п’ятниця, 29 Березень, 2024
pluken
Головна / redaktor (сторінка 177)

redaktor

Україна відзначає День Гідності та Свободи

Share Button

У третю річницю початку Революції гідності та 12-ту річницю Помаранчевої революції в країні відбудеться майже 400 різноманітних масових заходів, участь у яких візьмуть близько 66 тисяч осіб. Публічну безпеку учасників цих заходів гарантуватимуть майже 18 тисяч правоохоронців. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Міністерства внутрішніх справ України.

До заходів у Києві сьогодні планують долучитися понад 11 тисяч осіб. Уже з 06:30 перекрито рух транспорту низкою центральних вулиць, а за порядком у столиці України стежать понад 6 тисяч працівників поліції та військовослужбовців Національної гвардії. Правоохоронці просять учасників масових заходів із розумінням ставитися до роботи правоохоронців і не створювати конфліктних ситуацій.

Щодо найцікавіших заходів, то Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Національний музей Революції гідності, Український інститут національної пам’яті та Український дім сьогодні презентують мультимедійну мандрівну виставку «ВІДВАЖНІ: Наші Герої», присвячену 100-річчю Української Революції. На виставці представлено реконструйовані типажі революційних епох – від Січових стрільців до майданівців. Її доповнюють тематичні відеоролики з кінохроніки та художніх колажів. Упродовж 2017 року виставка мандруватиме регіонами України та закордонням.

Окрім того, УІНП спільно з Київською міськдержадміністрацією презентують книгу «Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах» – другий випуск збірника, до якого увійшли особисті спогади митців про їхню участь в акціях протесту Революції Гідності.

Від 19 до 27 листопада у Мистецькому Арсеналі в Києві працює культурно-освітня програма «Арсенал Свободи» Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності за підтримки ГО «Музей Майдану», УІНП та Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал».

Гастрономічно-мистецький простір «Остання Барикада»організовує на Майдані біля Лядських воріт музично-поетичний сейшн «Я є народ» – мистецьке дійство, в якому візьмуть участь музиканти, поети, журналісти.

Національний музей літератури у Києві проведе акцію «Майдан нашого духу». Участь у ній візьмуть письменники, художники, творчі гурти. У рамках заходу презентують унікальний фільм «Майдан. Неопубліковане», в якому використано раніше не оприлюднені світлини фотографів Євромайдану.

Пам’ять загиблих учасників Євромайдану вшановуватимуть сьогодні на мітингу-вічі, який почнеться на Майдані о 17:00. А о 19.00 у столиці стартує Марш революції, ініціатором якого є громадська ініціатива «Чорний Комітет». Активісти зазначають, що на марші нагадають «чиновникам та олігархам, що революція ще не завершена», а єдиним джерелом влади в Україні є народ.

День Гідності та Свободи українці відзначають 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції гідності (2013 року). Є наступником свята Дня Свободи, яке відзначали 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005-2011 роках. Відтак свято було скасовано указом тодішнього президента Віктора Януковича. 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначають День гідності та свободи.

Джерела: memory.gov.ua, npu.gov.ua, kievcity.gov.ua, facebook.com/Добровольчий Рух ОУН, mvs.gov.ua

Share Button

Депутатка Сейму пропонує перевіряти мігрантів на лояльність до польських цінностей

Share Button

Польська влада має вимагати від іноземців, які живуть і працюють у Польщі, легалізації перебування та заяв про повагу до польської Конституції та польських цінностей. Так вважає депутатка польського Сейму від партії «Закон і Справедливість» Беата Матеусяк-Пєлюха, яка написала про це у виданні wpolityce.pl.   

Пані Матеусяк-Пєлюха каже, що, переглянувши фільм «Волинь», вирішила порушити «декілька неполіткоректних», проте, на її переконання, важливих питань. «Досі я не читала й не чула в польських ЗМІ питань: Хто ці люди з України, яких працює в Польщі понад мільйон? Нащадки вбивць? І якщо це так, як ви думаєте, чи геноцид, вчинений їхніми родичами щодо поляків, болить їм сьогодні? Чи ті, хто заробляє в нас гроші, жертвують їх на пам’ятники Бандері в Україні?» – пише депутатка, яка раніше зазначила, що події навколо фільму «Волинь» підтверджують її переконання, мовляв, не можна уникати проблеми «сучасної оцінки геноциду минулих років».

«Звичайно, я визнаю обов’язок католиків допомагати нужденним мусульманам або православним. Водночас, якщо вони хочуть жити і працювати в Польщі поряд зі мною, маю право спитати, яка в них думка, переконання і ставлення до цінностей, які ми в Польщі вважаємо важливими.

У мене є право очікувати від уряду і правлячої партії політики відкритих очей і вирішення реальних проблем. Вільні у своєму мисленні і діях повинні вимагати від іноземців, що живуть і працюють у Польщі, легалізації перебування та створити ефективний механізм для забезпечення суворого дотримання цього зобов’язання з боку органів влади. Але крім того, ми повинні вимагати від атеїстів, православних чи мусульман заяв, що вони знають і зобов’язуються поважати польську Конституцію та цінності, які є важливими для Польщі. Невиконання цих вимог має бути підставою для депортації», – додала депутатка.

Вона зазначила, що політики, а надто політики ЗіС, зобов’язані насамперед дбати про якість життя й інтересів поляків. Допомога «нужденним сусідам», на її переконання, теж є важливою, але «не менш важливо чітко визначити принципи цієї допомоги».

«Україна перебуває у стані війни. Зараз це місце бідності, страху і смерті. Але й місце життя та боротьби за майбутнє. Я думаю, що це правильно – запитати в сусіда, якого українці хочуть для себе майбутнього? І ті, хто живе в Польщі, і ті, хто залишився на батьківщині», – переконана Матеусяк-Пєлюха.

