Portal polsko-ukraiński Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Related Articles
З українським військовим експертом, директором Центру досліджень армії і роззброєння, Валентином Бадраком про нинішню кризу, пов’язану зі статусом Криму, розмовляв Даріуш Матерняк
Чи конфлікт, який зараз відбувається в Криму, можна і надалі вирішити мирним шляхом?
Є дві умови, щоб це було можливим. По-перше Росія мусить відмовитися від будь-яких дій, які мають на меті заволодіння східними областями України або від будь-якого тиску в цьому напрямку. По-друге – мусить бути згода на мирний вихід українських підрозділів з Криму. Щоб ці умови могли бути виконані – особливо друга умова, українське політичне і військове керівництво також мусить підтвердити готовність до їх реалізації. Українські солдати фактично залишаються зараз в Криму в якості заручників. І в цій справі мусять бути прийняті рішення, оскільки в іншому випадку ситуація розвиватиметься в напрямку дестабілізації і може дійти в результаті до сутичок між українськими і російськими силами. А тоді ситуація може вислизнути з-під контролю.
Як Ви оцінюєте ситуацію на сході України?
Щодо східних кордонів, ситуація виглядає таким чином, що там розташовані російські війська і на мою думку до агресії може дійти у випадку, якщо раніше дійде до дестабілізації ситуації в Криму. Якщо б почалися сутички на Кримському Півострові, це б створило можливість входу російських військ на територію східних областей України: харківської, донецької і луганської. Якщо ситуація в Криму буде спокійна, то найімовірніше загострення розвитку сутичок на сході України до рівня воєнної ситуації становитиме на мою думку менш ніж 50%. З іншого боку важливим фактом, який знеохочує російську сторону до агресії, є готовність української армії і відділів самооборони до боротьби і захисту країни.
У випадку агресії Росії в східних областях України – наскільки Росія має шанси на успішне закінчення цих дій?
Важко це оцінити, оскільки в такому випадку багато залежить від рішення політичного і військового керівництва, а також від рішення військового командування нижчого рівня на місцях. Якщо було б прийнято рішення про рішучі збройні дії у відповідь на вторгнення російської армії, то просування вперед російських військ стало б дуже складним, оскільки рівень бойового духу і бажання чинити опір серед військових високий. Тим більше, що в цей момент можна ствердити, що ці дії опиралися б передусім на наземній операції, без великих повітряно-ракетних ударів. За моєю оцінкою, така операція російської сторони, опиралася б на прагненні зайняти територію без застосування сили. На мою думку все ж є висока ймовірність того, що українська армія відреагує використанням зброї на будь-яку спробу входження на територію східних областей, тому такий варіант малоймовірний.
На даній момент Ви оцінюєте стан бойової готовності Збройних сил України?
Я погоджуюся у більшості з оцінкою міністра оборони, що рівень бойової готовності високий, а додатковою підтримкою є високий рівень готовності відділів самооборони до участі у боротьбі. Як солдати, так і добровольці готові захищати територію країни. Тому, беручи до уваги, що для російських солдатів входження на територію іншої країни це фактично агресія і не вдасться переконати нікого, навіть самих солдат, що вони виконують якусь позитивну місію, я вважаю, що моральна перевага з боку України – і це факт, якого не можна ігнорувати. Відмінності в техніці обох армій не є аж настільки суттєвими на даний момент.
Як Ви оцінюєте рішення уряду створити Національну Гвардію?
Це дуже добре рішення, і перш за все це стало психологічним сигналом підтримки для армії з боку народу. Це структура, яка формується з громадян, які вже мають досвід служби у війську, а також участі в діях військового характеру, в тому числі під час мирних місій за кордоном. Ця формація становить суттєве доповнення для Збройних сил України.
Питання про міжнародний аспект кризи: чи Україна повинна звертатися за військовою допомогою до НАТО або США?
На сьогоднішній день, відомо що НАТО не може надати Україні безпосередню військову допомогу у випадку початку збройних дій на території України. На мою думку важливе значення мають політичні консультації з країнами-учасницями, адже відомо, що військова потужність Володимира Путіна загрожує сьогодні також країнам, які є членами Альянсу. Якщо мова йде про допомогу з боку конкретних країн: перш за все США і Великобританії, які є гарантами безпеки України на підставі трактату 1994 року. Якщо йдеться про позицію Німеччини і Франції, то я вважаю, що ці країни надто нерішучі у відношенні до Росії – і справа залишається лише на рівні заяв. Я не розумію чому Франція не прийняла рішення про призупинення поставок десантних суден класу „Mistral” в Росію. Фактично, на даним момент, ми очікуємо швидше політичну підтримку. Щодо США, то військова підтримка можлива лише у випадку серйозного конфлікту, так як і технічно-військова підтримка, з боку деяких інших країн Північноатлантичного Альянсу.
Чи питання вступу України до НАТО має шанс повернутися до обговорення?
Це питання сьогодні не розглядається. Тим більш, що на даний момент це був би швидше політичний ніж військовий процес. На жаль в цьому питанні ми помітили доволі високий рівень опору в суспільстві, особливо на сході країни. Виглядає на те, що і НАТО не готове розглядати питання прийняття України у свої структури. Найкращою формою гарантії нашої безпеки стало б звісно членство, проте про це ми зможемо говорити лише після вирішення нинішнього конфлікту і проведення широкої інформаційної кампанії в суспільстві.
Дякую за розмову.
фото автора
