Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
ЗСУ відступають, бо бракує зброїі людей, проте обвалу фронту немає. Росія максимально напружила промислові потужності, і просувається, закидаючи фронт м’ясом. Друга перевага росіян – КАБи, які знищують всі укріплення ЗСУ. Проти них нам потрібна своя чисельна авіація, щоб відігнати російські літаки. Київ просить Захід інвестувати у наш ВПК, щоб Україна могла виготовляти більше зброї для себе. Випадки СЗЧ – це злочин, навіть коли хочуть привернути увагу до проблем браку термінів служби в армії, бо послаблюють ЗСУ. Насильна мобілізація, так звана «бусифікація» – масштабована ворогом інформаційна кампанія, а коли є реальні випадки, то ТЦК і поліція переважно діють законно. Про це PolUkr.net розповів голова Українського центру безпеки та співпраці, військовий експерт Сергій Кузан.
– Росія цього року захопила три великі міста на Донбасі – Мар’їнку, Авдіївку та Вугледар, десятки сіл і містечок. Особливо помітні просування з початку осені. Чому так, і які ризики для української лінії фронту?
– Так відбувається через брак ресурсів. Протягом двохминулих зим, із середини осені до середини весни,бачимо суттєве зниження для нас західної допомоги. Минулої зими у нас взагалі була критична нестача західної зброї, боєприпасів.Фактично витягнули ситуацію на власних силах.Але таке місто як Авдіївка, яке є панівною висотою в регіоні, неможливо утримувати інакше, ніж як вогнем подавляти усе, що в низині. Аби утримувати слід мати щось, чим утримувати.
Просто перебувати на тричверті в оточеннів містій завдавати ударів не було як –треба мати чим. Не було чим і Авдіївка впала.Це панівна висота – далі всі наші сили відкочувалися на захід і фактично аж до Покровська. Саме по цій лінії будедруга наша лінія оборони.
Одразу після успішної Херсонської операції в кінці 2022-го західна допомога нам теж була обрізана, що дало змогу росіянам спокійно провести мобілізацію і відновитись, заритися на півдні, викопати «лінію Соровікіна». В принципі, саме тому ми потім мали провал наступувлітку2023-го.
Тепер всі наші політико-дипломатичні зусилля спрямовані на те, щоб ситуація минулого і позаминулого років не повторилася. Тільки це нас убезпечить від подальших просувань ворога.
Як відбиватися чудово знаємо. Росіян зупинили, їм не вдалося прорвати наші лінії оборони.Ворогу не вдалося вийти хоч наякийсь оперативний маневр, і далі просуватися. Темпи просування ще має. Буде ще прогризання фронту.Цього не треба боятися.Головне, що обвалу фронту немає.
Ворог просувається на кілометри за щонайбільшої мобілізації промислових потужностей. Росія не може мобілізуватися більше, її ВПК працює на максимум. Якщо не буде додаткової допомоги Москві у вигляді китайських станків, чи виробничих потужностей інших країн, то 2024 рік буде піковим для військово-промислових можливостей РФ.
– Яку роль у відкочуванніна Донбасі відіграв наступ ЗСУ в Курській області? Які переваги і недоліки цієї операції для позицій України?
– Недоліків немає. Чув думки, що мовляв, хай би ці підрозділи краще підсилили лінії оборони на Донбасі. Це було б нераціональним їх застосуванням, бо на Курщині діють наші високомобільні десантні підрозділи, сили спеціальних операцій.Їх можна посадити в окопи і вони виграють нам час.Але питання, чи ми готові до такого розміну заради кількох десятківкілометрів. Завдання війни – нанести ураження противнику.
Свою територію ми повернемо, а от свою армію не відновимо. Тому завдання кожної армії – нанести ураження ворогу. Ми наносимо у такий нелінійний спосіб, атакуючи у несподіваних місцях, і завдаючи шалених збитків ворогу.
Мета ворога – поступове прогризання, перемелювання нашої оборони, нерахуючись зі своїми життями. Продавлювання ресурсами. Якщо вв’яжемося у бій, у бачення війни на тих умовах, які нам намагаються нав’язати, програємо. Росіянпросто більше, вони не рахуються зі своїми втратами в живій силічи в техніці.
Відступаючи, завдаємо ворогу втрат – щодня знищуємо понад 1200 російських військових, і 40 одиниць артилерії.Це – найбільш прийнятна наша тактика.
