З відповідною ініціативою виступили експерти з Польщі та України
Експерти української громадської організації “Європа без барʼєрів” і польського “Інституту Свободи” створили ініціативу “Кордон з людським обличчям”. На зустрічі в Києві вони виступили за додаткові піші пункти пропуску, особливо в туристичних зонах Карпат і Шацьких озер, та за рокадне сполучення між пунктами пропуску, які вже діють, аби водіям було легше добиратися. Звернули увагу на потребу зробити кордон доступнішим для велосипедистів та закликали дозволити перетинати його велосипедом на автомобільних пунктах пропуску, як це дозволено з польського боку. Також звернулися із пропозицією розвивати залізничне сполучення. Усі побажання передали польським та українським чиновникам, відповідальним за роботу кордону.
Більше піших переходів та доріг до пунктів пропуску
Під час двох зустрічей у Варшаві та Києві експерти, чиновники та дипломати з польської і української сторін обговорювали види транспорту, на якому перетинають українсько-польський кордон: піший, автомобільний, автобусний, залізничний та авіатранспорт.
Відзначили, зокрема, що між Україною і Польщею є 8 автомобільно-автобусних пунктів пропуску, 5 залізничних і лише 1 піший.
На думку експертів, необхідно збудувати додаткові піші пункти пропуску. Крім цього, потрібне рокадне сполучення між пунктами пропуску та дороги до кордону, щоб водії легше добиралися з одного пункту пропуску в інший.
Також згадували про потребу розвивати прикордонну інфраструктуру – облаштувати сервісні зони, відкрити кафе і придорожні туалети.
Під час зустрічі відзначили необхідність встановити додаткові камери спостереження на пішому пункті пропуску і виправити недоліки на автомобільних, щоб краще було видно довжину черг на кордоні.
Окремо зазначено, що українсько-польський кордон недоступний для велосипедистів, які фактично можуть його перетнути лише в пункті пропуску “Шегині-Медика”, що заважає розвиткові міжнародного велосипедного туризму, який має значний потенціал.
Також експерти порушили питання про облаштування міжнародного потяга “Інтерсіті+ “Київ-Перемишль” місцями для велосипедів. Тобто щоб велосипед можна було нерозібраним везти у вагоні поїзда в спеціально облаштованому для цього місці.
За польськими законами, велосипедист має право перетинати кордон на автомобільному пункті пропуску, а за українськими, тільки на пішому. Тож запропоновано внести поправки в українське законодавство, щоб прирівняти цю норму до польської, і дозволити велосипедистам перетинати кордон у більшій кількості пунктів пропуску.
Розвиток залізничного та авіасполучення
Учасники відзначили популярність поїздів “Інтерсіті+ “Київ-Перемишль” і те, що тепер до Польщі курсують потяги з 5 українських міст: Києва, Дніпра, Одеси, Львова і Здолбунова. “Укрзалізниця” постійно збільшує кількість міжнародних маршрутів, бо ті популярні серед українців.
Їхати потягом надійно і часто зручніше, ніж автомобілем чи автобусом. По-перше, поїзди дотримуються графіка. По-друге, якщо подорожувати ними до Польщі, то можна не переживати через черги на кордоні, бо вони не впливають на рух потяга. З Києва їздять поїзди до Перемишля, Варшави та Вроцлава.
Авіасполучення між Україною та Польщею суттєво зросло протягом останніх 5 років. Авіарейсами зʼєднані Львів, Київ, Харків та Запоріжжя із польськими Варшавою, Краковом, Вроцлавом, Познаню, Гданськом, Катовіцами і Бидгощем.
