Безпекові виклики України станом на листопад 2022 року: Ймовірний варіант розвитку подій»

Схожі статті

«В усіх сторін є бажання завершити війну. Трамп може укласти угоду з Путіним за спиною України» – аналітик Atlantic Council Пітер Дікінсон

25 Листопада 2024

У Польщі відзначають День польського війська

15 Серпня 2024

Що буде з українцями з простроченими паспортами у Польщі?

26 Квітня 2024

 

Стаття опрацьована з метою формування теоретичних висновків щодо актуальних безпекових викликів України із урахуванням терористичних намірів Росії, поточного стану військових, економічних та енергетичних факторів, які безпосередньо впливають на безпекову складову України, а також ймовірних варіантів розвитку подій.

Завдання роботи – визначити та проаналізувати безпековий розвиток ситуації в Україні, та ймовірні варіанти дій ворога. Значною складовою роботи є визначення  загроз для військовослужбовців та цивільного населення Україні, а також роль і місце міжнародних партнерів у війні.

План

1. Безпекова ситуація в Україні. Військова, економічна та енергетична складові, під час ведення бойових дій.
2. Імовірні варіанти розвитку подій, які будуть імовірні у майбутньому.
3. Висновок.

1. Російська терористична держава, починаючи від 24 лютого 2022 року продовжує широкомасштабне вторгнення на територію України із використанням усіх військових(крім ядерної зброї) та не військових елементів.

Сьогодні безпековий компонент України сфокусований на проведенні контр наступу на раніше захоплених територіях агресором за винятком східних регіонів України (там інший курс дій). За усіма напрямам, Сили оборони України, здійснюють наступальні дії, крім Бахмутського, Авдіївсько – Маріїнського, Вугледарського напрямів (Павлівка), де відбувається позиційна оборона. Згідно повідомлень, на Бахмутському напрямі ситуація найкритичніша через трьохстороннє оточення міста та околиць, та значний вогневий контроль шляхів сполучення.

Хоча анонсований, вищим політичним керівництвом України у липні-серпні 2022 року, контр наступ мав на собі більш відволікаючий на Харківський напрямок, станом на листопад активні дії на півдні України суттєво знизили темпи, та в результаті змусили відступити російські терористичні війська на лівобережну сторону р. Дніпро, що дозволило українським силам де окупувати захоплене місто Херсон.  Тому цивільному населенню України необхідно уважно відноситися до анонсів у ЗМІ та не розганяти зраду, адже це може бути під елементом великої гри у війні проти агресора.

Сьогодні населення України з надією очікує на продовження активних просувань на різних ділянках фронту, проте успіхи в зоні бойових дій на пряму залежать від рівня забезпечення війська озброєнням та військовою технікою.

Безпекова ситуація на різних напрямах має різні характеристики. Мокшани уже не мають здатності концентровано та широко наступати, проте концентрують власні сили  водному місці, де за рахунок переваги можуть досягати цілей. Це насамперед пов’язано з тим, що уже окупанти адаптували власні можливості до бажань та урахували власні прогалини, адже їх основне слабке місце є логістика та управління, що значно обмежували їх плани. Тому надалі усі руцькі кампанії будуть проводитися із кількісною перевагою у 4-5 разів.

БЕЗПЕКА. Станом на 25 листопада безпекова ситуація в Україні є складною, але повністю контрольованою Силами оборони України. Проте в залежності від регіону або театру бойових дій, на певних напрямах ситуація є не пропорційна в плані безпеки, а саме:

1. Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська області – контрольована та без обстрілів зі сторони Білорусі. На  прикордонній території московських підстилок з березня 2022 року перебувають у постійній готовності малочисельні підрозділи ВДВ та ССО, що, мають завдання імітації присутності в регіоні та відтягуванні уваги на себе. Сил і засобів для проведення наступу на даній ділянці областей поки що, на мою думку, немає, але це не виключає можливості створити передумови у короткій чи середній перспективі.

