Північну об’їзну дорогу Львова, що поєднає трасу Київ – Чоп і міжнародні дороги, що ведуть від Львова до українсько-польського кордону, почнуть споруджувати наступного року. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Укравтодору.

Державне агентство автомобільних доріг почало підготовку проекту спорудження Північної об’їзної дороги Львова. Ця дорога поєднає міжнародну трасу М-06/Е40 Київ – Львів – Чоп і міжнародні дороги, що прямують від Львова до кордону з Польщею: М-09/Е372, М-10 та М-11/Е40. Це дасть змогу економити на кожній поїздці до Польщі 50-60 хвилин і в десятки разів зменшить викиди вихлопних газів від транзитного автотранспорту у Львові.

Північний об’їзд Львова має стати частиною транснаціонального коридору GO Highway, який поєднає українські чорноморські порти Великої Одеси та Миколаєва з польськими портами на Балтійському морі у Гданську та Гдині. Завдяки Північній об’їзній дорозі знизиться навантаження на Південну окружну дорогу Львова. Також ця дорога зменшить кількість транзитного транспорту через Львів, стане зручнішим сполучення для мешканців передмість Львова.

Проект Північного об’їзду Львова включає будівництво нової автомобільної дороги першої категорії з чотирма смугами руху – по дві смуги в кожен бік, і чотирьох дворівневих автомобільних розв’язок. Протяжність нової ділянки дороги становитиме 22 км (нинішній південний об’їзд – 45 км). Максимальна дозволена швидкість руху на цій дорозі становитиме 130 км/год.

За планами, проект фінансуватимуть за кредитні кошти міжнародних фінансових організацій, з якими керівництво Укравтодору провадить переговори.

Керівник Укравтодору Славомір Новак зазначив: «Цей проект є вкрай важливим для забезпечення сталого сполучення між Україною та Польщею, а також для стимулювання торгівлі між країнами. Саме ця ділянка дозволить багатьом компаніям і підприємцям економити час і гроші. Переконаний, що і керівництво Львівської області, і керівництво Львова сприятимуть якнайшвидшому вирішенню питання відведення землі для нової автостради, щоб розпочати будівництво вже в 2018 році».

Джерело: ukravtodor.gov.ua

Сполучені Штати Америки засуджують п’ятничний обстріл спостерігачів Спеціальної спостережної місії ОБСЄ на Донбасі та захоплення безпілотного літального апарату СММ об’єднаними російсько-сепаратистськими силами. І закликають Росію вивести війська з Донбасу. Про це йдеться у заяві, яку оприлюднив Державний департамент США, дізнався POLUKR.net із сайту Держдепу США. 

«Сполучені Штати уважно стежать за зростанням насильства у східній частині України протягом останніх тижнів, а також за нехтуванням об’єднаними російсько-сепаратистськими силами режиму припинення вогню в рамках Мінських угод. Ми засуджуємо обстріл у п’ятницю спостерігачів Спеціальної спостережної місії ОБСЄ і захоплення безпілотного літального апарату СММ об’єднаними російсько-сепаратистськими силами», – зазначено в заяві.

Вкрай важливо, щоб ці сили припинили свої напади на цивільну інфраструктуру, зокрема на Донецьку фільтраційну станцію, – додають у Держдепартаменті США.

«Ми закликаємо Росію та сепаратистські сили, які вона підтримує, негайно почати дотримуватися режиму припинення вогню, вивести все важке озброєння та забезпечити повний і безперешкодний доступ для спостерігачів ОБСЄ», – наголошено в заяві.

Зазначимо, як ідеться у звіті Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, інцидент зі стріляниною стався 24 лютого. О 13:27 спостерігачі СММ, які перебували на північно-західній околиці непідконтрольної уряду Ясинуватої біля Донецька, проводили підготовку до запуску безпілотного літального міні-апарата (БПЛА), коли поряд пролунала черга зі стрілецької зброї. Патруль СММ мав намір запустити БПЛА, щоб здійснити моніторинг ситуації на Донецькій фільтрувальної станції, яка, за повідомленнями, потрапила під обстріл.

Члени патруля Місії побачили чотирьох чоловіків у камуфляжі військового типу з автоматами. Вони крикнули «Стій!» (російською мовою), двоє з них зайняли позицію для стрільби з коліна та скерували автомати на спостерігачів. Двоє інших підійшли вперед, один із них схопив міні-БПЛА, що лежав на землі. Члени патруля Місії гучно заявили російською та англійською, що є співробітниками ОБСЄ. Забравши міні-БПЛА, чоловіки відійшли. На відстані 15-20 м від патруля СММ один із них здійснив кілька пострілів чергою з автомата. Кулі влучили у сніг за 5 м від автомобіля СММ, за яким сховалися спостерігачі.

