Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Після того, як 14 жовтня на традиційному Марші до Покрови (щорічні заходи в Києві за участі тисяч активістів та прихильників націоналістичних партій) за різними оцінками зібралося до 10 тисяч осіб, анонсована на 17 жовтня акція на підтримку «Великої політичної реформи» викликала неабиякий ажіотаж і навіть острах в українських владних кабінетах. Тим більше, що її публічно підтримали наймасовіші націоналістичні організації – «Національний корпус» та ВО «Свобода».
А загалом від вересня, коли про акцію оголосили вперше, до оргкомітету долучилося більше двадцяти громадських організацій («Альтернатива», «Справедливість» Валентина Наливайченка, «Хвиля» Віктора Чумака, «АвтоМайдан», «Чесно», «Центр протидії корупції», «Реанімаційний пакет реформ» та інші), партій («Самопоміч», «Громадянська позиція», «Демальянс»), а також окремі народні депутати й відомі активісти (Володимир Парасюк, Мустафа Найєм, Єгор Соболєв, Павло Костенко та інші). Активно пропагував захід колишній очільник Одеської області й екс-президент Грузії, а нині – один із найбільших опонентів Президента України Міхеіл Саакашвілі та його політична сила «Рух нових сил».
Ініціатори «великої політичної реформи» публічно вимагали скасування депутатської недоторканості, створення Антикорупційного суду та зміни виборчого законодавства. Слід зазначити, що 17 жовтня Верховна Рада планувала розгляд питань, пов’язаних із реформуванням медичної галузі України, на яких дуже наполягав Уряд Володимира Гройсмана. Питань, пов’язаних із вимогами протестувальників, у порядку денному цього пленарного тижня не було.
Напруга зростала. З самого ранку 17 жовтня кілька тисяч правоохоронців були залучені до «охорони громадського порядку». Мітингувальників, за різними оцінками, зібралося до 5 тисяч. Одразу виявилося, що не всі позиції до кінця узгоджені, тож, наприклад, «Національний корпус», який спочатку активно пропагував захід, поширив заяву, в якій підтримав вимоги в цілому, проте не схвалив сам формат та організаторів і, зрештою, був представлений не масово, а окремими членами. ВО «Свобода» обмежилася кількома десятками учасників, а з народних депутатів від цієї партії брав участь хіба що Юрій Левченко, який минулого тижня став «зіркою» українського парламенту, коли в знак протесту проти ухвалення закону «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» запалив у залі засідань димову шашку. Найбільшу кількість протестувальників вдалося зібрати «Рухові нових сил» Саакашвілі та партії «Самопоміч». Також масово були представлені колишні бійці батальйонів «Донбас» та «Айдар». Вже під час акції загалові було представлено рух «Визволення», який очолили народні депутати Єгор Соболєв, Семен Семенченко та Павло Костенко. Деякі журналісти повідомляли, що частину учасників акції склали «проплачені» майданбайтери, проте вагомих доказів цього не було.
Зате одразу було помітно, що кількісні очікування організаторів не справдилися. Тож протестувальники вирішили взяти курс на ескалацію конфлікту. Як не дивно, їх у цьому «підтримували» й правоохоронці, адже сутички виникали там, де їх цілком можна було уникнути. Оскільки розгляд питань, які стосувалися вимог протестувальників, перенесли на 19 жовтня, під Верховною Радою було вирішено розбити наметове містечко. Для цього зайняли частину вулиці Грушевського (від вул. Садової до вул. Шовковичної), а також частину Маріїнського парку. Вже під вечір перші намети були встановлені. При цьому стало зрозуміло, що це не було експромтом: самі намети та інші засоби знаходилися за кількасот метрів від місця події – в офісі «Руху нових сил». Правоохоронці зробили кілька невдалих спроб заблокувати цей процес. Як потім пояснив Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, «поліція не хотіла проливати кров». І саме через це, за витоками інформації з «поінформованих джерел», стався конфлікт між очільником МВС та Президентом України Петром Порошенком.
Пізно ввечері 17 жовтня в Адміністрації Президента на вулиці Банковій відбулася нарада, де обговорювали варіанти реагування влади на події під українським парламентом. До слова, перша публічна реакція була ще зранку того ж дня, коли Президент повторно вніс на розгляд парламенту свій варіант законопроекту про скасування депутатської недоторканості. Це дало підстави Порошенкові зробити досить цинічну заяву про те, що «мітингувальники вийшли на підтримку його ініціативи». Непублічною реакцією, схоже, стало принципове рішення про незастосування надмірної сили й уникнення конфліктів. І хоча, як показав подальший розвиток подій, невеличкі сутички все ж траплялися, загалом поліція діяла коректно й нічого схожого на дії міліції восени 2013 року не відбулося.
У четвер, 19 жовтня, Верховна Рада конституційною більшістю проголосувала за одну з вимог акції – направлення до Конституційного Суду законопроектів про скасування депутатської недоторканості, підтримавши як президентський, так і альтернативний проекти. Після цього значна частина організаторів акції заявила про вихід із вуличного формату й перехід до «інших методів боротьби». Справа в тому, що в оргкомітеті стався певний розкол, пов’язаний із різним баченням мети та засобів її досягнення. Те, що в акції на початку об’єдналися досить різні, часто – майже антагоністичні політичні сили, далося взнаки. Частина з них використовувала акцію для опозиційної політичної боротьби, висунувши політичні вимоги, які не були заявлені на початку. Міхеіл Саакашвілі наполягав на тому, що головна мета акції – відставка президента Порошенка. Схожої риторики притримувалися також Єгор Соболєв і Семен Семенченко. Але при цьому фракція «Самопомочі», яку представляють названі депутати, виступила за припинення вуличної фази.
Головний аргумент тих, хто виступав проти продовження акцій протесту, – двотижнева перерва в роботі українського парламенту. Відтак перебування людей під стінами Верховної Ради втрачає сенс. Крім того (і це більш вірогідна причина), прихильники припинення протестів зрозуміли, що акція не здобула необхідної людської підтримки. Кілька сотень учасників, які залишилися на ранок п’ятниці 20 жовтня, – не та кількість, на яку всі, вочевидь, розраховували.
Через це більшість співорганізаторів акції на підтримку «великої політичної реформи» до вечора п’ятниці відмовилися від своєї участі в протесті, хоча виконана (і то частково) була лише одна із вимог. Про стояння «до перемоги» заявив лише Саакашвілі та представники руху «Визволення». Наразі протест триває, проте кількість учасників мізерна, і намети стоять напівпорожні. «Рух нових сил» оголосив про Віче, яке мало відбутися в неділю 22 жовтня. Учасники, які представилися бійцями добровольчих батальйонів, у суботу оголосили про своє Віче. Поки що це ніяк не схоже на протести, що відбувалися в Києві у 2013-2014 роках.
Юрій Гончаренко
