Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Президент Володимир Зеленський призначив главу ГУР Кирила Буданова главою Офісу президента (ОП), щоб він домігся призупинення війни, і допоміг главі держави зберегти владу. Попередній глава ОП Андрій Єрмак створив систему, в якій відігравав непропорційно велику роль в управлінні країною. Також Зеленський замінив глав силових відомств без видимої на те причини, що викликає багато запитань, адже це додаткові ризики під час війни. Про це PolUkr.net розповівполітолог, директор Інституту світової політики Євген Магда.
– 2 січня президент Зеленський призначив главу ГУР Буданова главою ОП. Головний військовий розвідник замінив посту давнього друга президента Андрія Єрмака, звільненого в кінці листопада 2025 року після корупційного скандалу. Чому вибір впав на Буданова, які цілі переслідує цим призначенням президент?
– Президент не замінив Єрмака на Буданова. Понад місяць тривав своєрідний кастинг на посаду.
Мотивація президента проста – Буданова він добре знає. Свою кар’єру глава ГУР розпочинав при Зеленському. Його завданням буде – забезпечити тил главі держави.
Буданов – той, хто прислухається до рекомендацій американських партнерів, з якими контактує. Це одна з причин, чому його вибрали на цю посаду.
– Які задачі ставить перед Будановим президент, і наскільки той може їх виконати?
– Задачі від Зеленського прості – зберегти зараз йому владу, привести країну до призупинення війни і спробувати виграти наступні вибори. Чи Буданов їх вирішить, сказати важко, бо ми лише на початку шляху. Щойно минув тиждень на посаді. Це цікавий досвід, бо військового, тим паче професійного диверсанта, на посаді керівника ОП в Україні ще не було.
– Що зміниться у внутрішній і зовнішній політиці України з новим главою ОП?
– За Єрмака була створена офісно-президентська республіка, де глава канцелярії президента відігравав непропорційно велику роль у суспільно-політичних і економічних процесах країни.
В Україні керівник президентської канцелярії традиційно завжди був тим, хто входив в першу десятку провідних політиків країни. Якщо за Леоніда Кучми на початку його правління депутат Олександр Карпов розповів анекдот, що Кучма працює президентом в адміністрації Дмитра Табачника, то про Зеленського можна було сказати, що він працював президентом в офісі Андрія Єрмака.
Наскільки це зміниться за Буданова, можемо лише гадати. Але зараз цих змін не бачу, бо президентом проголошені та здійснені інші кадрові заміни, які теж здійснюються в форматі одноосібних рішень. Не бачу політичних консультацій чи обговорень.
Після корупційного скандалу «Міндічгейт» (антикорупційне розслідування, яке провели НАБУ і САП, яке у листопаді 2025 року перейшло у публічну фазу, в ЗМІ оприлюднили записи, на яких фігурував друг Зеленського Тімур Міндіч і факти корупції в державній компанії «Енергоатом». – PolUkr.net) заявлялося, що призначення на міністерські посади будуть вирішуватися більшістю у парламенті у консультаціях з главою держави та урядом. Цього надалі немає.
Яким керівником буде Буданов, сказати важко, бодовго главою ОП був Єрмак. Усі звикли до «єрмакократії» (одна особа, не обрана на виборах, має можливість контролювати рішення президента, уряду, парламенту й силового блоку. – PolUkr.net). З іншого боку, розвідник Буданов більше шести років очолював ГУР і за визначенням мав приховувати риси свого психологічного портрету. Тому глава ОП Буданов – досі є загадкою.
– Чи зміниться з Будановим роль ОП в українській політичній системі?
– Не розумію, чому щось має змінитися з Будановим, коли президентом залишається Зеленський. Ці зміни залежать від президента. Будь-який керівник ОП лише провідник ідей, намірів і планів глави держави.
– На місце Буданова главою ГУР призначили главу Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Олега Іващенка. Що про нього відомо, що зміниться в роботі ГУР з новим главою, чи не стане ця структура менш ефективною?