Курська операція убезпечила Сумщину, Чернігівщину, частково Харківщину від нападу росіян. Можна було Суми перетворитина Покровськ як планував ворог, якбиатакувавнас у кінці вересня. А можна було здійснити дію на випередження, розгромити їх базу в Суджі, де ворог накопичував ресурси,і перенести війну на територію противника, що ми й зробили.
Не кажу про південь – зараз ворожу морську піхоту, десантників перекидають з Херсонщини, Запоріжжя, щоб закрити дірки на Курщині.
Курська операція показала, що резерви росіян обмежені. Те, чим лякали всіх, що мовляв, у росіяни так багато сил, виявилося черговою брехнею. Вонизнімали моряків з Балтійського флоту, перекидали з Калінінградської області на Курщину. Тобто там загрози від ЗСУ вважають важливішими, ніж від НАТО.
Операція показала, що «цар – голий». Наших ресурсів, на жаль, теж бракує, щоб завдати ворогу того удару, від якого Росія втратила б бойові спроможності. Алеми розбили всі міфи, зокрема, західних аналітиків, про безмежні сили Росії.
– Наскільки велика проблема для ЗСУ брак зброї і снарядів, та погані укріплення на Донбасі? Як це впливає на втрати території?
– Якщо є укріплення – добре.Якщо немає – погано. Можна спростити відповідьдо такої логіки, якби у ворога не було однієї складової, проти якої ми наразі не можемо нічого зробити– авіації і застосування керованих авіабомб, КАБів. Створитибудь-яке укріплення, яке б витримали авіаудар – неможливо.
Тому ми змушені застосовувати тактику маневрової оборони малими групами, фактично з постійною зміною позицій, щоб не створювати стаціонарну позицію, яку ворог міг би зруйнувати своїм авіанальотом.
Не можемо діяти так як росіяни, розбудовуючи свою «лінію Суровікіна», бо в нас немає достатньо авіації, якою б ми зруйнували їх лінії оборони, а в них її вдосталь. Не можемо нічого зробити проти цього наразі. Доки не відженемо їх літаки, допоки не закриємо їм можливостівільно діяти, нічого не зміниться.
Візьмемо приклад Вугледару. У 2022-2023 роках ми могли ще тримати місто.Тепер інтенсивність бомбардувань зросла. Місто стерли з лиця Землі КАБами, й утримати його стало неможливо.
– Президент Володимир Зеленський скаржився, що 14 бригад стоять без зброї, яку вже пообіцяли західні партнери. Як можна вирішити проблему?Може, будувати підземні заводи в Україні чи в сусідніх країнах нам зброю робити?
– Постійно підвищуємоподатки. Але наших ресурсів бракує – українськихгрошей, кредитів бракує, щоб повністю завантажити наше виробництво. Це один із пунктів, по якому наша дипломатія на чолі з президентом працює з західними партнерами – якщо не даєте зброю, дайтетермінові інвестиції у ВПК.Бо єдиний ресурс, в якому Захід повністюпереважаєРосію – гроші.
Створіть свої заводи в Україні, і нехай ці підприємства, яких сьогодні не може забезпечити українська державадовгостроковими контрактами, запрацюють на повну. Зробіть із цих фабриксвої міжнародні філії, виготовляйте тут зброю.
Такможна було б за допомогою української зброї частково компенсувати брак боєприпасів і зброї, які відчуває Україна.
На сьогодні лише 20-30% домовленостей виконується нашими західними партнерами. Виходить ситуація – Україна формує підрозділи під обіцянки їх забезпечення, але не може використовувати їх, бо питання не в людях, а в зброї.
– Плюс українському ВПК дозволили експортувати зброю, щоб міг більше отримувати виручки, і робити замовлення для ЗСУ.
– Це жахлива ситуація для воюючої країни, коли держава, яка потребує зброї, не маєзмоги цю зброю дістати, і змушена для того, щоб бізнес не занепадав,продавати українську зброю закордон лише тому, що немає великих кредитних програм.
Нам потрібен обсяг інвестицій у ВПК у розмірі приблизно $21 млрд. До кінця року отримаємо інвестиції на $7 млрд.
Дуже радіємо новині, що після візиту до Вашингтону президент Зеленський отримав запевнення на постачання нам озброєння США за президентською програмою допомоги Джо Байденана близько $6 млрд. Це те, що нам дасть змогу перезимувати.Отримаємо американської зброї на цю суму. Зброя США в рази дорожча, ніж українські аналоги. Ми могли б виготовити більше за ці ж гроші.Але тут питання саме в тому, що не всі країни готові фінансувати саме наші оборонно-промислові спроможності.
