п’ятниця, 21 Лютий, 2020
pluken
Головна / Новини / «Українсько-польський кордон – найбільш завантажений сухопутний кордон ЄС», – експертка
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

«Українсько-польський кордон – найбільш завантажений сухопутний кордон ЄС», – експертка

Share Button

Аналітичний центр «Європа без бар’єрів», «Форум Ідей» і польський «Фонд Баторія» презентували у Львові підсумки українсько-польського проекту «Побудова безпечних і людяних кордонів» про українсько-польський кордон і життя прикордонних громад. Автори розповіли про статистику перетинів кордону, втілення польського кредиту на 100 млн. євро для розвитку прикордонної інфраструктури та інші проблеми й перспективи розвитку транскордонної співпраці. Прочитати дослідження «Жити біля кордону: громади Шегинь і Угринова» і «Кордон з людським дослідженням» можна тут.

Ірина Сушко / Фото POLUKR.NET, Андрія Поліковського
Ірина Сушко / Фото POLUKR.NET, Андрія Поліковського

Виконавча директорка «Європи без бар’єрів», учасниця урядової Міжвідомчої групи з питань інтегрованого управління кордонами, Ірина Сушко розповіла про деякі висновки з досліджень, в яких брала участь: «Кордон з Польщею – найскладніша ділянка західного кордону України. Місцеві жителі прикордоння сприймають його, в першу чергу, як джерело доходу. Але в них теж багато ідей, як розвивати місцевий туризм, заманити підприємців, посилити контакти між зацікавленими людьми по обидві сторони кордону. Це дало б нові робочі місця та розвиток ближніх містечок і сіл. Щодо корупції на кордоні, то найбільш дієвим може бути максимальна автоматизація контролю. Деякі етапи автоматизації на митниці вже реалізовані за останні роки, як от сканери автівок, але ще більше слід зробити. Ще один корисний крок на майбутнє – збільшення пунктів пропуску зі спільним контролем польських і українських служб. Така практика значно пришвидшує швидкість перетину кордону і перешкоджає корупції. Наразі спільний контроль діє на 3 із 8 автомобільних пунктів пропуску на польсько-українському кордоні: «Угринів-Долгобичув», «Грушів-Будомєж», «Смільниця-Кросьценко».

Також Ірина Сушко назвала деякі цифри статистики: «У 2019-му українці й іноземці наземний кордон України з Польщею перетинали 21,7 млн. разів. Це на 1% більше, ніж 2018-го. Із них майже 90% – українці. У 2019-му на 19% впала кількість перетинів кордону приватними авто – з 5 до 4 млн. Натомість на 4% виріс рух автобусів і на 1% вантажівок. Із 2017-го, відколи діє безвізовий режим з ЄС, ним скористалися понад 4 млн. українців. За 2019-ий загальна кількість відмов українцям у перетині польського кордону – 58,5 тис. Це на 25% більше, ніж у 2018-му. Переважна причина – відсутність необхідних для перетину коштів (щонайменше 300 злотих для перебування до 4 днів або 75 злотих на кожен наступний день з понад цього терміну. – PolUkr.net) та підтвердження мети візиту (квитки на літак, бронювання житла, гроші на покупки. – PolUkr.net). Це тривожний сигнал, бо наш безвіз залежить, зокрема, від кількості таких відмов для в’їзду».

На запитання PolUkr.net щодо того, на якому етапі зараз втілення в життя польського кредиту на 100 млн. євро, призначеного на розвитку пунктів пропуску та інфраструктури польського-українського прикордоння, Ірина Сушко відповіла, що це запитання до українських урядовців, митників, «Укравтодору» та їхніх партнерів із Польщі, які ніяк не можуть домовитися про деталі реалізації проекту. Цей кредит не можуть втілити останні 3 роки

«Кредит нарешті запрацював. – відповіла Ірина Сушкою. – Там було багато нормативних складнощів, перепідписувалися угод та інші юридичні нюанси. Наразі фактична реалізація нарешті почалася. Щодо конкретних інфраструктурних проектів, то візуально помітні результати мають бути до кінця цього року. Ці гроші розраховані на модернізацію 3 пунктів пропуску – «Шегині-Медика», побудова пішохідного переходу на пункті пропуску «Рава-Руська-Гребенне», побудова смуг для авто й автобусів на пункті пропуску «Краковець-Корчова». Крім цього, гроші передбачені на ремонт доріг, що ведуть до пунктів пропуску. Одна з найболючіших проблем українського кордону – відсутність якісних під’їзних шляхів до частини пунктів пропуску «Грушів», «Смільниця», «Рава-Руська» на українській стороні кордону, відсутність рокадних доріг між ними. Також цей кредит буде спрямовано на автоматизацію процесів перетину кордону. Усі роботи будуть виконувати польські підрядники. Від суспільства важливі постійні звернення до української влади щодо того, як реалізовується використання кредиту».

Марта Ярошевич / Фото POLUKR.NET, Андрія Поліковського
Марта Ярошевич / Фото POLUKR.NET, Андрія Поліковського

Еспертка з управління кордонами та міграції «Фонду Баторія», доктор Марта Ярошевич розповіла, як проблеми перетину польсько-українського кордону виглядають із польської сторони: «Останній пункт пропуску на нашому спільному кордоні відкрили 6 років тому. За кордон у нас відповідають прикордонна служба і міністерство фінансів щодо митниці. За утримання пунктів пропуску та інфраструктури відповідає регіональна влада, призначена центром, тобто воєводства. Можливості пропуску нашого спільного кордону обмежена, бо кількість пунктів пропуску майже та сама, що близько 10 років тому, а динаміка перетинів зросла майже вдвічі за цей період. Українсько-польський кордон – найбільш завантажений сухопутний кордон Євросоюзу».

«Найстаріший та найбільш завантажений пункт пропуску «Шегині-Медика». – розповіла експертка Марта Ярошевич. – Там єдиний пішохідний перехід на українсько-польському кордоні. Польська центральна влада більше бачить в цьому кордоні проблеми контрабанди, ніж людський фактор комфорту перетину чи перспективи розвитку бізнесу й туризму. Рішення по кордоні приймають у високих кабінетах без дискусій в суспільстві, із прикордонними громадами. Тож наша організація звертає більше уваги польського суспільства до різних аспектів проблем і перспектив польсько-українського кордону».

Ігор Тимоць

 

Share Button

Також перегляньте

Фото: facebook.com/PolishEmbassyKyiv

Дипломати Бухарестської дев’ятки вшанували пам’ять Небесної Сотні

Сьогодні в Києві дипломати країн Бухарестської дев’ятки, акредитовані в Україні, вшанували пам’ять Небесної Сотні в …