понеділок, 16 Грудень, 2019
pluken
Головна / Новини / Українському парламенту слід зняти вимогу до громадських активістів подавати е-декларації – заява комісара ЄС
Йоганнес Ган. Джерело: eurointegration.com.ua
Йоганнес Ган. Джерело: eurointegration.com.ua

Українському парламенту слід зняти вимогу до громадських активістів подавати е-декларації – заява комісара ЄС

Share Button

Неспроможність скасувати поширення на представників громадянського суспільства вимоги подавати декларації про майновий стан, встановленої для державних службовців, не відповідає європейським прагненням України та рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів, зокрема ЄС, Венеціанською Комісією та ОБСЄ/БДІПЛ. Про це заявив Комісар ЄС Йоганнес Ган, – повідомили POLUKR.net у Представництві Європейського Союзу в Україні.

«1 квітня збігає строк подання громадськими активістами декларацій про майновий стан. Українська влада не виконала взятого нею зобов’язання. Неспроможність скасувати поширення вимоги, встановленої для державних службовців, на представників громадянського суспільства, не відповідає європейським прагненням України та наполегливим рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів, у тому числі ЄС (зокрема і в контексті моніторингу продовження виконання Україною виконання зобов’язань у рамках процесу лібералізації візового режиму), Венеціанською Комісією та ОБСЄ/БДІПЛ», – йдеться в заяві.

Йоганнес Ган додає, що громадянське суспільство «робить важливу і відважну справу, а відтак повинно мати можливість відігравати належну роль без зайвих перешкод і втручання». Він пояснює, що метою системи декларацій про майновий стан є сприяти запобіганню корупції серед державних посадовців шляхом викриття їхнього потенційно необґрунтованого збагачення. Водночас запровадження вимоги подавати такі декларації до громадських активістів, які не є держслужбовцями, лише створює зайві обтяження та тиск «і підіграватиме тим, хто прагне зруйнувати зусилля України ефективно боротися з корупцією».

 «За останні роки Україна здійснила визначний прогрес. Тепер важливо уникати кроків назад і не підривати отриманих здобутків. Верховній Раді України слід повернутися до цього питання та якнайшвидше зняти зобов’язання подання декларацій про майновий стан з громадських активістів, обмеживши їхнє застосування лише до державних службовців. Європейський Союз готовий і надалі надавати свою підтримку й експертну допомогу», – додав Йоганнес Ган.

Зазначимо, 27 березня 2017 року президент Петро Порошенко підписав зміни до закону «Про протидію корупції», згідно з якими члени антикорупційних громадських організацій зобов’язані подавати електронні декларації, – нагадує «Українська правда».

Євросоюз розкритикував поправки до закону про електронне декларування, які передбачають подання декларацій громадськими активістами. Відтак Порошенко просив депутатів скасувати вимогу про зобов’язання громадських активістів подавати електронні декларації. Проте минулого тижня народні депутати не проголосували про включення до порядку денного законопроектів про відтермінування е-декларування для членів громадських організацій. Громадські активісти мали б подати такі декларації до 1 квітня.

Український парламент хотів зібратися на позачергове засідання у п’ятницю, 30 квітня. Проте, визнавши, що цього дня може не зібратися необхідний кворум (226 депутатів), усі фракції Верховної Ради України 28 березня дійшли згоди, що питання е-декларування для громадських активістів буде першим на розгляді парламенту наступного тижня, у вівторок, 3 квітня. Про це в ефірі Еспресо.TV розповіла перша віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко.

За її словами, на традиційній нараді, яка щотижня відбувається у Верховній Раді щодо порядку денного наступного сесійного тижня,обговорювали два механізми вирішення цього питання. Перший — декриміналізація цієї норми про е-декларування для громадських активістів. Другий — це скасування е-декларацій для громадських активістів.

Сьогодні Національне агентство з питань запобігання корупції розглянуло це питання на позачерговому засіданні та затвердило відповідні роз’яснення до Закону України «Про запобігання корупції», які конкретизують чинні наразі положення Закону. При підготовці роз’яснень було враховано експертні думки із зазначеного питання, висловленні міжнародними громадськими організаціями, – кажуть у НАЗК.

У роз’ясненні зазначено, що «суб’єктами декларування відповідно до статті 45 Закону є фізичні особи, які одночасно відповідають всім складовим ознакам, передбаченим пунктом 5 частини першої статті 3 Закону. Тобто, положення закону поширюється на осіб, які безпосередньо здійснюють систематичну громадську діяльність у сфері запобігання і протидії корупції. Положення цієї статті закону не поширюється на фізичних осіб, які працюють у громадських об’єднаннях, інших непідприємницьких товариствах та безпосередньо не виконують функцій у сфері запобігання і протидії корупції, а також фізичних осіб, які надають послуги, постачають товари, які прямо не пов’язані із запобіганням чи протидії корупції.

Стосовно керівників або членів органів управління громадських об’єднань, інших непідприємницьких товариствах, то фізичні особи є суб’єктами декларування лише в разі фактичного здійснення такої діяльності зазначеною організацією.

Повний текст роз’яснення – за цим посиланням.

Джерела: eeas.europa.eu/delegations/ukraine_uk, nazk.gov.ua, pravda.com.ua, espreso.tv

Share Button

Також перегляньте

Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

У Києві таки будуть проспекти Бандери й Шухевича – рішення суду

Під час перейменування проспектів Московського та Генерала Ватутіна на Степана Бандери і Романа Шухевича відповідно …