3 липня Служба безпеки України розпочала досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканість України) стосовно затриманих днями на Херсонщині російських прикордонників. Про це POLUKR.net дізнався з прес-центру СБУ.

Як з’ясували слідчі, затримані співробітники Прикордонної служби Федеральної служби безпеки Російської Федерації від грудня 2016 року до 30 червня 2017 року виконували службові завдання в інтересах Росії з метою зміни меж території або державного кордону України.

Найближчим часом слідчі СБУ мають намір оголосити співробітникам ФСБ про підозру у посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України. А також ініціюватимуть перед судом обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наразі ж затримані – заступник начальника резервної застави в/ч 9930 Аскар Кулуб і начальник кінологічної групи в/ч 9930 Володимир Кузнєцов – перебувають в ізоляторі тимчасового тримання. Слідство триває.

Нагадаємо, 30 червня прикордонники Херсонського загону спільно з військовослужбовцями Збройних сил України затримали військовослужбовців Прикордонної служби ФСБ РФ.

За словами росіян, які не мали при собі жодних документів, вони нібито виконували роль порушників кордону під час російських навчань, але збилися з маршруту, втратили орієнтування і так опинилися на материковій частині України.

Джерело: ssu.gov.ua

Детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюють слідчі дії в головному офісі ПАТ КБ «ПриватБанк» (м.Дніпро). Про це POLUKR.net дізнався з повідомлення на facebook-сторінці НАБУ.

«Ці дії проводять у рамках розслідування кримінального провадження за фактами можливого зловживання своїм службовим становищем службовими особами Національного банку України, а також розтрати коштів ПАТ КБ «ПриватБанк» в особливо великому розмірі, вчиненої менеджментом та власниками істотної участі вказаної банківської установи (ч.2 ст.364, ч.5 ст.191 КК України), внаслідок чого держава зазнала збитків у розмірі докапіталізації Банку в сумі 116,8 млрд. грн.», – зазначено в повідомленні НАБУ.

Прес-служба «ПриватБанку» поінформувала, що в головному офісі банку «розпочато спільну роботу відповідних підрозділів банку та детективів НАБУ щодо ретельного аналізу «токсичного портфеля» кредитів попередніх власників банку».

«У рамках кримінального провадження з розслідування фактів незаконного надання кредитів попередніми власниками та топ-менеджерами в банку спільно з НАБУ проводяться планові роботи. На підставі заяви НБУ щодо колишнього менеджменту банку ПриватБанк разом з НАБУ проводить ретельний аналіз документів і готовий всіляко сприяти в проведенні слідчих дій», – йдеться в повідомленні.

За словами прес-служби, такі роботи в центральному офісі банку триватимуть декілька днів. Окрім детективів НАБУ, до них залучені також співробітники спецназу НАБУ.

«Це необхідно для оперативного реагування в разі отримання інформації про перебування осіб, щодо яких відкрито кримінальне провадження», – додали у «ПриватБанку».

Сайт dubinsky.pro повідомляє подробиці ранкового обшуку. За інформацією очевидців, спецназ НАБУ прибув у банк о 09.05, відразу після початку робочого дня.

«Зайшли у фойє, піднялися на поверхи менеджменту Нам було сказано не фотографувати їх, не підніматися з робочих місць і не говорити телефонами – під загрозою звільнення» – сказав сайту один із працівників установи.

Уже о 10.00 детективи і спецназ покинули будівлю.

Нагадаємо, торік у грудні публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» перейшло у стовідсоткову державну власність.

Головними співвласниками ПриватБанку на січень 2016 р. були засновники фінансово-промислової групи «Приват» Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, частка яких становила по 49,9% та 41,5% відповідно. Решта 8,6% належали міноритарним акціонерам (усього 43 особи).

Джерела: facebook.com/nabu.gov.ua, privatbank.ua, dubinsky.pro

Міська влада Кракова планує відкрити для учнів з України двомовні класи, а також уроки вивчення рідної мови, традицій і культури своєї країни. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Wyborcza.pl. 

Ідею таких занять просуває генеральний консул України у Кракові Олег Мандюк. «У Львові маємо дві школи, в яких усі предмети вивчають польською мовою. Це звичайні державні установи. Натомість у Кракові немає жодного класу, в якому українські діти вивчали б рідну мову», – зазначив Олег Мандюк.

