субота, 17 Листопад, 2018
pluken
Головна / Аналітика / “Рубанізація” країни: куди приведе державу шпигунська війна?
Колаж: storms / facebook.com/volodymyr.ruban
Колаж: storms / facebook.com/volodymyr.ruban

“Рубанізація” країни: куди приведе державу шпигунська війна?

Share Button

Затримання 8 березня на КПВВ «Майорськ» керівника штабу громадської організації «Офіцерський корпус», відомого переговорника Володимира Рубана за кермом мікроавтобуса, завантаженого вогнепальною зброєю та мінометними боєприпасами, стало каталізатором нової політичної кризи в Києві. Емоційний виступ голови СБУ Юрія Грицака, який оповів про масштаби кривавих планів Рубана з дестабілізації ситуації в столиці, захоплення Верховної Ради, вбивств перших осіб держави, мав значний резонанс. «Тисячі трупів та ріки крові», що мали «текти до Майдану», – таку апокаліптичну перспективу змалював очільник спецслужби. Грицак наголосив, що метою терористів «ДНР» та їх російських кураторів було спровокувати хаос у столиці й повернути війська зі Сходу України до Києва.

У словах керівника СБУ багато емоцій, абсолютно недоречних для його посади, та мало логіки. Навіть незрячому видно, що човен у Києві сьогодні розхитують праві націоналісти і радикали («Національні дружини», «Азов»), влаштовуючи показні акції проти російських структур (банки, культурний центр). Вплив Рубана, якого пов’язують із кумом Путіна Віктором Медведчуком, у Києві незначний. Де «боївки»? Де те саме «путінське кодло»? Хто мав виконувати плани з дестабілізації? Може, сам Рубан мав виступити в ролі Рембо? Чи активісти «Українського вибору»? Ця організація, до слова, давно дискредитована. Між тим, єдина роль Медведчука – неофіційний статус переговорника в питаннях заручників у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську (офіційно підгрупу очолює віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко).

15 березня на обрії скандалу із затриманням Рубана виникла Надія Савченко, яку той попри офіційну заборону возив до ватажка «ДНР» Олександра Захарченка. Її заяви – у кращих традиціях жанру ФСБ: прес-конференція перед будівлею СБУ, гучні звинувачення проти спікера парламенту Андрія Парубія (заводив снайперів у готель «Україна» на Майдані) та генерального прокурора Юрія Луценка (став генеральним прокурором, аби не розслідувати злочини на Майдані, які сам і скоїв, принісши зброю). Натомість Юрій Луценко звинуватив Савченко у підготовці теракту: «У слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко особисто планувала, вербувала, давала вказівки, як провести терористичний акт у стінах парламенту, знищивши бойовими гранатами дві ложі. Мінометами планувалось обрушити купол Верховної Ради і автоматами добивати тих, хто виживе». Дуже схоже, що запрошена на допит в СБУ колишня бранка Кремля перетворюється на колективного цапа-відбувайла.

Навіть якщо не відкидати зв’язки Савченко з Москвою (завербована за два роки перебування під арештом), цільове призначення зброї Рубана (хоча він говорить про просту «підставу» СБУ), сценарій Луценка-Грицака виглядає просто неймовірним. Для його реалізації мали б бути створені відповідні умови, головною з яких є параліч правоохоронних органів та спецслужб. А це дуже малоймовірно, бо означало б змову Медведчука (як основного замовника заворушень) з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.

Ось тільки Аваков, Парубій, Турчинов і Яценюк – це одна команда політичних «яструбів», яка ситуативно взаємодіє з силовим фронтом підтримки Порошенка – Луценком та Грицаком. Політичні оглядачі відразу згадують про президентські та парламентські вибори в 2019 році. Порошенкові потрібен емоційний гачок, яким можна «зачепити» електорат. Йти проти націоналістів означає наступити на горло власному образові президента-патріота. Найнадійніше – знайти більш спокійного внутрішнього ворога. Медведчук та Рубан із Савченко – ідеальні кандидати на цю роль.

Дії спецслужб можна сьогодні розглядати й під іншим ракурсом. На 2018 рік була анонсована реформа СБУ, у Верховній Раді вже лежить законопроект Президента Порошенка «про національну безпеку». Законопроект нібито погоджений з європейськими та американськими партнерами… Та саме «нібито», адже в останню редакцію вносили правки, яких ніхто зі сторонніх експертів не бачив. Є побоювання, що реформа СБУ піде не демократичним шляхом, а в інший бік – посилюючи авторитаризм президента й узаконюючи політичні переслідування. Перше правило роботи спецслужб на Заході – механізми демократичного нагляду і контролю (зокрема парламентського) за такими органами. Крім того, усунення командної вертикалі та побудова горизонтальних зв’язків. Немає певності, що сьогодні, особливо в умовах реальної війни на Сході держави та антикорупційної війни в Україні, Президент та його оточення готові до таких змін.

Кейс Рубана-Савченко виправдовує існування СБУ у тому форматі, в якому вона функціонує зараз. Викриття доводять її ефективність. У загальний контекст успішності роботи органів лягає й інша резонансна справа на периферії. Співробітники Служби безпеки України спільно з прокуратурою АР Крим задокументували і блокували підривну діяльність учасників антиукраїнської мережі, причетних до організації провокаційних акцій. Мережу координував такий собі Артем Бузіла. Як зауважили в СБУ, «у рамках відкритого кримінального провадження було проведено 28 обшуків у фігурантів справи в різних регіонах України. Під час них виявили докази причетності учасників мережі до вчинення протиправних дій в інтересах спецслужб РФ».

На жаль, спецслужбам не вдалося запобігти низці терактів (підриви автомобілів) у Києві минулого року. Кияни все ще почуваються в небезпеці. Майже немає сумнівів, що сьогодні в столиці України аж ніяк не менше шпигунів, ніж було в Берліні в 1914-му. Працювати в цих умовах справді важко. Аби було кому працювати… Ефективна робота органів правопорядку має бути неупередженою та політично незаангажованою. На жаль, в Україні органи безпеки (як і суди) часто стають знаряддям політичних маніпуляцій. Тож якщо нинішні викриття є реальною роботою органів – браво! Однак все ж здається, що це цілеспрямована акція збудження популізму напередодні виборів. «Рубанізація» країни спрямована на посилення у виборця чорно-білого сприйняття реальності та спонукання його до консолідації навколо «білого короля».

Валерій Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Вероніка Вічова.  Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

«Тільки 5 країн ЄС можна вважати захищеними від російської пропаганди», – дослідниця Вероніка Вічова

Два роки поспіль Центр «Європейські цінності» (Чеська Республіка) докладно аналізує спроможність країн Європейського Союзу протистояти …