субота, 25 Травень, 2019
pluken
Головна / Аналітика / Cуспільний мовник та пропаганда
Ілюстрація: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Ілюстрація: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Cуспільний мовник та пропаганда

Share Button

Існування  незалежного і професійного суспільного мовника допомагає у становленні та розвитку громадянського суспільства і тим зміцнює демократичні устрої. Та завжди буде спокуса для влади використати суспільне для власної потреби, зокрема для пропаганди. А владна пропаганда може спричинити такі суспільні антагонізми, що загрожуватимуть демократичним стандартам. В Україні тема розвитку суспільного телебачення і того, яким воно повинно бути – дуже актуальна. Цікавлячись досвідом наших сусідів, у даному випадку йтиметься про Польщу, можна побачити, що надмірне втручання влади у діяльність суспільного мовника може стати причиною втрати популярності та довіри у суспільстві до незалежної журналістики.

У 2017 році у Польщі було проведено соціологічне опитування на замовлення некомерційної організації Press Club Polska «Довіра до інформацій в медіа». Це дослідження цікаве не тільки з огляду на тему «довіри до поданих інформацій в медіа», але й показує з яких саме медіа найчастіше мешканці Польщі отримують інформацію. На першому місці опинилося телебачення. Найбільшу аудиторію мають три мовники: комерційні  Polsat і TVN та суспільний – TVP. Видання Business Insider Polska опублікувало матеріал, з якого зрозуміло, що протягом останніх трьох років найбільше своїх глядачів втратив саме суспільний мовник. Важко однозначно ствердити, що саме вплинуло на відтік глядачів суспільного. Але варто звернути увагу та описати зміни, які відбулись на суспільному та які можуть бути однією з причин зменшення популярності телеканалу серед глядачів у Польщі.

До 2015 року у Польщі уряд завжди формувала коаліція політичних партій, оскільки жодна з політичних партій не отримувала абсолютної парламентської більшості. Формування коаліційних урядів змушувало до більших компромісів та унеможливлювало однопартійний контроль над урядом. Суттєві зміни відбулись після осінніх парламентських виборів у 2015 року, на яких перемогу здобула партія правих консерваторів Закону і Справедливості (ЗіС). У парламенті ЗіС отримали парламентську більшість, а тому уряд сформували без допомоги інших партій. Маючи повноту влади у парламенті, окрім конституційної більшості, ЗіС одразу почала впроваджувати зміни у країні, у тому числі й щодо роботи суспільного телебачення. Початок мало чим відрізнявся від тих коригувань (наприклад, зміна керівників медіа та редакцій, окремих журналістів), які свого часу впроваджували інші політичні партії та утворені ними коаліції, отримавши владу. Подальші ж зміни, які були впроваджені вже на законодавчому рівні, почали викликати серйозне занепокоєння в медіа критиків та журналістів і стосувались вони майбутнього незалежності суспільного мовника.

Паралельно із персональними змінами, нова правляча партія одразу заявила, що хоче суспільні медіа (TVP, Польське Радіо та Польську Агенцію Прасову) перетворити на національні, тобто державні.

Першим кроком  у цьому напрямку стало прийняття у кінці грудня 2015 року нових норми до закону «Про радіофонію та телебачення», яким також регулюється робота TVP. Відповідно до впроваджених змін, звільнення та призначення членів керівництва суспільних медіа належать виключно до компетенції міністра державної скарбниці, а не до Національної Ради Радіофонії та Телебачення як було раніше. Тобто, тепер відповідне міністерство, підпорядковане прем’єрові, а не члени Національної Ради, до якої входили представники від Сейму, Сенату та президента РП, матиме вплив на те, хто керуватиме суспільним мовником.  Це перший крок до підконтрольності та залежності суспільних медіа від уряду. Подальші зміни (перетворення суспільного на державне медіа), як заповідають політики партії влади, можуть допровадити до цілковитої залежності та закріпити повний контроль уряду над суспільним мовником.

Дискурс суспільних медіа помітно почав мінятись одразу після звільнень попередніх керівників та журналістів. За роки демократичної Польщі суспільний мовник постійно розвивався та розширював свої можливості, завойовуючи польського глядача. З’явилась низка цікавих і пізнавальних телевізійних проектів. Рейтинги каналу росли. Варто підкреслити, що кожна нова влада намагалась використовувати медіа (змінюючи керівників  редакцій, своєю більшою присутністю в ефірі, ніж опонентів), однак певний баланс думок воно зуміло зберегти.