Після резонансу, який спричинила згадана стаття, пані Матеусяк-Пєлюха на своїй facebook-сторінці оприлюднила заяву, в якій, зокрема, зазначила, мовляв, «писала про проблему, пов’язану із загрозою, що виходить від збільшення кількості мігрантів, що живуть і працюють у Польщі», від котрих, на її переконання, «потрібно вимагати шанувати наші закони і цінності, як і від кожного гостя, хто хоче залишитися в нашому домі». І наголосила, що це не має нічого спільного з католицизмом або іншою релігією, а ті, хто вирвав з контексту її фрази, обрали не найкращий шлях для обговорення такої важливої теми.

«Думаю, що не тільки я не хочу, щоб ми в Польщі відчули ті трагедії, які сталися в інших європейських країнах. Тепер, вважаю, настав час обговорити, як уникнути чужих помилок», – додала депутатка.

Джерела: facebook.com/Mateusiak.Pielucha, wpolityce.pl

Share Button

«Охорона від кібератак стратегічних державних об’єктів України все ще на низькому рівні», – експерт із кібербезпеки Олег Дерев’янко

Share Button

Напередодні президентських виборів у США, 8 листопада, американські військові хакери проникли в енергосистему РФ, її телекомунікаційні мережі і системи управління Кремля, зробивши їх уразливими, щоби в разі потреби здійснити кібератаки. Про це повідомила телекомпанія NBC із посиланням на високого чиновника розвідки США. В Америці не раз казали, що росіяни залишили в системах США віруси, які можуть здійснювати кібератаки, здатні відключити інтернет і електрику у великих містах США, тож Америка зробила те саме щодо росіян. П’ять місяців тому Президент України Петро Порошенко підписав указ про створення при РНБО Національного координаційного центру кібербезпеки. Про Центр, кібербезпеку і кіберзагрози для України й українців polukr.net розпитав експерта з кібербезпеки, голову Ради директорів компанії Information Systems Security Partners, яка спеціалізується на інформаційній та кібербезпеці, Олега Дерев’янка, 41 рік.

– Якими будуть цілі Центру? Наскільки він зможе дієво протистояти кіберзагрозам?

– Центр має координувати роботу державних органів щодо кібербезпеки. Його створили для виконання попереднього рішення РНБО про стратегію кібербезпеки. Стратегія – це правильно, але в усьому світі це радше декларація про наміри: за все хороше, проти всього поганого. У такому документі все гарно написано, проте головне запитання, як на практиці усе втілять, які механізми реалізації, який бюджет, – відкрите.

Центр – не виконавчий орган, а координаційний. Найбільша проблема, що в Україні досі нема єдиного виконавчого органу щодо кіберзахисту. Державна служба зв’язку і захисту інформації впоратися з цим не може, бо не для цього покликана. Вона захищає засоби зв’язку, там немає всіх потрібних фахівців із кібербезпеки.

В указі Президента про Національний координаційний центр кібербезпеки є пункт 10. У ньому йдеться, що рішення Центру є обов’язковими для розгляду органами державної влади, місцевого самоврядування, військовими тощо. Тобто його рішення навіть не є обов’язковими для виконання. Можна говорити, що питання кібербезпеки у нас зрушило з місця, але роботи в цьому напрямку – непочатий край. Маємо стратегію кібербезпеки, координаційний Центр, у першому читанні Рада прийняла закон про кібербезпеку, де теж прописані важливі речі. Але цього замало.

З одного боку, потребуємо кібербезпеки, а з іншого – розвитку цифрової держави. Нам потрібне використання «хмарних» сервісів. У законопроекті, який прийняли в першому читанні, вперше прописана можливість використання «хмарних» сервісів, можливість співпраці в галузі кібербезпеки з приватним сектором. Це важливо, бо в Україні, як і в світі, найкращі ІТ-спеціалісти – в бізнесі. Від співпраці між державою і приватним сектором тут багато що залежить. У держави немає можливостей запросити фахівців високого рівня і платити їм відповідні зарплати, на відміну від приватного сектора. Тому держава має залучати фахівців саме із приватного сектора.

– Тобто зміцнення кібербезпеки України все ще на початковому рівні?

– Так. Фактично, лише створюють законодавчу базу. Кожен державний орган по змозі вирішує питання кіберзахисту своїх систем, але досі це не роблять системно, досі немає усвідомлення стратегічної ваги цього питання. Провідні країни, як-от США, мають чітке розуміння, що кібербезпека і спроможність країни захищатись та проводити кібератаки – це не лише базовий елемент безпеки держави, а й одне з найважливіших стратегічних завдань. Президент США Барак Обама сказав, що «економічне процвітання Америки у XXI cтолітті залежить від того, наскільки вона впорається із завданням кібербезпеки». У світі щодня відбуваються мільйони кібератак. Усе частіше бачимо атаки, які планують і здійснюють потужні гравці державного рівня.

Минулого року в Україні внаслідок кібератаки було вимкнуто електроенергію. 23 грудня 2015 року оператор електромереж Івано-Франківської області «Прикарпаттяобленерго» повідомив про аварію, яка на кілька годин знеструмила майже десять районів області. Ця аварія відбулась внаслідок цілеспрямованої кібератаки. Остання – складова кібервійни, яка ведеться проти України і Польщі. У ній використали вірус-троян Black Energy, який запустив спеціальну програму KillDisk, що не дозволяла завантажуватись комп’ютерам, знищувала дані… Black Energy використали і для масованої атаки на українські ЗМІ під час проведення місцевих виборів 24-25 жовтня 2015 року.