 У ЗМІ періодично розповсюджується інформація, що ті чи інші підрозділи рф прибувають на територію Білорусі, особливо це після проведення часткової мобілізації. Здебільшого дані факти поширюються серед українського соціуму, як ймовірні приготування до ведення нових бойових дій  у північних регіонах. Проте основна їх мета у найближчу перспективу – це використання військової інфраструктури заради навчання  мобілізованих підрозділів, та імітація сили у регіоні. Адже на території рф завантаженні усі полігони Західного, Південного та Центрального військових округів, та не розраховані на таку велику кількість військових, які одночасно проходить військові навчання та злагодження підрозділів ланкою рота-батальйон-бригада.

Отож, у північних регіонах України на даний момент нема високої військової загрози силами сухопутного компоненту, навіть за наявності підрозділів рф та РБ розташованих за кілька десятків кілометрів від кордону. В даний момент вони несуть лише демонстраційну складову, заради сковування дій деяких підрозділів ТРО та ЗСУ в регіоні. В подальшому ситуація може змінитися, але до подальших імовірних варіантів розвитку подій українські підрозділи та цивільне населення готові.

2. Чернігівська та Сумська області перебувають під вогневим впливом противника із щоденними артилерійськими обстрілами прикордонних територій України. Сьогодні на території РФ перебувають два зведених тактичних угрупування «Курськ» та «Брянка», завдання яких полягає у сковуванні наших підрозділів та не допустити флангову атаку на територію агресора. Проводячи підрозділами РФ щоденні обстріли та руйнування даних областей, ЗСУ вимушені утримувати власні підрозділи, аби проводити контр заходи та не допустити подальше вторгнення на українську територію. Даний курс заходів змушує утримувати українські підрозділи в регіоні, та пропорційно реагувати на всі акти агресії противника.

Щоденно анонсовані заяви в ЗМІ про обстріл того чи іншого населеного пункту Сіверщини, не потрібно робити висновки, що лише окупанти наносять вогневі артилерійські ураження по нашій прикордонній смузі. Оскільки, в очах світової спільноти ми жертва, то майже ніколи не повідомляється про обстріли території РФ українськими підрозділами в інформаційному просторі. Хоча це не потрапляє у фокус українських ЗМІ, але насправді на даних ділянках місцевості підрозділи Сил оборони України, активно знищують окупантів та місця їх дислокацій на території рф, при чому досить ефективно. Найбільшу контрибуцію у ліквідацію агресора вносять артилерійські підрозділи та ССО України, які уражають противника на випередження для унеможливлення ескалації.

3. Харківщина та Луганщина. Після успішного проведення операції щодо де окупації даних територій, тривають стабілізаційні заходи над оволодінням повного контролю у регіоні. У прикордонній ділянці Харківщини ситуація частково схожа як на Сіверщині, але із більшою кількістю задіяних підрозділів, які знаходяться на території рф та намагаються проводити атакувальні заходи проти ЗСУ. Адже швидка де окупація Харківщини та західної Луганщини відштовхнула окупаційні війська за державний кордон, проте можливість нового вторгнення є досить високою. Для прикладу, під час окупації лінія постачання військ здійснювалася з н.п. Валуйки (Белгородська обл.), що є пунктом дислокації 752 мотострілецького полку, що є зручним плацдармом для нападу. Дана військова частина спільно з іншими в даний момент намагається з флангу уразити українські підрозділи, які оперують у західній частині Луганщини. Найбільша кількість обстрілів окупантами здійснюється по м. Куп’янськ, що є транспортним хабом, що має оперативне значення в просуванні ЗСУ у регіоні.

На Сватівському та Кремінному напрямі Луганщини, противник перебуває в добре обладнаній в інженерному відношенні позиціях, завдяки яким тимчасово відбивають атаки ЗСУ.  Після відступу із Ізюму, Лиману та прилеглих територій, окупанти врахували попередні власні прорахунки та побудували оборонну лінію по дорозі Сватово-Кремінна, яка тимчасово є серйозним оборонним форпостом.

