Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Відповідно до попередніх прогнозів, наступні кризові дні на польсько-білоруському кордоні принесуть лише негативні наслідки для польської сторони. І рішення про надзвичайний стан у прикордонній зоні, хоч і запізніле, є абсолютно доречним.
Можливо, використання терміну “гібридна війна” в умовах поточної кризи на кордоні Білорусі та країн ЄС (серед них і Польщі) є непотрібним перебільшенням цієї ситуації та пов’язаних з нею ризиків. І якщо ми хочемо посилатися лише на цю конкретну ситуацію з Уснажа Ґурного або навіть на всю діяльність білоруської сторони на кордоні з Польщею, Литвою та Латвією — насправді цей термін дещо перебільшений. Однак, безумовно, варто проаналізувати ситуацію, з якою ми маємо справу, не як поодинокий випадок, а як елемент ширшого цілого — весь комплекс дій, які Російська Федерація вживає щодо країн ЄС та НАТО, а також України та кількох інших країн щонайменше декілька років — принаймні з середини 2013 року. Такий підхід, безумовно, змінює нашу перспективу — ми можемо побачити добре продуману послідовність масштабних заходів, що проводяться на всіх рівнях російської політики, в тому числі, або навіть перш за все, стратегічному. Головною метою цих операцій є послабити позиції окремих країн ЄС та НАТО, а отже, всього Альянсу та всього Європейського Союзу, одночасно збільшивши вплив Російської Федерації. Враховуючи, що для Москви це гра з нульовим рахунком — кожне, навіть символічне, ослаблення суперника сприймається як власний успіх.
Дезінформація суспільства
Одним із найважливіших інструментів ведення гібридної діяльності є засоби масової інформації та можливість створення ними альтернативної інформаційної реальності. Так тривалий час працюють створені Російською Федерацією інтернет-портали, той же ж популярний Sputnik: формуючи альтернативну реальність на основі фейкових новин. Споживачем є насамперед громадяни Російської Федерації та Білорусі; належним чином підготовлена інформація також поширюється в засобах масової інформації в країнах, що цікавлять Москву (часто їх національними мовами, що збільшує обсяг дезінформації). І навіть якщо інформація, надана такими джерелами, сприймається із застереженням або вважається абсолютно недостовірною, вони все одно відіграють свою роль у створенні інформаційного хаосу, що значно сприяє ускладненню внутрішньої ситуації у цільовій країні.
Гіршим є те, що, якщо подивитись на ситуацію на кордоні, про яку йдеться, з медійної точки зору, то діяльність російської сторони практично непотрібна, тому що всю “роботу” виконують за них польські ЗМІ, створюючи інформацію, яку важко або неможливо підтвердити, чи спростувати. Значна частина цієї діяльності, звичайно, припадає на соцмережі. На жаль, визначальним фактором діяльності деяких журналістів чи, так званих “активістів” є прагнення якомога сильніше вдарити по представниках влади з іншого політичного табору. На жаль, ці заходи здійснюються без думки про довгострокові наслідки для держави та її безпеки. Зрозуміло також, що нікому не є на руку ескалація внутрішньої напруги, особливо у середньо- чи довготерміновій часовій перспективі. Сама по собі є балом, який здобуває сторона, яка ініціювала цю напругу. Тому роль політиків, при чому з кожного політичного табору, має полягати у виробленні спільної позиції та заспокоєнні настроїв — саме в ім’я державної безпеки.
З іншого боку, більшу активність в інформаційному полі з боку прикордонної служби та інших, залучених до діяльності, державних служб за останній тиждень, слід оцінити позитивно: порівняно з попереднім періодом представники цих служб частіше помітні в засобах масової інформації та надають конкретну інформацію, підтверджену фото- чи відеоматеріалами.
Дезінтеґрація системи державної безпеки
На жаль, протягом останнього тижня були проведені заходи, і, що страшно, з боку громадян Польщі, спрямовані на порушення функціонування системи безпеки Республіки Польща. Це насамперед спроба знищити частину огорожі на польсько-білоруському кордоні: її зірвали офіцери Прикордонної служби та солдати Польського війська. Інцидент повинен розглядатися правоохоронними органами та судом з максимальною серйозністю, а залучені особи повинні одержати максимальні санкції, передбачені законом. Не йдеться тут про створення реальної загрози безпеці держави, оскільки складно, щоб демонтаж фрагмента огорожі таке спричинив, але про потребу стримування можливих послідовників подібних дій у майбутньому.