Слід розуміти, що атаку бачать, коли вірус починає діяти і наносить шкоду. Це верхівка айсберга, видима завершальна частина атаки. До цього противник готується, як правило, кілька місяців. Фактичне проникнення у систему відбувається завжди значно раніше, аби все підготувати і запустити атаку в потрібний момент. Середня тривалість наявності в комп’ютерних системах невиявленого проникнення противника – майже 250 днів. Це світова статистика. Вона враховує навіть великі компанії і організації, які витрачають немалі кошти на кіберзахист. Експерти єдиної в Україні лабораторії з розслідування кібератак ISSP LABS детально проаналізували й описали механізм дії Black Energy. Атака була ретельно спланована і віртуозно здійснена. Такі дії під силу фахівцям найвищого класу, потужним підрозділам хакерів, за якими стоять державні ресурси.

– А що, власне, таке кібербезпека та кіберзлочини?

– Кібербезпека – це технології захисту інформаційних систем, комп’ютерних мереж, баз даних, програмного забезпечення, аби вони безперебійно працювали, забезпечувалась цілісність і доступ до того, хто до яких даних має мати доступ. Також це забезпечення конфіденційності та запобігання витокам інформації. Важливою складовою кібербезпеки є моніторинг і виявлення загроз, аналіз інцидентів, відновлення роботи інформаційних систем після атак. Окремий напрямок державного рівня – кіберрозвідка, контркібератаки і використання кіберзасобів для розслідування традиційних злочинів, протидії тероризму та інші поліцейські і військові завдання. Ще один напрямок державного та приватного сектора – захист автоматизованих систем управління промислового типу.

– А кіберзлочини?

– Якщо говорити про кіберзлочини, то існує чотири їх види. Перший – це звичайне хуліганство. Наприклад, зламати сайт, аби довести собі, що ти вправний хакер, потренуватися «на кішках», без конкретної мети чи стратегії. Другий – це кіберзлочини, що спрямовані на отримання матеріальної вигоди, атаки на фінансові установи, підприємства, окремих осіб, викрадення грошей з рахунків чи приватних даних, які потім можна продати. Також до цього виду належать замовні кібератаки для промисловго шпіонажу, викрадання ноу-хау, планів і стратегій конкурентів. Третій – це «політичний хактивізм». Групи людей, які мають хакерські навички, своїми діями заявляють про ту чи іншу громадянську або політичну позицію на міжнародному і локальному рівні, борються за або проти певних ідей. Вони можуть бути пов’язані чи не дуже пов’язані між собою, як, наприклад, “анонімус” (“анонімус” – мережа активістів і хактивістів, окремі вузли якої слабо зв’язані між собою, протягом останнього десятиріччя провели низку акцій у відповідь на цифрові антипіратські кампанії, більшість акцій здійснили невідомі особи. Одні аналітики хвалять їх, як борців за свободу інтернету чи «цифрових Робін Гудів», інші – засуджують, як «анархічних кіберпартизанів» чи «кібертерористів» – polukr.net). Четвертий вид – це кібератаки, які здійснюють кібервійська держав чи хакерські групи, які не належать державі, але діють на її замовлення і завдяки її ресурсам. Цей вид атак є найбільш небезпечним.

Специфіка кібернетичної зброї в тому, що навіть якщо її створювали з етичною метою, то вона згодом потрапляє до рук злочинців. Коли вірус потрапляє до комп’ютерних мереж, то починає розповсюджуватись і рано чи пізно його виявляють, аналізують. І потім «чорні» хакери виставляють такі віруси на продаж. Там вірус у незмінному чи зміненому вигляді може купити будь-хто. Хоча зараз навіть не треба бути хакером, аби здійснювати кібератаки, не треба створювати чи купувати віруси, бо злочинці можуть просто замовити «чорним» хакерам атаки.

Наприклад, вірус Stuxnet («черв’як», що вражає комп’ютери під управлінням операційної системи Windows, розробка, ймовірно, спецслужб Ізраїлю та США, спрямована проти ядерного проекту Ірану, вірус розробили в 2009 році, ним успішно заразили комп’ютерні системи ядерної програми Ірану. «Черв’як» зміг на деякий час зупинити іранську ядерну програму, бо порушив роботу майже тисячі центрифуг для збагачення урану. Його досі використовують для шпигунства і диверсій проти підприємств, електростанцій, аеропортів, його унікальність у тому, що вперше вірус фізично руйнував інфраструктуру – polukr.net). Коли вірус потрапив у мережу, то став доступним для використання будь-ким. Це дало змогу злочинцям замовити кібератаки проти багатьох промислових об’єктів у різних країнах, що ніяк не пов’язано з початковою метою, задля якої вірус створено.

Тут усе відбувається схоже на звичайні біологічні віруси, які поширюються між живими організмами та весь час змінюються, тож проти них потрібно постійно шукати нові ліки, безупинно протидіяти новим загрозам.

– Тобто це виклик для всіх країн, навіть найбільш розвинутих, не те що України…

– На жаль, ситуація у світі така, що від серйозних кібератак, чи як їх ще називають «розвинутих стійких загроз» – ніхто не застрахований. Ці атаки можуть бути складні та продумані. Ще одна специфіка в тому, що це не локальна війна. Хакер може атакувати об’єкти в будь-якій країні. Більше того, кіберзлочинці можуть атакувати певні підприємства в певній країні, використовуючи комп’ютерні ресурси саме цієї країни. Все це дуже ускладнює боротьбу проти кіберзагроз.

– Які найбільші ризики для українців та України в питаннях кібербезпеки?