Безпекова ситуація на Харківсько-Луганському напрямі має високий рівень ескалації, але під повним контролем підрозділів України. З початком зими активність, імовірно, зменшиться, але ЗСУ і надалі будуть шукати можливості аби прорвати лінію оборони противника на даній ділянці із подальшим наміром вийти в глибину північної Луганщини.

4. Донецький напрям є найбільш критичним серед усіх регіонів, адже саме тут мокшани сконцентрували найбільшу кількість власних підрозділів в трьох основних районах: Бахмутський, Авдіївський та Павлівський. На даних під напрямах рф зосередила орієнтовно половину всіх в Україні наявних підрозділів із метою здобути хоч мінімальну, але якусь перемогу на тлі суцільних провалів з лютого і по листопад 2022 року.

• Бахмутський. Агресор від травня 2022 року проводить наступальні дії з метою здобути контроль над містом, яке дозволить в подальшому розгорнути широкий наступ на Слов’янськ (контроль над північчю Донеччини), Костянтинівка( вихід в центральну частину області де з’єднатися із силами інших напрямів) та вирівняти лінію фронту із окупованою Горлівкою. У жовтні-вересні загроза втрати міста була надзвичайно високою, проте останні тижні ситуація змінилася із введенням українських резервів, в ході чого противник був значно відкинутий на попередні позиції. На даній ділянці місцевості сконцентровані великі сили так званої приватної військової організації «Вагнер», яка станом на листопад здійснює наступальні операції із числа кримінальних елементів, які були направлені із місць обмеження свободи. Для не дозволення відступу ПВК «Вагнер», на другій лінії оборони розміщені військові формування із представниками кавказької регіону, із завдання ліквідації усіх хто відступає й бажає повернутися в тюрми назад.
• Авдіївський(включає в себе Авдіївку, Красногорівку та Маріївку). Противник націлений для прорвання оборони Сил оборони України, аби відштовхнути наші підрозділи й створити сприятливі умови для наступу та в подальшому повної окупації Донецької області. Варто зазначити, що існують деякі тактичні успіхи рф на даному напрямі в тактичному плані, але в загальному (від оперативного і вище) – це є провал, адже активні наступальні дії з липня не принесли блискавичних здобутків, а лише окупацію невеликих населених пунктів в районі або тотальне знищення навколишніх міст. Це при тому, що усі попередні здобутки вдалися завдяки значним втратам у живій силі, озброєнні та військовій техніці, але противник і далі намагається досягнути поставленої мети, кидаючи все нові і нові резерви.

Додатковим моментом повільного просування противника є те, що 1 та 2 лінії оборони Сил оборони України, будувалися в 2014-2016 роках та були створені із застосуванням великої кількості металу та бетону, що дозволяє сковувати максимально довго противника на даному відрізку оборони.

• Павлівський напрям атаки противника має за мету окупувати південну частину Донецької області, яка підконтрольна Україні за напрямом руху в бік м. Велика Новосілки та із подальшим замиканням території в районі м. Курахово.

Просування противника в даному напрямі призупинено поблизу н.п. Павлівка, оскільки селище знаходиться в низині, а висоти контролюються ЗСУ, що дає змогу сковувати дії противника та унеможливлювати його подальші дії у районі.

5. Південь(включає в себе Запорізьку та Херсонську області). Ситуація в даному напрямі відмічається стабільним характером, та не несе критичного характеру.

Херсонщина. Частини та підрозділи рф, які були вибиті із правобережжя Херсонщини, були направленні у підсилення Бахмутського угрупування. Ті, які залишилися на лівобережній частині будуть максимально наносити артилерійські та ракетні удари, аби не допустити переправу Сил оборони України на протилежний берег та не дозволити розвинути успіх на шляху до Криму.

Найбільша небезпека буде полягати у тому, що м. Херсон буде перебувати під вогневим впливом противника, що буде відображатися у втратах серед цивільного населення, яке не евакуювалося з міста. Активність противника в цілому буде зведена до мінімуму, і головною метою буде полягати в сковуванні активних дій Сил оборони України.

Запорізька. Головним завдання для ворога буде полягає в утриманні оборони та не допустити проривання оборони Силами оборони України.

