У прикордонному польському селі Млини у суботу, 7 грудня, відбулася панахида за автором музики українського гімну, отцем Михайлом Вербицьким. Він помер в цьому селі 149 років тому, в 1870-му, проживши тут останні 14 років життя. Тут у 1862-1863 роках він написав музику до українського гімну.
Панахида відбулася в церкві Покрови Богородиці, де служив священиком отець
Вербицький та при його могилі, що поруч храму. На подію зʼїхалися близько 300 осіб із організацій закерзонців (нащадки, виселених в 1940-х в СРСР з прикордонних території в Польщі українців – Polukr.net) та представники львівської обласної влади. До могили Вербицького поклали квіти, а хор «Надсяння» виконав український гімн.
На подію зʼїхалися теж місцеві українці з навколишніх сіл, чиї батьки були виселені на північно-західні терени Польщі в 1946-1947 роках в рамках акції «Вісла», але котрим польська влада в 1960-х дозволила повернутися на рідні терени.
Після цього, в сусідньому Перемишлі в українському «Народному домі» відбулася презентація книжки професора Стефана Заброварного «З хроніки народного дому в Перемишлі (1901-1945)».
«Це хроніка не тільки «Народного дому», а й життя українців Перемишля першої половини ХХ століття, зібрані з перемишльського та львівського архівів, а також із архівів місцевої преси. – розповів на презентації Стефан Заброварний. – Важко собі уявити, але на цій сцені виступала Соломія Крушельницька. Можемо поринути в ту епоху, як люди сприймали визначних українських діячі тієї доби. «Народний дім» був центром життя українців цих теренів». На цій сцені вперше виконали гімн України на Шевченківські дні».
Довідка
Михайло Вербицький народився 4 березня 1815-го в селі Явірник Руський, що біля Перемишля. У 10 років помер батько, а матір, вдруге вийшла заміж і відмовилась від батьківських прав. Над ним і його братом заопікувався родич — перемиський владика УГКЦ Іван Снігурський. Той заснував в Перемишлі хор, згодом музичну школу, в яких співав і вчився Михайло. Побачивши талант хлопця, владика запросив кваліфікованих викладачів, які дали грунтовну музичну освіту. У 1850-му закінчив Львівську семінарію і висвятився на священика. 1856-го осів у Млинах, де прожив решту життя. Там же в 1863-му написав музику до вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Перше виконання твору відбулося 10 березня 1865-го у Перемишлі на концерті, присвяченому Тарасові Шевченку. Помер композитор від раку язика в Млинах в 1870-му. У 2005-му за президента Віктора Ющенка збудовано і посвячено пантеон над могилою Вербицького в Млинах.
Український «Народний дім» у Перемишлі — будинок, споруджений в 1904-му українською громадою міста. Ініціатором був український діяч Кормош Теофіл. Від початку дім служив українській громадськості тих теренів. Після депортації українців в СРСР і західну Польщу у 1944-1947 роках і до 1956-го українською громадою не використовувався. З 1956-го половину приміщень орендувало Українське Суспільно-Культурне Товариство, яке в 1991-му стало Обʼєднанням українців у Польщі. З 1958-го дім забрала у власність держава. У 2004-му став комунальною власністю Перемишля. З 1956-го українська громада Перемишля старалася отримати статус власника «Народного дому». Цей процес завершився щойно у 2011-му, коли попри небажання влади міста, влада у Варшаві, повернула будинок українській громаді за 1% вартості. В цьому домі діють зараз українські громадські організації Польщі та фольклорний колектив «Крайка».
Ігор Тимоць