На початку березня 2017 poку на тритижневу реабілітацію в рекреаційно-реабілітаційний центр «Добрий брат» у місті Осєк у Польщі прибула чергова (вже сьома) група з 25 українських солдатів, поранених y боях на сході Україні. Про це POLUKR.net дізнався з видання української громади в Польщі «Наше слово».

Як зазначають на facebook-сторінці спільноти Wojna kaleczy Благодійного фонду «Добрий брат», є хороші результати реабілітації українських воїнів. Зокрема, після 10 днів інтенсивної реабілітації в центрі «Добрий Брат» почав ходити в ходунках без сторонньої допомоги Андрій Біляк, 34-річний навідник гармат із Самбірського району Львівської області, який приїхав у центр на інвалідному візку.

45-річний Євген Саленко, боєць батальйону «Донбас» (позивний «Альпініст»), який приїхав на другий курс реабілітації, також зробив свої перші кроки в ходунках. Євген був поранений у квітні 2015 р. під Широкиним. Після першого курсу реабілітації в «Доброму браті» в нього значно зменшилася лімфедема та спастичність нижніх кінцівок, покращилась стабільність тулуба, зріс діапазон рухів правої ноги. Йому стало простіше вставати з коляски.

Як уже писав POLUKR.net, реабілітація українських військових відбувається на базі профільного рекреаційно-реабілітаційного центру «Добрий брат», що в містечку Осєк, воєводство Поморське. Центр спеціалізується на реабілітації пацієнтів з ортопедичними і неврологічними захворюваннями, дисфункціями опорного апарату, органів слуху і зору, фантомним болем.

Військові, які проходять реабілітацію в центрі, отримують стандартний пакет реабілітаційних послуг: водні процедури ( вихрові ванни нижніх і верхніх кінцівок, масажні ванни, сухий водний масаж тощо), лазеротерапія, магнітотерапія, світлолікування (прилади Bioptron та Solux), кріотерапія, грязі, електротерапія і масаж класичний. Важливим компонентом програми є додатковий пакет – індивідуальна терапія з реабілітологом.

2014 року польський рекреаційно-реабілітаційний центр «Добрий брат» прийняв на реабілітацію першу групу поранених українських військових – 28 осіб. Українські воїни потрапили на реабілітацію з приватної ініціативи співвласника центру, польського бізнесмена Марковського Маріуша, якого підтримали його однодумці з Польщі й України.

Відтак на початку 2015 року було створено Благодійний фонд «Добрий брат» для реалізації українсько-польської громадської ініціативи з допомоги українським військовослужбовцям, які зазнали поранень під час бойових дій на сході України.

Українські та польські волонтери успішно продовжують цю справу досі. Від листопада 2014 року понад 100 бійців з неврологічними й ортопедичними захворюваннями пройшли реабілітаційну програму центру «Добрий брат». Збір коштів триває постійно, докладнішу інформацію про те, як допомогти в справі реабілітації українських військових, можна отримати на сайті фонду.

Благодійний фонд «Добрий брат» також співпрацює з українськими медичними закладами, які пропонують програми реабілітації військових.

Джерела: dobry-brat.com, facebook.com/Wojna-kaleczy, facebook.com/DobryiBrat, nasze-slowo.pl

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, перебуваючи у столиці Польщі Варшаві, взяв участь у церемонії покладання квітів до могили воїнів Української народної армії на Вольському цвинтарі. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту ВРУ.

«…По чужих світах розкидані українські герої, які сто років тому підняли боротьбу за Українську державу, проголосили її, але, на жаль, не змогли її втримати, – зазначив Андрій Парубій. – Визначні сини України, серед яких і генерал Сальський, і генерал Безручко, про якого мало хто знає, що він був одним з керівників битви, яку в історичній пам’яті називали «диво під Віслою», коли об’єднані польсько-українські війська зупинили більшовицьку навалу, зупинили більшовицьку чуму».

Голова Верховної Ради розповів про ідею створення в Україні Національного пантеону, в якому перепоховали б героїв, що загинули за межами України, щоб українці змогли прийти «і схилити перед ними голови».

«Чи перепоховання, чи земля з могил воїнів, але має бути Національний пантеон, який уособлював би весь шлях боротьби за українську державу», – зазначив Парубій.

