Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Росія не показує готовності припинити війну, а Україна радше намагається втримати США в процесі та не допустити їх дрейфу в бік Москви. Довибори до Конгресу можуть послабити позиції Дональда Трампа, створити додаткові стримування щодо проросійських кроків його адміністрації, адже більшість американців критично ставляться до ідей «швидкого миру» коштом України. Водночас Трамп, ймовірно, більше буде тиснути на Київ, використовуючи затримки постачання зброї, політичну риторику і сумнівні «гарантії безпеки», а серйозного посилення тиску на Москвуочікувати не варто. Про це PolUkr.net розповів дипломат, керівник Центру оборонних стратегій, експерт з питань зовнішньої та безпекової політикиОлександр Хара.
– США хотіли б завершити війну в Україні до літа, заявив Володимир Зеленський після дводенної зустрічі в ОАЕ між делегаціями України, Росії і США. Це звучить, мов ще один пустий дедлайн від Трампа. Як на переговори протягом цього року будуть впливати довибори до Конгресу в листопаді?
– По-перше, скептично ставлюсь до слова «перемовини»в контексті того, що відбувається між Україною, США і Росією.Нічого не змінюється ні на полі бою, ні в економіці, ні в політиці Росії, що б свідчило, що росіяни готуються, якщо не завершити війну, то хоча б погодитися на припинення вогню. Усе, що відбувається, розглядаю як стратегію України тримати американців в процесі – принаймні нейтральними, а не на боці нашого ворога.
По-друге, цей діалог потрібен в контексті допомоги, яка надається Україні від партнерів, і щоб отримати так звані «гарантії безпеки», якіне є наразі для нас справді гарантіями.
Довибори до Конгресу можутьсуттєво відбитися на процесі. Їх результати будуть реакцією американців на те, що діється передусім всамих США.Це не пов’язано з Україною. Але якщо, і скоріше за все, Трамп втратить Палату представників, а, може, й Сенат, що менш вірогідно, це буде додатковим стримуванням йогополітикищодо Росії і підтримка для України.
Велика кількість американців,60-70%, критично сприймають кроки Трампа і його команди щодошляхів досягнення миру в Україні. Відтак росте кількість голосів тих, хто казатиме, що Україна і Європа важливі для Америки, що Росія є загрозою для інтересів США, і що треба адекватно на це реагувати, а не намагатися здати Україну, залишивши її з усіма проблемами, які є.
Стратеги кампаніїТрампа хочуть спробувати провести цей наскок до виборів, щось підписати. Вони вважають, що якщо їм це вдасться, а вони ж постійно кажуть, що там на 80%-90% все готово, то можна буде продати американцям це як чергову перемогу – 9 чи 10 війну, яку зупинив Трамп.
– На які ще кроки піде Трамп до літа, щоб натиснути на Україну і Росію? На кого буде тиснути передусім? Чого може вимагати від нас?
– З одного боку, легше тиснути на нас, на слабшу сторону. З іншого, Україна не так критично тепер залежитьвід США – американці не дають нам зброю, як за часів Джо Байдена, а продають, і тому Трамп не сильно може вплинути на позиції Києва. Європейці, навпаки, фактично компенсували втрату Штатів.
Звичайно, у США залишаються важелі впливу – обмін розвідданими, нові контракти за PURL (ініціатива США і НАТО, що дозволяє забезпечувати Україну критично необхідною зброєю через цілеспрямоване фінансування постачань американського виробництва; країни-партнери вносять кошти у фонд за пріоритетним списком потреб, погодженим Україною, США і НАТО,що дає змогу координувати внески, пришвидшити закупівлі та швидше доставляти на фронт те, що не можна замінити європейськими аналогами. – PolUkr.net). Ті контракти, які вже виконуються, юридично зобов’язують Америку постачати нам зброю, за яку заплатили європейці. Не думаю, що компанії в США підуть на ризики судових позовів, якщо Трамп спробує їх не виконувати. Але затримки з постачанням його адміністрація може організувати. Це форма тиску, адже буде гинути більше українців, будуть більші руйнування нашої інфраструктури.
Будеперіодичний політичний тиск Трампа і його команди, звинувачення Зеленського, що розпочав війну проти великої країни, яку не може виграти – уся ця риторика, яку ми не раз чули.
Щодо Росії, не бачу бажань в адміністрації, щоб серйозно змінити позицію.По-перше, є збіг цінностей Трампа і Путіна. По-друге, для цієї команди Європа не важлива – не те, що Україна. Вони ставлять на стримування Китаю, іпрагнуть відтягнути хоча б трішки Москву від цього партнерства з Пекіном.
