вівторок, 19 Листопад, 2019
pluken
Головна / Новини / Стежками предків: українські пам’ятки Польщі
Місце від церкви Кобильниця Руська. Фото надане учасниками експедиції
Місце від церкви Кобильниця Руська. Фото надане учасниками експедиції

Стежками предків: українські пам’ятки Польщі

Share Button

 

Невелике село Кобильниця Руська розташоване неподалік від польсько-українського кордону, поблизу прикордонного пункту Краковець-Корчова. Тут мешкає трохи більше, аніж сто осіб. Перед Другою світовою війною ж його населення було більше як півтори тисячі осіб, майже 90% – українці. Сьогодні про це нагадує хіба що церквіско – місце, заросле високими деревами: колись тут була дерев’яна церква Святого Дмитра, побудована у 1920-х роках та розібрана у повоєнний час.

Кобильниця Руська – одна з сотень українських сіл Закерзоння, де, після так званого добровільного обміну населенням 1944-1946 рр. та зміни кордонів Польщі і радянської України, хати залишились без господарів, церкви без парафіян, а цвинтарі – без нащадків тих, хто там похований.

Нині ці терени наново відкриває для себе багато українців – серед них чимало нащадків переселенців, але не тільки. Для тих, хто хоче знати більше, і планувати свої мандрівки вже цього року вийде перший україномовний путівник частиною Закерзоння – землями нинішньої Любачівщини (Республіка Польща). Друкований гід «Стежками предків» міститиме передусім інформацію про об’єкти, які по собі залишили українці, що зазнали переселення в 40-х роках ХХ століття. Одним з них буде також територія колись українського села Кобильниця Руська.

«Сьогодні ця частина української культурної спадщини часткова забута. Це трагічна доля: людей виселили, вони не мають змоги дбати про цвинтарі, немає потреби у церквах. Ми хочемо розповісти українцям про Закерзоння, про ті пам’ятки, які там залишились», – пояснює  polukr.net координатор проекту «Стежками предків» Роман Стрехалюк.

Учасники експедиції
Учасники експедиції

Готують путівник учасники громадської організації «Вирій» за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Аби його укласти у червні цього року вони організували спеціальну експедицію: проїхали та пройшли близько 100 існуючих та неіснуючих сіл та описали кожен об’єкт. З них у видання увійде приблизно 50-60 населених пунктів.

Цей путівник буде далеко не першим цими теренами, однак першим україномовним та з акцентом на розповіді власне про українські пам’ятки.

«У Польщі є багато путівників по Любачівському повіті, але, на жаль, у них часто вживаються різноманітні замінники для окреслення українських сакральних об’єктів – як от руська церква чи греко-католицька церква. Ми ж плануємо зробити акцент саме на українській культурній спадщині, але неодмінно будемо згадувати і  про культурну спадщину інших народів – поляків, євреїв, німців», – розповів Роман Стрехалюк.

Основні об’єкти, що опишуть у виданні, – церкви, цвинтарі та каплички. Але не тільки. Серед іншого тут буде розповідь і про старий водяний млин, рештки якого можна побачити і нині.

 «Попри те, що ми все дуже детально пропрацювали перед експедицією, і доволі добре знали ці території, були об’єкти, які ми для себе фактично відкрили. Так, ми доволі довго шукали капличку в Брусні. Але через велику кількість зелені спершу її не знайшли. Це вдалось лише наступного дня. Цікаво, що це одна з місцин, де не ловить сигнал GPS то ж орієнтуватись можна було лише по місцевості. Ми сподіваємось, що з нашим путівником для майбутніх мандрівників такі пошуки будуть легшими», – говорить учасниця експедиції Христина Дубницька.

 Цьогорічна мандрівка «Вирію» на терени Любачівщини далеко не перша. Вже більше 10 років громадська організація організовує щорічні Міжнародні науково-пошукові та освітні табори «Вирій». За цей час учасники таборів впорядкували п’ять об’єктів. Почалось все з реставраційних робіт у селі Жуків, роботи також проводили у селах Подемщина, Князі, Суха Воля та Змієвиська.

На цвинатрі села Суха Воля
На цвинтарі села Суха Воля

«Наші щорічні табори тривали приблизно два тижні. У нас була стаціонарна частина, під час якої ми впорядковували старі українські цвинтарі, а також мандрівна – коли ми відвідували місця, пов’язані з історією та культурою українців на Закерзонні», – розповідає Христина Дубницька.

 Презентації путівника заплановані на осінь цього року у чотирьох містах: Львові, Києві, Перемишлі та Любачеві.

 «У 1944-1946 роках в радянську Україну депортували близько півмільйона українців, сьогодні нащадків переселенців є, за різними підрахунками, від одного до трьох мільйонів. Ми би хотіли, щоб люди, які не мають нашого досвіду мандрівок, не є істориками, мають мало родинних переказів, але хочуть подивитись на терени предків, могли без особливих проблем це зробити. Але ми переконані, що путівник буде теж цікавий для усіх, кому цікава культурна спадщина. Окрема цільова аудиторія – українські туристичні фірми, які вже працюють з цим напрямком», – говорить Роман Стрехалюк.

 Цей путівник, кажуть у «Вирії», стане першим україномовним друкованим та електронним виданням про українську культурну спадщину з серії досліджень міст та сіл Надсяння. Надалі планується проведення аналогічних пошукових експедицій та створення путівників сусідніх повітів: Перемиського, Ярославського, Сяніцького – в межах етнорегіону Надсяння, а також Лемківщини, західної Бойківщини, Холмщини та Південного Підляшшя.

Мирослава Іваник

Share Button

Також перегляньте

Фото: sejm.gov.pl

Моравецький представив перед Сеймом план дій уряду

Сьогодні польський прем’єр Матеуш Моравецький представив перед Сеймом план дій Ради міністрів на найближчі чотири …