Глава ВРУ очолює делегацію українського парламенту, яка перебуває у Варшаві на восьмому засіданні Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму Республіки Польща.

Виступаючи вчора на засіданні Міжпарламентської асамблеї «Україна – Польща – Литва», А.Парубій зауважив, що нині «важливою є консолідація зусиль, у тому числі парламентів, для вироблення спільних дій заради захисту європейської безпеки, європейських цінностей та європейської ідеї загалом».

Говорячи про ситуацію в окупованому Криму, Парубій висловив стурбованість підготовкою військової інфраструктури Криму для базування там ядерної зброї, зокрема відновленням і модернізацією колишніх радянських сховищ для ядерних боєзарядів.

«Щодо носіїв ядерної зброї (ракетних систем і літаків), вони вже присутні на півострові. Росія фактично перетворює Крим на величезну військову базу, з повноцінними сухопутним, ВПС і ВМС компонентами», – додав він.

Парубій зауважив, що рішення продовжити економічні санкції проти РФ та персональні санкції проти окремих осіб є ефективним інструментом примусу Кремля припинити брутальне порушення міжнародного права та розв’язану проти України агресію. А ще відзначив важливість для України продовження підготовки литовськими та польськими інструкторами українських військових, що сприяє зміцненню військового партнерства, підвищенню взаємосумісності збройних сил.

Окрім того, Парубій акцентував увагу на подіях у Білорусі. Він висловив занепокоєння проведенням цьогорічних військових навчань «Запад-2017» і застеріг, що не слід відкидати «найгіршого сценарію: використання навчань, як мінімум, для мілітаризації Білорусі, а максимум – здійснення прямої агресії чи диверсійно-підривної діяльності з території Білорусі проти наших держав».

Нагадаємо, рішення створити тристоронню Асамблею ухвалили на зустрічі голови парламентів України, Литви та Польщі 13 травня 2005 р. 2008 р. парламентські делегації на чолі з головами парламентів трьох краї підписали статут Асамблеї й ухвалили тристоронню декларацію Асамблеї. До складу Асамблеї входять по 10 депутатів від кожної зі сторін. Співголовами Асамблеї є керівники парламентів трьох країн від Польщі – маршалок Сенату РП).

На сьогодні відбулося вже 7 засідань Асамблеї, нині у Варшаві триває восьме.

Джерело: rada.gov.ua

Сьогодні, 27 березня, у Кракові розпочався IV Польсько-український форум істориків. Зустріч організував Український інститут національної пам’яті (УІНП) та Інститут національної пам’яті Польщі (IPN). Про це POLUKR.net дізнався з офіційного сайту УІНП.

Форум триватиме до 30 березня. Головна тема цієї зустрічі – українське питання в програмі та ідеології польського підпілля та польське питання в програмі та ідеології українського підпілля.

Під час попередніх зустрічей члени Польсько-українського форуму істориків обговорили Волинську трагедію, питання, пов’язані з діяльністю польського й українського підпілля на теренах областей сучасної Західної України під час Другої світової війни. Також фахівці розглянули польське дослідження польсько-українських відносин у 1939-1947 роках, обговорили питання інвентаризації історії ХХ століття, – нагадують на сайті IPN.

Нагадаємо, після семирічної перерви Український інститут національної пам’яті та Польський інститут національної пам’яті 2015 року відновили історичний діалог.

До складу створеного Форуму входять історики-експерти у сфері польсько-українських відносин. Зустрічі представників обох державі по черзі відбуваються у Польщі та Україні.

Під час третьої сесії форуму, що відбувалася в жовтні 2016 року, було виголошено доповіді, присвячені антипольській акції на Волині, зокрема в липні 1943 р. Доповідачами з українського боку були професор Юрій Шаповал (з істориком Ярославом Борщиком), а також кандидат історичних наук Володимир В’ятрович. З польського боку представляли доповіді доктор Томаш Береза (реферат підготовлений у співавторстві з Евою Сємашко) та професор Гжегож Грицюк.

По завершенні дискусій керівництво обох інститутів національної пам’яті вирішило організувати спільні проекти (в тому числі виставки та конференції), пов’язані зі становищем поляків за радянської влади та репресіями комуністичного репресивного апарату щодо української громади в Польщі до 1990 року.