– Шуму в українських ЗМІ наробила історія військового Сергія Гнезділова, який публічно самовільно залишив частину (пішов у СЗЧ), і тепер йому загрожує до 12 років тюрми. Він хотів привернути цим увагу до бракутермінів служби в армії. Історія викрила масовість явища СЗЧ, що десятки тисяч військових пішли в США. Як це впливає на втрату позицій ЗСУ?
– Язнаю Сергія давно, ще до вторгнення. Це був юнакзі своїми переконаннями. Але будь-хто, хто з будь-яких причин, навіть щоб привернути увагу до проблеми,йде в СЗЧ, і робить публічно, це пропаганда, яка послаблює обороноздатність.
Коли Сергія немає на позиції, інша людина має триматиме вдвічі більшу позицію- за себе і за того, хто пішов у СЗЧ. Саме тому в армії діє принцип – спочатку підкоряйся, потім виконуй, а потім оскаржуй.
У нас для цього є ДБР.Там умовний Сергій чи хтось інший, хто бореться за справедливість, міг би відстоювати свої права.До його думки би дослухалися.Він був діючий військовий, який гарно ніс службу, і продовжував би нести.Із цих позицій критикував би рішення чи відсутність рішень влади.
Те, що він намагався зробити, привернути увагу до відсутності термінів служби в армії, так держава це знає, і цим займається. Напередодні у Верховній Раді прийняли рішення про декриміналізацію першого випадку СЗЧ – військовий може повернутися, піти до іншої частини, і тампочати службу з нуля.
Ніякця історія не вплинула ні на що. Держава відреагувала в єдиний можливий спосіб – арештувала Сергія.
Велика мобілізована армія – найбільший зріз суспільства. Там є гарні люди, погані, які-завгодно.Зі своєю мотивацією, переконаннями і вчинками – так як і суспільство. Ми не уникнемо мобілізації, бо такі великі війни, які нав’язаланам Росія, ніхто в світі не зміг би виграти контрактною армією. Усі провідні країни передбачають мобілізацію для таких масштабних війн.
Альтернативамобілізації -рекрутинг. Він дасть ту невелику кількість мотивованих людей, які станутьбазою, будуть знати, чому прийшли.
У цьому плані Україна робить недостатньо, але принаймні має розуміння, що процес рекрутингу має бути масштабований. Є включення командирів всіх військових частин і ключових державних діячів.
Нам потрібно шукати мотивованих людей, щобвони могли нести службу. На кожного мотивованого буде 10 менш мотивованих, які будуть все рівно сумлінно виконувати покладені на них завдання.
– Для розуміння – наразі рекрутинг займає буквально лічені відсотки від загальної кількості людей у війську.
– Так, це абсолютно правда. Геть мізерна частка. Але говоримо лише про стартрекрутингу.По-справжньому програма розпочнеться з нового року. За листопад-грудень підготують інфраструктуру, і процес масштабують.
Таким чином вже з нового року буде налагоджена система рекрутингу і поступово він набуватиме більшої ролі.
Але від мобілізації ми все рівно нікуди не дінемося, бо добровольці закінчилися 2022-го. Й далі з кожним роком для суспільства, для всіх його прошарків, війна ставатиме все більшим тягарем.
Очевидно, тягнути війну стає дедалі важче. Але саме на це розраховує Росія. На те, що ми деморалізуємося.На те, що суспільство буде деморалізоване, не готове продовжувати війну.
Й далі вже суспільство під ударами ракет по цивільній інфраструктурі буде тиснути на владу, щоб піти на будь-які умови завершення війни. Це стратегія росіян – нажахати.
Тому наразі вони прогризають фронт ісподіваються, що таким чином деморалізують нашу армію і суспільство. Мовляв, безперспективно вести війну з РФ. Це звичайно обман. Росію можна перемогти.
Нам потрібно зберігати стійкість і невдовзі побачимо, як росіяни ламаються так, як ламалися в багатьох інших війнах.
– Як насильна мобілізація, так звана «бусифікація», коли людей кидають в буси і відправляють на полігони, впливає на збільшення випадків СЗЧ?
– Якщо говорите про відео, які гуляють в інтернеті, то вже майже місяць таких свіжих не побачите – не виділяються бюджети в Росії. Кожну таку історію бере наш ворог і масштабує в нашому інформаційному просторі.В соціальних медіа. Їх розганяють російськіботоферми.