Ніхто з членів СММ не постраждав. Майно Місії не було пошкоджено. СММ поінформувала про обидва інциденти Спільний центр з контролю та координації (СЦКК). Окрім того, Місія звернулася в СЦКК з проханням посприяти поверненню БПЛА.

Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан засудив напад на її членів і захоплення міні-безпілотника бойовиками «ДНР».

Джерела: state.gov, osce.org

Нижня палата парламенту Нідерландів схвалила законопроект, яким вводить у дію ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. За відповідний документ проголосували 89 зі 150 депутатів. 55 висловилися проти. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Укрінформ». 

Тепер для того, щоб завершити ратифікацію угоди, документ має затвердити Верхня палата парламенту Нідерландів. Як повідомляють, голосування щодо цього питання має відбутися після 15 березня, коли в країні пройдуть вибори до Нижньої палати.

Президент України Петро Порошенко привітав таке рішення Нижньої палати парламенту Нідерландів. Про це він написав у своєму твіттері.

Вітаю рішення Нижньої Палати Парламенту Нідерландів
щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. pic.twitter.com/14v2lzS8nj

— Петро Порошенко (@poroshenko) 23 лютого 2017 р.

Нагадаємо, торік у квітні в Нідерландах відбувся консультативний референдум щодо ратифікації цією країною Угоди про асоціацію Україна-ЄС. На референдумі більшість його учасників проголосувала проти. Після цього уряд Нідерландів узявся шукати рішення, яке давало б можливість ратифікувати документ, але при цьому врахувати і позицію громадян.

Зрештою Нідерланди запропонували Європейській раді (саміту ЄС) ухвалити документ у вигляді «рішення глав держав та урядів членів ЄС про обмеження щодо України, яких не має зняти ця угода, і лише в такому разі погоджувалися ратифікувати документ.

Європейська рада ухвалила відповідне рішення, в якому було враховано застереження Нідерландів. Воно матиме обов’язкову юридичну силу для 28 держав-членів ЄС і набуде чинності після того, як Нідерланди остаточно ратифікують Угоду про асоціацію, а Євросоюз укладе її.

Зауважимо, вимоги Нідерландів, оформлені в окреме рішення, не змінюють угоду, а лише підтверджують ті норми, які вже є в її тексті. Проте рішення глав держав-членів ЄС, ухвалене 15 грудня, відкрило шлях для завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Джерела: ukrinform.ua, twitter.com/poroshenko

Із 1 липня до Польщі може поїхати рейковий автобус «Ковель-Холм», також у планах Укрзалізниці – запуск потяга за маршрутом «Львів – Краків – Львів». Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Войцеха Балчуна

«…разом з польськими колегами плануємо нові потяги до Польщі. Зараз робимо все, щоб з 1 липня на маршрут став потяг Ковель-Холм. Це буде рейковий автобус моделі Pesa», – написав Балчун. Він пояснив, що ідея такого поїзда виникла, оскільки в Хелмі є зручна пересадка на потяги до таких міст як Варшава, Люблін, Замосць, Жешув. Тобто пасажирам буде легше дістатися фактично в усі куточки Польщі.

«Так само зараз проробляємо плани запуску потяга за маршрутом Львів-Краків-Львів. Є всі шанси побачити його у графіку вже цього літа», – додав голова правління ПАТ «Укрзалізниця».

Войцех Балчун розповів, що такі плани зумовлено, зокрема, популярністю поїзда «Київ – Перемишль». За два місяці курсування цим маршрутом скористалися понад 25 тисяч пасажирів. Лише від початку 2017 року потяг «Київ – Перемишль» перевіз 16 тисяч пасажирів. «Багато в чому популярність нашого потяга зумовлена простотою та зручністю перетину державного кордону, без тривалого очікування у виснажливих чергах, з чим часто стикаються ті, хто подорожує автомобілем», – вважає Балчун.

Нагадаємо, швидкісний поїзд Інтерсіті + № 705/706 «Київ – Львів – Перемишль» почав курсувати 23 грудня 2016 року. Відстань від столиці України до польського Перемишля поїзд долає за 7 годин 40 хвилин.

