понеділок, 16 Вересень, 2019
pluken
Головна / Новини / «Поширення популізму, яке бачимо у світі, – результат діяльності соцмереж», – Мирослава Гонгадзе
Мирослава Гонгадзе. Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський
Мирослава Гонгадзе. Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

«Поширення популізму, яке бачимо у світі, – результат діяльності соцмереж», – Мирослава Гонгадзе

Share Button

В Українському католицькому університеті (УКУ) відбулася дискусія «Епоха постправди, криза медіа і ліберальної демократії у світі». У дискусії взяла участь журналістка Мирослава Гонгадзе. Телеведуча «Голосу Америки» розповіла, як соціальні мережі змінюють суть новин, сприяють поширенню неправдивої інформації, а отже, опосередковано допомагають приходу до влади в країнах Заходу радикальних популістів. PolUkr.net занотував найважливіше з виступу Мирослави Гонгадзе.

«Останні кілька років світ переживає найбільшу інформаційну революцію з часу, коли Гутенберг у 1452 році винайшов друкарський верстат. Нові технічні інформаційні моделі знищують стару, відпрацьовану систему подачі інформації. Поява і ріст соціальних мереж змінюють журналістику, підриваючи базу традиційних гравців на цьому ринку.

Мільярди людей у світі нині можуть друкувати і розповсюджувати інформацію. Зокрема, сумнівну, не підтверджену, а то й відверто неправдиву. Вона далі циркулює в інформаційному просторі, конкурує з фактами і підтвердженими новинами, які творять традиційні журналісти. Живемо в час, коли напівправда чи неправда перемагає правду.

Коли з’явилися соціальні мережі, то думала, що вони зможуть долати інформаційні бар’єри, кордони, відкривати закриті суспільства. Соціальні мережі, безсумнівно, мають позитивні сторони і є частково корисними. Із посту на Facebook Мустафи Наєма розпочалася Революція гідності в 2013 році. Соцмережі допомагають гуртувати людей навколо соціальних проектів, збирати гуманітарну допомогу, створювати віртуальні громади для зближення людей.

Я, як і засновник Facebook Марк Цукерберг, помилялася, що соціальні мережі використовуватимуть лише для добрих цілей. Я не врахувала людської психології – бажання чути лише те, з чим погоджуєшся, та перевагу емоційного сприйняття інформації над логічним. Таке сприйняття виключає потребу й бажання аналізувати та перевіряти.

Не обмежений моральними принципами студент Гарвардського універcитету без диплома Марк Цукерберг створив інформаційного монстра, якого сам не знає, як контролювати.

Facebook має монополію на інформаційному ринку. Проте ця соцмережа не здатна захистити сумлінних гравців від несумлінних – ботів, провокаторів, поширювачів фейкових новин.

Поширення популізму, яке бачимо у світі, – результат діяльності соціальних мереж.

Сьогодні на інформаційному ринку діють чотири монопольні гіганти: Google, Amazon, Facebook і Twitter. Лише після виборів у США, коли неправда, розповсюджена через соцмережі, вплинула на результати виборів, регулятори і законодавці зрозуміли, що з цим треба щось робити. Нині у США відбувається титанічна праця науковців і юристів, спрямована на те, щоб розбити монополію інформаційних гравців, запровадити регуляцію їхньої діяльності. Завдання регуляторів – не обмежити вплив соцмереж на суспільство, що вже неможливо, а допомогти соцмережам стати соціально відповідальними і корисними.

Усе ХХ століття у журналістів традиційних медіа в країнах Заходу було завдання – шукати правду і перевіряти факти. Без фактів суспільство заплутується і не може ухвалювати правильних рішень. Факти принципові для ухвалення рішень, для дебатів, примирення, пошуку компромісів, досягнення правосуддя і верховенства права. Понад 50 років після ІІ Світової війни журналістика на Заході була засобом фактичного інформування людей про події та факти. Суспільства мали обмежений доступ до джерел інформації, а медіа були фільтром для суспільства. У результаті інформаційної революції все змінилось. Репортери більше не мають монополії на новини, на їх розповсюдження. Вертикальний світ помер. Журналісти більше не займають позиції над своїми глядачами, читачами чи слухачами. Екосистема новин у світі за останні 10 років змінилася поза межами будь-якої уяви.

Зміни, спричинені ростом соцмереж, призвели до створення так званих інформаційних тунелів, коли ви отримуєте інформацію, яка відповідає лише вашим інтересам, переконанням, зацікавленням. Ці новини навіть не ви собі вибираєте, а математичні алгоритми, які базуються на ваших попередніх уподобаннях. Такі тунелі обмежують нашу можливість вчитися, сприймати інші думки, розуміти те, що чують інші. Крім того, утворюються так звані інформаційні пустелі, коли в США відмирають локальні медіа й цілі громади залишаються без місцевої інформації. Люди відтак отримують інформацію з соціальних мереж і часто вона неправдива. Руйнуються бізнес-моделі, тому що реклама теж переходить у соціальні мережі. Так само є можливість цих інформаційних монополій збирати дані про вас для третіх сторін – реклами.

Через інформаційну какофонію в соцмережах читачам часто важко розібратися, що відбувається. Виникає хаос в головах. Такі інформаційні машини, як російська, за допомогою грошей вкидають в інформаційний простір неправдиву інформацію, що впливає на цілі прошарки суспільства, які не знають фактів, не мають критичного мислення і сприймають неперевірену інформацію як правду. Так твориться світ напівправди. І громадяни ухвалюють неправильні рішення на цьому ґрунті.

Бачимо ріст радикального популізму в світі – обіцянок того, що практично неможливо виконати. Наприклад, можна згадати референдум у Великій Британії, вибори у США чи Венесуелу, де Уго Чавес роками обіцяв людям багатство, а в результаті зруйнував країну. Усе це відбувається на наших очах.

Людський розум побудований так, що люди хочуть змін на краще вже й негайно, але водночас роблять абсолютно невідповідні для цього дії. Швидкі та якісні зміни апріорі неможливі.

Потрібна регуляція для соціальних мереж. Можливо, щоб вони реєструвалися як медіа й дотримувалися стандартів. Бо соцмережі вже стали важливими гравцями на інформаційному ринку. Потрібні нові форми фінансування медіа, мають бути деякі неприбуткові ЗМІ. Соціальна відповідальність медіа може бути важливіша для суспільства, ніж прибутки. Аби не було інформаційних пустель, маємо шукати шляхи відродження місцевих медіа. Можливо, через фінансову підтримку громадян. Важлива підтримка громадського мовника. Водночас журналісти повинні знайти новий голос і відродити довіру. Медіа мають бути відкриті, пояснювати, що роблять, розповідати, як отримують інформацію, яким чином її обробляють. Люди повинні розуміти весь процес створення новин. Медійні ресурси повинні відкривати своє фінансування. Потрібно робити усе, щоб зберегти чи відновити довіру».

Мирослава Гонгадзе. Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

Довідка

Мирослава Гонгадзе – 46 років, українська телеведуча, журналістка, продюсер української редакції «Голосу Америки», вдова українського журналіста Георгія Гонгадзе. Після загибелі чоловіка отримала політичний притулок у США і від 2001 року з дітьми оселилася в передмісті Вашингтона.

Записав Ігор Тимоць

 

Share Button

Також перегляньте

Rapid Trident-2018. Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

На Львівщині стартують міжнародні навчання Rapid Trident-2019

Багатонаціональна дивізія протидіє зовнішньому агресору, який використовує увесь «арсенал» гібридної війни. Таким є сценарій міжнародного …