Джерела: memory.gov.ua, ipn.gov.pl

Глави урядів України, Грузії, Молдови й Азербайджану (ГУАМ) під час зустрічі в Києві домовилися про розвиток співпраці в усіх сферах задля забезпечення сталого соціально-економічного розвитку, благополуччя та надійності. Про це, як дізнався POLUKR.net з Урядового порталу, очільники урядів держав-членів Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ заявили за підсумками cаміту в столиці України.

«Ми провели важливий саміт і підписали документи, які дозволять поглибити співпрацю наших країн. Ми прискорюємо впровадження зони вільної торгівлі в рамках ГУАМ, проаналізуємо, які є можливості для вдосконалення нашої транспортної логістики», – зазначив глава уряду України Володимир Гройсман, відкриваючи перший діловий форум ГУАМ, що відбувається в рамках першого саміту країн ГУАМ на рівні глав урядів у Києві.

Раніше в рамках саміту ГУАМ його учасники підписали два важливі міжнародні документи, які дадуть змогу вже цього року запровадити повноцінну роботу зони вільної торгівлі між країнами ГУАМ і підвищити товарооборот між країнами, який наразі становить понад 1,7 млрд. доларів:

– Протокол про затвердження Порядку створення та діяльності робочого органу, що координує дії Договірних Сторін Угоди про створення Зони вільної торгівлі між державами – учасниками ГУАМ від 20 липня 2002 року;
– Протокол між митними адміністраціями держав – членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через державні кордони країн-членів ГУАМ.

У спільній заяві глави урядів держав – членів ГУАМ підтвердили прагнення до якнайшвидшого вирішення конфліктів, що тривають на територіях держав-членів ГУАМ, на основі суверенітету, територіальної цілісності та непорушності міжнародно визнаних кордонів держав. При цьому наголосили, що «територія держави не може бути об’єктом захоплення іншою державою в результаті погрози чи застосування сили, і що ніяке територіальне здобуття, військова окупація або анексія в результаті таких дій не повинні бути визнані законними».

Держави-члени ГУАМ також зазначили, що сприятимуть розвитку транспортного коридору ГУАМ як важливої ланки, що з’єднує Європу та Азію та конкурентоспроможного транзитного маршруту, заохочуватимуть його активне використання державними і приватними підприємствами.

«Ми продовжимо заохочувати ділові кола держав-членів ГУАМ використати можливості, що відкриваються повноцінним функціонуванням зони вільної торгівлі ГУАМ, яка усуває бар’єри на шляху економічних і торговельних відносин і створює сприятливі умови для поглиблення співпраці в цих областях», – йдеться в заяві.

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ – регіональне об’єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. Організацію створено 1997 року для протистояння впливу Росії в регіоні.

1999 року організацію перейменували в ГУУАМ через вступ до неї Республіки Узбекистан, яка, однак, вийшла з організації 5 травня 2005-го, зумовивши повернення початкової назви. Штаб-квартира розташована в Києві на Майдані Незалежності.

У Києві сьогодні відбувся саміт країн-учасниць ГУАМ. У рамках саміту також відкрився бізнес-форум «ГУАМ – територія вільної торгівлі і транзиту».

Джерело: kmu.gov.ua, uk.wikipedia.org

Учора, 26 березня, в районі населеного пункту Малинівка, що неподалік Краматорська Донецької області, розбився військовий гелікоптер Мі-2. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міністерства оборони України.

За попередніми даними, падіння повітряного судна сталося внаслідок зіткнення з лінією електропередач.

За фактом падіння гелікоптера призначено розслідування. На місці падіння вертольота працювали рятувальники та група офіцерів штабу антитерористичної операції.

За даними, які озвучив в ефірі телеканалу «112 Україна» речник Міноборони з питань АТО Олександр Мотузяник, унаслідок падіння гелікоптера Мі-2 загинуло 5 людей – троє членів екіпажу та двоє пасажирів.

Джерела: mil.gov.ua, 112.ua

Упродовж 2016 року країни Шенгенської зони встановили новий рекорд із видачі мультивіз для українців. Згідно з даними офіційної статистики, оприлюдненої на сайті Єврокомісії 24 березня, 817 тисяч, або 59,9% усіх шенгенських віз, які отримали українці протягом 2016 року, були з можливістю мультив’їзду. Про це POLUKR.net дізнався з сайту ГО «Європа без бар’єрів». 