Додамо, з огляду на високий пасажиропотік поїзда сполученням «Київ – Перемишль», польська залізниця PKP Intercity в березні планує продовжити до Перемишля маршрут потяга сполученням «Варшава – Ряшів» («Pomarańczarka»).

Джерело: facebook.com/golovauz

Україні та Польщі необхідно думати про майбутнє, а питання Степана Бандери – це минуле. Про це, як дізнався POLUKR.net із сайту LIGA.net, заявив журналістам Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло. 

«Це історія. Історія важлива для поляків і для українців. Але є також майбутнє, і майбутнє важливіше. Нам потрібно думати про майбутнє. Качинський теж думає про майбутнє … Багато хто, напевно, вже забув, як він під час Революції гідності був на Майдані і кричав «Слава Україні!». Це яскравий приклад того, що він проукраїнський, а не навпаки», – сказав посол, відповідаючи на запитання журналістів, як можна розцінювати нещодавню заяву польського політика Ярослава Качинського про те, що «Україна не увійде до Європи з Бандерою».

Ян Пєкло наголосив, що питання героїзації Степана Бандери в Україні жодним чином не вплине на відносини між Україною та Польщею.

Нагадаємо, нещодавно очільник польської партії влади «Закон і Справедливість» Ярослав Качинський заявив, що прославляння лідера ОУН Степана Бандери може створити перешкоди у справі інтеграції України в Європу. Крім того, Качинський заявляв, що відносини між Україною та Польщею під питанням через позитивне ставлення України до УПА.

Джерело: news.liga.net

Сенатори польської владної партії «Закон і справедливість» не погодилися відкликати з Сейму законопроект про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного устрою, де «литовський і український націоналізм» пропонують зарахувати до «інших тоталітарних устроїв». Про це POLUKR.net дізнався з сайту видання Простір. 

Нагадаємо, наприкінці минулого року цей законопроект розкритикували представники української спільноти у Польщі, адже, на їхню думку, ухвалення такого закону може призвести до демонтажу більшості українських пам’ятників на території Польщі. Цю ініціативу також засудили українські та литовські дипломати в Польщі.

Сейм мав розглядати цей законопроект 15 грудня 2016 року, проте після зустрічі з керівництвом польського Сейму Посла України в Польщі Андрія Дещиці та співголови Групи міжпарламентських зв’язків із Польщею Миколи Княжицького законопроект зняли з розгляду.

Спікер польського Сенату Станіслав Карчевський намагався відкликати законопроект із парламенту, проте програв із сенаторами. До того ж колеги по партії звинуватили його в діях «під тиском з боку інших столиць».

Автор суперечливої поправки про заборону «українського і литовського націоналізму», сенатор Єжи Червінський захищав законопроект – повідомила Gazeta Wyborcza.

«Чи щось змінилося в міжнародному оточенні Польщі за останні два місяці, що ми мусимо давати задній хід?» – запитав він 21 лютого на спільному засіданні трьох комітетів Сенату, які розглядали прохання Карчевського про відкликання закону. Є. Червінський припустив, що причиною зміни рішення про закон був тиск з боку інших країн:

«Чи ми скасовуємо закони після втручання українського посла в Польщі? Чи ми тут самостійно приймаємо рішення, чи, як це було раніше, під тиском інших столиць? Раніше була Москва, потім Берлін, а тепер Київ!» – обурювався Є. Червінський. – Або ми є Сенатом суверенної Польщі, або ні».

Спільна комісія відхилила прохання спікера відкликати суперечливий законопроект. У вівторок цього пункту не було в порядку денному. Тож долю законопроекту тепер вирішуватимуть депутати Сейму.

Якщо законопроект усе ж ухвалять, він, безперечно, нашкодить українсько-польським, а також польсько-литовським взаєминам.

Джерела: prostir.pl, wyborcza.pl

Вищий земельний суд Відня сьогодні, 21 лютого, ухвалив рішення про екстрадицію українського олігарха Дмитра Фірташа у США. Суд розглядав апеляцію австрійської прокуратури на рішення Земельного суду в австрійській столиці, який у квітні 2015 року відмовив у екстрадиції бізнесмена. Про це POLUKR.net дізнався з сайту «Німецької хвилі». 

Якщо американський суд визнає Фірташа винним, йому загрожує до 50 років ув’язнення та конфіскація всіх активів.

