні правила життя регіонів, контрабанда, кришування, бандитизм, а також – нездатність чи не бажання правоохоронних органів забезпечувати дотримання законності.
Історія кланів
Закарпаття завжди було специфічним регіоном, в якому працювали свої, окремі від решти України, правила життя. Область межує одразу з трьома країнами ЄС – Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Значну частину своєї історії Закарпаття провело у складі Угорщини, і чимало закарпатців нині мають два паспорти – український та угорський. Це порушує українське законодавство, але дозволяє вести вельми успішний гендель з Європою, дуже часто – зовсім не законний. В регіоні доволі високі сепаратистські настрої, які від початку незалежності України активно плекаються – закарпатці називають себе русинами і неодноразово вимагали для себе особливого статусу.
Але найголовнішою проблемою Закарпаття є контрабанда і боротьба між потужними кланами за контроль над її потоками.
На межі 90-х монополію над Закарпаттям здобув Віктор Медведчук, до команди якого в той час входив також Віктор Балога – успішний підприємець та політик. Та під час помаранчевої революції 2004 року Віктор Балога підтримав не тодішнього главу адміністрації Кучми, а Віктора Ющенка. З того часу в області триває боротьба між обома кланами.
Після перемоги Ющенка на президентських виборах Віктор Медведчук втік до кума Володимира Путіна в Москву, відтак його впливи в України (і на Закарпатті зокрема) суттєво ослабли. Віктор Балога натомість почав їх нарощувати. Цієї тенденції не змінила навіть перемога Віктора Януковича на президентських виборах у 2010 році: попри те, що намісником Президента став регіонал Олександр Ледіда, партія Балоги здобула більшість в місцевих радах та органах місцевого самоврядування. Революція гідності остаточно закріпила впливи: на виборах 2014 року Закарпаття делегує у Верховну Раду ціле сімейство Балог – самого пана Віктора, його рідних братів Павла та Івана, а також двоюрідного брата Василя Петьовку.
Не виключено, що між Віктором Балогою та нинішньою владою існувала негласна домовленість: влада не втручається у його закарпатські справи, а він натомість гасить сепаратистські тенденції, нівелюючи впливи Медведчука на регіон. Вибір такого собі меншого зла. Адже власне Медведчука називають головним ідеологом федералізації України, метою якою є її розпад на кілька шматків, де для Закарпаття планували долі окремого утворення під назвою Підкарпатська Русь. Втім у нинішніх умовах «меншим злом» ситуацію не вирішиш, і події у Мукачевому, що відбулися в минулі вихідні, це наочно продемонстрували.
Нагадаємо, у суботу у Мукачевому кілька десятків озброєних бійців “Правого сектору” приїхали на зустріч з народним депутатом Михайлом Ланьом, який, до того ж, є кримінальним авторитетом на прізвисько Блюк. Виникла стрілянина, в якій поранили 13 людей, троє загинули. Бійці «Правого сектору» прорвалися в ліс. Правоохоронці розпочали спецоперацію для їх затримання, для залагодження конфлікту на Закарпаття вилетів лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош. Втім лише два бійці виконали наказ свого провідника і добровільно здалися, решта – це близько 10-12 чоловік – досі ховаються. Одночасно «Правий сектор» по всій Україні оголосив загальну мобілізацію під гаслом «влада знищує патріотів». До нього долучилися низка громадських організацій, які підтримали заклики до безстрокових акцій протесту, а також – створення блокпостів для перешкоджання виїзду правоохоронців на Закарпаття. Своєрідне продовження подій відбулося у вівторок, 14 липня, у Львові: біля двох відділків міліції пролунали вибухи, постраждали двоє дільничних міліціонерів. 31-річна жінка у важкому стані.
Ці події уже охарактеризували «другим фронтом». Але що ж такого сталося на Закарпатті, через що нині це може перерости у дестабілізацію ситуації по всій Західній Україні?
Боротьба за контрабандні потоки
За версією «Правого сектора», чинний нардеп Михайло Ланьо покриває контрабанду, відтак організація спробувала цьому завадити. Сам пан Ланьо буцім їм погрожував, що має зв’язки з Медведчуком і радив на заважати робити бізнес. Але для того, аби вирішити проблему, закликав на розмову. Місце зустрічі виявилося пасткою, тож доблесні бійці зі злочинністю були змушені застосувати зброю, у тому числі – гранатомет, аби з неї вирватися.
Сам пан Ланьо звинувачення у контрабанді категорично відкидає. Каже, що бійці «Правого сектора» приїхали до нього, аби домовитися про оздоровлення в одному з санаторіїв своїх побратимів. А потім чогось почали стріляти. Зі слів Ланя, уся ця ситуація – справа рук Віктора Балоги, який фінансує місцевий осередок «Правого сектору».
Віктор Балога натомість спростовує усі звинувачення на свою адресу і закликає розібратися з контрабандою в області.
Втім, за інформацією від місцевих мешканців, правоохоронців та активістів, ситуація в Мукачевому не має жодного стосунку до боротьби з контрабандою. Мова насправді йде про боротьбу ЗА контрабанду. Ведуть її між собою Михайло Ланьо та Віктор Балога. Ланьо – руками своїх бійців та «тітушок» (також, начебто, на його боці частина продажних міліціонерів). Віктор Балога – руками закарпатського відділення «Правого сектору», яке уже тривалий час фінансує.