Консул хотів би, аби в краківських школах з’явилася можливість вивчати українською мовою три предмети: загальну історію, географію та українську мову. Це, на його переконання, допомогло б учням з України зберегти свою національну ідентичність.

За інформацією українського консульства, у Кракові мешкає близьку 60-70 тисяч українців. «Ці люди не є емігрантами. Вони приїхали сюди працювати. Вони платять податки, соціальні внески, винаймають чи купують квартири, роблять покупки. Часто хочуть тут залишитися. А їхні діти ходять у Кракові до школи. Загалом це близько 1,6 тисячі українських учнів», – каже Олег Мандюк.

У міському відділі освіти підтримують цю ідею. Анна Корфей-Ясінська, директор департаменту освіти міста Краків, зазначила, що вони вже давно планували відкрити клас для дітей іноземців. В одній з міських гімназій уже є мультикультурний клас. «Ми також відкриті для класів з додатковим викладанням української мови», – додала вона.

Департамент освіти хоче, щоб уже в вересні цього року в одному з перших класів початкової школи почали додаткові заняття з української мови, вивчення традицій і культури України. Водночас зауважують, що невідомо, чи вдасться зібрати достатню кількість охочих учнів. Українські батьки, з якими проводили розмови на цю тему, кажуть, що зацікавлені в асиміляції дітей з їхніми польськими однолітками, та побоюються утворення гетто. Стосовно додаткових предметів, то батьки радше хотіли б для дітей годин англійської чи німецької мови. Втім український консул каже, що учнів не бракуватиме, й у вересні уроки української в Кракові таки розпочнуться.

Як зазначає Wyborcza.pl, додаткові заняття не будуть для бюджету міста великим навантаженням. Година навчання праці вчителя коштує 50-60 злотих. У повній мірі двомовні класи можуть створити для старших учнів гімназій, 7-8 класу, з 2018 р.

За даними муніципалітету, кількість іноземних учнів у Кракові зростає швидкими темпами. Ще чотири роки тому їх було лише 74, а тепер близько 1,8 тисячі осіб. Близько 90% з них – це українці.

Джерело: Wyborcza.pl

Українські та норвезькі вчені спільно створюють 3D міношукач, який зможе знаходити пластикові міни під півметровим шаром землі. У межах Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» над цією розробкою працює міжнародна команда з представників НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Норвезького університету науки і технологій та компанії UARPA. Про це POLUKR.net дізнався з прес-служби Міністерства освіти і науки України.

Проект пристрою презентували під час 15-го засідання Спільної робочої групи Україна – НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля.

«Наразі ми презентуємо результат перших 9 місяців роботи – це не остаточний пристрій, а лише робочий прототип – ручний георадар. У подальшому до нього напишуть софт, який зробить із цього пристрою 3D міношукач», – розповів один з учасників проекту, докторант Норвезького університету Юрій Войтенко.

Розробка базується на мікросхемі розміром 5 на 5 мм, створеній за специфічною технологією. Це дає пристрою перевагу в розмірі та компактності – він буде ручним і легким, а також у способі живлення – міношукач працюватиме навіть від батарейок.

У проекті застосовані абсолютно нові, не використовувані раніше в локації сигнали та спеціальні антени. Завдяки цьому підвищено чутливість приймачів: вони виявлятимуть предмети на глибині до півметра. Причому розпізнаватимуть міни та вибухові пристрої не лише з заліза, а й і з пластику – цього не робить жоден з мінодетекторів, які існують.

Завдяки програмному забезпеченню міношукач відтворюватиме тривимірне зображення знайденого предмета та виводитиме його на екран. Крім того, відповідний софт дасть приладу змогу порівнювати отриману інформацію з тією, яку занесуть до бази даних.

Усіх цих характеристик наразі не має жоден мінодетектор у світі. Тож уже на цьому етапі розробники високо оцінюють перспективи серійного виробництва приладу. При цьому його ціна буде на одному рівні з іншими схожими міношукачами.

Високу оцінку роботі вчених надав заступник генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Сорін Дукару.

«Як інженер знаю, скільки неймовірних зусиль потрібно докласти, щоб з маленької деталі зробити такий масштабний, унікальний проект. І створення такого міношукача – це не лише реакція на негайні потреби України, він буде потрібний у багатьох місцях і використовуватиметься в усьому світі», – зазначив Сорін Дукару.