– Для України загрози ті ж, що для будь-якої іншої країни. Найбільші – для критичної інфраструктури, тобто атаки на об’єкти енергетичних, телекомунікаційних і транспортних підприємств, банківську систему. Ці об’єкти часто є у приватних руках, що посилює потребу співпраці державного та приватного секторів. Зазвичай, про безпеку підприємств критичної інфраструктури дбають приватні компанії. Відповідно, у них має бути висока кваліфікація. У часі війни – критичним є захист органів державної влади, особливо тих, що пов’язані з обороною держави та безпекою громадян. Кібервійська ворожих держав постійно загрожують проникненням у комп’ютерні мережі українських організацій і підприємств, встановленням контролю над ними та кібератаками у потрібний для ворога момент.

– Які ризики Росія може тут нести для нас?

– Ці ризики – величезні. Але не лише держави загрожують. Кіберзлочинність збудована так само, як звичайна. Хтось виробляє зброю, хтось продає, а хтось купує і застосовує чи замовляє кіберзлочин. Іноді це навіть не зброя. Наприклад, підприємство виробляє ножі, щоб різати хліб. А хтось купує ніж, вкладає в руки злочинцеві та замовляє злочин. Так само є ті, хто знаходить слабкі місця у комп’ютерних мережах, програмах, операційних системах. Вони можуть цим займатися, щоб робити ці системи безпечнішими. Але якщо хтось має погані наміри, то може цю вразливість використати в своїх цілях. Тож такий пошук має позитивну мету, але може використовуватися зі злочинними намірами. Наприклад, Stuxnet. Геополітично – це була позитивна мета, але потім ця зброя стала доступною для злочинців.

– Які поради дасте українцям, щоб не потрапити в тенета кіберзлочинців?

– Українцям потрібна хоча б грамотність про це. Часто люди отримують листи із вкладеннями з невідомих адрес чи адрес, ретельно замаскованих під «нормальні». Люди відкривають їх, не переконавшись, що лист є справжнім. Ніколи не відкривайте підозрілих посилань і вкладок! Це елементарне правило, якого обов’язково слід дотримуватись, аби не потрапити в халепу. Саме його постійно порушують!

На жаль, люди мало обізнані в цьому. Потрібна масштабна просвітницька кампанія, починаючи зі школи. Наприклад, у США базові речі щодо кібербезпеки вже викладають у школах. Нині діти починають користуватися планшетами і смартфонами з інтернетом у ранньому віці. Йдеться про те, що вони можуть не лише переглянути чи скачати поганий контент, а й про те, що роблять вразливою родину, бо той самий пристрій може використовувати і дитина, і дорослий. Там можуть бути дані банківських карток, доступ до корпоративної мережі. Отже, зламавши один акаунт, можна дістати доступ до великого об’єму даних. Українцям слід більше цікавитись, шукати можливості освоїти базовий рівень кіберграмотності, доки в нас це не поставлено на належний рівень.

– На якому рівні в Україні охорона державних стратегічних об’єктів? Як ситуація змінилася за два роки війни?

– Це, на жаль, дуже низький рівень. Та ж минулорічна російська кібератака Black Energy показала рівень захисту наших мереж. Потім було масове надсилання вірусних листів по українських організаціях і підприємствах. У цих листах були шкідливі програми, які заражали українські системи. Експерти вважають, що багато підприємств і організацій в Україні можуть бути заражені Black Energy. Адже ворог, коли проник у систему, не дає про себе знати. Він певний час має можливість отримувати від вас інформацію, чекає моменту, щоб нанести точкового чи масованого удару. Тому потрібний постійний моніторинг, технічний аудит на наявність вірусів, тестування систем на проникнення і щоденне відслідковування загроз.

– Чи відбувається співпраця України з партнерами по ЄС і НАТО в цьому питанні?

– Співпраця відбувається, але її масштаби мають бути більшими. Трастові фонди НАТО закуповують і надають українським державним органам певні технології та обладнання. Але далі це слід правильно впроваджувати, навчати місцевий персонал і правильно експлуатувати. Також слід розуміти, що безпека – не результат, а процес. Не можна щось одноразово зробити і сказати: все, тепер ми в безпеці. Її треба постійно підтримувати. Як у звичайному житті, поліцейські їздять вулицями, патрулюють, якщо бачать щось підозріле, то з цим працюють. Так і з кібербезпекою. Мають бути сили і структури, які постійно моніторять ці процеси, вдосконалюють вміння, виявляють ворожі проникнення в системи. Це постійний контроль і виявлення загроз, протидія і відновлення систем після атак. Це безперевний цілодобовий процес.

– Чи вивчали в Україні досвід російських атак на Естонію в 2007 році, під час історії з пам’ятником бронзовому солдату, і на Грузію в 2008 році, під час російсько-грузинської війни?

– Вивчали і в нас, і на Заході. Інша річ, які висновки зроблені, що вдосконалено. Питання, наскільки ми готові до нових атак і загроз, наскільки стали сильнішими, залишається відкритим. Україна має гарні перспективи стати однією з найвпливовіших кібердержав світу. Для ХХІ століття вміння використовувати кіберзасоби для захисту, а якщо треба й для атак, – це стратегічна перевага, не менш важлива, ніж потужна традиційна армія. Але реалізація цього потенціалу залежить від державної політики. Потрібно розвивати власні команди фахівців, які будуть використовувати наявні технології, а також дослідників і розробників, які будуть працювати над створенням нових технологій кібербезпеки. У нас для цього є величезний людський потенціал ІТ-спеціалістів. У нас є потужні можливості створення Центрів із кібербезпеки, які б працювали в інтересах держави. Це має бути партнерство держави і приватного сектора. Зрозуміло, що треба створювати і як, але потрібно лише, щоб держава визнала пріоритетність кібербезпеки і потенціал, який може отримати та реалізувати Україна, якщо стане, наприклад, як Ізраїль, однією з найбільш розвинених країн у цій сфері.

