понеділок, 19 Серпень, 2019
pluken
Головна / Новини / Україна підтримала Грузію в 11-ті роковини російсько-грузинської війни
Джерело: kavkaz-uzel.eu
Джерело: kavkaz-uzel.eu

Україна підтримала Грузію в 11-ті роковини російсько-грузинської війни

Share Button

Міністерство закордонних справ України висловило підтримку суверенітету й територіальної цілісності Грузії, а також наголосило на необхідності мирного вирішення російсько-грузинського конфлікту. Про це йдеться у заяві українського МЗС.  

МЗС України рішуче засудило розв’язану Російською Федерацією війну проти Грузії, розпочату 7 серпня 2008 року, незаконну окупацію суверенних територій Грузії в Абхазії та Цхінвальському регіоні/Південній Осетії, що триває, а також кроки російського окупаційного режиму, спрямовані на їхню фактичну анексію.

«Висловлюємо солідарність і підтверджуємо свою непохитну підтримку суверенітету і територіальній цілісності Грузії в її міжнародно визнаних кордонах, поділяємо необхідність мирного вирішення конфлікту на основі фундаментальних принципів і норм міжнародного права та підтримуємо мирну ініціативу грузинського уряду «Крок до кращого майбутнього».

Досвід засвідчив, що політика умиротворення агресора шляхом заморожування російсько-грузинського конфлікту розв’язала йому руки і призвела до прямої збройної агресії Російської Федерації проти України у лютому 2014 року», –  зазначено в заяві українського МЗС.

Зовнішньополітичне відомство закликало міжнародну спільноту й надалі вживати «консолідованих заходів, спрямованих на відновлення територіальної цілісності та суверенітету держав, які постраждали від агресивної політики Росії».

«У ці дні ми разом з Грузією сумуємо за жертвами війни, віддаючи їм шану пам’яті, та поділяємо з усім Грузинським народом біль непоправних втрат», – додали в МЗС.

Нагадаємо, 7 серпня 2008 року російські регулярні військові сили перетнули кордон Грузії через Рокський тунель і вторглися на її територію. У ніч проти 8 серпня після обстрілів грузинських сіл збройні сили Грузії заявили про намір «відновити конституційний лад» на території невизнаної республіки й у підсумку боїв зайняли більшу частину Цхінвалі.

Натомість у російських ЗМІ ситуацію подають так, ніби військові увійшли на грузинську територію після того, як грузинська сторона почала військові дії, тобто 8 серпня 2008-го. Того дня Росія «офіційно» втрутилась у конфлікт на боці південноосетинських сепаратистів і ввела на територію Грузії війська, зокрема танкові бригади, бомбардувала грузинські міста, порти та військові об’єкти. У російській пропагандистській термінології вторгнення до Грузії називали «примушенням до миру».

Упродовж п’яти днів тривало жорстоке протистояння із застосуванням авіації на підконтрольних Грузії мирних територіях. Російська авіація бомбила міста й села, порт і стратегічні об’єкти.

10 серпня грузинські війська заявили про відвід військ з Цхінвалі й одностороннє припинення вогню. Міхеїл Саакашвілі, тодішній президент Грузії, підписав план перемир’я, запропонований Євросоюзом. Домовленості домігся у Тбілісі французький міністр закордонних справ Бернар Кушнер, який опісля відвідав Москву і мав перемови з російським президентом Медвєдєвим.

12 серпня до миротворчого процесу долучився президент Франції Ніколя Саркозі, який запропонував план мирного врегулювання. Він також заручився підтримкою президентів Грузії та Росії щодо цього плану, згідно з яким, кожна із сторін зобов’язалася:

  • остаточно припинити всі воєнні дії;
  • забезпечити вільний доступ гуманітарної допомоги;
  • повернути збройні сили Грузії в місця постійної дислокації;
  • повернути збройні сили РФ на лінію, що передувала початку бойових дій, а до створення міжнародних механізмів, прийняття російськими миротворцями додаткових заходів безпеки;
  • розпочати міжнародне обговорення питання майбутнього статусу Південної Осетії й Абхазії, а також шляхів забезпечення їхньої безпеки.

11 серпня президент Медведєв заявив, що «значна частина операції з примушення Грузії до миру завершена». Втім наступного дня тодішній прем’єр РФ Путін скоригував заяву президента, зазначивши, що «Росія доведе свою миротворчу місію до логічного завершення».

Попри підписані 12 серпня угоди, російські війська почали активно просуватися вглиб грузинської території. Вони зайняли міста Горі, Сенакі, Поті, перерізали дорогу, що сполучає західну і східну Грузію, на дорогах встановили блокпости. На стокілометровій ділянці дороги між Тбілісі та Горі 16-17 серпня спостерігали пересування в бік грузинської столиці колони важкої техніки: «Урали» з піхотою і установками «Град», САУ, танки і БМП.