Другий подібний інцидент стався у суботу, 28 серпня 2021 року і полягав у блокуванні руху військових автомобілів групою людей, що зібралася біля табору в Уснажі Ґурному. Подібну картину цивільного населення, що блокує рух військових автомобілів, можна було побачити на Донбасі навесні 2014 року, коли Збройні сили України вжили заходів для ліквідації проросійських угруповань сепаратистів. У такій ситуації українська армія, непідготовлена до такого розвитку подій та позбавлена підтримки силовиків, зіткнулася з серйозними проблемами у виконанні своїх завдань. Це стало однією з причин подальшої ескалації ситуації та виникнення на сході України псевдореспублік: ДНР та ЛНР. З цього необхідно зробити висновки: польські служби, відповідальні за внутрішню та зовнішню державну безпеку, повинні мати відповідні інструкції, що дозволяють вивести такі групи з району їх дії та мати можливість застосовувати їх на практиці. Актуальною проблемою, з якою ми маємо справу, насправді є мікромасштабною, проте слід припустити, що наступні подібні ситуації можуть мати набагато ширший діапазон. У кризовій ситуації, незалежно від її масштабів, будь-який параліч діяльності збройних сил або поліцейських служб є надзвичайно небезпечною ситуацією.
Російський сценарій
Вищезгадані заходи описані двома підзаголовками не випадково: використана термінологія та самі сценарії взяті безпосередньо з російських досліджень, що містять припущення про методи та принципи гібридної діяльності, які Росія створила та успішно впроваджує у багатьох країнах світу, а передусім в Україні.
Слід пам’ятати, що всі види діяльності, про які, йде мова, стосовно Польщі, відбуваються не у вакуумі. Російська сторона, яка є їх ініціатором, постійно спостерігає за ними (і, можливо, може вплинути на їхній хід) і робить висновки з реакцій польських служб, відповідальних за безпеку та реагування на кризу. Відповідні суспільні заворушення (у даному випадку на тлі міґраційної кризи) вписуються безпосередньо у сценарій маневру “Захід-21”, який передбачає військове втручання у сусідню країну у відповідь на кризу, що становить загрозу інтересам Союзної Держави Білорусі та Російською Федерації.
Наступними елементами згаданого сценарію гібридної діяльності є, серед іншого створення зони заборони польотів над територією даної країни (варто зазначити, що в рамках підготовки до “Заходу-21” елементи зенітних комплексів С-400 вже прибули до Ґродна, а найближчим часом на авіабазі в Барановичах мають з’явитися російські літаки-винищувачі Су-30) та подальше впровадження на її території власних військових частин: спочатку спецназу, а потім звичайних, щоб взяти під контроль ключові елементи інфраструктури та управління. Цей останній елемент наступальних дій також буде відпрацьовуватись під час маневрів на полігонах безпосередньо на кордоні з Польщею та Литвою, як це виглядає на практиці, можна було побачити у Криму та на Донбасі у 2014 році.
Звісно, це не означає ризику повторення цієї ситуації у Польщі чи Литві, наразі для цього немає передумов, а маневри «Заходу-21», ймовірно, не вийдуть значно за межі своїх звичних рамок, відомих з 2017-го чи 2013-го року. Тим не менш, варто серйозно поставитися до викликів, пов’язаних з цією ситуацією, і знати, що подібні кризи, ініційовані Росією, мали значно серйозніший фінал у минулому у випадку інших країн, наприклад, коли мова йде про Україну чи Грузію.
У даній ситуації рішення про введення надзвичайного стану в прикордонній зоні є абсолютно правильним, шкода, що воно було прийняте так пізно. Литва та Латвія запровадили стан надзвичайної ситуації та надзвичайний стан у липні та серпні цього року у відповідь на дії білоруської сторони і це було доречним. Державна безпека в існуючій ситуації повинна мати чіткий пріоритет, тим більше, що високим є ризик інцидентів у прикордонній зоні (також навмисно ініційованих) за участі не лише мігрантів, а й чиновників білоруської прикордонної служби та служби безпеки, а їхні ймовірні наслідки можуть виявитися дуже серйозними.
Даріуш Матерняк
