середа, 10 Серпень, 2022
pluken
Головна / Новини / «Межа, якою не поступимося, – у школах для меншин повинні навчити дітей державної мови», – міністр освіти Лілія Гриневич
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

«Межа, якою не поступимося, – у школах для меншин повинні навчити дітей державної мови», – міністр освіти Лілія Гриневич

Share Button

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич 26 жовтня відвідала Львів. Вона, зокрема, зустрілася з представниками шкіл із польською мовою навчання і польською меншиною. Мета – навести аргументи України та вислухати острахи польської меншини щодо статті 7 Закону «Про освіту», яка передбачає навчання предметів в середній школі українською для нацменшин із п’ятого класу. Напередодні, 25 жовтня, Гриневич і її польська колега Анна Залевська підписали декларацію, яка гарантує польській меншині в Україні та українській в Польщі право вивчати рідну мову та навчатися цією мовою, однак володіти державною мовою кожної з країн.

Серед головних занепокоєнь польської меншини був острах, що неготовим польськомовним дітям буде тяжко раптом вчити всі предмети українською, що ці зміни просто зайві, бо польськомовні випускники шкіл і так інтегровані в українське суспільство. Гриневич погодилася, що на відміну від угорської та румунської меншин, із польськомовними дітьми немає проблем, що вони не розуміють української. Також міністр відзначила, що в польських школах уже частину предметів викладають українською або двома мовами, тож для цих дітей практично нічого не зміниться, а схожі практики будуть застосовуватися тепер щодо дітей, які навчаються румунською і угорською. Гриневич заявила, що проблем із польськими школами взагалі немає.

Причиною появи статті 7 в Законі «Про освіту» Гриневич назвала те, що в районах компактного проживання угорської та румунської меншин дуже багато дітей не змогли скласти на елементарному рівні тести з української мови під час атестації після завершення повної середньої освіти, тобто вони взагалі не володіють українською, що порушує право цих дітей на подальшу освіту і роботу в Україні.

46 тисяч українських дітей вчать польську мову

За статистикою, в Україні вчиться 400 тис. дітей нацменшин у 1345 навчальних закладах. У загальноосвітніх навчальних закладах польською в Україні вчиться 1785 учнів, вивчають польську як предмет 45964 учні, як другу мову – 27636 учнів.

Закон «Про освіту» – 12-річна школа, профільне навчання та 6,5 тис. гривень зарплати для вчителя

Новим законом про освіту в Україні вводиться 12-річна середня освіта. Школа буде трирівнева: початкова – 4 роки, вводиться з 2018 року, базова середня – 5 років (гімназії), вводиться з 2022 року, профільна середня освіта – 3 роки (ліцеї і заклади професійної середньої освіти), вводиться з 2027 року. Державну підсумкову атестацію буде запроваджено для базової середньої освіти. Учні молодшої школи також будуть складати тести, але з моніторинговою метою.

У навчальних закладах з 5 класу викладатимуть виключно українською. Учням і студентам національних меншин і корінних народів гарантовано право навчатися рідною мовою.

Закон передбачає мінімальну зарплату вчителя в розмірі не менше 3 мінімальних зарплат – 9600 грн. Поправками також передбачено варіант у 4 прожиткових мінімуми – 6736 грн. Для вчителів запроваджено добровільну сертифікацію. Якщо її успішно пройти, надбавка до зарплати становитиме 20% .

Ухвалювати навчальні плани буде сама школа. Але вони мають бути такими, щоб досягати результатів навчання, які формуватиме Міністерство. Кожна школа буде зобов’язана звітувати про фінансову діяльність на сайті. Аби громадськість, зокрема батьки і меценати, знала і могла контролювати, скільки і звідки надходять гроші та куди витрачаються.

Перевіряти навчальні заклади буде Агентство забезпечення якості освіти, а не місцеві органи управління освіти, як тепер. Директор матиме право очолювати школу максимум дві каденції, по 6 років кожна. Обиратиме директора комісія, куди увійдуть директори державних і приватних шкіл, громадські представники, викладачі педагогічних вузів, представники районних державних адміністрацій.