Помітні зміни відбулись під кінець 2015 року, а вже наступного 2016 року про це частіше почали говорити експерти від медіа. Небезпечні тенденції полягали на перетворенні суспільного на виключного пропагандиста влади. Також небезпечного характеру набрала мова на телебаченні – антагоністична, агресивна. Критика влади, навіть тоді, коли вона є абсолютно доцільною, на суспільному відсутня.

Якщо проаналізувати новинні програми на TVP та інформаційного каналу TVPinfo, можна виділити кілька основних наративів. Одним з них є наратив про «Польщу, яка встає з колін, завдяки приходу до влади правлячої партії ЗіС». Небезпека цього наративу у тому, що він надзвичайно сильно поглиблює поділи польського суспільства та суттєво викривлює дійсність. Попередні успіхи коаліційних урядів Польщі або ж ігноруються, або ж навіть є спроба показати їх як «зраду інтересів Польщі». Інформація про владу подається виключно в позитивному ключі. У глядача може скластись враження, що до 2015 року Польща перебувала у руїні, політики намагались продати інтерес держави за власні вигоди, а про суспільство ніхто не дбав. Якщо ж успіхи були, то їх приносили політики, з правлячої сьогодні партії. Міжнародні ситуації, які є незручними для діючого уряду, наприклад, одноосібне голосування Польщі проти кандидатури Дональда Туска на голову Європейської Ради (у той момент коли всі інші країни одноголосно його підтримали), подається як успіх Польщі, який має стратегічний характер.

Відсутність критичної оцінки дій влади на міжнародній арені свідчить про перетворення суспільного мовника на типового пропагандиста.

Наступним популярним наративом на суспільному є історичний – «Минуле Польщі було героїчне чи трагічне, але не злочинне». Найбільше уваги приділяється часам другої світової війни та відносинам поляків з українцями і євреями, рідше білорусами та литовцями. Представлення поляків тільки як жертв чи переможців, замовчування, а іноді й заперечення злочинних дій, наприклад операції Вісла проти українців, чи погроми євреїв в Єдвабному, злочини Бурого проти білорусів – саме такий акцент останнім часом роблять журналісти та редактори суспільного мовника. Враховуючи складність історичного минулого та існуючі на цю тему ґрунтовні історичні праці, спроба «переписування історії» суспільним мовником може бути загрозливою для демократичного суспільства і сприяти шовіністичним та націоналістичним проявам у державі.

Тема мігрантів на суспільному представляється наративом «Загрози для Польщі і польськості, які несуть мігранти, насамперед мусульмани». Суспільне переважно намагається подати мігранта-мусульманина, як загрозу для поляків. Розбій, тероризм, бандитизм та насильство – саме ці визначення найчастіше представляються мовником у новинних чи публіцистичних програмах, де йде мова про мігрантів-мусульман. Іншого переказу, однак, має тема «мігрантів з України». Українців представляють здебільшого позитивним образом мігранта, який приймає польські реалії та не становить загрози для безпеки Польщі, а навпаки, допомагає в її розвитку.  

Окремої уваги заслуговує сама мова, яка використовується журналістами суспільного. Надмірна емоційність, заміна фактів судженнями, протиставлення і поділ суспільства за політичними преференціями, цензурування та агресія – поглиблюють поділ у суспільстві і знижують довіру до достовірності поданої інформацій. Наприклад, матеріали суспільного TVP про біженців, в яких подано зманіпульовані дані та в образливій манері показано іммігрантів, набули розголосу у різних медіа.

Надмірний пропагандистський характер суспільних медіа впливає на дискурс комерційних телеканалів, зокрема опозиційного телебачення TVN.

Наприклад, глядач стикається з надмірною і часом необгрунтованою критикою влади на комерційному каналі опозиції, а це також не дозволяє отримати об’єктивну інформацію. Намагається тримати баланс інший комерційний канал Polsat, якому за рейтингом Press Сlub Polska глядачі довіряють найбільше.

Цензурування суспільного мовника та перетворення його на пропагандиста влади поглиблює антагонізми та сприяє згортанню демократичних процесів у суспільстві. Якщо діюча влада змінить кардинально законодавство щодо суспільного та перетворить його на державне, то вона має усвідомлювати, що в разі наступної поразки на виборах, їхні опоненти отримають вже готову “зброю” для своєї пропаганди. Мета суспільного має бути більшою, ніж інструмент впливів влади, суспільне має стати механізмом незалежної та професійної журналістики, яка контролюватиме владу, не даючи їй скотитись до авторитаризму.

Ольга Попович

Share Button

Також перегляньте

Джерело: prm.ua

Міжнародний Трибунал з морського права зобов’язав Росію звільнити українських моряків і кораблі

Міжнародний Трибунал із морського права задовольнив позов України й зобов’язав Росію негайно звільнити українські військові …