Даний напрям характеризується середнім темпом ведення бойових дій, для стабілізації ситуації у регіоні. В даному напрямі перебуває невелика кількість бойових підрозділів, у зв’язку із направленням усіх наявних на Донецький напрям. В подальшому амплітуда бойових дій може підвищитися із намірами Сил оборони України в проведенні атак для де окупації області та ключових міст регіону.

ЕКОНОМІКА. Українська економіка сьогодні перебуває у важкій ситуації, що спричинено значними падіннями торгівельної діяльності через обмеження імпорту/експорту через російське вторгнення.

Економічний стан в Україні є суттєво складним, проте не настільки критичним, як прогнозували міжнародні організації у 1 та 2 кварталі поточного року.

Згідно прогнозів Світового банку спад української економіки очікувався на рівні 45% ВВП, але за перші 9 місяців війни відбулося падіння на 30%, що покращило прогноз^[1]. Цей прогноз хоч і має значне економічне просідання, проте не настільки критично, як планувалося раніше. Згідно прогнозу Міжнародного валютного фонду, ВВП України скоротиться приблизно на 35% за рік.

Цілком погоджуюся, що близько 30-40% жителів України втратили працевлаштування або скорочення заробітної плати, але є інша частина 60-70% населення України які мають хоч і мінімальну, але можливість жити.

Станом на жовтень 2022 року річна інфляція в Україні пришвидшилася до 26,6%, та в місячному діапазоні ціни зросли на 2,5% що підвищило ціни на товари продовольчого та не продовольчого характеру^[2]. До кінця 2022 року інфляція сягне 30%, що призведе до нового подорожчання товарів^[3]. Для багатьох мешканців це є значним викликом, особливо для біженців, які вимушено переїхали в безпечні регіони країни, але зіштовхнулися із таненням власних фінансових запасів та не можливістю знайти роботу.

Фінансові прогнози українських та закордонних експертів сходяться на думці, що у 2023 році, можливо, відбудеться економічне зростання на 4%, але в реальності воно буде малопомітне на тлі загальної рецесії^[4].

Але не зважаючи на негативні тенденції падіння рівня економіки в Україні, треба звертати увагу на загальну ситуацію, яка характеризується:

• усі верстви населення отримують заробітну плату та пенсію, хоч із деякими затримками;
• економіка працює та в обігу наявні кошти для розрахунків. Стало функціонує банківська система та здійснює виплати;
• українці і до тепер підтримують фінансово Сили оборони України через волонтерські організації. Наявність донейтів характеризує, що вистачає коштів на задоволення власних потреб та щоб здійснити вклад у перемогу.

Позитивним моментом є те, що демократичний світ розгорнув широку програму підтримки та надає Україні кредити, гранти, допомоги, які спрямовуються на виплати соціальних допомог чи програм для запуску малого та середнього бізнесу. Гнучким та влучним є рішення, яке дозволяє міністерствам залучати міжнародну допомогу для сталого функціонування системи. Наприклад, 5 серпня уряд Італійської республіки надав безвідсотковий кредит у сумі 200 млн. євро для   спрямування до державного бюджету для покриття видатків на заробітну плату педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти^[5].

Сьогодні в Україні хоч і  спостерігається важка економічна ситуація, яка має багато негативних впливів на повсякденне життя українців. Але не зважаючи на всі спади та тотальне збідніння, сьогодні зрештою здійснюється економічна діяльність, яка хоч і базово, але дозволяє функціонувати системі. Адже більшість прогнозів зроблених раніше, мали набагато більше негативних тенденцій, які описували падіння ВВП на рівні 50%. Дані факти, на мою думку,  дають мінімальний оптимізм на майбутнє та не зважаючи на важкі реалії у фінансовому секторі, могло бути гірше.

ЕНЕРГЕТИЧНА. 10-11 жовтня терористичні війська рф нанесли масований  удар з орієнтовною кількістю ракет близько 84 шт. та близько 13 іранських дронів-камікадзе^[6], що стало початком знищення критичної інфраструктури, аби уразити не військових, а цивільних. В подальшому від цієї дати майже щотижня окупанти наносять все нові і нові ракетні удари по енергетичній системі України з метою її цілковитого знищення.

