11-18 серпня відбулася десята експедиція «Вирій». Її метою було впорядкування українського греко-католицького цвинтаря в селі Змієвиська Підкарпатського воєводства в Польщі. Експедиція передбачала відновлення надгробних пам’ятників, зокрема зразків унікальної Бруснівської каменярської школи, інвентаризацію цвинтаря і церкви. Про це інформує прес-служба Львівської міської ради.
Табір традиційно складався з двох частин. Перша частина експедиції передбачала відновлення занедбаного цвинтаря – реставрацію, інвентаризацію, розчищення надгробків. На учасників чекали також інтеграційні освітні заходи, вони вивчали лемківські, надсянські пісні, а також палили вечірні ватри та спілкувалися. Відтак часники експедиції не лише прибрали цвинтар і відчистили надгробні пам’ятники у Змієвиськах, а й обміряли, дослідили та провели інвентаризацію старої дерев’яної церковиці, розташованої поряд.
Друга частина табору – це краєзнавча мандрівка-екскурсія та мандрівка місцями української історії та культури Холмщини, Надсяння, Західної Бойківщини та Лемківщини. Учасники експедиції відвідали церкви, цвинтарі, музеї, культурні центри, Народний дім у Перемишлі, провели зустрічі з автохтонним українським населенням.
Прибирання цвинтаря відбувалося за сприяння місцевої влади – солтисів с. Змієвиська та с. Вільки Зміївської, ґміни Великі Очі, Любачівського староства та воєводського консерватора в Перемишлі Ірени Заяць.
Село Змієвиська розташоване на південному сході Польщі. Перша письмова згадка про нього датована 1450 роком. До 1939 року в селі проживало 860 мешканців, з яких 810 українців (630 греко-католиків і 180 римо-католиків), 20 поляків, 30 євреїв. Унаслідок так званої «евакуації українського населення до УРСР» у 1944-му та подальшої операції «Вісла» у 1947 році все українське населення було виселене. У Змієвиськах залишився український цвинтар і дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці будівництва 1770 року.
ГО «Вирій» – міжнародний науково-пошуковий та освітній табір-експедиція, основним завданням якого є поширення знань про історію, географію та культуру українських етнічних земель поза межами сучасних кордонів України. За 10 років таборування учасники відновили 4 занедбані українські цвинтарі на Любачівщині, відвідали понад півсотні сіл, у яких до 1947 року проживало переважно українське населення, пройшовши та проїхавши понад 10 тисяч кілометрів дорогами і бездоріжжям, а головне – змогли створити спільноту нащадків депортованих українців із центром у Львові.
Джерела: city-adm.lviv.ua, facebook.com/vyriy.ua