Джерело: mon.gov.ua

У вівторок, 4 липня, Європарламент підтримав нові торговельні поступки з боку ЄС для України, націлені на сприяння українському економічному розвитку. Про це POLUKR.net дізнався з прес-служби Представництва Європейського Союзу в Україні.

За нові торговельні поступки проголосували 566 депутатів; проти – 96; 28 депутатів утрималися.

«ЄС пропонує необхідну Україні підтримку, але також приймає до уваги занепокоєння наших фермерів. Здійснюючи нові поступки, ми хочемо підтримати сьогоднішні реформи, посилити малі та середні підприємства та надати необхідний поштовх для активізації торгівлі. Сподіваюся, що цей крок принесе вигоди для українських громадян як з економічної, так і з політичної точки зору»,–- зазначив доповідач Європарламенту, Ярослав Валенса з Європейської народної партії (Польща).

Європарламент підтримав рішення надати Києву нові торгівельні преференції, затвердивши червневі неофіційні домовленості з міністрами ЄС. Під час дебатів депутати Європарламенту ухвалили більшість із запропонованих нових поступок, але зменшили обсяг додаткової квоти на деякі сільськогосподарські продукти.

Основні положення рішення:

• додаткову щорічну квоту на томати зменшено із 5 000 до 3 000 тонн на рік; квоту на пшеницю – зі 100 000 до 65 000; на кукурудзу – з 650 000 до 625 000; ячмінь – із 350 000 до 325 000; щодо сечовини (карбаміду), яку використовують як сировина для добрив, не передбачено преференцій по квотах, відмінних від наданих у рамках поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ)
• умовою для надання Україні експортних преференцій є боротьба з корупцією
• запросити звіт щодо вжиття можливих заходів для захисту виробників ЄС можуть не лише країни-члени, а й представники європейської промисловості.

Нагадаємо, поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі є частиною Угоди про асоціацію між ЄС та Україною. Її виконують у режимі «попереднього застосування» від січня 2016 року. Вільна торгівля покликана сприяти взаємному відкриттю ринків товарів і послуг між Україною та ЄС.

Нинішні торговельні преференції надаватимуть на додаток до тих нетарифних квот, які містяться в нормах Угоди про асоціацію.

Джерело: eeas.europa.eu

Польща може заблокувати потенційний вступ України до Європейського Союзу, якщо Київ не вирішить проблем меншин, а також історичних питань, зокрема у ставленні до постаті Степана Бандери. «Наше послання дуже чітке: з Бандерою ви до Європи не увійдете», – заявив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив у інтерв’ю виданню wSieci, – дізнався POLUKR.net з сайту  wPolityce, що передрукував зазначене інтерв’ю.

Говорячи про підготовку візиту до Києва польського президента Анджея Дуди й проблеми які варто вирішити, він зауважив: «Економічне співробітництво, на жаль, не виглядає добре. І найгірше, звичайно, історичні питання. Наше послання дуже чітке: з Бандерою ви до Європи не увійдете. Ми говоримо про це і голосно, і тихо. Ми не повторюватимемо помилок 1990-х років, коли були певні проблеми у відносинах з Німеччиною і Литвою. Маю на увазі статус польської меншини у цих країнах. Маючи такий досвід, ми будемо чітко вимагати від України, щоб усі ці справи вирішили до того, як Київ стоятиме біля воріт Європи з проханням про членство. Ми будемо такі ж рішучі, як Греція щодо Македонії в справі назви», – сказав він. (Греція блокує вступ Македонії до НАТО та початок перемовин про членство в ЄС, оскільки не погоджується з назвою країни Македонії. Греція побоюється, що конституційна назва її сусідки передбачає територіальні посягання на її власну історичну область, яка також називається Македонія, – ред.).

«Не погіршуйте відносини з Україною. Блокування членства в ЄС – це не дуже гарна ідея», – відреагував на слова міністра польський історик і журналіст Пьотр Сквєцінський на сайті wPolityce.

Він зауважив, що заяви Ващиковського, які фактично означають загрозу блокування з боку Польщі зусиль України щодо членства в ЄС, попри те, що не мають жодних реальних підстав (оскільки наразі немає чого блокувати), проте можуть негативно вплинути на двосторонні стосунки між державами.