Закон передбачає, що держава гарантує бюджетні витрати на освіту в розмірі, не менше 7% ВВП. Гроші підуть на збільшення зарплат вчителям; проходження ними державної сертифікації; проведення зовнішнього незалежного оцінювання знань після завершення базової середньої освіти (додатково до чинного після закінчення повної загальної середньої освіти); безкоштовне підвезення до місць навчання і додому дітей, які живуть у сільській місцевості та потребують підвезення; забезпечення гуртожитками учнів, які навчаються не за місцем проживання. За підрахунками Мінфіну, на збільшення зарплат учителям потрібно 87 мільярдів гривень. Бюджет всієї освіти – 160 млрд грн.

Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Коментарі

Лілія Гриневич, міністр освіти та науки

Гриневич: «Угорці почали проти нас інформаційну війну»

Мені прикро, що все суспільство замість того, щоб обговорити суть Закону «Про освіту», обговорює мовну статтю. Суть закону – масштабна реформа системи освіти. Це перехід від радянської школи до школи компетентностей ХХІ віку. Вона передбачає підвищення кваліфікації вчителів, нові форми навчання, новий зміст освіти, її стандартів, зміни щодо професійної освіти, зміни у вищій освіті. Натомість усі обговорюють статтю про мови.

У нас традиція – як тільки виникає мова про мову, то відразу починаються політичні інсценуації. На жаль, таке не тільки в нас. Стаття про мову Закону «Про освіту» наробила багато галасу через міфи. Прикро, що їх переважно тиражували за кордоном. Там говорили дурниці, як-от: будемо закривати школи з викладанням мовами меншин, неможливо буде вчитися мовами меншин. Це все неправда.

Лілія Гриневич. Фото: POLUKR.net / Андрій ПоліковськийЛілія Гриневич. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

В Угорщині зараз відбувається передвиборча кампанія (у квітні 2018 року в Угорщині будуть парламентські вибори – Polukr.net). На жаль, у цій країні політики взяли на озброєння мовне питання. Є практика, що наші громадяни голосують на їхніх виборах. Тож були створені технології, які породжували міфи, що ставали джерелом підозр і страхів. Ці міфи поширювали на наші меншини. Прикро, що у цій інформаційній війні проти нас ми опинилися позаду. Зараз надолужуємо – активно працюємо з меншинами і партнерами з ЄС, щоб пояснити, як втілюватимемо в життя цю статтю. Зокрема, їжджу на зустрічі в ПАРЄ і Єврокомісію, проводжу зустрічі з меншинами, а також зустрілася з міністром освіти Польщі та підписала декларацію, де ми визначили основні наші позиції.

Гриневич: «Уроки вестимуть двома мовами або частину предметів будуть викладати державною, а частину мовою меншини. Частку державної мови в школі збільшуватимуть поступово»

Написати статтю про мову в Законі «Про освіту» нас змусило те, що в деяких школах національних меншин діти, які здобули повну середню освіту, не володіють державною мовою, не змогли скласти іспитів з української. У країнах ЄС використовують схожу практику пошуку балансу між державною мовою та мовами меншин. Ми також намагаємося застосовувати досвід ЄС.

Не хочемо асиміляції меншин. Цінуємо право кожного в Україні розмовляти материнською мовою. Але виступаємо за інтеграцію цих осіб в українське суспільство. Гарантуємо можливість навчатися мовами меншин. Але від п’ятого класу, по змозі дітей, будемо запроваджувати послідовно якісь предмети українською. Далі виходитимемо на певне співвідношення вживання державної і рідної мов. Ці співвідношення можуть бути неоднаковими для різних меншин і груп. Плануємо давати коридор – мінімальний і максимальний рівень вживання державної мови. Важливо, щоб це співвідношення гарантувало дитині можливість добре вивчити державну мову і вживати її.