Ще є корупційна складова – лише людина, яка не розуміється на Росії, може вірити, що Москва здатна запропонувати США щось на $12 трлн (за даними української розвідки є так званий «пакет Дмитрієва» – таємна угода про економічну співпрацю між США і Росією на $12 трлн. – PolUkr.net). Це неможливо.Якщо подивитися на двосторонню торгівлю США і Росії до 2014 року, то таких ресурсів, необхідних Штатам, на такі запаморочливі суми, немає. Але росіяни можуть зробити цікаві бізнес-пропозиції напряму Трампу, його сім’ї і найближчому оточенню.
– Перспектив, що Трамп посилить тиск на Росію до літа чи до листопада, немає?
Вважаю це малоймовірним. Хочає велика кількість, зокрема, республіканців, які вважають, що слід більше тиснути на Росію. Ми бачили пропозиції з пекельними тарифами і санкціями від сенатораЛіндсіГрема (набір санкцій проти Росії, які зокрема передбачають мита у 500% на будь-яку країну, яка купує російські нафту,і 500% на російський експорт до США. – PolUkr.net), і ніби Трамп дав їм «зелене світло», а візі далі там.
Цей інструмент тиску залишається в руках Трампа. У будь-якому випадку, навіть якщо законГрема приймуть, він передбачає, що президент може на свій розсуд його застосувати, і робитичи ні боляче Росії. Не бачу такої перспективи з точки зору ідеології Трампа.
– Наступний раунд переговорів між Україною, Росією і Америкою має бути наступного тижня. З якими директивами поїде туди українська делегація, і чого буде прагнути досягти?
– Не маю доступу до державної таємниці,але сподіваюся, що наша стратегія на американському напрямі, це, по-перше, утримати США в процесі, і радше залишити нейтральними, ніж на стороні Росії. По-друге, зберегти допомогу, яка нам надають партнери.По-третє, отримати якнайкращі «гарантії безпеки», які США зголосилися дати.Але я скептичний до цього з точки зору справжніх гарантій. Це гарна річ, яку ми зараз на папері викладаємо в політичному і правовому плані, але це радше «запевнення», а не «гарантії безпеки».
США, скоріше за все, «продають повітря», хочуть сказати: «Дивіться, будемо давати вам розвіддані, гарантувати безпеку європейської частини НАТО, а європейці хай платять за Україну, ризикують можливим конфліктом з Росією». Так, звичайно, воно не працюватиме, бо європейці теж бояться, і не впевнені, що зможуть встояти самі, без американців. Тому наше завдання – далі грати у цю гру. У будь-якому випадку ми неминуче прийдемо до погіршення відносин з цією адміністрацією, бо вони будуть намагатися будь-що тиснути на нас, щоб отримати хоч якийсь результат, а потім переключаться на іншу міжнародну тему.
Водночас ми вичерпуємо можливості для маневру і поступок, які бачили в мирному плані на 20 пунктів. Багато є того, про що публічно не знаємо, але можемо уявити. Це обговорюють – наприклад, розмови про долю ЗАЕС чи заморожені активи Росії. Росіяни намагаються купити Трампа і повернути собі частину цих грошей, а частину віддати американцям, але щоб це не потрапило в Україну, і ці гроші не витратили в Європі на виробництво зброї для України.
– Якщо ніякої угоди не буде ні до літа, ні до листопада, Трамп може врешті відмовитися брати участь як посередник?
– Складно передбачити, але враховуючи нинішню ситуацію в Сенаті та Палаті представників, і можливі втрати для республіканців там, у Трампа особливо не буде змоги просто сказати, що меніця тема більше не цікава. Він щось має робити. Але є питання, чи зможе бодай чогось досягнути. У якийсь момент він, мабуть, свою активність зменшить.
Звичайно, буде в цьому звинувачувати нас, що це ми є проблемою, а не Росія.Буде знову казати, що «хлопці ще не побилися достатньо, хай ще між собою повоюють, а потім дійдуть до чогось». У будь-якому випадку нас це влаштовує, бо сподіватися, що Америка Трампа, врешті, стане на нашу сторону і почне допомагати нам, наразі марно.
Українській стороні головнене йти на поступки в стратегічних питаннях, щоб Трампне претендував на Нобелівську премію миру нашим коштом. Зрозуміло, ми не збираємося цього робити, і наразі не бачу такої перспективи.
– Чого може Україна взагалі досягти чогось в дипломатичному плані в цьому році? Яка перспектива бодай заморозити війну на кілька місяців?
