неділя, 22 Липень, 2018
pluken
Головна / Аналітика / “Рубанізація” країни: куди приведе державу шпигунська війна?
Колаж: storms / facebook.com/volodymyr.ruban
Колаж: storms / facebook.com/volodymyr.ruban

“Рубанізація” країни: куди приведе державу шпигунська війна?

Share Button

Затримання 8 березня на КПВВ «Майорськ» керівника штабу громадської організації «Офіцерський корпус», відомого переговорника Володимира Рубана за кермом мікроавтобуса, завантаженого вогнепальною зброєю та мінометними боєприпасами, стало каталізатором нової політичної кризи в Києві. Емоційний виступ голови СБУ Юрія Грицака, який оповів про масштаби кривавих планів Рубана з дестабілізації ситуації в столиці, захоплення Верховної Ради, вбивств перших осіб держави, мав значний резонанс. «Тисячі трупів та ріки крові», що мали «текти до Майдану», – таку апокаліптичну перспективу змалював очільник спецслужби. Грицак наголосив, що метою терористів «ДНР» та їх російських кураторів було спровокувати хаос у столиці й повернути війська зі Сходу України до Києва.

У словах керівника СБУ багато емоцій, абсолютно недоречних для його посади, та мало логіки. Навіть незрячому видно, що човен у Києві сьогодні розхитують праві націоналісти і радикали («Національні дружини», «Азов»), влаштовуючи показні акції проти російських структур (банки, культурний центр). Вплив Рубана, якого пов’язують із кумом Путіна Віктором Медведчуком, у Києві незначний. Де «боївки»? Де те саме «путінське кодло»? Хто мав виконувати плани з дестабілізації? Може, сам Рубан мав виступити в ролі Рембо? Чи активісти «Українського вибору»? Ця організація, до слова, давно дискредитована. Між тим, єдина роль Медведчука – неофіційний статус переговорника в питаннях заручників у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську (офіційно підгрупу очолює віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко).

15 березня на обрії скандалу із затриманням Рубана виникла Надія Савченко, яку той попри офіційну заборону возив до ватажка «ДНР» Олександра Захарченка. Її заяви – у кращих традиціях жанру ФСБ: прес-конференція перед будівлею СБУ, гучні звинувачення проти спікера парламенту Андрія Парубія (заводив снайперів у готель «Україна» на Майдані) та генерального прокурора Юрія Луценка (став генеральним прокурором, аби не розслідувати злочини на Майдані, які сам і скоїв, принісши зброю). Натомість Юрій Луценко звинуватив Савченко у підготовці теракту: «У слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко особисто планувала, вербувала, давала вказівки, як провести терористичний акт у стінах парламенту, знищивши бойовими гранатами дві ложі. Мінометами планувалось обрушити купол Верховної Ради і автоматами добивати тих, хто виживе». Дуже схоже, що запрошена на допит в СБУ колишня бранка Кремля перетворюється на колективного цапа-відбувайла.

Навіть якщо не відкидати зв’язки Савченко з Москвою (завербована за два роки перебування під арештом), цільове призначення зброї Рубана (хоча він говорить про просту «підставу» СБУ), сценарій Луценка-Грицака виглядає просто неймовірним. Для його реалізації мали б бути створені відповідні умови, головною з яких є параліч правоохоронних органів та спецслужб. А це дуже малоймовірно, бо означало б змову Медведчука (як основного замовника заворушень) з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.

Ось тільки Аваков, Парубій, Турчинов і Яценюк – це одна команда політичних «яструбів», яка ситуативно взаємодіє з силовим фронтом підтримки Порошенка – Луценком та Грицаком. Політичні оглядачі відразу згадують про президентські та парламентські вибори в 2019 році. Порошенкові потрібен емоційний гачок, яким можна «зачепити» електорат. Йти проти націоналістів означає наступити на горло власному образові президента-патріота. Найнадійніше – знайти більш спокійного внутрішнього ворога. Медведчук та Рубан із Савченко – ідеальні кандидати на цю роль.

Дії спецслужб можна сьогодні розглядати й під іншим ракурсом. На 2018 рік була анонсована реформа СБУ, у Верховній Раді вже лежить законопроект Президента Порошенка «про національну безпеку». Законопроект нібито погоджений з європейськими та американськими партнерами… Та саме «нібито», адже в останню редакцію вносили правки, яких ніхто зі сторонніх експертів не бачив. Є побоювання, що реформа СБУ піде не демократичним шляхом, а в інший бік – посилюючи авторитаризм президента й узаконюючи політичні переслідування. Перше правило роботи спецслужб на Заході – механізми демократичного нагляду і контролю (зокрема парламентського) за такими органами. Крім того, усунення командної вертикалі та побудова горизонтальних зв’язків. Немає певності, що сьогодні, особливо в умовах реальної війни на Сході держави та антикорупційної війни в Україні, Президент та його оточення готові до таких змін.

Кейс Рубана-Савченко виправдовує існування СБУ у тому форматі, в якому вона функціонує зараз. Викриття доводять її ефективність. У загальний контекст успішності роботи органів лягає й інша резонансна справа на периферії. Співробітники Служби безпеки України спільно з прокуратурою АР Крим задокументували і блокували підривну діяльність учасників антиукраїнської мережі, причетних до організації провокаційних акцій. Мережу координував такий собі Артем Бузіла. Як зауважили в СБУ, «у рамках відкритого кримінального провадження було проведено 28 обшуків у фігурантів справи в різних регіонах України. Під час них виявили докази причетності учасників мережі до вчинення протиправних дій в інтересах спецслужб РФ».

На жаль, спецслужбам не вдалося запобігти низці терактів (підриви автомобілів) у Києві минулого року. Кияни все ще почуваються в небезпеці. Майже немає сумнівів, що сьогодні в столиці України аж ніяк не менше шпигунів, ніж було в Берліні в 1914-му. Працювати в цих умовах справді важко. Аби було кому працювати… Ефективна робота органів правопорядку має бути неупередженою та політично незаангажованою. На жаль, в Україні органи безпеки (як і суди) часто стають знаряддям політичних маніпуляцій. Тож якщо нинішні викриття є реальною роботою органів – браво! Однак все ж здається, що це цілеспрямована акція збудження популізму напередодні виборів. «Рубанізація» країни спрямована на посилення у виборця чорно-білого сприйняття реальності та спонукання його до консолідації навколо «білого короля».

Валерій Кравченко

Share Button

Також перегляньте

Fot. LITPOLUKRBRIG

Заступник міністра національної оборони Республіки Польща Марек Лапіньскі відвідав ЛИТПОЛУКРБРИГ

Сьогодні, 17 липня 2018 року, заступник міністра національної оборони Республіки Польща Марек Лапіньскі з робочим …