Ще одне важливе питання – методики викладання української для шкіл із мовами нацменшин. Вони будуть відрізнятися залежно від мовної групи. Бачимо, що польські діти опановують українську легко. Бо це та ж мовна сім’я. Значно важче вивчити українську дітям угорської і румунської меншин. Справа в методиках викладання мови для дітей з іншої мовної групи.

Маємо розуміти, на якому етапі можемо запроваджувати предмети українською. Потрібно також покращувати якість викладання української мови з першого класу. Наступного року почнемо друкувати нові підручники з української мови для 1, 5 та 10 класів. У цих підручниках будемо представляти нові підходи з вивчення мови. Зокрема, з урахуванням європейських рекомендацій щодо вивчення мов.

Щодо угорської мови, то будемо співпрацювати з Ужгородським університетом, де вже готують двомовних вчителів, які можуть викладати як угорською, так і українською мовами. Розумію, що в гомогенному мовному середовищі їм буде складніше працювати. Україна повинна встановити їм надбавки, запропонувати підвищення кваліфікації. А ще слід оцінити, скільки нам потрібно педагогів у відповідних районах з компактним проживанням угорської та румунської меншин. Також для нас важлива відкритість місцевих органів самоврядування, які допоможуть у разі потреби. Якщо, наприклад, приїде вчитель з іншої місцевості, сприяти йому з житлом.

Лілія Гриневич. Фото: POLUKR.net / Андрій ПоліковськийЛілія Гриневич. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Єдина межа, якою не поступимося, – щоб у школах меншин навчити дітей вільно володіти державною українською мовою. Думаю, наші партнери у ЄС, які будують свої незалежні демократичні держави, чудово розуміють базову цінність державної мови. Україна дотримується всіх міжнародних зобов’язань. Діти у школах із викладанням мовами меншин зможуть далі навчатися рідними мовами. Але водночас будемо розширювати вживання української задля повноцінної професійної самореалізації цих дітей у майбутньому, щоб вони могли здобути вищу освіту, посісти державні посади. Кожен громадянин України повинен мати можливість навчитись вільно розмовляти державною мовою.

Існує міф, що всі, хто вчився угорською і румунською, їдуть щасливо у свої країни вчитися та працювати. Насправді, згідно з дослідженнями, велика частина цих дітей потім вчиться в Україні, де вони часто не можуть самореалізуватися через незнання мови. А ті, хто їдуть у свої країни, – переважно працюють чорноробами.

Гриневич: «Втілення мовної статті Закону «Про освіту» буде прописана в Законі «Про загальну середню освіту», над яким ще працюємо»

Діти у школах з мовами меншин зможуть навчатися власною мовою під час початкової освіти. Це можуть бути всі предмети, а українська тоді вивчається лише як предмет. Коли дитина має належний рівень державної мови, з п’ятого класу можна запроваджувати двомовне навчання або частину предметів читати державною, а частину рідною мовою. Такі приклади шкіл, коли вчитель читає предмет і рідною, і державною мовами, або частину предметів одною мовою, а частину іншою, у нас є. Це передбачає 7 стаття Закону «Про освіту». Деталізація цієї статті, про її впровадження у школі, буде в Законі «Про загальну середню освіту», над яким ще працюємо. 7 стаття Закону «Про освіту» також надана для експертної оцінки Венеціанської комісії.

Ми відкриті до європейської спільноти, готові наводити аргументи та давати пояснення. 31 жовтня – 1 листопада в Україні будуть експерти Венеціанської комісії, які опитуватимуть зацікавлені сторони щодо цієї статті, досліджуватимуть її з точки зору міжнародних зобов’язань України, Конституції нашої країни та всіх нормативно-правових актів, які стосуються забезпечення прав громадян.

В усіх міжнародних зобов’язаннях України щодо забезпечення прав меншин у сфері освіти йдеться, що меншини мають право навчатися рідною мовою, але це не має перешкоджати володінню державною мовою.