Так, наша мобілізація лише масштабується. Невдоволення людейросте. По ідеї кількість «бусифікацій» мала б зростати, але зараз в нашому інформаційному просторі вона не збільшується.Отже, маємо класичний приклад викривлення сприйняття, викривлення дійсності й інформаційних маніпуляцій, ініційованих ворогом.
Підтримуючи тезу про «бусифікацію», ми граємо за російськими правилами і далі розіграємо їхню кампанію. Це неправильно.
Не кажу, що випадків насильної мобілізації немає.Але якщо почнемо розбирати кожен такий, який гуляє в інтернеті предметно, то виявимо там, наприклад, злісних порушників.Коли почнемо по кожному прізвищу розбирати,до кого застосували силу, то виявиться, що підстави реально були. Натомість інформаційний супровід, який подає ворог, викривлений, що, мовляв, жахливо, забирають людейй так далі.
Дуже прикро спостерігати за такими кампаніями в той час, коли тисячі людейсумлінно по повістці йдуть в ТЦК, стають на службу, і служать країні.А натомість маємо кілька десятків яскравих інформаційних картинок, якіжурналістам зручніше розганяти в медіапросторі, бо вони дають перегляди, а не історії, коли люди просто виконують свій громадянський обов’язок.
Якатегорично не сприймаю цього нав’язаного росіянами наративу про «бусифікацію».По рівню готовності служити своїй країні, ми значно перевищуємо інші європейські країни. Не кажу про країни Східної Європи, але провідні країни Західної Європи, як от Німеччина, то там, за опитуваннями, рівень готовності їхніх чоловіків служити у війську, значно нижчий.
– Зеленський заявляє про можливість завершення війни найближчим часом. Західні медіа пишуть про перспективу замороження фронту з неясними безпековими гарантіями Заходу для України без мирної угоди між Києвом іМосквою. Якіперспективи замороження війни і гарантій безпеки для України? Для чого підіймають зараз цю тему?
– На Заході є сили, які хотіли б ціною наших територій, поступок, тобто нашимкоштом закінчити війну і повернутися до businessasusual з росіянами. Також є інформаційні кампанії.Зараз маємо справу теж із черговою такою кампанією. Центр протидії дезінформаціїпри РНБО чудово розбирає такі приклади.
Ці кампанії зараз часто роблять на сторінках західних медіа. Ми,врешті, позбулися російських медіапомийок, як от RT, Sputnik.Їм вже ніхто не вірить. УМоскві змушені пробиватися в західні медіа, щоби вкидати, підживлювати свої теми, шукати серед західних еліт союзників, розвивати відповіднідискусії.
З подібним ми не раз стикалися з 2022-го. Президент Зеленський зайняв чітку позицію «10 пунктів мирного плану» на основі статуту ООН. Україна пропонує не просто план, а його втілення, алгоритм дій.
«План перемоги», який зараз Зеленський презентує партнерам України про те,як завдати поразки Росії і змусити її до миру, ось шлях до завершення війни.
Ми знаємо, як протидіяти росіянам, маємо план. Ми його пропонуємо в особіпрезидента на всіхміжнародних майданчиках найвищого рівня.
Усі розмови, що потрібно закінчувати війну, укладати мир на будь-яких умовах – ми усе це чули протягом тяжкої для нас минулої зими. Проведення Курської операціїфактично нівелювало ці розмови і показало світу, що Україна має сили, ресурси, а головне план, як продовжувати війну, доки не зможемо говорити про мир, але говорити про мир з позиції сили.
Дуже важливоне піддатися на російські наративи, дотримуватися свого плану, бути єдиними, довіряти своєму вищому військово-політичному керівництву, і йти до перемоги. Можливо, це довший, важчий шлях, але саме він приведе до хоч якоїсь стабільності в укладенні мирних угод.
– Наскільки шанси замороження війни зростають чи незмінюються з можливою перемогою на виборах у США КамалиГарріс, яка за подальшу допомогу Україні на рівні президента Джо Байдена, іДональда Трампа, який обіцяє домовитися з Путіним, і, мабуть, коштом інтересів України?
– В Україні є стратегії на випадок обрання одного й іншого кандидата.Обидва кандидати ще будуть формувати свої кабінети радників з питань безпеки.Перші пропозиції від України окреслив під час останнього візиту до США Зеленський.Він зустрівся з президентом та обома кандидатами.
Будемо працювати з будь-яким президентом, якого вибере американський народ. У нас є аргументи для переконання обох кандидатів, якщо їх виберуть, а також для їхніх радників з безпекових питань.
