Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Підрив росіянами греблі Каховської ГЕС був потрібен російській армії, щоб зупинити контрнаступ ЗСУ й на певних ділянках українська армія поки що не зможе наступати. Підрив і подальше затоплення спричинили проблеми з водою для великих міст, які брали воду з водосховища. Спустошення водосховища також б’є по підприємствам регіону, сільському господарству та загрожує екологічними проблемами – розростання напівпустелі й іншими. Єдине рішення – відбудувати дамбу, що не можливо, поки інший берег Дніпра контролюють російські окупанти. Про це Polukr.net розповів виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.
Це була очікувана катастрофа, бо росіяни замінували дамбу від початку окупації Каховської ГЕС навесні 2022 року. Чи підрив дамби 6 червня здійснили, щоб завадити українському контрнаступу, і наскільки це вдалось окупантам?
Безумовно, підрив дамби на Каховській ГЕС ускладнює можливості ЗСУ на Лівобережжі Херсонщини. Із цієї точки зору, нашому генштабу доводиться дещо змінювати плани, варіанти атак, заплановані раніше. Але контрнаступ триває. ЗСУ просуваються на різних напрямках.
Російська лінія оборони на півдні України, їх своєрідна лінія Арпада (оборонна лінія, збудована угорськими військами в Карпатах у 1939-1944 роках проти Червоної Армії майже на 600 км, не була суцільною й складалася з окремих вузлів оборони. – Polukr.net), але не більше того. Можемо її здолати і долаємо.
Які зараз найбільші екологічні наслідки, і які будуть довготривалі для природи півдня України, якщо йдеться про популяцію диких тварин, затоплені цвинтарі, каналізації тощо?
Перша й головна проблема – доступність і якість води для цілого регіону. Кілька великих населених пунктів і багато сіл брали воду з Каховського водосховища. Перш за все, Кривий ріг, населення якого до війни було більше 500 тис. осіб. Також воду брали міста Марганець і Нікополь. Це разом ще 150 тис. людей. У них є проблеми з водою.
Крім усього іншого, ці міста – економічні центри, в яких знаходяться такі великі підприємства як «Криворіжсталь», «Нікопольський завод феросплавів» тощо. Тому це удар не лише по екології, але теж по економіці країни.
Якщо говорити про флору і фауну, то я не спеціаліст із екології. Єдине, якщо протягом 5-7 років не відбудувати дамбу, будемо мати глобальну проблему зі зрошенням Херсонщини і всього півдня країни. А це один із найбільш посушливих регіонів України. На території Херсонської області вже знаходиться єдина напівпустеля Європи – Олешківські піски. Її розростання зупинили штучно в 1960-1970-х, коли висадили навколо найбільший у Європі штучний ліс. Зараз маємо всі тенденції, що величезні території перетворяться на таку саму напівпустелю з подальшим засоленням ґрунтів.
Наскільки ці наслідки можна чи не можна виправити, наскільки Україна має для цього можливості, і за який час може виправити шкоду довкіллю?
Складно відповісти. Єдине, що збудувати дамбу, доки одна сторона підриває її, а друга не має змоги контролювати обидва береги Дніпра, неможливо. А без побудови греблі наслідки для екології будуть катастрофічними.
Якої іноземної допомоги буде потребувати в зв’язку з цим?
По-перше, ключова допомога буде в тому, що весь світ має нарешті не ховати голову в пісок, а прямо сказати, що в підриві дамби винна РФ. І підрив такого об’єкту був неможливий без особистої вказівки Володимира Путіна. Він і його оточення за це відповідальні.
Путін винен у викраденні дітей, за що виданий ордер на його арешт від Міжнародного трибуналу. Проте одне із інших звинувачень має бути – створення екологічної катастрофи на півдні України.
Другий момент – має продовжуватися міжнародний тиск на Росію, щоб припинила обстрілювати людей, які пробують евакуюватись.
Також нам потрібні будуть фінанси, щоб відбудувати дамбу та відродити нормальне життя в регіоні. Тисячі людей будуть змушені переселитися з місць, де зараз живуть.
Чи можна говорити, що росіяни проводять тактику «випаленої землі», щоб зробити складнішим відновлення та розвиток півдня України після деокупації?
Вони цим тільки й займаються. Будь-яка війна, яку ведуть, це знищення міст та усього живого. Бачили скрізь у цій війні, починаючи від стертих з лиця землі Маріуполя і Бахмута, до підриву греблі Каховського водосховища.