Ігор Тимоць

Share Button

Польський Сейм проголосував за зниження пенсійного віку

Share Button

Учора, 16 листопада, в останній день 30-го засідання Сейму Республіки Польща, депутати проголосували за зниження пенсійного віку до 60 років для жінок і 65 років для чоловіків. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Сейму

Сейм ухвалив поправку до закону про пенсії з Фонду соціального страхування та до деяких інших законодавчих актів. Ця поправка знижує пенсійний вік, який після реформи мав становити 67 років і для чоловіків, і для жінок.

Відтак із 1 жовтня 2017 року пенсійний вік у Польщі становитиме 60 років для жінок і 65 років для чоловіків. Зміни стосуватимуться і осіб, застрахованих за загальною пенсійною системою (ZUS), і фермерів (ASIF).

Як передає «Укрінформ», за відповідне рішення проголосували 262 польські депутати, 149 висловилися проти, а ще 19 утрималися.

Ухвалена поправка скасувала можливість часткового виходу на пенсію, яка була задумана, щоб пом’якшити збільшення пенсійного віку в рамках пенсійної реформи. Жінки мали право виходити на пенсію, маючи 62 роки і 35 років вислуги років, а чоловіки – від 65 років і з 40-річним досвідом роботи. Ті, хто користався таким правом, отримували половину пенсії, яка належала б їм у разі виходу на пенсію у віці 67 років.

Поправка містить перехідні положення, пов’язані з ліквідацією часткового виходу на пенсію. Вона відновлює рішення, згідно з яким гарантія мінімальної пенсії залежатиме від 20-річного періоду сплати внесків для жінок і 25-річного – для чоловіків. Поправку, ухвалену Сеймом, тепер відправили на розгляд у Сенат.

Глава уряду Беата Шидло у своєму виступі зазначила, що партія «Закон і Справедливість» (PiS), чинний уряд і президент Анджей Дуда дотрималися слова і повернули соціальну справедливість для польських громадян. Вона зауважила, що попередня коаліція «Громадянської платформи» і Польської селянської партії підвищила пенсійний вік всупереч інтересам громадян.

Зазначимо, попередня коаліція підняла пенсійний вік до 67 років для чоловіків і жінок, при цьому його мали підвищувати поступово. Зокрема, для чоловіків пенсійний вік мав зрости до 67 років до 2020 року, а для жінок – до 2040 року.

Джерела: sejm.gov.pl, ukrinform.ua

Share Button

«Ми не повинні допустити хаосу та Руїни в державі», – звернення мережі «Вільні люди»

Share Button

Попри всі недоліки нинішньої влади, відповідальні громадяни мають втриматися у складній ситуації, не стати об’єктами маніпуляції з боку популістів і реваншистів і зберегти державу. Про це йдеться у зверненні, яку поширив у соцмережі Facebook народний депутат Андрій Левус, засновник мережі Вільні Люди.

«З 15 по 22 листопада сили реваншу та популісти готують план заколоту, називаючи це «Майданом 3». Але по суті це є «Антимайдан». Тому що будь-яка деконструкція держави, будь-який параліч органів влади сприятиме тільки Росії. Судячи з міжнародної кон’юнктури, зміни влади в США та багатьох країнах ЄС, Росія планує знищити стабільність в Україні, щоб уникнути санкцій і шляхом перевиборів привести до влади проросійську більшість», – пояснює Андрій Левус.

Він додає, що нинішня влада сама немало спричинилася до виникнення такої ситуації, адже «бездіяльністю та корумпованістю» дала змогу маніпулювати людьми: «Так, у владі присутня корупція. Так, влада нечиста на руку, так, влада непослідовно захищає національний інтерес в рамках Мінських перемовин. Так, влада толерує реваншистів. І саме цей «Антимайдан» свідчить про те, що влада помилилася, вступаючи в догворняки з олігархами і реваншистами».

Попри це, у правоохоронних органах усе ж є чесні люди, які просять не зв’язувати їм руки та дати змогу «добити сили реваншу». «Вони чекають, що Президент дасть наказ і не заважатиме в цих та інших процесах. Ми солідарні з цією частиною силових структур і готові до координації і спільних дій», – зазначено у зверненні.

«Ми не повинні допустити хаосу та Руїни в державі. Попри недоліки влади, ми повинні зберегти державу. Закликаю всіх відповідальних громадян не піддаватися на провокації «Антимайдану». Не заради корумпованої влади, не заради АП, Кабміну, МВС чи ГПУ, не заради чинного складу парламенту, не за БПП чи НФ, а заради того, щоби ми змогли встояти перед викликами та планами Путіна, заради того, щоб ми могли втриматись в складній ситуації і не стати об’єктами маніпуляції з боку популістів та реваншистів, які фінансуються одними й тими ж російськими олігархами», – наголошують автори звернення.

«Вільні Люди» обіцяють стати «третьою силою, яка не дасть ні саботажникам у владі, ні так званій опозиції розірвати державу на шматки». І закликають усіх відповідальних громадян долучитися до них.

«Що б не планував ворог, які б не були його хитрі задуми та солодкі слова, скільки б мільйонів доларів не вливалося в цей «Антимайдан», якою б недолугою і корумпованою не була ця влада, я вірю в українців, відповідальних вільних людей, які захистять свої сім’ї, свою державу від хаосу […] Ми відповідаємо за кожне своє слово і кожну свою дію. І ця відповідальність не перед партійними вождями, олігархами, а перед членами організації, які загинули на Майдані, які загинули під час визвольної боротьби на Донбасі», – наголошено у зверненні.

Нагадаємо, днями керівництво українських спецслужб попередило, що Росія задумала масштабну дестабілізацію ситуації в Україні, старт якої заплановано на 15 листопада – з початком всеукраїнської акція протесту банківських вкладників.