– Якіможливі сценарії продовження війни протягом 2025 року?
– Загалом, сценарій один. Але треба говорити про умови. Якщо нам припинять допомогу, нас чекає повторення початку 2024-го.
Завдання росіянне змінилися, закріплене в їх конституції. Хочуть Донецьку, Луганську, Херсонську, Запорізьку області. Працюють зараз над виконанням одного свого плану – вийти на адміністративні межі Донецької області.
На сьогодні росіяни не можуть застосувати проти нас перевагу у техніці. Ми її нівелювали. У них є перевага лише у живій селі та в авіації. Тобто будуть далі закидати нас «гарматним м’ясом», намагатися продавити.
Наше завдання стояти і випрацювати протидію. Мається на увазі все, що зупиняє малі групи людей – осколкові снаряди, протипіхотні міни, зокрема дистанційногомінування, FPV-дрони, інші засоби ураження. Усе, щоб нівелювати їх перевагу в живій селі. Бо вони далі не будуть рахуватися з людьми.
Це їхня єдина можлива стратегія, як можуть воювати. 2022-го ми знищилиїх професійну армію, яку вирощували понад 10 років.Вона могла діяти в складі батальйонно-тактичних груп,як самостійні бойові одиниці, які були повністю забезпечені й здатні проводити самостійно операції навіть на велику глибину. Сьогодні ми їх позбавили такої змоги – воюють великими масами, закидуючи нас числом, «м’ясом»,надіючись, що наші боєприпаси закінчуються і резервів забракне, а фронт втомиться. Ось і вся стратегія росіян.
Воюють так, як у Другій світовій війніта хочуть просто нас продавити. Друге – авіація. Розробка нашої авіації та знищення їхньої – це наш пріоритет.
Якщо говоримо про далекобійні удари, то росіяни діють, як класичнітерористи. Вони будуть далі максимально руйнувати нам цивільну інфраструктуру. Збільшують виробництво дронів, балістичних ракет і застосовують їх по цивільній інфраструктурі, щоб зламати опір українців, спричинити гуманітарну катастрофу. Посіяти страх, зневіру, деморалізувати наше суспільство і нав’язати думку про безперспективність війни. Ми це розуміємо, знаємо плани ворога, маємо конкретні плани для протидії.
Розуміємо, що з кожним роком росіяни заганяють себе в стратегічний глухий кут. Вони можуть мати просування ще рік на кілька сотень квадратних кілометрів.Але це просування стратегічно нічого не змінить у війні. Росія виснажується, її економіка працює на межі своїх можливостей, всі соціальні програми фінансуються дедалі менше, ніж військові,й навіть цього бракує, щоб хоч якось значимо переломити хід війни.
Наше завдання – виснажити ворога, збити його наступальний потенціал і бити по його тилам, щоб паралізувати логістику. Для цього нарощуємо наші бойові спроможності, далекобійні засоби ураження, крилаті ракети, реактивні дрони.Маю на увазі крилату ракету «Нептун» і балістичну «Грім». Далекого радіусу удари і дезорганізація тилової інфраструктури армії Росії стане пріоритетом для нас у2025-му.
Наш генштаб розробляє кілька кампаній, які б суттєво підірвали військові спроможності РФ.
– В яких часових рамках, та які бачите варіанти завершення війни?
– Війна може завершитися дуже швидко. Вона може завершитися із наданням нам далекобійних засобів ураження і в системному їх застосуванні протягом двох місяців. У такому випадку ми б побачили, як понижаємо бойовий потенціал росіян, коли вражаємо їхні стратегічні склади, великі логістичні хаби, з яких далі йде вже забезпечення їх армії. Дістаємо такі спроможності нашими силами, і можемо їх нарощувати.
Якщо отримаємо більше спроможностейвід наших партнерів, пропорційно до нарощення власних, тоді зможемо пришвидшити закінчення війни. Звичайно, є ще економічні важелі- залучення інвестицій для нас і санкцій проти ворога. Контроль над дотриманням санкцій.
Є ще політико-дипломатичний шлях – укладаємо союзи, коаліції, партнерства і йдемо до членства в НАТО.
Сукупністьвсіх цих паралельних треків дає сумарний ефект.Чим швидше вони будуть реалізовані, тим швидше буде мир. Бо інакше з росіянами розмовляти не можна.Ніякірозумні, логічні аргументи не переконаютьїх, щоб відмовилися від своїх загарбницьких вимог.