Мета агресора є цілком проста – вони знищують енергетичну інфраструктуру, аби цивільне населення немало електроенергії, газу та опалення, що на думку, мокшан змусить український соціум до масових протестів аби змусити владу України до переговорів з ними.

Дана гіпотеза, на мою думку, повністю є абсурдом, адже народ України давно уже визначився з тим що краще прожити одну холодну зиму без рф, ніж потерпати від їх знущань усе життя.

На фото 1 відмічена загальну кількість типів ракет, які залишилися в рф для подальшого використання. Як бачимо орієнтовно 50% ще наявних ракет, які можуть бути запущені по території України. Але хоч це і різні типи ракет, проте наймасовішого застосування набули типи «Калібр» та «Іскандер», які попри санкції і надалі виготовляються, хоч із довшим ланцюгом та процесом  виробництва. рф здатна проводити масові ракетні обстріли орієнтованою кількістю ракет близько 100 од., раз у 1-2 тижні. З чого можна зробити висновок, що у цей часовий відрізок входить підготовка, обслуговування та транспортування ракет, тому дана циклічність може бути повторена і надалі.

Імовірно, ракетні обстріли і надалі будуть мати значний вплив на енергетичну систему України. Раніше передані союзниками системи ППО та ПРО є значною допомогою, але в українському контексті є не достатніми заходами. Є одна лише причина, чому нам не надають багато систем протиповітряної оборони – адже їх багато ніколи не виготовляти (за виключенням США) й тому їх нема на базах зберігання. До того ж процес їх виготовлення є тривалий та складний, який вимагає достатньо часу, через свою високотехнологічність . Наприклад, Литва отримала перші зразки ППО лише 2020 році, законтрактувавши 3 роки перед цим їх^[7]. Тому лімітована наявність даних зразків є основною причиною в не наданні Україні будь яких систем захисту нашого неба: сучасних, чи радянських.

2. Прогноз будь яких імовірних подій, завжди базується на певній лінії логічності та фактів, які релевантні до теми, що досліджується. Але дана гіпотеза не може бути застосована до рф, оскільки країни, які є спонсором тероризму та не можуть аналізуватися у логічній площині через свою протилежну природу.

Але, на мою думку, є очевидні тригери, які будуть сигналізувати про імовірні характери дій у середній перспективі. Тому, я вважаю, що наступні фактори будуть місце, а саме:

• агресор і далі буде наносити ракетні удари по енергетичній системі, не дозволяючи її відновленню. До ураження електро генеручуючих та розприділяючих систем, додадуться удари і по нафто-газовій системі(особливо по газових станціях), аби максильно нанести ушкодження цивільному населенню. Рішення – будівництво нової енергомережі із імпортом від країн ЄС та переміщення важливих вузлів у приховані локації;
• амплітуда ведення активних бойових дій буде зменшуватися пропорціно із зменшенням добової температури. Численні опади, сніг та морози будуть негативно впливати на проведення контр наступу Сил оборони України. Проте від лютого 2023 року, активність військ буде відновлена для обох сторін. Саме тому листопад-грудень 2022 р. є важливий для сторін, бо на яких позиціях почнеться зимування, то на таких позиціях в лютому і будуть відновлюватися бойові дії. Але це зовсім не означає, що всі засоби ураження(артилерія) будуть мовчати, а значить що буде мінімальний рух військ і мобільність буде знижена;
• застосування ядерної зброї буде перебувати на мінімальному рівні, та буде дорівнювати 5-10 % від загальної імовірності. На мою думку, країні-терористу були передані чіткі меседжі про теоретичні наслідки після застосування рф ядерного удару, які задіються негайно США та ЄС у разі потреби;
• в середньому рівні буде зберігатися можливість активізації бойових дій у північних регіонах України. На мою думку, це відображається на фото 2.
• 

Проте дані вірогідності можуть в подальшому коригуватися, через мінливість подій та нелогічність дій рф, які можуть швидко розвиватися в подальшому та з урахуванням варіантів дій^[9].