Представник австрійської прокуратури наполягав: обвинувачений мав інформацію про те, що можливий індійський контракт, у якому влада США вбачає корупцію, торкався інтересів американських фірм. На його думку, політичне підґрунтя у справі Фірташа, на якому будувався захист під час розгляду справи в першій інстанції, відсутнє. Прокуратура також продовжувала стверджувати, що ці дії потрапляють під юрисдикцію в Австрії та у США.

Нагадаємо, у США правосуддя переслідує Фірташа за хабарництво. Дмитра Фірташа затримали 12 березня 2014 року у Відні за запитом ФБР за підозрою в дачі хабара в розмірі $18 млн. індійським чиновникам для отримання дозволів на розробку родовищ титану в Індії. Однак 30 квітня 2015 року Кримінальний земельний суд Відня вирішив, що екстрадиція Фірташа до США неприпустима. Австрійський суд ухвалив, що у справі є політичний підтекст: Фірташ начебто виявився незручним деяким українським чиновникам, яких підтримують США. Суддя Крістоф Бауер назвав однією з причин відмови у видачі «як мінімум часткову політичну мотивацію звинувачень», висунутих американським правосуддям.

Після сьогоднішнього вироку суду австрійська поліція за наказом прокуратури затримала Фірташа, коли він залишав приміщення суду у Відні. Як повідомила прес-секретар австрійської прокуратури Ніна Буссек, затримання проведено на підставі європейського ордеру на арешт, який видають за запитами країн-членів ЄС. Це означає, що безпосередньою підставою для арешту Фірташа став не запит на його екстрадицію з боку США, а ордер на його арешт з Іспанії.

В Іспанії ж Фірташа звинувачують у функціонуванні мережі відмивання грошей, яка в основному діяла в Каталонії. Фірташ разом із двома іншими босами організованої злочинності «відмили» приблизно десять мільйонів євро через нерухомість і ресторани. «Брудні гроші» походили з компаній на Кіпрі та Віргінських островах.

Торік у листопаді іспанська прокуратура оголосила українського бізнесмена в міжнародний розшук за підозрою у відмиванні грошей у великих розмірах. За даними австрійської газети Kronenzeitung, прокуратура у Відні попросила іспанську владу надати додаткову інформацію для ухвалення рішення про можливу екстрадицію.

Українського олігарха у Німеччині також підозрюють в отриманні незаконним шляхом даних про перебіг слідства над ним. Відтак у ФРН в квітні 2016 року розпочато слідство у справі про незаконний збір інформації, дачі хабарів, корупції та ухилянні від сплати податків. Під слідством перебувають двоє співробітників кримінальної поліції федеральної землі Мекленбурґ — Передня Померанія, яких звинувачують в отриманні хабара за видачу сторонній особі службової інформації. Слідство з’ясувало, що вони регулярно отримували гроші в обмін на копії службових документів, які стосувалися розслідування у справі Д.Фірташа. Обміни відбувалися в барі в північно-західному Бранденбурзі. Один із підозрюваних, не маючи на це повноважень, робив запити від імені німецької поліції до секретних служб США з проханням надати інформацію про хід розслідування у «справі Фірташа», стверджуючи, що нібито теж провадить слідство проти олігарха.

Водночас Фірташ ще може відтягнути зустріч з американськими слідчими, подаючи різноманітні скарги. Тепер у нього, як зазначають юристи, є можливість звернутися до Верховного суду, заявивши про порушення прав людини.

Джерела: dw.com, uk.wikipedia.org

Контрабандні 250 кілограмів гашишу на суму близько 9 мільйонів злотих (понад 60 мільйонів гривень) виявили польські прикордонники в пункті пропуску Корчова – Краковець на українсько-польському кордоні. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Бещадського прикордонного департаменту Прикордонної служби Польщі. 

Наркотики виявили в суботу, 18 лютого, у двох автомобілях. Гашиш був захований у спеціальних порожнинах. Відшукати сховок наркотиків допоміг поліцейський собака, 2-річний Хіро. Це найбільша контрабанда наркотиків, яку польські прикордонники затримували впродовж останніх кількох років.

Автомобілями їхали троє громадян України: двоє чоловіків, 45 і 38 років, і 33-річна жінка. Прикордонники вирішили перевірити машини, щоб визначити законність походження транспортних засобів. А вже під час перевірки собака вказав, що в автівках можуть бути наркотики.

Українців затримали. Їм висунули звинувачення в участі в організованій злочинній групи, що займається контрабандою наркотиків. Затриманим загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 15 років. Крім того, суд обрав для них як запобіжний захід тримісячне утримання під вартою.