Загалом протягом 2016 року українські громадяни частіше зверталися по шенгенські візи й отримали на 15% більше віз, ніж у 2015 році: українцям було видано 1,36 млн. короткострокових віз до країн Шенгену.

Найчастіше українцям видавали мультивізи у консульських установах Нідерландів (82,1%), Литви (78,1%), Польщі (76%) та Угорщини (61,5%). Найменше – в консульських установах Фінляндії (17%), Франції (20,7%), Іспанії (26,8%) та Чехії (28 %).

Лідером за кількістю звернень залишається Польща, консульські установи якої за 2016 рік видали українцям 560 тисяч шенгенських віз, що на 22% більше, ніж 2015-го. У п’ятірці лідерів за кількістю звернень також Угорщина (115,8 тисячі віз), Німеччина (98,7 тисячі), Литва (88,9 тисячі) й Іспанія (88,1 тисячі). Найрідше українці зверталися по візи до консульських установ Словенії та Норвегії.

Водночас знизився загальний показник відмов громадянам України в шенгенських візах – із 3,4% до 3,2%. Найрідше українцям відмовляли консульські установи Литви – лише 0,2% заявникам (167 осіб за рік). Нечасто відмовляли українським громадянам установи Австрії (0,9% заявників), Латвії (1,1%), Словенії (1,5%) та Угорщини (1,8%).

За даними Єврокомісії, найчастіше протягом 2016 року українцям відмовляли у шенгенських візах консульські установи Чехії – відмову отримали 6,5% заявників (5,7 тисяч осіб). Також високий рівень відмов у шенгенських візах зафіксовано у консульських установах Нідерландів (6,2% відмов) і Бельгії (6,2%).

Шенгенські візи дають право власнику перебувати на території всіх країн-членів Шенгенської зони упродовж терміну не більш ніж 90 днів протягом 180 днів. Такі візи можуть видати з можливістю одного в’їзду та мультив’їзду. Дані щодо шенгенських віз зібрано для всіх країн Шенгенської зони, які видають візи. До їх складу входять: Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція та Швейцарія.

Джерело: europewb.org.ua

У Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського (Полтавська область) урочисто відкрили українсько-польський Центр освіти, науки і культури. Про це POLUKR.net дізнався з офіційного веб-порталу Кременчуцької міської ради та виконкому.

Символічну червону стрічку під час церемонії відкриття Центру в 7-му корпусі КрНУ імені Михайла Остроградського перерізали міський голова Віталій Малецький, ректор університету Михайло Загірняк, Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Януш Яблонський. Польські гості передали Центру свій подарунок – книги про історію Республіки Польща.

У Центрі працюватимуть курси польської мови, реалізовуватимуть проекти у сфері освіти і науки, здійснюватимуть стажування викладачів та обмін студентами. Його основна мета – встановлення міжнародних наукових, творчих і культурних зв’язків із польськими вищими навчальними закладами і створення умов для розвитку освіченої та талановитої молоді.

Януш Яблонський зазначив, що завдяки Центру кременчуцькі студенти зможуть більше дізнатися про історію Польщі та польську культуру, а це сприятиме подальшому розвитку дружніх відносин між Україною і Польщею. І зауважив, що Кременчук є одним із улюблених міст України, де поляки почуваються комфортно. Він підтвердив упевненість у подальшому розвитку двосторонніх польсько-українських відносин, які будуть корисними не тільки для двох країн, а для інших держав Європейського Союзу.

Кременчуцький нацуніверситет імені Михайла Остроградського тісно співпрацює з 11 вищими навчальними закладами Польщі, – розповів Михайло Загірняк.

Після відкриття Центру члени офіційної делегації Республіка Польща разом із представниками кременчуцької міської влади та ректором КрНУ поклали квіти до катинського дуба пам’яті, який посадив Генеральний Консул Республіка Польща в Україні Ян Гранат 19 травня 2013 року на честь Броніслава Урбанського – підпоручика Війська Польського, уродженця міста Кременчук.

Цього ж дня польські гості побували в Регіональному центрі професійної технічної освіти, де зустрілися з представниками польської громади.