«Бо навіть якщо українська правляча еліта буде добре знати, що з польського боку це просто демонстрація, розрахована на досягнення політичного ефекту, без реального впливу на що-небудь, то слід побоюватися, що більш широкий загал українців може зрозуміти це інакше. Найімовірніше, дійде висновку (що не відповідає дійсності, але не має значення), що Польща насправді їм шкодить», – наголошує журналіст. Тож ці слова можуть погіршити взаємини без досягнення будь-чого.

«Чи це трагедія? Ні. Проте варто пригадати, що існує чимало реальних справ, потенційно корисних для обох сторін, які можна реалізувати. Чи було б це неможливо в ситуації, за якої було б оголошено блокування українських зусиль щодо членства в ЄС? Теоретично, можливо, тому що політика – в теорії – не емоційне сфера дії. Проте на практиці в демократичних країнах емоції виборців впливають на дії політиків. Тому треба бути обережним з їх розв’язуванням», – наголошує Пьотр Сквєцінський.

У тому, що слова глави МЗС Польщі Вітольда Ващиковського щодо Степана Бандери шкодять відносинам між двома країнами, переконаний і надзвичайний і повноважний посол Маркіян Лубківський. Про це він сказав в коментарі «112 Україна». На його думку, Україна має офіційно відреагувати на таку заяву.

«Висловлювання міністра закордонних справ Польщі Ващиковського є несвоєчасними, недружніми і шкідливими для двосторонніх українсько-польських відносин. Без жодного сумніву такі слова вимагають реакції українського МЗС. Сподіваюся, що наше зовнішнє політичне відомство викличе посла республіки Польща для пояснень з приводу висловлювань глави зовнішньополітичного відомства цієї країни, або ж наш посол Дещиця здійснить візит в міністерство і теж вимагатиме відповідних пояснень», – сказав Лубківський.

Натомість колишній народний депутат Юрій Михальчишин значно гостріше відреагував на такі висловлювання, назвавши Ващиковського «хамом, шантажистом і провокатором».

«Польща накладе вето на потенційний вступ України до Європейського союзу, якщо не будуть вирішені історичні питання та питання прав меншин. Про це заявляє міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. Хам, шантажист і провокатор, який руйнує спільну європейську безпекову архітектуру», – написав він.

Згодом Михальчишин додав: «До речі. А чим займається співочий посол України в Польщі пан Андрій Дещиця? А залізний канцлер, український Кіссінджер, пан Павло Клімкін, мабуть, уже викликав посла Польщі в Україні в МЗС, аби вручити йому ноту протесту і пендаля в напрямку Варшави? Тривожно».

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на своїй facebook-сторінці лаконічно прокоментував ситуацію: «Польща як адвокат України у Європі – Rest in PiS?».

Радник голови УІНП Oлександр Зінченко на своїй facebook-сторінці так прокоментував слова Ващиковкського:

«Оскільки питають про коментар до слів Ващиковського («З Бандерою до Європи не увійдете», «wSieci» від 03/07 2017) – відповідаю:

1. Рішення в ЄС чудово приймаються за формулою 27:1
   2. З Пілсудським нормально увійшли
   3. Усе минеться – і ці теж
   4. Культу Бандери в Україні нема. Тому шантажувати тим, чого нема, буде дуже складно».

І порадив міністру МЗС Польщі почитати розлогий матеріал, у якому фахівці дослідили, наскільки актуальними є слова про так званий «культ Бандери» в Україні: «Лікнеп для Качинского: «культ Бандери» у цифрах. Як відмовитися від того, чого нема» .

Згодом Олександр Зінченко додав ще одинсвоєрідний коментар у риторичних запитаннях щодо Ващиковського і теперішню польську дипломатію:

1. А задача дипломатів – розв’язувати конфлікти чи створювати їх?
2. Дипломатія – це досягнення результату, чи ритуальні танці з бубном, коли багато шуму і це весь результат?
3. Якого позитивного результату польська дипломатія досягла, наприклад, на Мальті з рахунком 27:1 у відомому голосуванні щодо підтвердження повноважень Туска?
4. Чи для польської дипломатії результати взагалі вже неважливі?
5. Чи зможе польська дипломатія досягти результатів щодо блокування вступу України в ЄС, якщо інші подібні за екстравагантністю рішення з тріском провалилися?!

