вівторок, 21 Травень, 2024
pluken
Головна / ihor (сторінка 7)

ihor

«Росія може розгорнути ударну групу проти України чи Польщі за лічені тижні», – голова Фонду Центр досліджень «Польща-Україна» Даріуш Матерняк

Share Button

Фонд Центр досліджень «Польща-Україна» провів у Львові конференцію «Гібридна війна: явище і відповідь». Експерти обговорювали різні площини російської агресії проти України, висновки, які робить із цього для себе влада Польщі та інших країн НАТО, та можлива протидія цим викликам.

Голова Фонду Центр досліджень «Польща-Україна» Даріуш Матерняк презентував своє дослідження про наслідки російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017». Він визначив гібридну війну, як «стан поміж війною та миром». Також висловив думку, що Росія зробила висновки з війн в Сирії, Грузії, Україні та інших військових конфліктів, де воювала російська армія, й воює дедалі ефективніше.

«Навчання «Захід-2017» показали, що росіяни значно швидше, ніж 10-20 років тому, можуть мобілізувати свої війська та створити ударну групу в певному напрямку. Якщо йдеться про Україну чи Польщу, то це тижні, а якщо про країни Балтики, то це дні, а навіть іноді години. Відповідно НАТО повинно брати це до уваги. Будь-який новий  конфлікт, ініційований Росією, буде розвиватися дуже швидко, де б він не відбувався. Росіяни навчилися швидко створювати батальйонно-тактичні групи під конкретні операції. Ми повинні бути до цього готові. Маємо передбачити теж децентралізацію відповідей. Тобто, щоб солдати самі могли приймати рішення, якщо не буде зв’язку з командуванням. Ця проблема в українській армії проявилася під час блокади росіянами українських частин в Криму», – сказав Даріуш Матерняк.

Доктор суспільних наук Університету Вармінсько-Мазурського в Ольштині Каміль Сигідус розповів про загрози в контексті діяльності парамілітарних організацій, які виникли в Україні під час Майдану. Такі організації виникають там, де є вакуум державної влади, а вакуум – це загроза, якою користується потенційний агресор у гібридній війні. Водночас такі організації дали відсіч агресору в час, коли держава виявилася неспроможною з цим справитися.

* У цьому матеріалі йдеться про засновників порталу PolUkr.net. Фонд Центр досліджень “Польща-Україна” є видавцем порталу. Даріуш Матерняк є головним редактором PolUkr.net.

Share Button

«Безкарність вбиває»

Share Button

Акції з вимогою покарати вбивць 5-річного хлопчика відбулися по всій Україні

Під будівлею Міністерства внутрішніх справ (МВС) у Києві у вівторок, 4 червня, відбулася акція протесту «Безкарність вбиває». Схожі акції під МВС відбулися у великих містах України, зокрема у Львові.

Учасники акцій вимагали покарання поліцейських, які вбили хлопчика у Переяслав-Хмельницькому, і відставки глави МВС Арсена Авакова. Під будівлі МВС люди приносили дитячі іграшки та свічки.

Нагадаємо, 31 травня до травматологічного відділення Переяслав-Хмельницької лікарні звернулися батьки 5-річного хлопчика. У дитини було кульове поранення, яке спричинило перелом черепа та пошкодження головного мозку. 3 червня хлопчик помер у лікарні. Того ж дня начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Дмитро Ценов подав у відставку.

Поліція виявила, що дитину вбили випадковим пострілом. У Державному бюро розслідувань встановили, що це зробили два працівники Переяслав-Хмельницького відділення поліції, які в той час стріляли з рушниці.

4 червня Голосіївський районний суд Києва взяв під варту на два місяці без права внесення застави підозрюваних у вбивстві – поліцейських Володимира Петровця та Івана Приходька.

Того ж дня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і голова Національної поліції Сергій Князєв зустрілися з мамою і бабусею загиблого хлопчика.

 

Share Button

Зеленський та Дуда зустрілися в Брюсселі

Share Button

Володимир Зеленський здійснив свій перший закордонний візит як Президент України. Він відвідав Брюссель, де  зустрівся з керівництвом ЄС і НАТО, а також із президентом Польщі Анджеєм Дудою. Президенти висловили готовність співпрацювати та вирішувати складні питання спільної історії.