“У 2018 році польсько-український кордон перетнули 20 млн разів”, – Мацей Пьотровський
Під час брифінгу щодо ініціативи “Кордон з людським обличчям” виконавчий директор ГО “Європа без барʼєрів” Ірина Сушко розповіла про мету проекту: “Коли Україна отримала безвізовий режим з ЄС, наша організація зосередила увагу на кордоні. Це не лише лінія, яка розмежовує країни та людей, але й зручне обʼєднавче місце для тісніших контактів між людьми. Громадяни обох країн достатньо мобільні. Відтак ми зустрілися з польськими і українськими чиновниками, щоб розповісти про проблеми на кордоні та наші ідеї, як можна їх вирішити”.
Експерт “Інституту Свободи” Мацей Пьотровський розповів, чому польська сторона взялася за вирішення проблем кордону: “В нашому інституті багато часу присвячуємо польсько-українським відносинам. Зокрема питанням, що близькі звичайним людям, як-от: черги на кордоні, брак інфраструктури та можливостей добратися. Ця тема стосується великої кількості громадян обох країн. У 2018 році польсько-український кордон перетнули близько 20 млн разів. У майбутньому це число зросте. Ми зібрали наші інституції, експертів і почали співпрацю, щоб полегшити людям перетин кордону. Наша ініціатива має допомогти побудувати на кордоні нову інфраструктуру, запровадити кращі процедури. В основі думок про кордон має бути людина. Кожен, хто хоче законослухняно перетнути кордон, має робити це якнайпростіше”.
“Потрібні туристичні пішохідні та велосипедні пункти пропуску в рекреаційних зонах Карпат і Шацьких озер”, – Якуб Логінов
Експерт з питань управління кордонами Якуб Логінов розповів про ідеї для покращення перетину кордону: “На нашому кордоні на державному рівні досі зосереджувалися на автомобільних пунктах пропуску. Менше звертали уваги на піші та залізничні. Зараз найбільшу перспективу мають пішохідні пункти пропуску. Зокрема, слід створити малі туристичні пішохідні та велосипедні переходи в рекреаційних зонах Карпат і Шацьких озер. Такі переходи потрібні для розвитку туризму на прикордонні, підприємництва, зміцнення особистих звʼязків. Також варто створити пішохідні переходи при автомобільних пунктах пропуску. Пропонуємо й запуск систем “кар-шерінгу” – змогу винайняти автомобіль, скутер, велосипед на прикордонні. Маємо потенціал для залізничного перетину. Зокрема, створення рейкового автобуса “Перемишль-Львів” і “Лінії-102 Перемишль-Нижанковичі”. Перетин кордону на велосипеді на інших пунктах пропуску, окрім “Шегині-Медика”, теж дозволив би розвинути прикордонне дрібне підприємництво”.
Аналітик ГО “Європа без бар’єрів” Катерина Кульчицька розповіла про вирішені проблеми на кордоні: “Одна з головних проблем на кордоні – черги. Водночас в 2019 році клопоти з чергами зменшилися. Це пов’язано з частковим вирішенням ситуації з авто на європейських номерах. Для вирішення проблем черг на кордоні можна проводити спільний прикордонний і митний контроль в пунктах пропуску. Зараз спільний контроль є на 4 пунктах пропуску. Покращити ситуацію могла б автоматизація пропускних операцій на кордоні. Прикордонна і митна служби України вже обмінюються даними, що позначилось на скороченні часу на проходження прикордонно-митного контролю. З іншого боку, бачимо досвід країн Балтії й розуміємо, що є до чого прагнути – потрібно створювати сервісні центри, електронні черги. Це майбутнє, яке можна втілити на польсько-українському кордоні”.
Як правильно писати про кордон?
За результатами попередньої зустрічі учасників у Варшаві розробили довідник “Українсько-польський кордон: довідник для журналістів”, присвячений специфіці висвітлення питань, пов’язаних з українсько-польським кордоном.
У ньому можна знайти словник основних термінів, контакти експертів та інституцій, у яких можна взяти коментар чи отримати необхідні дані. Довідник також містить конкретні приклади висвітлення проблем перетину кордону.
Ігор Тимоць