– Теоретично є перспектива перемир’я в енергетиці, якщо наростимо кількість ударів по російським НПЗ, щоб це було відчутно для потоку нафтодоларів, і для спроможності російської економіки.
Поки у росіян є перевага. Не знаю, скільки відсотків української енергетики вони знищили, але відновлювати це будемо роками. А наші удари, хоча є для них неприємними, але наразі не призвели до стратегічних наслідків. Від нашої змоги зруйнувати російську інфраструктуру, передусім енергетичну, буде залежати хоча б обмежене перемир’я.
Росіяни готуються до весняного-літнього наступу. До осені, сподіваюся, він провалиться, щоб можна було говорити про якісь передумовидо реальних розмов про припинення вогню.
Не вірю в мир з Росією на нинішньому етапі, про будь-які тривалі домовленості з ними годі говорити.Вони зупиняться лише тоді, коли у них не буде змоги продовжувати війну. Маю на увазі, наприклад, якщо досягнемо того, про що каже міністр оборони Михайло Федоров – якщо ЗСУ будуть вбивати 50 тис.росіян щомісяця, це означатиме, що росіяни щомісяця будуть набирати, тренувати і кидати в Україну менші сили, ніж ми знищуємо (Росія мобілізує 40–50 тис. щомісяця,що дозволяє їх військам поповнювати втрати, які, за даними Зеленського, складають 30–35 тис. вбитими і пораненими щомісяця. – PolUkr.net).
Тоді в Путіна буде вибір – продовжувати воювати так як воюєзараз, зі зрозумілим для себе негативним результатом, чи ризикнути оголосити загальну мобілізацію, чого досі боявся. У цьому випадку росіяни не вирішать проблеми, а створять політичні виклики всередині країни, які можуть позбавити Росію можливості продовжувати війну.
Далі потрібні це санкції, ще суворіші експортні обмеження, подальші наші далекобійні удари та інші воєнні засоби, які можуть фактично зменшити шанси Росії заробляти на війну. Стратегічних цілей росіяни вже не можуть досягнути, але оперативні ще так. Тоді буде створена ситуація, коли вони можуть замислитися про призупинення війни.
У припиненняне вірю,бо були завеликі інвестиції Путіна в неї, і замало, з його погляду,отримає в результаті по Україні, і головне – по Європі. Ця війна про знищення та контроль над Україною, і про конвертацію цих успіхів у нову архітектуру безпеки в Європі, де Росія матиме більше права голосу і впливатиме на безпеку, принаймні, східної і центральної Європи.
– Україна не віддасть Росії Донбас, а Росія не припинить війну доки може воювати. Так само росіяни не підуть із ЗАЕС. Навіщо на переговорах багато разів обговорювати те, чого не буде? Усі грають виставу для одного глядача – Трампа?
- Трамп– ключовий глядач. Але також європейці – ті, які «втомилися» від війни, щоб бачили старання України, Зеленського, і могли пояснити виборцям, чому потрібно далі підтримуватиукраїнців.
На жаль, Україна не пропонує стратегію, якможна завершити війну. Київ не наважується показати, що війна не має дипломатичного вирішення, але ось вам реалістичний план, як можемо зупинити її військовим чином, якзмусити Росію її припинити.
Можливо, це запасна версія, що якщо ми колись про щось домовимося по війні, то на столі тоді вже будуть передумови, і сторони стартують з певних позицій.
Хоча, вважаю, ми зробили велику помилкузараз, коли президент нібито планує звернутися до нації про можливі вибори і референдум за наполяганням США, як пише The Financial Times (Зеленський 11 лютого заперечив існування наміру оголосити в четверту річницю російськоговторгнення про проведення виборів і референдуму щодо питань територіальної цілісності 15 травня. – PolUkr.net).
Це була б велика помилка, бо, по-перше, підігрувала б російським наративам – що нібито президент Зеленський чи український парламент нелегітимні, що вониє перешкодами до миру. Але нелегітимнимі незаконним є президент Росії і його Держдума, адже всі вибори в Росії останні 25 років сфальсифікували.
По-друге, виборами і референдумом не вирішуються ключові протиріччя між Україною і Росією – бажання сучасної Москви знищити нашу державність. А головне, що проведення виборів в Україні може зруйнувати нашу національну єдність. Така авантюра дасть Росії змогу впливати на ці вибори, бо, на жаль, велика кількість українських ідіотів читають новини з телеграм-каналів, якими керують російські спецслужби.
Це дуже небезпечний курс, яким пішов би президент в разі такої авантюри. Як би хто до нього в Україні не ставився, хто голосував за нього чи ні, наразі він є легітимним лідером України в часі війни. Він нам потрібен в такому статусі, щоб країні давали допомогу, щоб була міжнародна підтримка.
