субота, 7 Грудень, 2019
pluken
Головна / Новини / На Прикарпатті постане Музей депортації українців
Наталія Іванченко. Джерело: facebook.com/Брошнів-Осадська-обєднана-територіальна-громада
Наталія Іванченко. Джерело: facebook.com/Брошнів-Осадська-обєднана-територіальна-громада

На Прикарпатті постане Музей депортації українців

Share Button

У селищі міського типу (смт) Брошнів-Осада Івано-Франківської області місцева об’єднана територіальна громада (ОТГ) виграла конкурс від обласної влади на побудову Музею депортації українців. У цьому населеному пункті зберігся один із бараків, в якому тримали українців перед вивозом до ГУЛАГу в 1940-х – 1950-х роках. Підтримав ініціативу Український інститут національної пам’яті (УІНП). За словами головного спеціаліста відділу музейної справи УІНП Наталії Іванченко, музей має велике значення для глибинного осмислення наслідків депортації як одного зі злочинів більшовицького тоталітарного режиму проти українців. За словами ініціатора побудови музею, історика, депутата обласної ради Сергія Адамчука, музей розповідатиме як про депортації українців в ГУЛАГ, так і про обмін населенням між Польщею та СРСР після ІІ світової війни та акцію “Вісла”.

Пересильний табір до ГУЛАГу в Брошневі-Осаді

За словами голови Брошнів-Осадівської ОТГ Назара Іваніва, на музей виділять з обласного бюджету 250 тис. грн, а ще 65 тис. грн надасть ОТГ. “Гроші громади підуть на проектно-кошторисну документацію. – розповідає Polukr.net Назарій Іванів. – Гроші обласної влади – на облаштування самого музею. Але їх буде, навіть за попередніми розрахунками, недостатньо, тому плануємо брати участь у грантових програмах. Плануємо до 2020 року, коли буде 80-та річниця від початку радянських депортацій з Західної України повністю чи хоча би частково завершити створення музею”.

“19 липня у Брошнів-Осаді відбувся методичний семінар щодо концептуальних питань та архітектурного втілення майбутнього музею. Ми оглянули можливі локації. Одночасно триває збір експонатів на місці та перемовини з МВС щодо доступу до архівів. Без цих документів не можемо сказати точно, скільки людей пройшли через цей пересильний табір, але думаємо, що йдеться про сотні тисяч осіб”, – розповідає головний спеціаліст відділу музейної справи УІНП Наталія Іванченко.

Наразі відділ музейної справи УІНПу спільно з ініціатором проекту, координатором громадської організації «Поступовий гурт франківців», Сергієм Адамовичем працює над розробкою концепції Музею депортацій українців.

“Цей музейно-меморіальний комплекс має служити осмисленню однієї з трагічних сторінок національної пам’яті українців – це так звана складна історія, що має свої особливості в побудові музейної експозиції. Окрім того, музей має стати відкритим осередком громадських обговорень і тематичних заходів», – говорить Наталія Іванченко.

Музей постане на базі пересильного табору в Брошнів-Осаді, від якого зберігся дерев’яний барак для тимчасового перебування депортованих у 1947-1953 роках. Брошнів-Осада була одним із двох збірних пунктів Франківщини, звідки вивозили до ГУЛАГУ.

“У власності громади є старий дерев’яний будинок в доброму стані. – продовжує Іванченко. – Він знаходиться у центрі і має історичну цінність, позаяк віком понад 100 років. За словами місцевих, поруч із цим будинком були пересильні бараки. Один із автентичних бараків знаходиться зараз на приватній земельній ділянці, але місцева громада веде перемовини про передачу його музею”.

МВС не дає доступу до архівів

До дизайнерської розробки проекту музею залучили студентів кафедри архітектурного проектування Інституту архітектури, будівництва і туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Адамович розповів теж, як зародилася ідея створити в Брошнів-Осаді музейно-меморіальний комплекс.

“Ідея виникла внаслідок проекту, який проводимо в нашій громаді – записуємо розповіді жертв радянського терору. – розповідає Адамович. – Голова брошнівської ОТГ підтримав ініціативу. Потім виграли грант на створення музею від обласної влади. Наша громадська організація збирає історичні експонати для майбутнього комплексу, працюємо в архівах, записуємо свідчення очевидців. УІНП допомагає виробити цілісну концепцію. Зараз у нас складна ситуація з доступом до архівів МВС – не можемо до них дістатися, хоча закон передбачає відповідальність за такий недопуск. Готуємо судовий позов проти МВС. Нам кажуть, що справи депортованих можуть містити державну таємницю. Але для нас це звучить як безглуздя”.

“Музей розповідатиме як про депортованих радянською владою українців, так і про тих, кого виселили з Польщі в УРСР після ІІ світової війни та на захід Польщі в рамках акції “Вісла”. – продовжує Адамович. – За приклад ми брали львівські музейно-меморіальні комплекси – “Музей терору” і “Тюрму на Лонцького. Плануємо також долучитися до проектів транскордонного співробітництва “Україна-Польща-Білорусь”, бо, до прикладу, “Територія терору” обійшлася свого часу в 14 млн. грн., тож нам ясно, що ще потрібно буде шукати грантів”.

Ігор Тимоць.

Share Button

Також перегляньте

Фото: ucu.edu.ua

Викладач УКУ Іван Альмес отримав нагороду конкурсу імені Ґедройця

  Академічний координатор програми «Київське християнство» та викладач кафедри нової і новітньої історії України Українського …