У Києві відбувся Х Форум «Україна-Польща», присвячений результатам виборів до Європарламенту і їх наслідкам для ЄС, Польщі та України. Подію організували Міжнародний фонд «Відродження» і польський Фонд ім. Стефана Баторія. Під час зустрічі польські експерти представили своє бачення наслідків європейських виборів для зовнішньої політики ЄС, розвитку ситуації у Польщі та відносин ЄС і Польщі з Україною.
Співголова польсько-української діалогової групи та колишня заступниця міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчинська-Наленч розповіла, чим ці вибори важливі для України: «Найперше ці вибори показали, що ЄС і його члени будуть тепер радше займатися собою, ніж зовнішніми справами. По-друге, прихід більшої кількості політичних сил у Європарламент означає, що для прийняття рішень потрібно буде більше часу. Тож рішення на рівні ЄС ухвалюватимуть повільніше. По-третє, на першому місці для Брюсселя зараз відносини зі США. Для України в цьому сенсі важливо, аби надалі була активна співпраця між учасниками західної коаліції, ЄС і США, щоб був західний моноліт єдності. На другому місці за важливістю – питання Північної Африки і Близького Сходу, звідки в Європу біжать біженці. Україна на цьому фоні, з погляду ЄС, виглядає як більш-менш стабільний сусід, який вже не потребує стільки уваги».
«Від Польщі до Європарламенту прийшли, головним чином, два блоки, – веде далі дипломатка. – Перший під крилом правлячої в Польщі партії «Закон і справедливість» (отримав 42%). Цю силу можна назвати єврообережною. Другий – різношерста «Європейська коаліція» (отримала 39%) на чолі з головною опозиційною силою «Громадянська платформа». Їх можна назвати єврооптимістами».
«Ці вибори будуть мати далекосяжні наслідки на рівні ЄС, – продовжила Катажина Пелчинська-Наленч. – По-перше, бачимо в ЄС ріст євроскептиків. Хоча досі зберігається більшість проєвропейських сил, проте є глобальний рух у бік росту популістів і крайніх сил в європейських країнах. Традиційні центристські партії в різних країнах ЄС програють, і приходять натомість крайні праві та ліві. На щастя, євроскептики різношерсті, їм не вдалося створити єдиний блок популістів і правих у Європарламенті. Тож ефективність їхньої роботи під питанням. Ймовірно, вони розподіляться на дві-три фракції й ці сили не зможуть ефективно просувати свої ідеї. Проте вони будуть виносити свої теми на порядок денний і переносити свій дискурс на національний рівень. Тож їхня сила в майбутньому теж залежатиме від результатів національних виборів».
Про те, як вибори до Європарламенту можуть вплинути на парламентські вибори в Польщі, які відбудуться в листопаді, головний редактор видання «Nowa Europa Wschodnia» Анджей Бжезецкі зазначив: «По-перше, успіх лівоцентристської «Європейської коаліції» не гарантує, що ці сили підуть разом на вибори восени. В цій коаліції є сили, для яких коаліція надто консервативна і не надто ліва, і навпаки – надто ліва й не надто консервативна. Погляди різних сил коаліції на питання ставлення влади до Католицької церкви чи геїв діаметрально протилежні. Водночас є протиріччя в правлячій партії «Закон і справедливість» і вона теж поволі втрачає позиції. Тож буде досить жорстка боротьба за крісла в новому Сеймі. І, можливо, якимось чином у цій внутрішній польській дискусії напередодні парламентських виборів теж виникатимуть теми, повʼязані з Україною».
Ігор Тимоць