Підтримка України – не тільки в українських, але перш за все в польських інтересах. А відмова від неї – це не зрада України, це зрада Польщі, – так прокоментував висловлювання Ващиковського український політичний публіцист і журналіст Віталій Портников у своєму блозі на сайті Еpreso.tv.

Він зауважує, що те, що ми спостерігаємо зараз, – «це справжнісіньке самогубство «адвоката» України. Тому що Україна зацікавлена в підтримці Польщі не менше, ніж сама Польща зацікавлена підтримувати Україну».

«Наша країна – це саме та держава, яка відокремлює – і захищає – Польщу від Росії. Наша країна – це саме та держава, співпраця з якою дозволяє Польщі хоча б теоретично претендувати на роль регіонального лідера в умовах, коли велика частина її сусідів схиляється до особливих відносин з Кремлем. Не буде Польща підтримуватиме Україну – і вона, подібно до Греції, перетвориться із суб’єкта в об’єкт. А Україна змушена буде шукати собі інших «адвокатів» – і, не сумніваюся, знайде їх», – додає Портников.

Нагадаємо, нещодавно голова польської партії влади «Закон і Справедливість» Ярослав Качинський заявив, що прославляння лідера ОУН Степана Бандери може створити перешкоди у справі інтеграції України в Європу. Крім того, Качинський заявляв, що відносини між Україною та Польщею під питанням через позитивне ставлення України до УПА.

Джерела: wpolityce.pl, facebook.com/mykhalchyshyn, ua.112.ua, facebook.com/volodymyr.viatrovych

Голова Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі у Києві закликав країни Заходу й надалі підтримувати Україну. А також висловив упевненість, що Україна в майбутньому стане членом Північноатлантичного альянсу. Про це він сказав під час спільного брифінгу  з головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм, – дізнався POLUKR.net  з сайту ВРУ.

«Я закликаю своїх колег на Заході не відмовлятися від України! Ми повинні бути терплячими у відносинах з нею: легко підтримувати Україну після Євромайдану в атмосфері революційного ентузіазму та високих очікувань, але зараз увага до України зменшилася, у той час, коли ця країна потребує нашої допомоги, як ніколи раніше. Український уряд, український народ повинні побачити, що їхні зусилля не марні», – сказав Паоло Аллі.

Голова Парламентської асамблеї НАТО також висловив упевненість у тому, що Україна в майбутньому стане членом Північноатлантичного альянсу. «Ще дуже багато необхідно зробити на цьому шляху, але ми бачимо дуже великий прогрес, і впевнені, що Україна зможе стати членом НАТО. І ми, як Парламентська асамблея, будемо підтримувати її на цьому шляху», – заявив він.

Паоло Аллі зазначив, що, попри військові дії, які тривають на Донбасі, та складну економічну ситуацію в країні, неправильно недооцінювати позитивні зміни, які відбулися протягом останніх трьох років і масштабність реформ, які проводять в Україні: «Сьогоднішня Україна знає, чого вона хоче і де її місце. Попереду довга дорога, але Україна на правильному шляху і рухається дуже швидко. Парламентська Асамблея НАТО рішуче робитиме все можливе, щоб підтримати Україну».

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій під час брифінгу зазначив, що навесні 2019 року в Україні може відбутися засідання Парламентської асамблеї НАТО. Питання щодо його проведення розглядатимуть восени цього року.

«Як нам відомо, це питання мають розглядати восени на одному із засідань комітетів Парламентської асамблеї. І ми дуже розраховуємо, що, можливо, навесні 2019 року засідання Парламентської асамблеї НАТО може відбутися тут, у Києві, оскільки останнє відбулося в Тбілісі, в Грузії», – сказав він.

А.Парубій повідомив, що 10 липня Київ відвідає очільник НАТО Йенс Столтенберг, з яким планують обговорити питання членства України в Північноатлантичному альянсі.

Паоло Аллі в Києві взяв участь в урочистому засіданні, присвяченому 20-річчю підписання Хартії особливе партнерство Україна-НАТО.