Джерела: kdu.edu.ua, kremen.gov.ua, kremenchukinvest.com.ua 

На околиці Тернополя, в селі Петриків, осквернили пам’ятник жертвам Голокосту. Про це POLUKR.net дізнався зі сторінки в мережі Facebook відомого тернопільського екскурсовода, краєзнавця та музикант Тараса Циклиняка.

На пам’ятному знакові невідомі намалювали червоним кольором свастику.

За словами краєзнавця, пам’ятник розмалювали сьогодні, 24 березня. Як зазначають місцеві мешканці, ще позавчора написів на ньому не було.

Пам’ятний знак розташований у селі Петриків Тернопільського району. Як зазначає видання «Рідне Тернопілля»,  на Петриківських полях у часи Другої світової війни відбувалися масові розстріли іудеїв. На місці, де загинули тисячі євреїв, у 1990-х встановили меморіальний знак із надписом: «В пам’ять пресвятих мучеників-євреїв, жорстоко знищених нацистськими вбивцями і тут похованих».

Вандали осквернили пам’ятний знак у селі Петриків напередодні 75-ї річниці однієї з масових розстрільних акцій.

За даними Наукового центру Іудаїки і єврейського мистецтва ім.Ф.Петрякової, у Тернополі в часи Другої світової війни діяло найбільше в Галичині єврейське гетто, яке німці створили у вересні 1941 р. в Тернополі. Тисячі євреїв відправили в робочі табори (використовували їх, зокрема, на будівництві шосе Львів-Київ).

25 березня 1942 р. німці розстріляли тисячу євреїв.

Читайте також: 

Вандали облили фарбою пам’ятник Олені Телізі в Бабиному Яру

У другій половині 1942 р. протягом 2-х днів убили 600-700 євреїв біля ячмінного млину на вулиці барона Ґірша. 8 листопада 1942 р. історія з млином повторилась: тоді загинули й діти.

8-9 квітня 1943 р. відбулась чергова «акція» розстрілу на Петриківських полях (700 осіб.) 20 червня 1943 р. відбулась кінцева «акція» – у Петрикові вбили решту 500 євреїв.

За підрахунками науковців, які наводить сайт territoryterror.org.ua, на території Тернопільської області в 1941-1944 рр. існувало 24 ґетто, 19 таборів примусової праці для євреїв, 7 таборів для військовополонених.

За даними «Енциклопедії Голокосту», під час нацистської окупації на території Тернопільської області загинуло 132 тис. євреїв (із 540 тис. євреїв, що населяли Галичину до початку німецько-радянської війни). Більшість із них – до літа 1943 р. Частину з них перевезли до «табору смерті» у Белжець на території Польщі, де в газових камерах загинуло близько 40 тис. осіб. Більшість же представників місцевої єврейської громади знищили внаслідок масових розстрілів поблизу місць примусового утримання.

Джерела: facebook.com/mdt1540, jewishheritage.org.ua, territoryterror.org.ua, te.ridna.ua

Після того, як у Польщі ліквідували Раду оборони боротьби і мучеництва, її обов’язки виконують Інститут національної пам’яті та Міністерство культури Польщі. Серед іншого, вони видаватимуть свою думку щодо встановлення нових пам’ятників. «Gazeta Wyborcza» пише, що до відповідного комітету в Ряшеві – столиці Підкарпатського воєводства, де є чимало українських пам’ятників – увійшов Анджей Запаловський, відомий контактами з польськими праворадикалами та проросійськими середовищами.

Як повідомляє видання ПРОстір, колишній євродепутат із Ряшева Анджей Запаловський відомий тим, що гуртує навколо себе антиукраїнські середовища польських націоналістів на південному сході Польщі. Співпрацює з єдиною проросійською партією Польщі «Зміна». Регулярно публікується на пов’язаному з цією силою веб-порталі geopolityka.org і є коментатором у польськомовній версії російського радіо «Спутнік».

А. Запаловський вважає, що Польща мусить відмовитися від ідеї співпраці з Україною, про що неодноразово писав у своїх матеріалах, які публікують, зокрема, російською мовою. У лютому 2016 року пропонував побудувати стіну на кордоні з Україною.

Коментує для російських ЗМІ (РІА «Новости», «Регнум»), у яких фігурує як «польський експерт», його передруковують ЗМІ так званої «Новоросії».