16 серпня було підірвано залізничний міст у селі Гракалі. Ця магістраль не тільки сполучає схід і захід Грузії, але і є єдиним зв’язком з світом для сусідньої Вірменії. Російські війська потопили грузинські кораблі в порту Поті, знищили цивільну РЛС на горі Махата у Тбілісі й горійську військову базу, узяли під охорону об’єкти Інгурської ГЕС. Свої дії росіяни пояснювали необхідністю «створити силами миротворців зону безпеки» довкола Південної Осетії та Абхазії.

Згодом у інтерв’ю Newsweek президент Польщі Лєх Качинський заявив, що під час конфлікту росіяни хотіли змістити грузинський уряд. За словами Качинського, тільки втручання його та «президентів Литви, Латвії і Естонії, а також деяку участь Сполучених Штатів примусило втрутитися НАТО і – з найменшим бажанням – Європейський Союз та не дозволили російським зайти так далеко».

Урешті військова операція Росії завершилася окупацією Цхінвальського регіону країни. Вже 26 серпня Росія визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії, відповідний указ видав тодішній президент РФ Дмитро Медведєв. Російські війська залишилися на території Грузії.

Україна з перших днів протистояння надала допомогу грузинським військовим, які завдяки українським протиповітряним системам оборони змогли збивати російські літаки завдяки. Міхеїл Саакашвілі 2016 року розповів Радіо «Свобода», що стримати агресію в перші дні було найважче, але це вдалося, зокрема, й завдяки допомозі України.

«В Україні ми готували своїх військових спеціалістів, Україна нам надала ППО, яке було критично важливім у перші дні вторгнення – вони не змогли отримати перевагу в перші дні, Україна дала нам системи «Бук» і «Оса», декілька бойових комплектів до кожної системи, і завдяки їм ми збили 12 російських бомбардувальників, включно зі стратегічним бомбардувальником Ту-22, який ніхто до цього не збивав», – зазначив Міхеїл Саакашвілі в ефірі телеканалу «Еспресо».

«В України були завжди традиційно сильні позиції відносин з Грузією, і допомога, яку Україна надала технікою свого часу, дала можливості зробити ціну цієї агресії занадто високою для Росії», – зазначив Радіо Свобода Юрій Єхануров, який обіймав посаду міністра оборони України впродовж 2007-2009 років.

Екс-міністр оборони додав, що це був дуже серйозний урок для України.

«По-перше, ми побачили, що українська зброя, яку Україна надала Грузії, спрацювала, і в першу чергу протиповітряна оборона. По-друге, ми побачили, наскільки велика потуга російської армії, коли вони беруть великою чисельністю, як завжди», – зауважив він.

Окрім військової допомоги, Україна також відреагувала на російсько-грузинську війну на дипломатичному фронті. Міністерство закордонних справ України у заяві висловило занепокоєння ескалацією конфлікту й закликало Росію вивести свої війська з території Грузії і проявити стриманість. Тодішній президент України Ющенко скерував до Тбілісі першого заступника міністра закордонних справ Костянтина Єлисєєва. 10 серпня до нього приєднався міністр закордонних справ Володимир Огризко, який прибув у Тбілісі для ознайомлення з ситуацією та спроби налагодження переговорного процесу.

У конфлікті безпосередню участь взяла група кораблів російського флоту Чорноморського флоту на чолі з флагманом ракетним крейсером «Москва», загін включав великі десантні кораблі «Ямал» і «Саратов», та інші. Морська піхота Чорноморського флоту зайняла головний порт Грузії Поті й знищили на рейді всі грузинські катери і кораблі, які мали військове маркування, включно з прикордонними, заклавши в них вибухівку.

Україна ще 10 серпня попередила Росію про небажаність участі у військовому конфлікті в Південній Осетії кораблів Чорноморського флоту, що тимчасово були дислоковані на території України. Щоб запобігти втягненню у збройний конфлікт, Україна повідомила, що залишатиме за собою право згідно з нормами міжнародного права й вітчизняного законодавства заборонити повернення суден, які брали участь у конфлікті, в українські порти. Проте згодом українська сторона визнала, що міждержавні угоди, які регламентують перебування російського флоту в Україні, не містять обмеження на військове застосування флоту.

Джерела: mfa.gov.ua, radiosvoboda.org, espreso.tv

Share Button

Також перегляньте

Fot. defence-ua.com

УКРСПЕЦЕКСПОРТ та турецька компанія Baykar Defence створили спільне підприємство у сфері високоточної зброї

Держкомпанія «Укрспецекспорт», що входить до складу ДК «Укроборонпром», та турецька компанія Baykar Defence, яка є …