Гриневич: «Не маємо проблем в самореалізації в Україні дітей, які вчилися в польських  школах»

Деякі школи навчають всі предмети мовами меншин і вивчають українську лише як предмет. Такі школи найбільш притаманні для місць компактного проживання угорців і румун в Україні. Проте є також багато шкіл, де маємо навчання і мовами меншин, і українською. Це характерно для польських шкіл. Не маємо проблем в самореалізації в Україні дітей, які вчилися в польських  школах. Саме тому, що там українська вивчається не тільки як предмет, але застосовується для вивчення інших предметів, що розширює термінологічну базу дітей, їхній лексичний запас. Для цих дітей вживання української мови є природним.

В Україні маємо 7 шкіл з навчанням польською мовою, із них 5 із навчанням польською, одна з навчанням польською й українською, а також одна з навчанням польською і російською. Всюди там частину предметів викладають українською з практикою двомовних уроків або викладання предметів різними мовами. Із випускниками польських шкіл не маємо ситуації, коли вони не володіють українською. Натомість маємо таку в місцях компактного проживання угорської та румунської громад. За міжнародними зобов’язаннями України, державна мова – це засіб суспільної злагоди і порозуміння. Тому Україна буде створювати умови в школах, щоб кожна українська дитина, незалежно від її національного походження, могла оволодіти якісно державною мовою.

Принципи польсько-української декларації щодо освітньої реформи: вчити і державну, і рідну мову, володіти державною, радитися як впроваджувати

Підписали декларацію про порозуміння з міністром освіти Польщі. Такі ж документи хочемо підписати з угорцями та румунами. Ми ще не прийняли Закон «Про загальну середню освіту», ще немає висновків Венеціанської комісії. Це означає, що наразі немає проектів документів, які покажуть, як буде втілюватися стаття про мови. Тож нам потрібно на перехідний період зафіксувати кілька принципів, яких будуть дотримуватися обидві сторони, щоб нівелювати міфи.

Декларація, підписана з польським міністром, містить низку принципів. Перший – Україна буде дотримуватись своїх міжнародних зобов’язань щодо можливості спілкуватися рідною мовою для меншин, зокрема, польської, їх права вчитися рідною мовою впродовж здобуття повної загальної середньої освіти поряд із державною мовою. Другий – українці в Польщі та поляки в Україні повинні добре володіти державною мовою. Третій – стаття про застосування мови в загальній середній освіті буде обговорена з представниками польської меншини. Досягнемо спочатку порозуміння, як буде втілюватися навчальний процес, а тоді впроваджуватимемо нововведення.

Лілія Гриневич. Фото: POLUKR.net / Андрій ПоліковськийЛілія Гриневич. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Підхід до імплементації статті про мову в Законі «Про освіту» для різних меншин буде відрізнятися. Наприклад, можна буде корегувати кількість предметів та етапність їх запровадження українською. Будемо встановлювати різні підходи до різних груп. Наприклад, для деяких дітей, щоб досягнути мовного рівня A2, треба більше часу, бо вони навчаються і живуть у мовному середовищі, де чують державну мову тільки в школі. А якщо вони з інших мовних груп, якщо в їхній родині вдома і на вулиці спілкуються виключно рідною мовою, то й поготів. До прикладу, угорською чи румунською. У такому разі встановимо коридори співвідношення вживання мов – меншини і державної. Під час навчання на кожному етапі ці коридори співвідношення школи будуть застосовувати так, щоб це відповідало потребам дітей, їхній мовній готовності. Нам важливо, щоб кожна дитина, яка здобула повну загальну середню освіту в українській школі, мала належний рівень володіння державною мовою.

Ігор Тимоць

Share Button

Також перегляньте

Fot. defence-ua.com

Український “Руслан” доставив першу партію зроблених у Польщі для Філіппін гелікоптерів

ЗС Філіппін отримали п’ять зібраних у Польщі американських багатоцільових транспортних гелікоптерів S-70i Black Hawk – …