Як повідомили в Національній поліції України, у період із 15 по 27 листопада на території Києва та Харкова заплановано низку заходів за участі значної кількості громадян. Відтак усі сили та засоби правоохоронних органів переведено на посилений варіант службової діяльності. Також посилено заходи безпеки на автошляхах.

Поліція нестиме службу в посиленому режимі до 27 листопада.

Джерела: facebook.com/Андрій Левус, facebook.com/vilnilyudy.ua, npu.gov.ua

Share Button

На об’єкт «Укриття» Чорнобильської АЕС насувають захисну арку

Share Button

14 листопада о 14:15 розпочався процес насування арки (нового безпечного конфайнменту, НБК) на об’єкт «Укриття» четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС, зруйнованого під час катастрофи 26 квітня 1986 року. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» (ДСП ЧАЕС).

Встановлення цього конфайнменту зробить майданчик Чорнобильської АЕС безпечним для проведення робіт із демонтажу конструкцій, поводження із паливовмісними та радіоактивними матеріалами в середині об’єкту «Укриття».

Арка – найбільша з будь-коли побудованих рухомих наземний конструкцій. Її довжина – 165 метрів, висота – 110 м, загальна маса – 36 200 тонн. Її спорудили поблизу 4-го енергоблоку ЧАЕС, і тепер ця конструкція має подолати 327 м, щоб накрити об’єкт «Укриття».

Джерело: chnpp.gov.ua
Джерело: chnpp.gov.ua

Насування НБК відбувається за допомогою спеціальної системи, яка складається із 224 гідравлічних домкратів і дає змогу пересувати конструкцію на відстань 60 см за один цикл. За планами, увесь процес має тривати до 4 днів із загальним часом безперервного руху приблизно 33 години.

Об’єкт планують увести в експлуатацію в листопаді 2017 року та розпочати роботи з демонтажу нестабільних конструкцій.

Згідно з проектом, нову споруду експлуатуватимуть упродовж 100 років, вартість проекту – 1,5 мільярда євро.

Як розповів міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, початок процесу насування арки на об’єкт «Укриття» є фінальним етап завершення 30-річної боротьби з наслідками чорнобильської катастрофи. Проект став можливим завдяки величезній міжнародній підтримці, адже навколо нього об’єдналися 40 країн-вкладників і країн-донорів.

«Насування Арки на об’єкт «Укриття» можна сміливо назвати найважливішим етапом у реалізації цього проекту, перед введенням споруди в експлуатацію, та здійснення головної місії – забезпечення на 100 років захисту від радіоактивних випромінювань», – додав голова Держагентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.

НБК у цифрах:

Проліт арки 257 м
Довжина 162 м
Висота 108 м
Строк служби 100 років
Температурний режим від -30°C до +50°C
Сейсмічна зона 2 (9 балів за шкалою Ріхтера)
Фундаменти та платформа монтажної зони 81 000м3 залізобетону
Палі сталеві 25 м x 1 м діаметр 400 шт.
Палі бетонні 19 м x 1 м діаметр (постійні фундаменти) 400 шт.
Конструкція арки:

– основні елементи (труби діаметром >800 мм)

– допоміжні елементи (вузлові з’єднання)

– кріплення (болти М30)

 

5700 шт.

4000 шт.

650000 шт.

Сталеві конструкції 24 860 т
Тимчасові конструкції 5400 т
Обшивка:

– зовнішня (багатошарова)

– внутрішня

 

86 000 м2

78 000 м2

Робоча сила на майданчику (у середньому) 2 зміни по 600 осіб

Компанія «Новарка», що побудувала НБК, є консорціумом французьких будівельних компаній «Буйг» і «Вінсі». Будівництво розпочали 2012 року після масштабних підготовчих робіт на майданчику. Через великі розміри арки її довелося споруджувати двома частинами, які підняли й успішно з’єднали 2015 року. Всередині арки НБК встановлено кран для майбутнього демонтажу конструкцій об’єкта «Укриття».

Джерело: chnpp.gov.ua

Share Button

Хатія Деканоідзе подала у відставку з посади голови Нацполіції України

Share Button

Голова національної поліції України Хатія Деканоідзе написала рапорт про відставку. Про це POLUKR.net дізнався з facebook-сторінки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«4 листопада 2015 року Хатія Деканоідзе рішенням Кабінету Міністрів України призначена начальником Національної поліції України. 11 листопада 2016 року Хатія Деканоідзе подала мені рапорт про відставку з посади начальника НПУ», – написав Аваков.

Міністр зазначив, що це був складний етап, який «увійде в історію Української поліції». І додав, що поважає рішення Хатії «почати новий етап свого життя» та побажав їй успіхів.

Обов’язки голови Національної поліції України тепер виконуватиме Вадим Троян – перший заступник глави – начальник кримінальної поліції України.

Окрім Хатії Деканоідзе, сьогодні з Одеської митниці пішли Юлія Марушевська (призначена керувати митницею рік тому з подачі тодішнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі) та її команда.

Саакашвілі, який подав у відставку з поста глави Одещини тиждень тому, з цього приводу зауважив таке: «Нам не дали довести до кінця проект Відкритого митного простору, тому що це означало б кінець митних корупційних потоків, але Юля змогла головне – вперше в історії Одеси і на єдиній митниці в теперішній Україні не було корупції. Ми довели, що це можливо, і спасибі за це молодій, відомій на весь світ активістці Майдану».

Сама Юля Марушевська під час брифінгу сказала, що за рік роботи їй із командою вдалося ліквідували масштабні корупційні схеми, змінити підхід до митниці як державного органу, стати сервісом для бізнесу і створити прозорі правила гри для чесних підприємців.