На спільній прес-конференції Дуда запевнив Зеленського в підтримці євроатлантичних намірів України, висловив сподівання щодо відновлення територіальної цілісності України та щодо вирішення складних питань з історії двох народів.

«Радий потиснути руку президентові Зеленському та започаткувати нові відносини на роки вперед. Сподіваюся, разом зможемо багато зробити для спільного блага наших народів. Запевняю, що Польща постійно підтримує проєвропейські та євроатлантичні прагнення України, для нас це надзвичайно важливе питання», – сказав Дуда.

Польський лідер наголосив на підтримці зусиль для відновлення  територіальної цілісності та суверенітету України у міжнародно визнаних кордонах, у визволенні окупованих районів Донбасу, що має логічно завершитися деокупацією Криму.

«Україна має відновитися у своїх природних кордонах. Для нас це також дуже важливо», – заявив глава Польщі.

Дуда додав, що для Польщі Україна є добрим сусідом, з яким будуються взаємовигідні та найкращі відносини. За його словами, зараз у Польщі перебуває багато українських громадян, прекрасно розвивається двостороння торгівля, але є можливість покращити відносини, бо Україна – держава з величезним потенціалом.

«Ми говорили також про важливі та важкі історичні теми. Вважаю, що президентська група експертів, створена президентами Польщі та України, буде спроможною активно долучитися до вивчення проблемних моментів, які є у наших двосторонніх відносинах, і відновити дух правди. Сподіваємося на примирення й активну співпрацю між нашими країнами. Це те, що також турбує і президента України», – зазначив Дуда.

Президент України заявив, що готовий сприяти процесу примирення.

«Хочу підкреслити, що я налаштований на процес примирення і недопущення домінування тем складних періодів історії українсько-польських відносин на порядок денний стратегічного партнерства між Україною і Польщею», – сказав Зеленський.

Як повідомила прес-служба глави держави, Зеленський заявив, що Україна і Польща мають «спільне розуміння глибини загроз, які несе для всієї Європи Росія, і разом боремося за те, щоб ЄС залишався єдиним і солідарним з Україною у боротьбі проти агресії». Зеленський подякував Дуді, що Україна й надалі може розраховувати на надійну підтримку Польщі і співпрацю у багатосторонніх форматах, зокрема на європейському рівні.

Також президент України прийняв запрошення Дуди приїхати до Варшави на заходи з нагоди роковин початку Другої світової війни.

 

Share Button

Послів Польщі та Ізраїлю обурив памʼятник Шухевичу в Івано-Франківську

Share Button

Посли Польщі та Ізраїлю в Україні висловили протест через відкриття 23 травня в Івано-Франківську памʼятника головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу. Лист із протестом міському голові Франківська Руслану Марцінківу у своєму Twitter опублікувало посольство Польщі в Україні.

Лист посольства Польщі в Україні. / Фото Посольства Польщі в Україні.
Лист посольства Польщі в Україні. / Фото Посольства Польщі в Україні.

Посол Польщі Бартош Ціхоцький і посол Ізраїлю Джоел Ліон висловили меру Івано-Франківська протест проти відкриття нового памʼятника Шухевичу. Вони нагадують, що люди, які вижили після масових вбивств, в яких Шухевич відіграв вирішальну роль, досі живуть в Україні, Польщі та Ізраїлі.

«Цим листом ми висловлюємо протест у зв’язку з вашим рішенням і хочемо нагадати дітям Івано-Франківська, їхнім батьками, бабусям та дідусям, що Роман Шухевич несе особисту відповідальність за те, що забрав життя тисяч їм подібних – кулями, пожежами, зґвалтуваннями, тортурами та іншими звірячими методами – лише тому, що вони молилися Богу польською чи івритом», – написали посли.

У відповідь мер Марцінків написав, що кожна країна має свою історію та своїх героїв, але минуле не повинно впливати на теперішнє і майбутне демократичних країн.

«Кожна країна має свою історію і своїх героїв. Ми шануємо своїх та пам’ятаємо те, що вони зробили для нашої країни. Але ми також поважаємо інші країни та шануємо нашу дружбу. У нас різне минуле, часом болюче. Маємо різні погляди на історичні події та постаті, адже історія кожної країни унікальна. Але ми разом йдемо у майбутнє, пліч-о-пліч. У нас спільні погляди та ми хочемо бачити наші країни вільними та демократичними. Минуле не повинно впливати на теперішнє чи тим більше, псувати майбутнє», – написав Марцінків.