В Херсонській області вони вчинили екоцид. Можемо чітко говорити, що їхня ключова задача – випалена земля. Що буде далі на цій території, такого питання вони собі не задають.
Наскільки українські органи влади успішно справились із першим викликом, одразу після підриву дамби, й наскільки добре підготувались?
Вдалося з мінімальною кількістю жертв і проблем пройти перший, найтяжчий тиждень. Тож можемо говорити, що влада була абсолютно підготовлена. Зараз слід оперативно вирішувати ключові питання – з питною водою і відселенням. Щодо другого, алгоритм дій відпрацьований. Щодо першого – глобальний виклик. Тут потрібна, зокрема, допомога світового співтовариства, щоб покращити доступ та якість питної води в регіоні.
Які міста зараз найбільше можуть потерпати від браку питної води?
Найбільші в регіоні – Херсон, Кривий ріг, Марганець, Нікополь. Із окупованих територій – Енергодар.
Наступним моментом може бути ядерний шантаж РФ. Запорізька АЕС зупинена, але її охолодження було зав’язане саме на воду з Каховського водосховища. Зараз на АЕС є води приблизно на місяць охолодження. Що буде далі, спеціалісти вирішують це питання.
Але підрив ставить під загрозу майбутнє Запорізької АЕС та можливі подальші неконтрольовані реакції на ній. А це найбільша атомна станція в Європі.
Які великі підприємства можуть отримати труднощі чи припинити виробництво через брак води, і як вирішити цю проблему?
Перше, безумовно – «Криворіжсталь». Проблема не в тому, що це велике чи мале підприємство. На цю воду була зав’язана економіка цілого регіону. Не лише індустріальні заводи, але тваринництво, птахофабрики. Без води там зупиняється все сільське господарство. Тисячі фермерів можуть опинитися в ситуації, що не зможуть зібрати врожай. Весь регіон в зоні економічного лиха.
Які короткострокові та довгострокові наслідки для сільського господарства півдня України, і якими будуть втрати аграріїв?
Ключова проблема не цьогорічна, а в тому що, якщо не відновити дамбу та водопостачання, то в перспективі 5-10 років, ці землі перетворяться на напівпустелю. А згодом стануть непридатними взагалі, бо з часом відбувається процес засолення ґрунтів. Відтак на сьогодні плодючі землі перестануть бути придатними для сільського господарства.
У цьому році втрати фермерів будуть колосальними. З часом цілий регіон може виявитися непридатним для життя. А поява пустелі таких масштабів у Придніпров’ї може нести глобальні екологічні наслідки.
Чи можуть бути альтернативні шляхи зрошення сільськогосподарських угідь, щоб зменшити негативні наслідки?
Ні, їх не існує.
Що українська влада може і повинна зробити в середньостроковій та довгостроковій перспективі, щоб зменшити негативні наслідки для водопостачання та сільського господарства регіону?
Зараз саме вирішуються ці питання, але без побудови дамби їх вирішити неможливо. А греблю неможливо збудувати, поки на іншій стороні ріки – росіяни. Тому наша ключова задача – звільнення лівого берега Херсонської області.
Може, з часом з’являться технічні рішення. Але тут нам потрібна допомога світу, щоб разом із нашими ученими придумали, що можна зробити і як.
Наскільки тривале і складне завдання відбудова чи побудова нової Каховської ГЕС?
Із цим можна справитись за 2-3 роки. По ціні годі сказати, бо існують різні опції. Але це близько мільярда доларів (відбудова Каховської ГЕС займе 5 років, якщо працювати цілодобово, і коштуватиме до мільярда доларів, заявив керівник «Укргідроенерго» Ігор Сиротa. – Polukr.net).
У руках окупантів Запорізька АЕС. Які ще теракти може зробити Росія в Україні, і як влада та населення повинні до них готуватись?
Як можна готуватись до ядерної аварії? Вважаю, зараз весь світ має тиснути на РФ задля повної демілітаризованої зони навколо АЕС. Це ключове завдання на сьогодні, крім її звільнення. Наразі Росія використовує АЕС лише для шантажу.
Біографія
Вадим Денисенко – журналіст, бізнесмен. Доктор історичних наук – написав дисертацію про створення авторитарного режиму Віктором Януковичем. Був головним редактором ряду видань. Співзасновник телеканалу Еспресо TV. У 2014-2019 року був депутатом, членом Комітету з питань правової політики і правосуддя. Із 2016 року – виконавчий директор Українського інституту майбутнього.
Фото Facebook Вадима Денисенко