• в політичному плані країни світу будуть консолідуватися в підтримку України, створюючи нові пакти та альянси, досягнення яких дасть в перспективі повну поразку рф. Ще в квітні 2022 року стало очевидно для демократичного світу, що Київ неодмінно переможе, а з переможцями хочуть бути усі. Тому в подальшому очікується збільшення політичної підтримки, яка буде відображена у нових пакетах військової, гуманітарних та енергетичної допомоги чи проведенні військового трибуналу у Гаазі над керівниками рф, які винні в геноциді українців.

ВИСНОВОК

Станом на 24 листопада 2022 року безпекова та енергетична ситуація в Україні має важкий, проте контрольований характер. Окупанти однозначно не очікували, що після 24 лютого 2022 року Україна отримає таку широку коаліцію міжнародної  підтримки, яка хоч не відразу, але розпочала безліч програм підтримки та допомоги. У зв’язку з цим рф постійно змінювала та зменшувала обсяги власних амбіцій своєї військової кампанії, лише в кінці обмежившись намірами окупувати Донецької та Луганської областей^[10], що на практиці і це не вийде.

Ворог поніс значні втрати серед особового складу та військової техніки, яка уже набула критичних обсягів. Тим не менше країна-агресор провела показово часткову мобілізацію доукомплектувавши власні сили офіційно на 300 тис. осіб. На мою думку, офіційна кількість не відповідає дійсності, через не бажання визнавати значні втрати, але нехтуючи достовірною інформацією РФ своєму діями підтвердили домисли втрат. Хоч дана мобілізація і не закінчувалася(офіційно повідомили що закінчили), насправді лише зменшивши темп комплектації, яка триває й донині^[11].

Не зважаючи на всі негативні чинники, які спричинені російською агресією, в українському соціумі не відмічається будь-яких натяків бажання для проведення переговорів з рф. В період коли ЗСУ якісно нищить окупантів на всіх фронтах, цивільне населення зіштовхнулося з викликами, коли тривай час перебувати без базових речей. Тому боротьба буде тривати й надалі, допоки українська земля не очиститься від окупантів і не відбудеться повний розгром країни-терориста, бо за іншого сценарію це лише відтермінує проблему у майбутнє.

Vlad Dut(Fenix)

Список використаних джерел

1.Центр економічної стратегії. https://ces.org.ua/ukraine-economy-in-war-times-october/

2. Національний банк України. https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-rivnya-inflyatsiyi-u-jovtni-2022-roku
3. Слово і діло. https://www.slovoidilo.ua/2022/10/20/novyna/ekonomika/skorochennya-vvp-ta-bezprecedentnyj-deficyt-byudzhetu-mvf-oczinyly-naslidky-vijny-ekonomiky-ukrayiny

4.Дело.юа. https://delo.ua/economy/shho-cekaje-na-ekonomiku-ukrayini-v-naiblizcii-perspektivi-406275/#:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83%2C%202023%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83,%D1%80%D0%BE%D1%86%D1%96%20%E2%80%93%204%2C9%25.

5.УКРІНФОРМ. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3544391-italia-nadae-ukraini-kredit-na-200-miljoniv.html

6. Слово і діло. https://www.slovoidilo.ua/2022/10/11/novyna/bezpeka/raketna-ataka-ukrayinu-kilkist-zahyblyx-zrosla-19-300-naselenyx-punktiv-zalyshayutsya-svitla
7. ERR. https://rus.err.ee/636164/litva-zakupit-v-norvegii-sistemy-pvo-srednej-dalnosti-nasams
8. УКРНЕТ. https://speka.media/ministerstvo-oboroni-pidrahuvalo-zapasy-rosiiskix-raket-pjn5o9
9. Новини суспільне. https://suspilne.media/271957-strategicni-cili-rosii-zalisautsa-nezminnimi-vodnocas-ritorika-putina-zminilasa-isw/
10. ВВС Україна. https://www.bbc.com/ukrainian/news-63510992