Він вважає, що кожна нація має право вшановувати і памʼятати тих, хто поклав життя за її становлення.

Глава українського Інституту національної памʼяті Володимир Вʼятрович назвав лист послів проросійським.

«Між Польщею та Ізраїлем тривають жорсткі дискусії про минуле. Але в Україні посли обох країн, ніби, знайшли спільну мову. Хоча правильніше буде сказати «общій язик», і звісно, він «русскій». Листа до мера Івано-Франківська написано англійською, але суть його – російська. Адже зміст – повторення тез російської пропаганди проти українського визвольного руху», – написав Вʼятрович у своєму Facebook.

 

Share Button

«Україна, з погляду Брюсселя, не потребує стільки уваги, як відносини зі США чи біженці з Африки», – колишня заступниця міністра закордонних справ Польщі

Share Button

У Києві відбувся Х Форум «Україна-Польща», присвячений результатам виборів до Європарламенту і їх наслідкам для ЄС, Польщі та України. Подію організували Міжнародний фонд «Відродження» і польський Фонд ім. Стефана Баторія. Під час зустрічі польські експерти представили своє бачення наслідків європейських виборів для зовнішньої політики ЄС, розвитку ситуації у Польщі та відносин ЄС і Польщі з Україною.

Співголова польсько-української діалогової групи та колишня заступниця міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчинська-Наленч розповіла, чим ці вибори важливі для України: «Найперше ці вибори показали, що ЄС і його члени будуть тепер радше займатися собою, ніж зовнішніми справами. По-друге, прихід більшої кількості політичних сил у Європарламент означає, що для прийняття рішень потрібно буде більше часу. Тож рішення на рівні ЄС ухвалюватимуть повільніше. По-третє, на першому місці для Брюсселя зараз відносини зі США. Для України в цьому сенсі важливо, аби надалі була активна співпраця між учасниками західної коаліції, ЄС і США, щоб був західний моноліт єдності. На другому місці за важливістю – питання Північної Африки і Близького Сходу, звідки в Європу біжать біженці. Україна на цьому фоні, з погляду ЄС, виглядає як більш-менш стабільний сусід, який вже не потребує стільки уваги».

«Від Польщі до Європарламенту прийшли, головним чином, два блоки, – веде далі дипломатка. – Перший під крилом правлячої в Польщі партії «Закон і справедливість» (отримав 42%). Цю силу можна назвати єврообережною. Другий – різношерста «Європейська коаліція» (отримала 39%) на чолі з головною опозиційною силою «Громадянська платформа». Їх можна назвати єврооптимістами».

«Ці вибори будуть мати далекосяжні наслідки на рівні ЄС, – продовжила Катажина Пелчинська-Наленч. – По-перше, бачимо в ЄС ріст євроскептиків. Хоча досі зберігається більшість проєвропейських сил, проте є глобальний рух у бік росту популістів і крайніх сил в європейських країнах. Традиційні центристські партії в різних країнах ЄС програють, і приходять натомість крайні праві та ліві. На щастя, євроскептики різношерсті, їм не вдалося створити єдиний блок популістів і правих у Європарламенті. Тож ефективність їхньої роботи під питанням. Ймовірно, вони розподіляться на дві-три фракції й ці сили не зможуть ефективно просувати свої ідеї. Проте вони будуть виносити свої теми на порядок денний і переносити свій дискурс на національний рівень. Тож їхня сила в майбутньому теж залежатиме від результатів національних виборів».

Про те, як вибори до Європарламенту можуть вплинути на парламентські вибори в Польщі, які відбудуться в листопаді, головний редактор видання «Nowa Europa Wschodnia» Анджей Бжезецкі зазначив: «По-перше, успіх лівоцентристської «Європейської коаліції» не гарантує, що ці сили підуть разом на вибори восени. В цій коаліції є сили, для яких коаліція надто консервативна і не надто ліва, і навпаки – надто ліва й не надто консервативна. Погляди різних сил коаліції на питання ставлення влади до Католицької церкви чи геїв діаметрально протилежні. Водночас є протиріччя в правлячій партії «Закон і справедливість» і вона теж поволі втрачає позиції. Тож буде досить жорстка боротьба за крісла в новому Сеймі. І, можливо, якимось чином у цій внутрішній польській дискусії напередодні парламентських виборів теж виникатимуть теми, повʼязані з Україною».

Ігор Тимоць

 

Share Button

Українсько-польський кордон має стати легше перетинати

Share Button

З відповідною ініціативою виступили експерти з Польщі та України

Експерти української громадської організації “Європа без барʼєрів” і польського “Інституту Свободи” створили ініціативу “Кордон з людським обличчям”. На зустрічі в Києві вони виступили за додаткові піші пункти пропуску, особливо в туристичних зонах Карпат і Шацьких озер, та за рокадне сполучення між пунктами пропуску, які вже діють, аби водіям було легше добиратися. Звернули увагу на потребу зробити кордон доступнішим для велосипедистів та закликали дозволити перетинати його велосипедом на автомобільних пунктах пропуску, як це дозволено з польського боку. Також звернулися із пропозицією розвивати залізничне сполучення. Усі побажання передали польським та українським чиновникам, відповідальним за роботу кордону.

Більше піших переходів та доріг до пунктів пропуску

Під час двох зустрічей у Варшаві та Києві експерти, чиновники та дипломати з польської і української сторін обговорювали види транспорту, на якому перетинають українсько-польський кордон: піший, автомобільний, автобусний, залізничний та авіатранспорт.

Відзначили, зокрема, що між Україною і Польщею є 8 автомобільно-автобусних пунктів пропуску, 5 залізничних і лише 1 піший.

На думку експертів, необхідно збудувати додаткові піші пункти пропуску. Крім цього, потрібне рокадне сполучення між пунктами пропуску та дороги до кордону, щоб водії легше добиралися з одного пункту пропуску в інший.

Також згадували про потребу розвивати прикордонну інфраструктуру – облаштувати сервісні зони, відкрити кафе і придорожні туалети.

Під час зустрічі відзначили необхідність встановити додаткові камери спостереження на пішому пункті пропуску і виправити недоліки на автомобільних, щоб краще було видно довжину черг на кордоні.

Окремо зазначено, що українсько-польський кордон недоступний  для велосипедистів, які фактично можуть його перетнути лише в пункті пропуску “Шегині-Медика”, що заважає розвиткові міжнародного велосипедного туризму, який має значний потенціал.

Також експерти порушили питання про облаштування міжнародного потяга “Інтерсіті+ “Київ-Перемишль” місцями для велосипедів. Тобто щоб велосипед можна було нерозібраним везти у вагоні поїзда в спеціально облаштованому для цього місці.

За польськими законами, велосипедист має право перетинати кордон на автомобільному пункті пропуску, а за українськими, тільки на пішому. Тож запропоновано внести поправки в українське законодавство, щоб прирівняти цю норму до польської, і дозволити велосипедистам перетинати кордон у більшій кількості пунктів пропуску.

Розвиток залізничного та авіасполучення

Учасники відзначили популярність поїздів “Інтерсіті+ “Київ-Перемишль” і те, що тепер до Польщі курсують потяги з 5 українських міст: Києва, Дніпра, Одеси, Львова і Здолбунова. “Укрзалізниця” постійно збільшує кількість міжнародних маршрутів, бо ті популярні серед українців.

Їхати потягом надійно і часто зручніше, ніж автомобілем чи автобусом. По-перше, поїзди дотримуються графіка. По-друге, якщо подорожувати ними до Польщі, то можна не переживати через черги на кордоні, бо вони не впливають на рух потяга. З Києва їздять поїзди до Перемишля, Варшави та Вроцлава.

Авіасполучення між Україною та Польщею суттєво зросло протягом останніх 5 років. Авіарейсами зʼєднані Львів, Київ, Харків та Запоріжжя із польськими Варшавою, Краковом, Вроцлавом, Познаню, Гданськом, Катовіцами і Бидгощем.

“У 2018 році польсько-український кордон перетнули 20 млн разів”, – Мацей Пьотровський

Під час брифінгу щодо ініціативи “Кордон з людським обличчям” виконавчий директор ГО “Європа без барʼєрів” Ірина Сушко розповіла про мету проекту: “Коли Україна отримала безвізовий режим з ЄС, наша організація зосередила увагу на кордоні. Це не лише лінія, яка розмежовує країни та людей, але й зручне обʼєднавче місце для тісніших контактів між людьми. Громадяни обох країн достатньо мобільні. Відтак ми зустрілися з польськими і українськими чиновниками, щоб розповісти про проблеми на кордоні та наші ідеї, як можна їх вирішити”.

Експерт “Інституту Свободи” Мацей Пьотровський розповів, чому польська сторона взялася за вирішення проблем кордону: “В нашому інституті багато часу присвячуємо польсько-українським відносинам. Зокрема питанням, що близькі звичайним людям, як-от: черги на кордоні, брак інфраструктури та можливостей добратися. Ця тема стосується великої кількості громадян обох країн. У 2018 році польсько-український кордон перетнули близько 20 млн разів. У майбутньому це число зросте. Ми зібрали наші інституції, експертів і почали співпрацю, щоб полегшити людям перетин кордону. Наша ініціатива має допомогти побудувати на кордоні нову інфраструктуру, запровадити кращі процедури. В основі думок про кордон має бути людина. Кожен, хто хоче законослухняно перетнути кордон, має робити це якнайпростіше”.

“Потрібні туристичні пішохідні та велосипедні пункти пропуску в рекреаційних зонах Карпат і Шацьких озер”, – Якуб Логінов

Експерт з питань управління кордонами Якуб Логінов розповів про ідеї для покращення перетину кордону: “На нашому кордоні на державному рівні досі зосереджувалися на автомобільних пунктах пропуску. Менше звертали уваги на піші та залізничні. Зараз найбільшу перспективу мають пішохідні пункти пропуску. Зокрема, слід створити малі туристичні пішохідні та велосипедні переходи в рекреаційних зонах Карпат і Шацьких озер. Такі переходи потрібні для розвитку туризму на прикордонні, підприємництва, зміцнення особистих звʼязків. Також варто створити пішохідні переходи при автомобільних пунктах пропуску. Пропонуємо й запуск систем “кар-шерінгу” – змогу винайняти автомобіль, скутер, велосипед на прикордонні. Маємо потенціал для залізничного перетину. Зокрема, створення рейкового автобуса “Перемишль-Львів” і “Лінії-102 Перемишль-Нижанковичі”. Перетин кордону на велосипеді на інших пунктах пропуску, окрім “Шегині-Медика”, теж дозволив би розвинути прикордонне дрібне підприємництво”.

Аналітик ГО “Європа без бар’єрів” Катерина Кульчицька розповіла про вирішені проблеми на кордоні: “Одна з головних проблем на кордоні – черги. Водночас в 2019 році клопоти з чергами зменшилися. Це пов’язано з частковим вирішенням ситуації з авто на європейських номерах. Для вирішення проблем черг на кордоні можна проводити спільний прикордонний і митний контроль в пунктах пропуску. Зараз спільний контроль є на 4 пунктах пропуску. Покращити ситуацію могла б автоматизація пропускних операцій на кордоні. Прикордонна і митна служби України вже обмінюються даними, що позначилось на скороченні часу на проходження прикордонно-митного контролю. З іншого боку, бачимо досвід країн Балтії й розуміємо, що є до чого прагнути – потрібно створювати сервісні центри, електронні черги. Це майбутнє, яке можна втілити на польсько-українському кордоні”.

Як правильно писати про кордон?

За результатами попередньої зустрічі учасників у Варшаві розробили довідник “Українсько-польський кордон: довідник для журналістів”, присвячений специфіці висвітлення питань, пов’язаних з українсько-польським кордоном.

У ньому можна знайти словник основних термінів, контакти експертів та інституцій, у яких можна взяти коментар чи отримати необхідні дані. Довідник також містить конкретні приклади висвітлення проблем перетину кордону.

Ігор Тимоць

 

Share Button

Ініціатива задля спрощення перетину українсько-польського кордону

Share Button

Експерти неурядових організацій з Польщі – “Інститут Свободи”, та України – “Європа без бар’єрів”, започаткували ініціативу “Кордон з людським обличчям”. Також вони написали спільний меморандум, в якому означили головні проблеми перетину українсько-польського кордону та можливі шляхи їх вирішення. Учасники закликали чиновників і всіх людей доброї волі з обох країн дослухатися та зробити перетин кордону для доброчесних громадян з обох країн максимально простим.

У меморандумі ініціативи «Кордон з людським обличчям», зокрема, йдеться: «Бачимо нагальну потребу в активному і негайному реформуванні українсько-польського кордону, оскільки інфраструктура та моделі управління на ньому застаріли і не відповідають рівню відносин між Україною та Польщею, адже сьогодні:

–     сотні тисяч громадян України живуть, працюють чи навчаються у Польщі. Мільйони щороку до неї подорожують;

–     Україна стає все привабливішою для польських туристів;

–     Польща стала одним з основних торгових партнерів України;

–     Україна провадить послідовну євроінтеграційну політику, спрямовану на подальший розвиток контактів між людьми та економічних зв’язків із Польщею.

Ми виступаємо і працюємо заради реформування українсько-польського кордону, який:

–     безпечний, але водночас  прозорий і непомітний для законослухняних громадян;

–     можна перетнути через пункти пропуску, розташовані кожні 20-40 км і сполучені між собою рокадними дорогами;

–     можна зручно і комфортно перетнути автомобілем, автобусом, потягом, пішки або на велосипеді;

–     працює за принципом smart borders, з інтенсивним використанням нових технологій, автоматизацією процесів контролю;

–     екологічний, добре інтегрований в економічне та культурне життя місцевих громад обох країн;

–     є зразковою моделлю зовнішнього кордону ЄС.

Перетин такого кордону має бути простим та швидким для доброчесних мандрівників, давати можливості для розвитку всіх видів туризму, ділових і культурних зв’язків, сприяти інтеграції України до європейського простору.

Шлях до такого кордону вбачаємо в поширенні якісного аналізу процесів управління кордонами, підтримці суспільного запиту на реформування кордону, публічній співпраці з органами влади обох країн.

Закликаємо неурядові організації, аналітичні центри, академічні інституції, всіх людей доброї волі в Польщі та Україні долучатися до нашої ініціативи».

Ігор Тимоць

 

Share Button

«Поширення популізму, яке бачимо у світі, – результат діяльності соцмереж», – Мирослава Гонгадзе

Share Button

В Українському католицькому університеті (УКУ) відбулася дискусія «Епоха постправди, криза медіа і ліберальної демократії у світі». У дискусії взяла участь журналістка Мирослава Гонгадзе. Телеведуча «Голосу Америки» розповіла, як соціальні мережі змінюють суть новин, сприяють поширенню неправдивої інформації, а отже, опосередковано допомагають приходу до влади в країнах Заходу радикальних популістів. PolUkr.net занотував найважливіше з виступу Мирослави Гонгадзе.

«Останні кілька років світ переживає найбільшу інформаційну революцію з часу, коли Гутенберг у 1452 році винайшов друкарський верстат. Нові технічні інформаційні моделі знищують стару, відпрацьовану систему подачі інформації. Поява і ріст соціальних мереж змінюють журналістику, підриваючи базу традиційних гравців на цьому ринку.

Мільярди людей у світі нині можуть друкувати і розповсюджувати інформацію. Зокрема, сумнівну, не підтверджену, а то й відверто неправдиву. Вона далі циркулює в інформаційному просторі, конкурує з фактами і підтвердженими новинами, які творять традиційні журналісти. Живемо в час, коли напівправда чи неправда перемагає правду.

Коли з’явилися соціальні мережі, то думала, що вони зможуть долати інформаційні бар’єри, кордони, відкривати закриті суспільства. Соціальні мережі, безсумнівно, мають позитивні сторони і є частково корисними. Із посту на Facebook Мустафи Наєма розпочалася Революція гідності в 2013 році. Соцмережі допомагають гуртувати людей навколо соціальних проектів, збирати гуманітарну допомогу, створювати віртуальні громади для зближення людей.

Я, як і засновник Facebook Марк Цукерберг, помилялася, що соціальні мережі використовуватимуть лише для добрих цілей. Я не врахувала людської психології – бажання чути лише те, з чим погоджуєшся, та перевагу емоційного сприйняття інформації над логічним. Таке сприйняття виключає потребу й бажання аналізувати та перевіряти.

Не обмежений моральними принципами студент Гарвардського універcитету без диплома Марк Цукерберг створив інформаційного монстра, якого сам не знає, як контролювати.

Facebook має монополію на інформаційному ринку. Проте ця соцмережа не здатна захистити сумлінних гравців від несумлінних – ботів, провокаторів, поширювачів фейкових новин.

Поширення популізму, яке бачимо у світі, – результат діяльності соціальних мереж.

Сьогодні на інформаційному ринку діють чотири монопольні гіганти: Google, Amazon, Facebook і Twitter. Лише після виборів у США, коли неправда, розповсюджена через соцмережі, вплинула на результати виборів, регулятори і законодавці зрозуміли, що з цим треба щось робити. Нині у США відбувається титанічна праця науковців і юристів, спрямована на те, щоб розбити монополію інформаційних гравців, запровадити регуляцію їхньої діяльності. Завдання регуляторів – не обмежити вплив соцмереж на суспільство, що вже неможливо, а допомогти соцмережам стати соціально відповідальними і корисними.

Усе ХХ століття у журналістів традиційних медіа в країнах Заходу було завдання – шукати правду і перевіряти факти. Без фактів суспільство заплутується і не може ухвалювати правильних рішень. Факти принципові для ухвалення рішень, для дебатів, примирення, пошуку компромісів, досягнення правосуддя і верховенства права. Понад 50 років після ІІ Світової війни журналістика на Заході була засобом фактичного інформування людей про події та факти. Суспільства мали обмежений доступ до джерел інформації, а медіа були фільтром для суспільства. У результаті інформаційної революції все змінилось. Репортери більше не мають монополії на новини, на їх розповсюдження. Вертикальний світ помер. Журналісти більше не займають позиції над своїми глядачами, читачами чи слухачами. Екосистема новин у світі за останні 10 років змінилася поза межами будь-якої уяви.

Зміни, спричинені ростом соцмереж, призвели до створення так званих інформаційних тунелів, коли ви отримуєте інформацію, яка відповідає лише вашим інтересам, переконанням, зацікавленням. Ці новини навіть не ви собі вибираєте, а математичні алгоритми, які базуються на ваших попередніх уподобаннях. Такі тунелі обмежують нашу можливість вчитися, сприймати інші думки, розуміти те, що чують інші. Крім того, утворюються так звані інформаційні пустелі, коли в США відмирають локальні медіа й цілі громади залишаються без місцевої інформації. Люди відтак отримують інформацію з соціальних мереж і часто вона неправдива. Руйнуються бізнес-моделі, тому що реклама теж переходить у соціальні мережі. Так само є можливість цих інформаційних монополій збирати дані про вас для третіх сторін – реклами.

Через інформаційну какофонію в соцмережах читачам часто важко розібратися, що відбувається. Виникає хаос в головах. Такі інформаційні машини, як російська, за допомогою грошей вкидають в інформаційний простір неправдиву інформацію, що впливає на цілі прошарки суспільства, які не знають фактів, не мають критичного мислення і сприймають неперевірену інформацію як правду. Так твориться світ напівправди. І громадяни ухвалюють неправильні рішення на цьому ґрунті.

Бачимо ріст радикального популізму в світі – обіцянок того, що практично неможливо виконати. Наприклад, можна згадати референдум у Великій Британії, вибори у США чи Венесуелу, де Уго Чавес роками обіцяв людям багатство, а в результаті зруйнував країну. Усе це відбувається на наших очах.

Людський розум побудований так, що люди хочуть змін на краще вже й негайно, але водночас роблять абсолютно невідповідні для цього дії. Швидкі та якісні зміни апріорі неможливі.

Потрібна регуляція для соціальних мереж. Можливо, щоб вони реєструвалися як медіа й дотримувалися стандартів. Бо соцмережі вже стали важливими гравцями на інформаційному ринку. Потрібні нові форми фінансування медіа, мають бути деякі неприбуткові ЗМІ. Соціальна відповідальність медіа може бути важливіша для суспільства, ніж прибутки. Аби не було інформаційних пустель, маємо шукати шляхи відродження місцевих медіа. Можливо, через фінансову підтримку громадян. Важлива підтримка громадського мовника. Водночас журналісти повинні знайти новий голос і відродити довіру. Медіа мають бути відкриті, пояснювати, що роблять, розповідати, як отримують інформацію, яким чином її обробляють. Люди повинні розуміти весь процес створення новин. Медійні ресурси повинні відкривати своє фінансування. Потрібно робити усе, щоб зберегти чи відновити довіру».

Мирослава Гонгадзе. Фото: POLUKR.NET / Андрій Поліковський

Довідка

Мирослава Гонгадзе – 46 років, українська телеведуча, журналістка, продюсер української редакції «Голосу Америки», вдова українського журналіста Георгія Гонгадзе. Після загибелі чоловіка отримала політичний притулок у США і від 2001 року з дітьми оселилася в передмісті Вашингтона.

Записав Ігор Тимоць

 

Share Button

Рекордна явка на виборах до Європарламенту – 51%

Share Button

Правоцентристський і лівоцентристський блоки в Європарламенті втратили спільну більшість на тлі збільшення підтримки лібералів, зелених і крайніх правих. За попередніми підсумками виборів, правоцентристська «Європейська народна партія» (ЄНП) та «Прогресивний альянс соціалістів і демократів» уперше втрачають більшість і не зможуть сформувати «велику коаліцію» без підтримки інших сил. Явка виборців по всьому ЄС, за винятком Великої Британії, становила близько 51%, що є найвищим показником для виборів до Європарламенту за 20 років

За попередніми результатами виборів, ЄНП отримає 165 мандатів порівняно з 216 у 2014 році. Лівоцентристи «Соціалісти та демократи» матимуть 141 мандат замість 191, здобутих п’ять років тому.

Проєвропейські партії все одно матимуть більшість у Європарламенті. Загалом завдяки хорошому результату ліберального блоку ALDE (115 мандатів) і рішенню цієї партії президента Франції Еммануеля Макрона приєднатися до групи центристських політичних сил, які мають більшість в Європарламенті. «Зелені» здобули 75 мандатів порівняно з 50 в 2014 році.

«Європейські консерватори і реформісти» здобувають 57 мандатів, що на 13 менше, ніж пʼять років тому. Популістський крайній правий «Європейський альянс народів і націй» отримав 74 мандати, що на 37 місць більше, ніж у 2014 році. Британська політична сила «Brexit» отримає 29 мандатів. «Європейські обʼєднані ліві та ліво-зелені Півночі» здобувають 42 мандати, що на 10 менше, ніж пʼять років тому.

Явка на виборах до Європарламенту в Польщі становила 43%, що стало рекордним показником для таких виборів. Зокрема, на минулих виборах явка була лише 23,8%.

Як пише портал Onet.pl, у Польщі виборчий бар’єр подолали 4 політичні сили. На першому місці партія влади «Закон і справедливість», яку підтримали 42,4% виборців. Трохи менше – 39,1%, отримала «Європейська коаліція» – блок опозиційних партій, в який входять «Громадянська платформа», «Сучасна», «Союз демократичної лівиці», «Польська селянська партія» і «Зелені». На третьому місці нова політична сила «Весна» Роберта Бедроня – 6,6%. Виборчий бар’єр у 5% подолав теж блок євроскептиків «Конфедерація» – 6,1%. Цю політичну силу очолює євродепутат Януш Корвін-Мікке, відомий антиукраїнськими заявами.

 

Share Button

Німеччина розгляне петицію про визнання Голодомору геноцидом

Share Button

Онлайн-петиція на сайті німецького Бундестагу, яка пропонує депутатам німецького парламенту визнати геноцидом Голодомор 1932-1933 років, набрала мінімально необхідну кількість голосів і її підтримка продовжує зростати.

Це означає, що петиція тепер має бути розглянута парламентом і, можливо, Бундестаг поставить на розгляд питання про визнання геноциду українського народу.

Петицію мають право підтримувати також громадяни України.

Наприкінці квітня на сайті парламенту Німеччини з’явилася петиція щодо визнання Голодомору в Україні геноцидом. У її тексті йдеться, що німецький Бундестаг, як і органи влади 23 інших країн світу, має визнати, що Голодомор в Україні в 1932-1933 роках – це геноцид українського народу, спричинений радянським режимом під керівництвом Сталіна.

Раніше глава МЗС Павло Клімкін закликав поставити свій підпис під петицією та розмістив посилання на інструкцію з візуалізацією, як це зробити. У неділю до закликів приєднався співак, лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук.

 

Share Button