– ГУР досить ефективна спецслужба.Тут виникає запитання, чому президент вирішив змінити керівників трьох ефективних українських спецслужб – ГУР, СБУ і СЗР.Бо Іващенко очолював СЗР, але прийшов туди з ГУР, де був заступником Буданова. Для нього ГУР – не нове місце роботи.
Багато говорять, що він «людина Єрмака». Але в українських політичних реаліях кожен призначенець – чиясь людина. Так в Україні насьогодні все, на жаль, функціонує.
Іващенко – не дилетант. Його кар’єра проходила, зокрема в ГУР протягом тривалого періоду АТО-ООС. Тому він буде достатньо ефективним. Його буде мотивувати прагнення перевершити досягнення Буданова.
– Також 2 січня президент запропонував міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову очолити міноборони. Що він має змінити в цьому відомстві, і наскільки вірогідно, що йому це вдасться?
– Очевидно, якщо людина керувала цифровізацією протягом більше шести років, то буде намагатися те саме втілити в міноборони.
Він умінцифри теж активно займався питаннями закупівлі дронів та їх використання.
Чи зможе Федоров побудувати високотехнологічну українську армію? Усі ми за це вболіваємо. Але інше питання, що зараз Сили оборони нараховують понад 1 млн людей. За 20 пунктами мирного плану, які обговорюються, в разі призупинення війни у нас має бути армія 700-800 тис. Це величезна цифра. Утримувати її в умовах мирного часу дуже складно. У насце сьогодні мало хто розуміє.
– Для змін в армії Федоров має співпрацювати з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Які між ними стосунки, і наскільки будуть ефективні реформи у сфері мобілізації, цифровізації армії, збільшенні постачань дронів для ЗСУ?
– Поки не можу сказати. Достатньо скептично ставлюсь до Федорова як цифровізатора після його фрази, що «загрозакібербезпеціу нас суттєво перебільшена», після проблем з «Дією», і хакерської атаки на Київстар.
Сирський – це людина, яка свого часу замінила Валерія Залужного. Він має орієнтуватися передусім на президента. Зеленський показує, що Сирський його влаштовує.
– А які стосунки між Федоровим і Сирськими, чи можуть вони ефективно співпрацювати?
– Очевидно, вони знайомі. Але вважати, що якщо сьогодні Верховна Рада затвердить Федорова, то завтра всі проблеми в армії зникнуть, це небезпечна ілюзія.
– 5 січня голова СБУ Василь Малюк оголосив про відставку – тимчасово виконувати обов’язки голови служби буде начальник Центру спецоперацій «А» СБУ Євген Хмара, до призначення нового очільника СБУ Верховною Радою. Чому президент замінив успішного главу СБУ?
– Для мене це теж загадка. Тут багато конспірологічних версій, що Малюк не захистив Міндіча. Не знаю логіку дій президента. Але коли під час війни глава воюючої країни змінює керівника провідної спецслужби, у багатьох виникає запитання «чому?». Низка авторитетних українських військових також запитує «навіщо?», тож багато хто здивований цим рішенням.
Історія цієї відставки цікава, бо за неї ще має проголосувати Верховна Рада, що не факт. Хоча Зеленський створив таку схему, що начебто СБУ може очолювати «виконуючий обов’язки», це не відповідає нормам законодавства і логіці бойових дій.Під час війни кожен силовик не просто має знати свою роботу, ай орієнтуватися на свого керівника. «В.о.» – це погана історія.
– Чи не послабить такий крок роботу СБУ?
– Він не має завдавати безпосередньої шкоди СБУ, бо не сам Малюк все узгоджував, збирав агентурну інформацію і планував атаки. Але він все-таки був основним провайдером проведення вагомих операцій, які вплинули на ситуацію на війні, та були важливими для України.
Я не розумію, на якій посаді Малюк залишається в структурах СБУ. Крім того, що він сказав, що залишається там.