Проте вважає, що подальше її перебування на цій посаді «позбавлене сенсу», оскільки ініціативи з реформування української митниці блокуються «людьми, які приймають рішення в цій країні на найвищому рівні», і «після року боротьби з блокуванням змін ми вичерпали усі можливі способи тиску на цьому рівні».

«Українська влада мала час зробити зміни. Це неправда, що для них потрібно десятиліття. Для цього потрібно чесна робота та відсутність страху перед змінами», – додала вона.

Хатія Деканоідзе – український діяч грузинського походження. Була першим ректором Академії поліції міністерства внутрішніх справ у Грузії і директором Національного центру експертизи від травня до липня 2012-го, коли її призначили міністром освіти і науки.

Після зміни уряду перейшла на викладацьку роботу, а згодом переїхала до України. Керівник Національної поліції України (від 5 листопада 2015).

Юлія Марушевська – українська громадська та політична діячка, активістка Євромайдану, автор англомовного відеозвернення «I Am a Ukrainian» із поясненням причин, які вивели людей на вулиці, та закликом про допомогу в боротьбі з владою, яка переслідує і вбиває мирних людей. Це відео стало «вірусним» і зібрало понад 8 млн. переглядів на YouTube, завдяки чому Юлія стала одним із найвідоміших облич української революції у світі.

Закінчила КНУ ім. Шевченка, магістр з української мови та літератури, філолог-дослідник, викладач вищого навчального закладу з української мови та літератури, німецької мови, науковий редактор.

Була учасником літньої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету. Як запрошений дослідник вивчала в Стенфорді політичні науки, зокрема процеси реформування та державотворення.

Була головою Агентства інвестицій та розвитку Одеської ОДА. Від 10 липня 2015 року – в. о. заступника голови Одеської ОДА, з 9 вересня 2015 року –заступник голови Одеської ОДА.

16 жовтня 2015 року Петро Порошенко призначив Марушевську керівником Одеської митниці.

Читайте також:

Саакашвілі йде у відставку з посади голови Одеської облдержадміністрації

Джерела: facebook.com/arsen.avakov, facebook.com/SaakashviliMikheil facebook.com/yulia.marushevska

Share Button

США цього місяця вшановують пам’ять жертв Голодомору

Share Button

Сполучені Штати Америки на знак солідарності з українським народом цього місяця вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору –  однієї з найстрашніших штучно створених трагедій сучасної історії. Про це POLUKR.net дізнався з офіційної заяви, яку поширив Білий дім з нагоди роковин цієї трагедії в Україні.

«Вісімдесят три роки тому більш ніж три мільйони осіб в Україні загинули в підсумку нещадної політики Йосипа Сталіна. Через навмисне захоплення української землі та сільськогосподарські культури Радянський Союз викликав загальне голодування. Під облогою і без доступу до продуктів харчування Україна – житниця Європи – перетворилася на землю незмірну людських страждань», – зазначено в заяві.

У заяві додають, що українці вкотре довели всьому світу, що людський дух – непереможний, і «навіть у найгірші часи народ України гідно продовжував боротьбу за мир, свободу і демократію». «Сьогодні, коли постали нові загрози цим цінностям, американський народ підтримує українців, які мужньо захищають свою територію і демократію», – наголошують у Білому домі, зауважуючи, що українсько-американське співтовариство, а також друзі українського народу докладають усіх зусиль, аби «пам’ять про тих, хто постраждав у роки Голодомору, жила».

Додамо, сьогодні президія ізраїльського Кнесету затвердила розгляд резолюції про визнання Голодомору актом геноциду українського народу. Ізраїльські парламентарії обговорять зазначене питання цього пленарного тижня, – інформує Почесне консульство Держави Ізраїль у м. Львів. Ізраїль може стати 25 країною, яка визнає Голодомор геноцидом українського народу.

В Україні День пам’яті жертв голодоморів – це щорічний національний пам’ятний день, що припадає на четверту суботу листопада.

Традиційно цього дня громадяни відвідують поминальні богослужіння та покладають символічні горщики із зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам’яті» в Києві беруть участь перші особи держави, урядовці, очільники парламентів, дипломати іноземних країн, представники міжнародних організацій, релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Голодомору.

Офіційна кількість жертв цієї трагедії, згідно з рішенням Апеляційного суду Києва, – 10 млн. 65 тис. осіб.

7 листопада 2015 року в центрі Вашингтона відкрили Меморіал жертвам українського Голодомору-Геноциду 1932-1933 років (англ. Holodomor Memorial to Victims of the Ukrainian Famine-Genocide of 1932-1933). Він має вигляд масивного бронзового поля колосків. Скульптор – Лариса Курилас.

Меморіал встановлено неподалік будинку Конгресу, поряд із центральним вокзалом Вашингтона, через який до американської столиці щороку потрапляють мільйони людей.

На стіні Меморіалу зображене поле пшениці й напис «Голодомор 1932-1933. У пам’ять про мільйони невинних жертв штучного голоду в Україні, спланованого та вчиненого сталінським тоталітарним режимом» англійською та українською мовами.

Джерела: whitehouse.gov, uk.wikipedia.org

Share Button

Учасники ІІ Кримського форуму закликали світову громадськість засудити злочини комуністичних режимів

Share Button

Учасники ІІ Кримського форуму, що відбувся 10-11 листопада у Львові, закликали світову громадськість засудити злочини комуністичного та нинішнього російського режиму та повернутися до основоположних цінностей, що лежать в основі людської цивілізації. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Львівської міської ради, що оприлюднив «Звернення до світової громадськості ІІ Кримського форуму колишніх політвʼязнів комуністичних режимів, представників національно-визвольних рухів і правозахисників».