Джерело: rada.gov.ua

Сьогодні у Львові відбулося меморіальне зібрання, приурочене 76-м роковинам від дня загибелі львівських професорів у липні 1941 року. Зібрання відбулося на місці розстрілу, на Вулецьких пагорбах. Про це POLUKR.net повідомили у прес-службі Львівської міської ради.

Квіти до пам’ятника розстріляним нацистами професорам поклали представники влади області та Львова, ректор Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Бобало з дружиною і професор Вроцлавської політехніки Тадеуш Вєнцковські з дружиною, які були ініціаторами спорудження пам’ятника. До підніжжя пам’ятника також поклали квіти Генеральний консул Республіки Польщі у Львові Рафал Вольський, мер Вроцлава Єжи Дуткевич. Від Міністерства освіти і науки України – заступник міністра Юрій Рашкевич.

На вшанування 76-х роковин трагічних подій до Львова прибула велика група науковців із Польщі. У заходах узяли участь ректори, проректори, професори університетів Вроцлва, Гданська, Бєлостока, Ополє й інших. Долучилися також керівники та представники вищих навчальних закладів Львова й України.

Відтак ушанування пам’яті загиблих від рук нацистів продовжили спільною поминальною панахидою, яку відслужили разом єпископ-помічник Львівської архідієцезії Римо-Католицької церкви в Україні Едвард Кава та настоятель храму Святого Юра, митрофорний протоієрей Роман Кравчик.

«Пам’ять – це великий інструмент будівництва майбутнього, тому дуже важливо, що в такий скорботний день велика кількість як керівників вишів, так і офіційних осіб зібралися тут, на цьому місці, аби згадати ті події, пам’ятати їх і будувати успішну країну», – зазначив заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

Пам’ятник відомим львівським ученим, який німецькі нацисти розстріляли 1941 року, відкрили 3 липня 2011 р. За підсумками міжнародного конкурсу на найкращий пам’ятник загиблим перемогу здобув спільний польсько-український проект скульптора Олександра Сьліви (Краків) та архітекторів Олега Трофименка й Дмитра Сорокевича (Львів). Монумент – це своєрідна арка, що складається із 10 каменів, які символізують 10 Божих заповідей. П’ята заповідь – «Не убий!» – суттєво порушена, ніби збита. Це символізує те, що коли людина порушує заповідь Божу, є загроза зруйнувати цілісність світу.

Монумент розташований на Вулецьких пагорбах, у парку студентів Національного університету «Львівська політехніка» в районі вулиць Академічної, Сахарова, Відкритої та Лукаша-Карпинця.

Довідково. Через тиждень від початку радянсько-німецької війни, 30 червня 1941 року, частини вермахту зайняли Львів. Вже 1-2 липня до міста прибули спецгрупи СС для ліквідації всіх, хто був визнаний ворогами гітлеризму. Одна з них під орудою бригаденфюрера СС Е. Шонґарта здійснила арешти й розстріл у ніч на 4 липня 39 професорів львівських вищих навчальних закладів. Жертвами нацистів стали відомі науковці, зокрема, викладачі Львівської політехніки К. Бартель, К. Вайгель, А. Ломницький, Броніслав і Зигмунд Лоншан де Бер’є, С. Пілят, В. Круковський, В. Стозек та інші.

Джерела: city-adm.lviv.ua, lp.edu.ua

Артилерійські частини Збройних сил Російської Федерації завдали не менш ніж 149 артилерійських ударів по Україні влітку 2014 року. Про це POLUKR.net дізнався зі звіту, який опублікувала Міжнародна група слідчих Bellingcat.

Команда слідчих за допомогою відкритих джерел вивчила артилерійські удари по території України влітку 2014 року та спробувала задокументувати всі російські артилерійські удари по території України впродовж цього часу.

Як зазначено у звіті, артилерійські частини Збройних сил РФ завдали принаймні 149 окремих артилерійських ударів по Україні. Крім того, вдалося встановити ще 130 ймовірних артилерійських позицій.

408 зон ураження від артилерійського вогню на території України в межах дальності російських артилерійських систем характеризуються траєкторією снарядів, що перетинає українсько-російський кордон. 127 із них розміщені в межах 3 кілометрів від кордону.

Зважаючи на загальну кількість воронок, влітку 2014 року російські військові випустили по цілях на території України тисячі артилерійських снарядів.