«Цілком очевидно, що це – конфлікт над контрабандними потоками між Балогою і Ланьо. Люди, котрі розбираються в ситуації, впевнені, що жодної іншої причина подій в Мукачево немає, – розповідає Ярослав Галас, у минулому закарпатський журналіст газети «Дзеркало тижня». – Я не знаю деталей їхніх домовленостей, але чув, що вони поділились: один нібито займається контрабандою сигарет через КПП, інший – через «зеленку». Напевно порахували, що хтось заробляє більше, ніж інший. Усні домовленості за кілька тижнів до цих подій не принесли результатів, і тоді залучили хлопців з «Правого сектору».
Зі слів журналіста, Віктор Балога уже використовував «Правий сектор» для власних розбірок. Перший раз – під час захоплення дачі Медведчука. Окрім того, у Хустському районі ПС здійснив наліт на будівництво ГЕС, яке не подобалось Балозі. Влітку минулого року «Правий сектор» намагався увірватись в будівлю СБУ, і тоді був поранений один з міліціонерів.
«Правий сектор уже давно став франшизою, таким собі воєнно-політичним Mcdonalds чи Starbucks, – каже народний депутат Мустафа Найєм, який одразу в суботу виїхав на місце подій в Мукачево. – Вимоги до охочих отримати право користування брендом невисокі: якщо у тебе є кілька десятків хлопців, можливість купити зброю і ти вважаєш (чи можеш говорити), що ти патріот, то ти сміливо можеш називати себе воєнно-політичної мережі «Правий сектор», називати Дмитра Яроша своїм Провідником і сміливо боротися з будь-яким проявом несправедливості, незалежно від того, як далеко ти знаходишся від лінії фронту і з допомогою якої зброї ти рятуєш країну від корупції».
При цьому сам «Провідник» – Дмитро Ярош – якогось особливого впливу на своїх бійців не має, і це показали події на Закарпатті. Його успіхи в якості переговорника доволі скромні – повторимось, здалися правоохоронцям всього лиш двоє з втікачів. І, як зазначають джерела, сам Ярош у відвертому шоку від того, що натворили «закарпатські робінгуди» від його імені.
Адже згрубша «Правий сектор» у Мукачевому виступив в якості найманої сили (потужно озброєної, до того ж), яка спробувала здійснити перерозподіл впливів над контрабандними потоками, які йдуть через область.
Невмируща система
Кримінальні розбірки між місцевими феодалами на Закарпатті – не дивина, і самі закарпатці нині відверто здивовані, що нинішня стала причиною аж такого збурення у всій Україні.
Зрештою, збурення б і не було, якби не реакція центрального проводу «Правого сектору» та низки громадських організацій, які наліпили на купку найманців лейбу «патріотів» і оголосили події в Мукачево боротьбою з системою.
Думки суспільства розділилися. Частина українців вважає, що ніхто не має права відкривати стрілянину в мирному місті, незалежно від мотивів, тим паче, якщо йдеться про банальний бандитизм. Частина ж переконана, що якщо держава не здатна змінити країну, то це зроблять «хлопці з гранатометами». І це ще одна проблема, яка після подій у Закарпатті набула особливої гостроти.
Події на Закарпатті – промовиста ілюстрація того, що після Революції в країні нічого не змінилося. Понад те, до класичних проблем – із кланами, недоторканними політиками, контрабандою, прогнилою правоохоронною системою додалися ще й групи озброєних чоловіків, для яких нема жодних проблем вистрелити комусь в голову. Понад те – цих озброєних чоловіків вітатиме частина суспільства як героїв, оскільки повністю розчарувалася у здатності влади змінити державу.
Очевидно, що ситуацію в Україні активно дестабілізують ззовні. Але й не менш очевидно, що влада зволікає з прозорими та швидкими реформами, кадрова політика викликає все більше запитань, а старі схеми нікуди не щезли – просто їх очолили інші люди. У результаті кредит довіри, який суспільство видало чинній владі, практично вичерпано. Люди хочуть змін. Будь-якою ціною.
Насправді єдиний спосіб для чинної влади врятувати і себе, і країну, – це почати жорстко діяти. І, слід зазначити, процес уже стартував. У Закарпаття на посаду голови обласної державної адміністрації делегували одного з найбільш ефективних чиновників останнього часу – Геннадія Москаля, який досі очолював Луганську ОДА. Було звільнено усіх голів райдержадміністрацій, замінили місцевих очільників СБУ та МВС, найближчим часом змінять увесь склад Державної прикордонної служби в області. Як зазначають закарпатці, в області повністю припинена контрабанда, проводяться масові обшуки. На допит уже викликали Михайла Ланя, Віктор Балога – на черзі.
Але якщо цього виявиться недостатньо, то програють усі. Випадок із вибухами у Львові – лише перший приклад того, що чекає Україну, якщо влада та суспільство із ситуації на Закарпатті не зроблять належних висновків.
Ірина Гамрищак
Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym

