понеділок, 24 Січень, 2022
pluken
Головна / polukr (сторінка 74)

polukr

На прикордонному блокпосту вилучено значну кількість боєприпасів та вибухівки

Share Button

kramatorsk_bron7 березня 2015 р. на блокпосту, що межує з територіями, на яких проводиться АТО, на автошляху Запоріжжя–Маріуполь співробітниками міліції зупинено автомобіль під керуванням мешканця Миколаївської області, в салоні якого знаходився мешканець Донецької області.

«Під час огляду з рюкзака пасажира було вилучено 2 гранати Ф-1, 2 гранати РГД-5, 6 запалів до гранат, 285 набоїв калібру 7,62 мм до автомату Калашникова, 60 набоїв калібру 7,62 мм до ручного кулемету Калашникова, 60 набоїв калібру 5,45 мм до автомату Калашникова, пластид вагою близько2 кг та детонатор, 6 тротилових шашок по 200 грамів кожна. Вилучене направлено на дослідження до науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС області», – повідомляє відділ зв’язків з громадськістю Головного управління внутрішніх справ в Запорізькій області.

За цим фактом розпочато досудове розслідування. Санкція за статтею передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Тільки за минулий рік під час несення служби на блокпостах було виявлено близько 140 злочинів. Не послаблюється контроль і у теперішній час.

Natalia Seliukova

Share Button

Україна не бачить миротворців як альтернативу мінського процесу і ОБСЄ – Президент

Share Button

poroszenko_minskКИЇВ. 13 березня. УНН. Україна не бачить миротворців як альтернативу мінського процесу і ОБСЄ. Про це сьогодні заявив Президент України Петро Порошенко в інтерв’ю телеканалу “1+1”, передає УНН.

“Ми не бачимо миротворців як альтернативу мінського процесу, як альтернативу ОБСЄ, яка на сьогодні фізично не здатна виконувати свою спостережну і моніторингову функцію у зв’язку з тим, що там ведеться бій”, – сказав він.
Нагадаємо, у секретаріаті ООН підтвердили отримання від Києва “попереднього запиту” про розміщення миротворців на сході України.

Як повідомив журналістам офіційний представник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік, відповідний лист надійшов 23 лютого.

У той же час Стефан Дюжаррік знову підкреслив, що рішення про відправку “блакитних касок” прийматиме Рада Безпеки всесвітньої організації.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1448387-ukrayina-ne-bachit-mirotvortsiv-yak-alternativu-minskogo-protsesu-i-obsye-prezident-1

Share Button

На приморському напрямку відзначається маневрування бронетехніки бойовиків перед позиціями сил АТО – “ІС”

Share Button

T64КИЇВ. 13 березня. УНН. На приморському напрямку відзначається маневрування бронетехніки російсько-терористичних військ перед передовими позиціями українських військ (зафіксовано переміщення 4-х танків на передньому краї і ще 2-х танків і 4-х ББМ в глибині бойових порядків). Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив керівник групи “Інформаційний спротив”, народний депутат Дмитро Тимчук, передає УНН.

“Зафіксована концентрація і зосередження підрозділів російсько-терористичних військ на ділянці Степне – Гранітне. В основному перекидання йде через н.п.Старобешево, а також через н.п.Донецк. При перекиданні озброєнь на іншу ділянку артилерійські системи зводяться в групи і попередньо концентруються в глибині бойових порядків (зображується нібито їх відведення). Також зафіксована перекидання на дану ділянку більше 300 бойовиків. За рубежу Амвросіевка- Комсомольське, а також в районі Снежное- Шахтарськ зафіксована перекидання малими групами в цілому до 35 танків, 44 ББМ і до 30 інших транспортних одиниць”.

За даними групи “ІС”, у районі н.п.Ясіноватая і Авдіївка “відзначається не тільки концентрація формувань російсько-терористичних військ, а й розгортання низки спеціальних підрозділів типу пересувних пунктів управління, станцій радіоелектронної боротьби (РЕБ), засобів ППО”.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1448073-na-primorskomu-napryamku-vidznachayetsya-manevruvannya-bronetekhniki-boyovikiv-pered-pozitsiyami-sil-ato-is

Share Button

У Запоріжжі наклал на себе руки депутат Партії регіонів, якого обвинувачували в організації побиття патріотів під час Євромайдану

Share Button

peklushenko12 березня у Запоріжжі правоохоронці встановили факт смерті колишнього голови Запорізької обласної державної адміністрації Олександра Пеклушенка. Слідчі повідомили, що тіло знайдено у будинку померлого. Вистріл відбувся у шию. За попередніми даними, озвученими керівництвом Головного управління міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області, причина смерті – самогубство. Однак не відкидають і інші версії, наприклад, щодо вбивства.

Протягом останніх тижнів це вже третій випадок «самогубства» відомих представників Партії регіонів (Чечетов, Мельник).

Олександр Пеклушенко очолював Запорізьку область з 2011 по 2014 рр. Депутат Верховної Ради від Партії регіонів IV, V, VI скликань, член президії політради партії, був заступником лідера фракції В. Януковича. У січні 2014 р. під час Майдану в Запоріжжі заявив, що не складе повноважень голови облдержадміністрації і не вийде із Партії регіонів, а з партійним квитком «жив, живе і помре».

Із серпня 2014 р. проходив за судовою справою про розгін Майдану в Запоріжжі із залученням «тітушок» як один з основних обвинувачених разом з головою Запорізької обласної ради Віктором Межейко. Судовий процес ще триває, Пеклушенко свою причетність до дій заперечує, хоча у свідків є відео- і фотопідтвердження фактів.

Natalia Sekiukova

Share Button

Тривають переговори з Польщею про постачання зброї Україні

Share Button

polukrКИЇВ. 12 березня. УНН. Переговори між Міністерствами оборони Польщі та України про постачання в Україну зброї тривають, однак конкретних рішень ще не прийнято. Про це сказав глава Бюро нацбезпеки Польщі Станіслав Козєй в інтерв’ю агенції Reuters, передає УНН.

“Такі переговори ведуться, Міністерство національної оборони часто приймає у себе представників українського міністерства та експертів” – сказав він.

“Є інтенсивні переговори на різних рівнях, але рішення будуть прийматися тільки після того як питання буде детально вивчене обома сторонами” – зазначив С.Козєй, додавши, що Польща розглядає можливість як продажу зброї, так і – в деяких випадках – надання її безкоштовно.

Нагадаємо, раніше С.Козєй заявив що озброєння України в інтересах всього Євросоюзу.

“Ми повністю згодні з думкою, що чим сильніша українська армія, тим вищі шанси на деескалацію конфлікту”, – сказав він.

Нагадаємо, питання про надання Україні зброї розглядали і інші країни. Зокрема, міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр висловив думку, що поставки Україні зброї є недоцільними.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1447614-trivayut-peregovori-z-polscheyu-pro-postachannya-zbroyi-ukrayini

Share Button

VIII Форум Європа – Україна

Share Button

OLYMPUS DIGITAL CAMERA15-17 лютого, вперше у польському місті Лодзь, а загалом увосьме, відбувся міжнародний Форум Європа –Україна. Ця подія вже стала постійним пунктом у графіку зустрічей між представниками країн Європейського Союзу та України, а також держав східноєвропейського регіону. Як і в попередні рази, цьогорічне засідання зібрало кількасот представників світу політики та бізнесу, аналітиків та журналістів, професійно пов’язаних з українською тематикою. Упродовж цьогорічних засідань чільною темою до обговорення став збройний конфлікт на Сході України, що у ньому задіяна Російська Федерація, яка підтримує самопроголошені республіки у Донецькій та Луганській областях.

Про це йшлося й під час відкриття Форуму. Представники Європейського Союзу (Ребекка Хармс), Польщі (Цезарій Ґрабарчик), а також країн Східного Партнерства (Давид Беркхадзе від Грузії та Павло Петренко від України), визнали, що політика Росії та підтримка нею нелегальних збройних угруповань є неприйнятною. Підкреслено також значущість дипломатичних переговорів з метою чимшвидше завершити збройну фазу конфлікту. Другий суттєвий пункт, на якому зосередились учасники Форуму під час відкриття та впродовж засідань, – це реформи, які чекають Україну в найближчі роки, — як у господарській галузі та сфері функціонування органів державної влади, так і в питаннях децентралізації, боротьби з корупцією та багатьох інших. Ці зміни вимагають чимало зусиль і від самих українців, утім, їх полегшить припинення конфлікту на Сході країни, що, своєю чергою, сприятиме залученню іноземних інвесторів і покращенню економічної ситуації.

Під час засідань обговорювали також ролі США та Європейського Союзу в розв’язанні сьогоденної кризи. Адже ситуація вимагає активних дій як від Вашинґтона, так і від Брюсселя, а також від низки європейських столиць, хоча, наприклад, проблема постачання зброї до України й надалі залишається предметом суперечки, про що можна було чітко зрозуміти з окремих доповідей: непохитна підтримка такого рішення з боку представників США контрастувала з доволі обережною позицією учасників з Німеччини та інших країн Західної Європи, котрі побоюються подальшої ескалації конфлікту. Найбільшу підтримку американська сторона отримала поміж представників Центрально-Східної Європи, зокрема держав Балтії: Литви, Латвії й Естонії, для якиз найвідчутнішою є загроза подальшої російської експансії і ролі наступних жертв «гібридної війни» (цій проблемі було присвячено окрему дискусію).

Особливо небезпечним визнали той факт, що дії Російської Федерації на Сході України підривають основи нинішнього міжнародного порядку в Європі, а це може стати джерелом украй небезпечних прецедентів у майбутньому. Аби не допустити такий розвиток подій, потрібна міжнародна солідарність – у цьому, мабуть, не сумнівався жоден з учасників . Така ситуація зумовлює зміни не лише в політиці окремих держав, а й, наприклад, у реформуванні НАТО, – хоч у ЄС чимало країн і досі заперечує необхідність інвестувати у власну безпеку, а внаслідок цього знижуються вагомість і дієвість Північноатлантичного договору у сфері колективної оборони й безпеки.(А це договір 1949 року про оборону, збереження миру й безпеку, перший крок до створення НАТО – ред)

Навіть попри те, що пріоритетом української політики й надалі є прагнення до розбудови стосунків з ЄС, в Україні усе ж таки падає рівень довіри до європейських партнерів через недотримання країнами Західної Європи гарантій, підписаних у межах Будапештського меморандуму (1994), а також з огляду на мізерні наслідки нещодавніх мінських домовленостей.

Насамкінець варто зауважити, що було чудовою ідеєю локалізувати засідання Форуму Європа – Україна саме у Лодзі – місті мультикультурному яке в певному сенсі (на думку автора, зокрема візуально), нагадує Львів, де вже впродовж століть перетинаються різні народи й доводять, що гармонійне співробітництво можливе попри відмінності, які можуть збагачувати, а не призводити до конфліктів.

Даріуш Матерняк

Share Button

Рада директорів МВФ схвалила виділення 17,5 млрд дол. Україні за програмою EFF

Share Button

mfwУНН. 11 березня. УНН. Рада директорів Міжнародного валютного фонду у середу схвалила виділення 17,5 млрд дол. Україні за програмою EFF, передає УНН.

“Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила надання Україні 12,348 млрд SDR (приблизно 17,5 млрд дол.) у рамках нової програми розширеного фінансування (EFF)”, — йдеться в заяві МВФ.

При цьому не вказано скільки грошей Київ може отримати негайно.

Нагадаємо, міністр фінансів Н.Яресько заявила, що Україна розраховує отримати від Міжнародного валютного фонду перший транш кредиту в рамках програми EFF у розмірі 5 млрд доларів.

Президент України Петро Порошенко заявив, що очікує отримати від Міжнародного валютного фонду якомога більший перший транш кредиту.

У лютому Кабінет міністрів України затвердив меморандум співпраці з МВФ за програмою Extended Fund Facility, яка передбачає ряд ключових реформ.

Додамо, 2 березня цього року Верховна Рада ухвалила урядовий пакет законів, які дають Україні змогу виконати умови для надання кредиту МВФ. Зокрема, депутати проголосували за пенсійну реформу, за підвищення ренти на видобуток корисних копалин та за зміни до державного бюджету. Україна виконала всі вимоги іноземних кредиторів і може сподіватися на позитивне їхнє рішення, запевнив раніше прем’єр Арсеній Яценюк.

Водночас передбачається, що МВФ автоматично припинить попередню програму надання кредитів stand by, яка почала діяти навесні минулого року, після перемоги Майдану.

Також зазначимо, раніше місія Міжнародного валютного фонду та українські урядовці зробили спільну заяву про те, що вони попередньо домовилися про надання кредиту Україні. З-поміж усіх міжнародних кредиторів МВФ позичає кошти з найнижчою ставкою — близько 3% річних.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1447479-rada-direktoriv-mvf-skhvalila-vidilennya-17-5-mlrd-dol-ukrayini-za-programoyu-eff

Share Button

Великий бізнес в умовах війни. Частина 3. Війна Коломойського

Share Button

Ihor_Kolomoyskyi2Опіка над одним з перших добровольчих батальйонів «Дніпро», скандальні обіцянки виплат за спійманих російських найманців, згода очолити прифронтову Дніпропетровську область – лише видима, публічна сторона відчайдушної війни за впливи у «постмайданній» Україні, яку веде Коломойський.

В кінці 2013 року в далекому Лондоні розпочались слухання за позовом власника групи Інтерпайп Віктора Пінчука до Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Зять екс-президента Кучми оскаржував права тандему дніпропетровських бізнесменів на найбільше в Україні підприємства з видобутку залізної руди підземним способом – Криворізького залізорудного комбінату, половина якого сьогодні належить Ринату Ахметову. В процесі справи уже з’явились доволі цікаві факти про роль та вагу олігархів в політиці України періоду другого президента України.

Так, 23 лютого 2004 року власники групи «Приват» дніпропетровські бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов звернулись до Віктора Пінчука (зятя екс-президента Кучми) з вимогою виплатити $400 млн боргу, з яких $300 млн – по акціях Нікопольського заводу феросплавів – борги по колишнім угодам. Інші 100 мільйонів доларів – внесок групи «Приват» в виборчий фонд кандидата в президенти і діючого тоді (2004 р) президента Леоніда Кучми. Про це повідомив сам Ігор Коломойський під час слухань в Верховному суді Великобританії у справі приватизації Кременчукського залізорудного комбінату ( http://www.pravda.com.ua/articles/2013/10/21/7000347 ). Тобто, і за часів Кучми і Ющенка і Януковича група Коломойського-Боголюбова завжди були в основному пулі олігархів, наближених до влади, незалежно від результатів виборів та змін політичних партій. Система, вибудована за часів Кучми через приватизацію основних виробничих та ресурсодобуваючих потужностей великими фінансово-промисловими групами (ФПГ) країни передбачала «балансування» президента між різними олігархами. Основний принцип такої системи – не давати жодній з груп чи окремому олігарху надто великих преференцій, залишаючи для себе роль такого третейського судді у вирішенні суперечок між ними. Про своєрідну ефективність такого методу свідчить й те, що Кучма – єдиний з президентів України, якому вдалось втриматись на цій посаді два терміни.

В 2012 році Віктор Янукович з властивою йому прямолінійністю та нерозбірливістю методів спробував порушити систему, методом «тихого віджиму» збираючи та забираючи бізнес у різних власників. Спочатку – у тих, хто був політичним опонентом на користь «донецьких», пізніше – й у своїх земляків на користь сім’ї (слово «сім’я» вживається тут у прямому значенні цього слова). Незадоволення серед олігархів – і своїх, в тому числі, суттєво пришвидшило падіння та втечу Януковича.

Революція Гідності стала нагодою для дніпропетровського тандему бізнесменів Коломойського та Боголюбова укріпити та посилити свої позиції, які похитнулись за чотири роки правління Януковича. Тут варто відмітити, що деяке погіршення позицій групи Коломойського-Боголюбова при Януковичі стосувалось швидше політичного впливу на прийняття рішень. У фінансовому аспекті група «Приват» суттєво не втратила. Однак, політичні реалії в Україні та стиль управління країною Януковичем були такими, що втрата політичних впливів неодмінно призвела б і до бізнесових збитків. Як приклад – війна в 2012-2013 роках за приватизацію ряду обленерго завершилась програшем Коломойського на користь близького до президента Ахметова. В значній мірі саме це визначило активну позицію Ігоря Коломойського під час подій Революції Гідності та війні з Росією.

Опіка над одним з перших добровольчих батальйонів «Дніпро», скандальні обіцянки виплат за спійманих російських найманців, згода очолити прифронтову Дніпропетровську область – лише видима, публічна сторона відчайдушної війни за впливи у «постмайданній» Україні, яку веде Коломойський.

Сьогодні імперія Коломойського готується до нової глобальної боротьби за перерозподіл найбільш ласих шматків української економіки. В деяких випадках спроби переглянути процеси приватизації здійснюються через суди. Так, під час засідання Спеціальної контрольної комісії ВРУ з питань приватизації 4 березня Коломойський анонсував, що подаватиме в суд на законність приватизації низки обленерго, зокрема, Дніпроенерго(http://www.pravda.com.ua/articles/2015/03/5/7060596/ ). До речі, від початку січня в суді знаходиться справа за позовом структури Коломойського «Бізнес-інвест» щодо незаконної (на думку позивача) приватизації Західенерго та Закрпаттяенерго. Також, є претензії в дніпропетровських бізнесменів до переходу в приватну власність й до інших енергогенеруючих та енерготранспортуючих підприємств країни, що в основному знаходяться у власності групи ДТЕК Ахметова.

Ще одним потужним інструментом в експансії Коломойського може стати уже згадувана Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації, яку «за дивним збігом обставин» очолює давній бізнес-партнер олігарха, до обрання народним депутатом – його заступник в Дніпропетровській ОДА, Ігор Філатов. 5 березня 2015 року народний депутат повідомив, що разом з іншими обранцями ініціює створення робочої групи з перевірки законності приватизації у 2004 – 2013 роках цілої низки державних підприємств. «В план роботи комісії за ініціативою народних депутатів Костянтина Усова, Геннадія Чекіта, Павла Різаненка, Вікторії Войціцької, Ігоря Луценка, Олександра Дубініна, Олександра Корнацького внесені питання перевірки приватизації, крім «Укррудпрому», також наступних підприємств:
– Укртелекому;
– Одеського припортового;
– «Київенерго» та київського міськводоканалу;
– УСІХ облгазів і УСІХ обленерго;
– УСІХ портів;
– Підприємств агропромислового комплексу та земель академії наук;
Комісія, вперше за вісім скликань ВР, звалила на себе колосальний об’єм роботи. Вже створена робоча група з протидії незаконній приватизації на чолі з вашим покірним слугою», – написав Борис Філатов у своїй сторінці в мережі Facebook (https://www.facebook.com/borys.filatov/posts/808478089234090 ).

В групи «Приват» свого часу були амбіції стосовно купівлі ряду підприємств з вищенаведеного списку. Однак в період правління Януковича коліщата машини приватизації справно крутились лише в одну сторону. Відтак, в більшості випадків Коломойському з партнерами довелось лише спостерігати, як інші олігархи відкушували цілі шматки вітчизняної промисловості. Звичайно, комісія, в яку входять представники усіх фракцій, не може і не буде працювати виключно на користь Коломойського. Її рішення можуть всього лише стати відправною точкою численних багатоступінчастих судових, медійних, переговорних та інших процесів, які в кінцевому результаті приведуть бажані підприємства до рук олігарха.

Поки що Коломойському вдається захищати свої активи, в тому числі, і використовуючи своє лобі в Верховній Раді України. В цьому випадку показовою є ситуація з протистоянням уряду та олігарха щодо контролем над «Укрнафтою». Група «Приват» контролює найбільшу в Україні нафтовидобувну компанію «Укрнафта», якою володіє разом з державою. Частка держави становить 51%, частка «Привату» – 42%. Відповідно до чинного законодавства (Постанова Кабміну №570 від 16.10.2014), українська нафта, яка видобувається компаніями, де частка держави становить понад 50%, повинна продаватися на аукціонах. Також, згідно з цим документом, стартова ціна на українську нафту на аукціоні встановлюється зі знижкою в 15%. Завдяки тому, що менеджмент «Укрнафти» контролюється групою «Приват», продукція підприємства зі знижкою продавалась структурам Коломойського. Після переробки на Кременчуцькому НПЗ, який також належить олігархові, бензин за низькими цінами отримувала мережа заправок, яка… також належить групі «Приват». Внаслідок хитрої комбінації, заправки Коломойського мали можливість продавати бензин за цінами, нижчими від конкурентів, а держава недоотримала дивіденди внаслідок продажу нафти «Укрнафти» за заниженою ціною. У серпні минулого року Генеральна прокуратура України порушила справу щодо осіб ПАТ «Укрнафта» за зловживання службовим становищем, що призвело до недоотримання підприємствами компанії понад 640 млн гривень.

Бій за «Укрнафту» в парламенті завершився на користь олігарха – і це незважаючи на те, що 13 січня 2015 року Верховна рада прийняла закон, яким знизила кворум для проведення загальних зборів акціонерів з 60% до 50% + 1 акція. Таким чином, держава мала б отримати змогу провести збори акціонерів на «Укрнафті» та, врешті, прийняти рішення про проведення аукціону. Однак згодом «раптово» з’ясувалось, що прийнятий закон не стосується «Укрнафти», заради якої, по-суті, й приймався. Пізніше, в парламент був внесений проект закону уже з правками, які усували цей недолік, однак, цього разу, 10 лютого, за урядовий законопроект проголосувало лише 175 обранців, проваливши спробу уряду взяти під контроль «Укрнафту».

Паралельно уряд також здійснив низку кроків, аби усунути Коломойського від аукціонів «Укранфти». 21 січня Кабінет міністрів на засіданні скасував норми про можливість зниження стартової ціни української нафти на аукціонах на 15% від світової ціни. А вже 22 січня Міністерство енергетики та вугільної промисловості та Міністерство економічного розвитку і торгівлі затвердили склад аукціонного комітету з продажу нафти і газового конденсату, видобутого держкомпаніями, в якому немає представників олігарха. Однак, потужний корпус юристів, підкріплений кількома десятками народних депутатів у різних фракціях, робить усе, щоб скасувати ці рішення або ж знівелювати його наслідки для «Привату».

Інші бізнес-підрозділи імперії дніпропетровського бізнесмена також отримують чималий зиск від ексклюзивного становища Коломойського в структурі української влади. Так, за даними видання Главком
(http://glavcom.ua/articles/23952.html, у 2014 році «Приватбанк», який належить групі «Приват» отримав від держави рефінансування у розмірі 11. 6 млрд. грн. Журналісти видання стверджують, що з цих коштів 11 млрд. банк витратив на фінансування угод, яких насправді не існувало. Відтак є підозра, що таким чином банк виводив гроші, отримані від держави. Водночас слід відзначити, що «Приватбанк» суттєво постраждав від агресії Росії. Так, в грудні 2014 року в Криму були заарештовані активи Коломойського на загальну суму близько 665 млн рублів, а маріонетковий уряд Криму конфіскував близько 65 активів олігарха, у тому числі всі відділення «ПриватБанку».

Ще один цінний «кадр» Коломойського – колишній топ-менеджер «Міжнародних авіаліній України» (власність групи «Приват»), а тепер керівник Державіаслужби Денис Антонюк в кінці листопада 2014 року підписав розпорядження «Про новий порядок розподілу маршрутів для авіакомпаній». Відповідно до цього документа, призначення на нові маршрути видаватимуться компаніям, що належать державі (на 50% і більше) або громадянам України. Таким чином компанія Коломойського МАУ отримувала значні преференції, порівняно з іншими авіакомпаніями, особливо – закордонними лоукостерами. Іноземні компанії заявили про монополізацію галузі авіаперевезень в Україні

(http://korrespondent.net/business/companies/3447641-loukoster-Wizz-Air-uhrozhaet-pokynut-ukraynu ) та пригрозили покинути Україну.

Дніпропетровський олігарх та голова ОДА веде наступальні дії і в багатьох інших напрямках, відвойовуючи активи в залишків клану Януковича, користуючись усіма доступними йому способами.

Ігор Коломойський, поряд з іншими олігархами «вищої ліги», міцно вмонтований в структуру української економіки завдяки «батьку української олігархії» Леоніду Кучмі. Впродовж десятка років після Кучми дніпропетровський олігарх послідовно та систематично розширював сфери впливу та кордони свого бізнесу – і в економіці, і в політиці держави. Після втечі Януковича та формування нового уряду вплив Коломойського різко зріс: і в структурі адміністративного управління Південно-Східної частини України, і в уряді, а після виборів минулого року – і у парламенті. Навесні 2014 року широкий наступ російських військ був зупинений активною патріотичною позицією Дніпропетровщини під керівництвом Коломойського. Це, без перебільшення, зіграло історичну роль у тому, що план Путіна щодо знищення України був зірваний. Однак, події останнього року вказують, що співвласник групи «Приват» не омине можливості скористатись своїм статусом та впливом для власної наживи. Час, коли зростаючі апетити олігарха стануть такою ж загрозою для суверенітету України, як і маніакальна жадібність зграї «донецьких» на чолі з Януковичем, очевидно, не за горами.

Відтак, діючий Президент України змушений буде вдаватись до кроків, що обмежать зростання впливу дніпропетровського олігарха. Перший крок уже зроблений. Новопризначений Генеральний прокурор України Віктор Шокін добре знайомий голові облдержадміністрації Дніпропетровщини. Ще в 2005 році Шокін, який тоді займав посаду заступника Генерального прокурора України безпосередньо займався справою про замах на вбивство відомого адвоката Сергія Карпенка. Останній супроводжував компанії Пінчука та Григоришина у бізнес-конфлікті з Коломойським. Цей же юрист після замаху стверджував, що йому погрожував саме Коломойський (http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3484793-nardep-rozpoviv-pro-konflikt-kolomoiskoho-z-shokinym ). Немає сумніву, що досвідчений у навколовладних інтригах олігарх прозорий натяк зрозумів. Однак, володіючи значним фінансовим, політичним та медійним ресурсом Коломойський здатен ефективно опиратись намаганням зупинити подальшу експансію «Привату». Очевидно, єдине, що його зупиняє сьогодні – розуміння, що в разі відкритого конфлікту з Президентом виграє лише Путін. Відтак, основна «битва гігантів» в українській політиці, традиційно надто тісно переплетена з економікою, ще попереду…

Віктор Біщук

Fot. pl.wikipedia.org

Share Button

Яценюк має визначитися – він красивий чи розумний

Share Button

jaceniuk_onzЯкось цар лісу Лев зібрав усіх своїх звірів на галявині і заявив: «Усі красиві направо, розумні – наліво». Звірі оперативно вишикувалися у дві колони, одна лише Мавпа бігає – то в праву колону стане, то до лівої перебіжить. Бігала-бігала, врешті зупинилася посередині і каже: «А якщо я і красива, і розумна одночасно, то мені що – розірватися?»

У ролі цієї «мавпи» в українській владі нині виступає прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який досі не може визначитися, хто він: радикальний реформатор чи політик з президентськими амбіціями. Бути одночасно «і розумним, і красивим» не вийде: проведення радикальних реформ і політичний рейтинг – речі несумісні.

Арсеній Яценюк став прем’єр-міністром України рік тому. Ще тоді він обіцяв Україні непопулярні, але вкрай необхідні реформи, зазначаючи, що лише радикальні кроки здатні подарувати країні перспективу. Без реформ Україна приречена на крах. Арсеній Яценюк яскраво описував ті тяжкі часи, які чекають на українців в процесі проведення самих реформ, але одразу ж зазначав – ми мусимо потерпіти, аби за рік-два в країні почалося зростання. Анонсуючи непрості часи, Арсеній Яценюк також абсолютно не шкодував самого себе – свій Кабмін він назвав «урядом камікадзе». Мовляв, міністри пожертвують усім, але реформи в країні проведуть.

Минув рік. Арсеній Яценюк непогано чується на посаді прем’єра, а Україна все стрімкіше котиться в прірву – більшість обіцяних реформ досі так і не стартували, а до тих, що розпочались, є чимало запитань. Міна сповільненої дії вибухнула наприкінці лютого, коли почалося стрімке падіння гривні. Арсеній Яценюк спробував перекласти усю відповідальність на Національний банк України і його очільника Валерію Гонтарєву, але економісти були невблаганні і основною причиною девальвації гривні назвали відсутність реформ та нереальний бюджет на 2015 рік. Тобто – бездіяльність Арсенія Яценюка.

Тоді ж активно почали циркулювати чутки про ймовірну відставку Яценюка з поста прем’єр-міністра. Йому закидали не стільки нездатність проводити реформи, скільки небажання. Річ в тім, що Арсеній Яценюк – насамперед політик з великими амбіціями, зокрема, президентськими. Окрім того, він залишається лідером партії «Народний фронт», а восени в Україні відбудуться вибори до місцевих органів самоврядування. Очевидно, що партія хоче потрапити в місцеві ради, і не менш очевидно, що її результати безпосередньо залежать від рейтингу лідера, себто Арсенія Яценюка. А реформи, особливо радикальні, мають одну неприємну для політиків особливість – вони повністю знищують рейтинг. Реформаторів ненавидять і звинувачують у всіх бідах. У кращому випадку років через 5-10, якщо реформи були успішними, реформатор входить в історію і йому присвячують наукові праці. В гіршому – він відходить у небуття і радіє, що не опинився в тюрмі.

Арсенія Яценюк як досвідчений політик чудово розуміє, що нічого доброго реформи його особистому політичному майбуттю не принесуть. Відтак пробує бути «і красивим, і розумним»: реальні реформи заміняються популізмом і перекладанням відповідальності на чужі плечі. Непопулярні ж рішення приймаються винятково в рамках виконання обіцянок перед МВФ для отримання чергового траншу кредиту, місія якого – залатати найбільші діри.
Але Яценюк не розуміє однієї дуже простої речі: врятувати свій політичний рейтинг він уже не зможе за жодних обставин. Він втратить його (і уже втрачає), незалежно від того, чи проведе реформи, чи ні. Умовно кажучи, якщо він таки візьметься за справжні реформи, то відповідно і за усі незручності від їх впровадження відповідатиме персонально. А оскільки йдеться не лише про зміну стандартних схем функціонування більшості сфер, а й про масові звільнення, зменшення пільг, боротьбу з корупцією, скорочення заробітних плат, зміни в оподаткуванні, впровадження режиму ощадності, особливо в енергетиці, тощо, то очевидно, що невдоволених діями прем’єра будуть мільйони. Але якщо Яценюк не проведе реформ, його чекає аналогічний результат: українці наразі чемно терплять негаразди, оскільки вважають їх тимчасовими. Коли ж вони зрозуміють, що уся політика прем’єра була лише відтягуванням кінця, і ані за рік, ані за п’ять нічого не зміниться, реакція суспільства на «прем’єра-камікадзе» може бути цілком непрогнозованою. Різниця ж між першим і другим варіантом дуже проста: у випадку проведення реформ Яценюк увійде в історію, якщо ж ні – назавжди здобуде звання людини, яка знищила останній шанс для України.

Єдиним способом для Яценюка врятувати себе як політика могла б стати його термінова відставка з поста прем’єра. І власне ця ідея активно мусувалася вкінці лютого. На його місце прогнозували нинішнього міністра фінансів Наталію Яреську – класичного технократа без політичних амбіцій, американку українського походження.

Втім уже на початку березня стало зрозуміло: про відставку Яценюка не йдеться. Та й узагалі до отримання траншу від МВФ жодних відставок не буде. Після цього можливі пертурбації в економічному блоці Кабміну. Не виключено, що звільнять також голову НБУ Валерію Гонтарєву, незважаючи на те, що гривня таки стабілізувалася.

Водночас Арсеній Яценюки так зумів провести через Верховну Раду деякі реформаторські рішення: з другого кварталу 2015 року в Україні суттєво зростають тарифи на ключові послуги для населення і змінюються умови отримання пенсій. Необхідність прийняти ці непопулярні рішення аргументували тим, що інакше МВФ не надасть кредит. У цьому є раціональне зерно: представники МФВ та інших міжнародних організацій неодноразово наголошували на тому, що українські тарифи не є економічно обґрунтованими, а з дефіцитом Пенсійного Фонду треба було щось робити років з десять тому. Втім жоден уряд на такі кроки не йшов: прем’єри у нас завжди були політичними, тож між підняттям цін і виснаженням державної скарбниці зажди обирали друге.

Відтак уже з 1 квітня в Україні тарифи на електроенергію зростуть від 19% до 50% залежно від об’ємів споживання. Після цього тариф зростатиме ще п’ять разів і у результаті середня цифра сягне 122,83 коп./кВ-г протии нинішніх 35,58 коп./кВ-г. Обмежила влада також пенсії для працюючих пенсіонерів: тепер за умови наявності постійної роботи українські пенсіонери отримуватимуть не 100% пенсії, а лише 85%. На 30% зростуть залізничні тарифи на вантажні перевезення. Ціни для пасажирів за рік зростуть на 21%. Тарифи на користування газом зростуть на 280%, а на теплоенергетику – на 71%.

Згрубша такі ініціативи можна було б вітати, якби не тотальне зубожіння населення, а також відсутність жодних інших пропозицій. Тобто уряд Яценюка на «відмінно» виконав вимоги МВФ. Але є нюанс: як зазначив заступник очільника фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв, МВФ висував вимогу збалансувати бюджет, але не давав прямих вказівок підняти пенсійний вік чи підняти тарифи на тепло.

Водночас сама позиція – прийняти закони для отримання траншу МФВ – є абсолютно безперспективною. Гроші МВФ підуть на стабілізацію банківської системи і оплату державного боргу, але аж ніяк не здатні підняти з колін вмираючу українську економіку. Натомість жодних рішень щодо розвитку економіки, залучення інвестицій тощо (а саме це мало б у перспективі вивести Україну з ями) уряд не пропонує. Він діє в гірших традиціях уряду Азарова – нарощує зовнішній борг для того, аби вирішити найнагальніші проблеми. В українських умовах, коли до найнагальніших проблем можна віднести ситуацію в усіх без винятку сферах, це може означати лише одне – відтягування дня, в який усе рухне.

Сьогодні перед Арсенієм Яценюком стоїть непростий вибір: він таки має визначитися зі своєю роллю в українській історії. І оскільки варіант з його відставкою уже неактуальний, він має стати технократом-реформатором та повністю забути про свої політичні амбіції. Інакше Україну чекає крах – як, зрештою, казав і сам Яценюк.

Ірина Гамрищак

Share Button

Терористи продовжили передислоковувати техніку в напрямку Маріуполя

Share Button

armia_klКИЇВ. 11 березня. УНН. Терористи продовжили передислоковувати техніку в напрямку Маріуполя. Про це повідомив речник АТО Андрій Лисенко, передає кореспондент УНН.

“Противник продовжує передислокацію бронетехніки та накопичення ресурсів, насамперед — на Маріупольському напрямку. На Донецькому напрямку спостерігається активізація діяльності ДРГ бойовиків”, — повідомив речник.
Він додав, що російська сторона з метою маскування своїх подальших дій активно розповсюджує дезінформацію через підконтрольних бойовиків.

Як повідомляв УНН, за даними прес-офіцеру в секторі “А”, керівництво “ЛНР” готує провокацію на луганському напрямку.

Нагадаємо, за минулу добу в зоні АТО загинув один військовий. Також станом на 13:00 відомо, що 5 військовослужбовців отримали поранення.

Джерело: УНН

http://www.unn.com.ua/uk/news/1447304-teroristi-prodovzhili-peredislokovuvati-tekhniku-v-napryamku-mariupolya-rechnik-ato

Share Button