– Чи не створює додаткові ризики заміна успішних лідерів силових структур?
– Це створює багато запитань. Низка людей задається запитанням з огляду на 20 пунктів мирного плану – що у нас відбувається, як і куди ми рухаємось? Бо змінили трьох керівників спецслужб, міністра оборони. У будь-якому випадку навіть геніальним людям потрібен час, щоб вусьому розібратися, зрозуміти все у новому для себе відомстві. І це серйозний виклик під час війни.
– Нині міноборони керує колишній прем’єр Дeнис Шмигаль, який очолив його лише п’ять місяців тому. Шмигалю Зеленський пропонує пост міністра енергетики. Чому Зеленський так змінює посади для Шмигаля, і чому саме його президент хоче бачити міністром енергетики – відомства, яке найбільше постраждало від корупційного скандалу?
– Він енергетик (у 2018-2019 роках працював директором ДТЕК Бурштинська ТЕС. – PolUkr.net). У принципі, володіє певною інформацією. Також за час прем’єрства Шмигаль не був пов’язаний з гігантськими корупційними скандалами. Але мене дивує, коли його, як хлопчика тягають по різних посадах, а він погоджується. Якщо йдемо в Європу, там теж є міністри, які є політичними призначенцями, які можуть мати різні посади, але таких фокусів немає. Є більше логіки, зрозумілості, прозорості призначень.
– Чи варто очікувати подальших замін міністрів, і якщо так, то яких і чому?
– Ще міністра юстиції можуть змінити. Начебто 12 січня будуть праймеріз щодо цього у партії «Слуга народу». Бачите, як цікаво – на одні посади президент сам визначає претендентів, а на інші – є партійні праймеріз.
Коли президент каже, що він когось визначає на посаду в уряді, це свідчить, що прем’єрка Юлія Свириденко політично абсолютно ніяка. Це ще одне свідчення, що в нас офісно-президентська республіка. Парадокс в тому, що Єрмака немає, а створена ним система живе.
– Це через те, що війна, чи Зеленський будував її ще до вторгнення?
– Ні, він її будував з 2020 року. Ще з часу пандемії.
– Хто ще може змінити посаду?
– У різних кадрових розкладах не раз звучала посада секретаря РНБО Рустема Умєрова. Ніби він теж втратить посаду. Це оксиморон, коли людина, в якої живе родина і є бізнес у США, веде зі Штатами переговори. Такого, мені здається, в історії світової дипломатії ще не було.
В.о. міністерка юстиції Людмила Сугак може втратити посаду, міністр освіти Оксен Лісовий, і віце-прем’єр з відновлення Олексій Кулєба. Він фігурує на «плівках Міндіча».
– Для чого президент проводить саме зараз ці перетасовки у владі, чого прагне домогтися, і які можуть бути наслідки всередині країни та для міжнародних переговорів?
– Якщо говоримо про переговори, то Сергій Кислиця став учасником української переговірної делегації з американцями, і перейшов на роботу вОП. Це фаховий, досвідчений дипломат. Вінпомітний персонаж. Але яким би фаховим не був Кислиця, він не зможе сам витягнути переговори. У нас від початку помилкою було те, що був тільки один дипломат у переговорній делегації.
– А для чого президент проводить зараз всі ці перестановки?
– Його аргументація проста, бо має на це право. Цей підхід показує, як він на все дивиться, що про все думає, і яка у нього мотивація.
– Це реакція на «Міндіч-гейт», на корупційний скандал, щоб показати, що щось робиться?
– Думаю, що, серед іншого, так. Бо просто так перекрити «Міндіч-гейт» на сьогодні неможливо.
– Як всі ці зміни впливають на переговорні позиції України? Наближають чи віддаляють перспективи призупинення війни?
– Я б сказав, що прямого впливу немає, бо не залежить позиція Дональда Трампа від того, хто очолює в Україні міноборони. А Росія чхати хотіла на різні зусилля західних партнерів і Києва.