У доповіді наголошують, що цифра 149 – нижня межа оцінки справжнього числа атак. Її визначено з урахуванням недоліків наявних у відкритому доступі супутникових знімків і жорстких критеріїв класифікації, які використали у звіті. Цілком імовірно, що атак було значно більше. Про це свідчить, зокрема, наявність ще 130 імовірних артилерійських позицій.

Окрім того, у звіті встановлено:

• Артилерійських ударів російських Збройних сил з території Росії почали завдавати у липні 2014 року. Їх частота і масштаб зросли в серпні та вересні 2014 року.
• Сліди артилерійських ударів через кордон є на всій прикордонній території зони конфлікту в Донецькій і Луганській областях.
• Висока частота, поширеність і масштаби артилерійських ударів, які розглянуто у звіті, не дозволяють вважати їх випадковостями або діями без наказу. Ці атаки можна вважати винятково актом військових дій Російської Федерації проти України.

Група слідчих Bellingcat вивчила прикордонну смугу на території України завширшки 22 кілометри в Донецькій області та в Луганській області до села Нижня Вільхова. На території Росії було вивчено всю територію Ростовської області через кордон від місцевості, вивченої в Україні.

Місця обстрілу та вогневі позиції слідчі шукали вручну, в основному за допомогою Google Earth. Пошук повторювали для супутникових знімків різного датування.

«Ми виявили і вивчили 2 254 можливі об’єкти на території Росії і України. 518 об’єктів були полями воронок від артобстрілів на території України, ще 305 було визначено як потенційні вогневі позиції на території Росії або в Україні безпосередньо близько від кордону», – зазначають автори звіту.

Усі потенційні вогневі позиції класифікували два аналітики; у разі відсутності згоди між ними вимагалася думку третіх осіб. Вогневу позицію вказували як «імовірну», лише якщо з такою класифікацією були згодні обидва аналітики.

279 з встановлених 305 вогневих позицій класифікували як імовірні. Їх оцінювали за ймовірним типом використовуваної артилерії, напрямком стрільби, датою появи на супутникових знімках і кількістю видимих слідів. Якщо видимі сліди свідчили про вихідний вогонь, позиції присвоювали відповідну класифікацію. Для кожної позиції також оцінювали «траєкторію прицілювання».

Зауважимо, ще влітку 2014 року Україна та США відкрито заявляли про участь російської армії у конфлікті на українському Донбасі. Згодом було опубліковано кілька доповідей, які підтвердили це, довели факти присутності та загибелі російських військовослужбовців на сході України, а також наявність на території України російської військової техніки.

Повний текст доповіді – за цим посиланням.

Джерело: ru.bellingcat.com

Сьогодні запустили онлайн продаж електронних квитків на міжнародний швидкісний поїзд Інтерсіті+ № 705/706 «Київ – Львів – Перемишль». Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Войцеха Балчуна.

Через Інтернет квитки можна придбати і в напрямку Польщі, і зворотно. Такий квиток не треба обмінювати в касі, його достатньо роздрукувати або показати під час посадки в потяг на своєму смартфоні.

Перший онлайн-квиток на потяг було куплено сьогодні о 10-й, – додав Балчун.

Нагадаємо, 27 червня в «Укрзалізниці» почали тестування системи електронного квитка для поїзда №705/706 сполученням Київ – Львів – Перемишль. А тепер ця послуга стала доступною пасажирам.

Зазначимо, швидкісний поїзд Інтерсіті + № 705/706 «Київ – Львів – Перемишль» почав курсувати в грудні 2016 року. Досі квитки на нього (як і на інші поїзди міжнародного сполучення) можна було придбати лише в касах. Для онлайн-оформлення проїзних документів за межами СНД необхідно врегульовувати технічні та технологічні аспекти взаємодії автоматизованих пасажирських систем держав, між якими здійснюється курсування потягів.

Проте згодом «Укрзалізниця» анонсувала, що квитки на швидкісний поїзд «Київ – Львів – Перемишль» можна буде купити онлайн уже з середини червня.

Як пояснював Войцех Балчун, для цього потрібно було вирішити чимало технічних питань, зокрема інтегрувати дві комп’ютерні системи та врахувати часову різницю між Україною та Польщею.

Джерело: facebook.com/golovauz