Учасники нинішнього форуму вважають, що незасуджені злочини комунізму «стали зернами нового чекістського режиму в Росії, який зруйнував цивілізаційні перспективи російського народу і розхитує увесь світовий лад». І якщо цей режим не зупинити – злодіянь на кшталт війни у Грузії, анексії Криму чи війни на сході України лише побільшає, – переконані ініціатори звернення.

Вони закликають «усіх людей доброї волі» обʼєднати зусилля й не погоджуватися на поступки агресорові. А також наголошують на небезпеках, до яких може призвести «наївна довірливість» країн Заходу, що останнім часом «відчули на собі силу підривних акцій та інформаційної війни». «Небажання політиків Заходу подивитись правді в очі, яке вони виправдовують небажанням втягнутися в нову холодну війну, тільки прискорює сповзання у кризу», – кажуть учасники форуму.

«Виклик, кинутий путінським режимом усій світовій спільноті, дуже небезпечний. […] Тому ми рішуче остерігаємо уряди й народи демократичних країн від нових ілюзорних спроб «умиротворення агресора». Шукати середнє арифметичне між добром і злом означає – потурати злу», – йдеться у зверненні.

Ініціатори документа висловлюють солідарність із кримськотатарським народом, засуджують переслідування кримських татар із боку окупаційного режиму та агресію Росії проти незалежної України. А також вимагають від РФ припинити викрадення і вбивства кримських татар у Криму, розслідувати злочини й притягти до відповідальності винуватців; наполягають на звільненні українців, яких незаконно утримують у тюрмах і слідчих ізоляторах на території Росії, в Криму й на непідконтрольних України територіях Луганщини та Донеччини. Водночас учасники форуму наголошують, що вони солідарні з тими росіянами, які засуджують політику російського керівництва, та готові шукати разом з ними «моделі майбутнього співіснування наших держав».

Міжнародну спільноту учасники форуму закликали вимагати від Росії припинити демографічну інтервенцію і спроби насильницьким чином змінити етнічну картину Криму.

«Повернення Криму до складу України необхідне як акт відновлення справедливості, законності і світового ладу. Україна і вся світова спільнота повинні виробити «дорожню карту» для забезпечення права кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній території у складі України […] Відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах є необхідною передумовою для забезпечення миру і демократичних свобод на сході країни та в Криму», – додають підписанти звернення.

«З усіх локальних чи світових криз вихід завжди один і той самий – повернення до тих цінностей, що лежать в основі людської цивілізації. Саме ці цінності споріднюють нас із динамічним сучасним світом. Віднайти мир і безпеку, зрікаючись цих цінностей, неможливо», – резюмують учасники форуму.

Повний текст звернення: Звернення

Джерело: city-adm.lviv.ua

Share Button

Маршалок Сенату Польщі відвідує Львів

Share Button

Сьогодні у Львові голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин і голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка зустрілися з маршалком Сенату Республіки Польща Станіславом Карчевським. Про це POLUKR.net дізнався з сайту Львівської облради.

Олександр Ганущин привітав маршалка з Днем незалежності, який Польща відзначала Польща, подякував полякам за допомогу українській армії, а також запевнив, що Львівщина «була, є і буде прикладом дружніх стосунків між двома державами – Україною та Польщею».

«Наші держави мають довгу і свою непросту історію. Для нас сьогодні дуже важливе порозуміння між нашими народами. Тож висловлюємо велике сподівання на належну реакцію польської влади на такі дії, як нищення українських могил, неналежне поводження з українським прапором на території Польщі. Не дамо третім силам посварити українців і поляків. Ми повинні зробити все, аби наша спільна історична пам’ять, державна символіка була належно вшанована», – додав Ганущин.

Опісля керівництво області разом зі Станіславом Карчевським поклали квіти до могил Героїв Небесної сотні, Героїв АТО та до Меморіалу Української Галицької Армії на Личаківському цвинтарі.

Маршалок Сенату Станіслав Карчевський перебуває у Львові 12-13 листопада. Він візьме участь у фестивалі «Відкриваємо Падеревського», відвідає музей Львівської архідієцезії Римсько-Католицької Церкви, де зустрінеться з представниками польських організацій і ЗМІ, а також побуває на місці будівництва Польського дому у Львові. Про це повідомляють у канцелярії польського Сенату.

Перший камінь на місці будівництва Польського дому у Львові заклали 6 листопада 2015 року. Будівельні роботи проводить Асоціація польської спільноти з коштів, які виділив на підтримку польської діаспори та поляків за кордоном Сенат.

Польський дім має стати сучасним закладом інтеграції, де забезпечуватимуть розвиток польської громади у Львові, а також популяризуватимуть польську мову та культуру. Він має бути місцем активного європейського діалогу, – додають у польському Сенаті.

Польська громада у Львові сьогодні становить близько 20 тисяч осіб. У місті працює кілька громадських організацій, найбільшою з яких є Товариство польської культури Львівщини та Федерація польських організацій в Україні (FOPNU), яка об’єднує десятки учасників зі всієї України.

Головною ідеєю Міжнародного фестивалю «Відкриваємо Падеревського» у Львові є популяризація польської культури й ознайомлення з репертуаром світового рівня з національної музичної скарбниці.

Цього року ювілейний п’ятий фестиваль традиційно об’єднає видатних польських артистів з відомими українськими музикантами.

Також, уже традиційно, відбудеться вручення Відзнаки PADEREWSKI. Бронзові статуетки отримають особи або організації, що винятково проявили себе в діяльності на користь українсько-польського поєднання, промоції і популяризації творчості І. Я. Падеревського та промоції польської культури загалом.

Джерела: senat.gov.pl, oblrada.lviv.ua, paderewski.eu

Share Button