Якщо ми погодимось на вибори і референдум без реального завершення війни, то не лише поставимо себе в незручне становище, а й потрапимо в російську пастку справжньої нелегітимності. Щоб провести вибори, слід скасувати воєнний стан, а для цього безпекова ситуація має кардинально змінитися, має бути демобілізація – громадяни, які служать в ЗСУ, мають не лише голосувати, а й право взяти участь як кандидати.
Не уявляю, як 6 млн українців закордоном і 5 млн внутрішньопереміщених осіб мають проголосувати.Зруйнована інфраструктура, сотні шкіл – руїни, а там традиційно були дільниці. Існує велика кількість безпекових, технічних, логістичних і правових викликів, щоб організувати вибори, які можна буде вважати чесними і легітимними.
Я, наприклад, не уявляю, як можна в Польщі та Німеччині, де найбільше українців організувати дільниці для сотень тисяч осіб, щоб дипломатичні установи могли провести там вибори впродовж кількох днів. Це було складно до війни, а зараз куди важче.
Це було б опосередкованим підтвердженням тез Путіна, що влада в Україні – нелегітимна. Пам’ятаємо, що росіяни торочатьце з 2014 року. Хоча в нас відтоді уже двічі змінилися президенти і парламенти.
Тожнаша згода на це фактично підтвердила б брехливі російські звинувачення, що Україна – недемократична держава з нелегітимною владою, тому треба її змінювати.
Як громадяниня хотів би змінити владу, але не хочу цього ціною руйнації державності.
– Україна сподівається, що в Росії закінчаться гроші на війну. Росія розраховує, що в України закінчаться солдати. Як довго може тривати війна у теперішньому вигляді, й до чого можепривести Україну та Росію? Чи може вона тривати протягом усієї каденції Трампа?
– Безумовно, вона може тривати довго, але змінюватися. Позиційні бойові дії можуть чергуватися з активними наступами, можуть тривати подальші атаки ракетами і дронами, щоб знищити українську енергетикуіекономіку, деморалізувати українців.
Гроші в України не закінчаться, бо ЄСприйняв рішення принаймні ще два роки нас фінансувати. Паралельно є гроші, які європейці виділяють системно, на кілька років вперед,на купівлю озброєння для нас, на інвестиції в український ВПК.
Звичайно, в нас є проблеми з мобілізацією, але вонине непереборні. Тут не лише питання в кількості українців, яких можуть мобілізувати,але теж в автоматизації та роботизації війни. Я тут бачупроблеми, але не катастрофу.
У росіян гроші закінчуються, але, з іншого боку, китайці готові далі допомагати їм фінансувати війну. Вони зацікавлені, щоб Україна не виграла, і Росія не програла. Тож будуть продовжувати це робити. Але китайці не можуть контролювати санкції, наші далекобійні удари зі знищення живої сили, технікиі НПЗ росіян. Відтак Росії складно накопичувати ресурси, щоб кидати на нас.
–Україна та Європа домовляються про західні війська на українській землі колись в невизначеному майбутньому після війни. Навіщо домовлятися про щось після війни, якщо потрібна зброя, ракети та інша допомога зараз, під час війни?
– Чому Україна так діє, зрозуміло. Хочемо отримати гарантії безпеки і не відмовляємося від НАТО, яке досі є справжньою гарантією через «парасольку безпеки» і колективну відповідь у випадку агресії. Звичайно, наші європейські партнери, не кажучи про американців, не хочуть брати на себе ці ризики. Тому маємо такий результат, який маємо.
У будь-якому випадку, ці домовленості є позитивними, бо дають певну перспективу і розуміння, що наші партнери готові робити. Якщо складуться умови для припинення вогню, то якийсь контингент буде на території України. Ми продовжуємо казати, що нам потрібнізахідні війська, допомога зброєю, тренери, ібуло б добре закрити небо над Україною. Маємо продовжувати запитувати, чим партнери можуть допомогти.
Щодо кардинального збільшення військової допомоги від партнерів, воно не може відбутися просто так. Маємо вийти з політичною і воєнною стратегією, і сказати, що у нас є задум – хочемо таким чином змусити Росію, щоб припинила війну.Для цього плануємо таких от воєнних дій. Умовно кажучи, знищити те, чи довести до певного рівня інше, щоб росіяни зрозуміли, що продовження конфлікту не має сенсу, бо нічого не зможуть досягнути.