Обидва автомобілі, якими транспортували наркотики, конфісковано.

Справу ведуть офіцери з відділення Прикордонної служби у Корчовій під контролем Управління Національної прокуратури у Жешуві.

Нагадаємо, нещодавно двох контрабандисток затримали під час перевірки митної служби у поїзді міжнародного сполучення «Київ – Перемишль» у Медиці.

Джерело: bieszczadzki.strazgraniczna.pl

Євросоюз надасть Україні 18 млн. євро допомоги. Ці кошти ЄС виділить на додачу до гуманітарної допомоги в розмірі 381 млн. євро, які Євросоюз і його країни-члени вже надали Україні від початку кризи. Про це POLUKR.net дізнався зі статті єврокомісара з питань гуманітарної допомоги та управління в кризових ситуаціях Христоса Стиліанідеса, опублікованої на сайті «Європейська правда». 

«Сьогодні я оголошую про допомогу в надзвичайних ситуаціях для українського народу у розмірі 18 млн євро. Це – на додачу до гуманітарної допомоги й допомоги на якнайшвидше відновлення у розмірі 381 млн євро, які ЄС і його країни-члени надали Україні від початку кризи. Завдяки допомозі Євросоюзу сотні тисяч людей отримали такі предмети першої необхідності, як їжа, пальне, одяг, ліки; також ми створили освітні проекти для дітей», – написав Христос Стиліанідес.

Він додав, що допомога залежить від гарантованого доступу гуманітарних організацій до людей у зоні конфлікту, які її потребують. Тому Євросоюз закликав усі сторони забезпечити безперешкодний доступ для гуманітарних організацій – особливо на непідконтрольних українській владі територіях, – аби ті могли вільно здійснювати свою діяльність.

Під час зустрічі з Христосом Стиліанідесом Президент України Петро Порошенко зауважив: «Я високо ціную те, що вже четвертий візит поспіль ви намагаєтеся на власні очі побачити картинку, яка складається, особливо на Сході моєї держави. Ви щойно повернулися з Донбасу. Своєю присутністю у зруйнованих містах і селах Донбасу ви демонструєте солідарність і підтримку і України, і тих мешканців, які проживають на прифронтових територіях».

Порошенко подякував за надану допомогу й зазначив, що ці кошти спрямують особам, які постраждали найбільше.

Єврокомісар Христос Стиліанідес, своєю чергою, висловив слова підтримки українському народу та запевнив Президента України, що допомога з боку ЄС триватиме, доки вона буде потрібною. «Ми підтримуємо ваші дії в складних умовах, і наша допомога Україні й усім українцям з обох боків лінії розмежування зростатиме», – зазначив він. І наголосив, що Євросоюз і надалі підтримуватиме реформи, які впроваджують в Україні. А також докладатиме значних дипломатичних зусиль, спрямованих на повне виконання Росією Мінських домовленостей, які базуються на безумовній повазі суверенітету, територіальній цілісності та незалежності України.

Джерела: eurointegration.com.ua, president.gov.ua

Посол Польщі в Україні Ян Пєкло вчора в Києві поклав вінок до пам’ятного хреста, встановленого на честь загиблих Героїв Небесної Сотні. Про це POLUKR.net дізнався з твіттера Посольство Республіки Польща у Києві.

Разом із послом шану загиблим на Майдані під час антиурядових протестів 2013-2014 років віддала депутат польського Сейму Малгожата Госевська – заступник голови Комітету Сейму у закордонних справах; віце-президент комісії зі зв’язків з поляками за кордоном.

Нагадаємо, 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. Цього дня вшановують подвиг учасників Революції гідності та пам’ять Героїв Небесної Сотні – учасників протестів, загиблих у грудні 2013 – лютому 2014 року.

Пам’ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Пам’ятний хрест встановлено в Києві на алеї Героїв Небесної Сотні. Під час Революції гідності 20 лютого 2014 року на ділянці вулиці Інститутської від вулиці Ольгинської до Майдану Незалежності стався масовий розстріл активістів Євромайдану. Загиблих назвали Небесною сотнею, а вулиця стала місцем вшанування їхньої пам’яті. 20 листопада 2014 року цю частину Інститутської вулиці перейменували на алею Героїв Небесної Сотні.

Читайте також:

У Львові вшанували пам’ять Небесної сотні

Джерела: twitter.com/PLinUkraine, facebook.com/jarek.junko