У Польщі Запаловський відомий виступами в ультракатолицьких ЗМІ: на телебаченні «TRWAM» і в часописі «Nasz Dziennik».

На початку березня цього року Запаловського серед низки діячів польської опозиції нагородили Хрестом свободи і солідарності. Цю нагороду вручають за антикомуністичну діяльність у період Польської Народної Республіки за наказом президента Польщі.

Рада охорони пам’яті боротьби і мучеництва (пол. Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa) – польська державна організація, що займалася увічненням пам’яті історичних подій, які уособлюють «боротьбу та мучеництво польського народу».

Джерела: prostir.pl, wyborcza.pl

Сьогодні у столиці України на перехресті бульвару Тараса Шевченка та вулиці Пушкінської сталася стрілянина. Внаслідок цього загинув колишній депутат Державної думи Російської Федерації Денис Вороненков, двох осіб поранено. Подія сталася близько 11:30. Про це POLUKR.net дізнався з сайту МВС.

Як зазначили у відділі комунікації поліції Києва, повідомлення про стрілянину надійшло до чергової частини столичної поліції від перехожих.

Вороненков з охоронцем вийшли з готелю, де на вулиці невідомий відкрив по них вогонь. У підсумку чоловік загинув, його охоронець отримав поранення, але при цьому встиг поранив нападника.

Охоронця й нападника госпіталізували. Обидва поранених перебувають під надійною охороною в одному з лікувальних закладів столиці України. Тривають першочергові слідчі дії. Про це повідомив під час брифінгу сьогодні, 23 березня, начальник поліції Києва Андрій Крищенко.

Заступник глави Нацполіції – начальник Головного слідчого управління Олександр Вакуленко повідомив, що до проведення першочергових слідчих дій на місці злочину залучили представників центрального апарату поліції. На місці працюють криміналісти, які надають допомогу в якнайшвидшому з’ясуванні всіх обставин вчиненого злочину.

«На сьогоднішній момент, враховуючи особу загиблого, серед першочергових версій розглядаємо дії Російської Федерації, спрямовані на знищення цієї особи як такої, що давала важливі покази і відігравала ключову роль у процесах, які відбувалися в Україні», – зазначив Олександр Вакуленко.

Правоохоронці обіцяють надати докладнішу інформацію після оперативного відпрацювання місця пригоди й аналізу першочергової оперативної і слідчої інформації, – додали в департаменті комунікації Національної поліції України.

«Актом державного тероризму» назвав це вбивство президент України Петро Порошенко.

«Підступне вбивство у центрі Києва Дениса Вороненкова – це акт державного тероризму з боку Росії, яку він був змушений покинути з політичних міркувань. Явний почерк російських спецслужб, що раніше неодноразово проявлявся в різних європейських столицях.

Вороненков був одним з головних свідків російської агресії проти України і зокрема ролі Януковича щодо введення до України російських військ. Вважаю невипадковим, що вбивство відбулося в один день з диверсією в Балаклії на Харківщині», – написав Порошенко на своїй facebook-сторінці.

Денис Миколайович Вороненков народився 10 квітня 1971 року в Росії. Російський державний і політичний діяч, у 2011-2016 роках – депутат Державної думи РФ, член Комітету з безпеки та протидії корупції, член фракції КПРФ.

20 березня 2014 року разом із 443 депутатами Державної думи Російської Федерації голосував за анексію Криму Росією.

У жовтні 2016 року разом із дружиною, депутатом Держдуми Марією Максаковою, переїхав до України, а 6 грудня 2016 року отримав громадянство України. Пізніше в інтерв’ю заявив, що мусив голосувати за анексію Криму під страхом за свою родину, і додав, що депутатам Думи дали розпоЯрядження, з погрозами, підтримати Путіна.

Наприкінці січня цього року стало відомо, що Вороненков дав у Києві свідчення проти екс-президента України Віктора Януковича у справі про його державну зраду, і розповів, що Янукович відправив лист Владіміру Путіну з проханням ввести війська на Україну після подій на Євромайдані.

У Росії з 2011 року триває розслідування проти Вороненкова у справі про шахрайство.

Джерела: mvs.gov.ua, facebook.com/petroporoshenko, uk.wikipedia.org