Тоді теоретично партнери можуть дати нам додаткові речі. Так було в Курській операції.Вона була важлива в політичному плані. Не оцінюю її у воєнномусенсі.До того європейці казали – дивіться, ми вам дали зброю, тренували, а ви не можете досягнути цілей наступальної операції.Після Курщини були моральні відзначення українських військ серед європейців, нам почалиінтенсивніше допомагати.
Потрібно щось на кшталт цього – плани стратегії і спроможність наших сил оборони досягнути поставлених цілей, якщо буде збільшена допомога.
– Ви згадували про $12 трлн, так званий «пакет Дмитрієва» – можливу торгову угоду між США і Росією. Чи може Трамп підписати її без мирної угоди по Україні, і чи не буде це рятівним колом для російської економіки?
– Звичайно, він може підписати, але американське суспільство і Конгрес погано сприймуть. Швидких грошей Росія не отримає, Трамп і його команда теж.Тим часом санкції діють, українське руйнування російських НПЗ теж.
Для того, щоб росіянам збільшити видобуток, слід зняти обмеження на постачання технологій, обладнання. Це потребуватиме інвестицій і часу, щоб усе запрацювало. Єдине, що реально може бути – Трамп і його оточення можуть самі заробити, не держава, не американська економіка. Бачимо, що це спосіб дії Трампа не лише в українському питанні, а й в інших.
Вони можуть так вчинити, але це буде дурниця, бо Росії фактично немаєчого запропонувати. Можуть бути рідкісноземельні матеріали, але для їх видобутку потрібні великі інвестиції і десятки років, щоб це почало давати доходи. Тому це все дурниця. У Росії немає активів, які може дати на такі шалені суми.
– Україна у квітні 2025 року теж підписала зі США Угоду про корисні копалини, яка теж поки не принесла великих прибутків…
– Трампу потрібно показувати, що він постійно перемагає, дбає про інтереси США. Звичайно, ця угода може бути цікава колись, після війни, щоб справді було партнерство, щоб до нас прийшли інвестиції та технології, був інтерес у наступної адміністрації. Але захищати інтереси своїх компаній, ризикуючи війною з Росією,американці не будуть. Ми бачили, як удари по Закарпатті та Одесі, де були американські інвестиції, не призвели до жахливої реакції США.
Але якщо буде багато компаній з великими інвестиціями, то це, можливо, трохи покращить ситуацію ібуде більшавідповідь американців.
– Які бачите сценарії завершення війни – умовно поганий, реалістичний та оптимістичний для України, і в яких часових рамках?
– Не можу сказати часових рамок, бо війна – це коли сторони реагують, адаптуються і знаходять нові підходи.
Найбільш реалістичне– взаємне призупинення ударів по енергетичній інфраструктурі. За умов, якщо будемо нарощувати темпи знищення російської нафтової інфраструктури, росіяни будуть це відчувати і тоді можуть на це піти.
Якщо в Росії будуть серйозні політико-економічні чи соціальні проблеми, тоїм доведеться призупиняти бойові дії, як це було під час Першої світової війни. Для цього, наприклад, потрібно, щоб Путін зламав суспільний консенсус, і оголосив загальну мобілізацію. Вона може вплинути на перебіг війни.
Ще один важливий фактор – наскільки європейські партнери в новому, 20-му пакеті санкцій, і наступних будуть тиснути на больові точки Росії, і як будуть ці санкції втілювати в життя.Бо й попередні санкції теж непогані, але суверенні країни ЄС самі приймають рішення. Наприклад, серед так званого тіньового флоту Росії, передусім власниками єгреки або вони ходять під грецькими прапорами…На другому місці – турки.Там у списку ще кілька європейських прапорів. Тож все залежить від того, як діятиме тиск на Росію, наскільки європейці будуть зменшувати ресурси росіян, щоб ті зрозуміли, що не можуть досягнути своїх цілей.
Але миру з Росією не буде, поки Україна не звільнить окуповані території.Може бути нетривале припинення вогню з періодичними спалахами бойових дій. Усе буде залежати від того, що відбуватиметься в Україні,від дій наших партнерів, і ситуації в Росії. Тому сценаріїнеможливо скласти, забагато змінних у рівнянні – наскільки глибокі проблеми з людьми і грошима будуть в Росії, якими будуть ціни на нафту.
Це невдячна справа прогнозувати в такому складному конфлікті, де задіяна така кількість гравців.Війна точиться на нашій території, але нас різним способом підтримують понад 50 країн.За Росією стоїть Китай, Індія, Іран, КНДР, які допомагають їй продовжувати війну.А СШАз нашого партнера перейшли в табір арбітрів.
