Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Розповідь української іммігрантки Мирослави Керик про різні аспекти життя, навчання та роботи українців у Польщі
У Києві Громадська організація «Європа без бар’єрів» провела практичний семінар «Як коректно висвітлювати трудову міграцію і уникати фейків». Експерти з Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини розповідали про трудову міграцію українців у їхні країни. Спільною рисою є те, що до трудових мігрантів з України добре ставляться на фоні напливу біженців із Близького Сходу до ЄС. Страхи щодо біженців активно використовують політики в країнах Центральної Європи для підвищення свого рейтингу. В Угорщині українські трудові мігранти переважно походять із Закарпаття, мають угорське коріння та знають мову. У Чехії теж переважно українці з Закарпаття і країна активно їх залучає. Про заробітчан у Польщі розповідала голова Фонду «Наш вибір» Мирослава Керик. Вона каже, що ніхто точно не знає, скільки українців у Польщі, й що політики та мас-медіа часто маніпулюють цифрами. Керик розповіла, як польські навчальні заклади, банки і мобільні оператори пристосовуються до українських клієнтів, скільки заробляють та де працюють українці. PolUkr.net занотував найцікавіше.
Скільки українців у Польщі?
Ніхто точно не знає, скільки українців у Польщі. Маємо лише неповні дані та припущення. Польські медіа, ганяючись за сенсацією, часто маніпулюють, перебільшують цифри, додають різні статистики.
Українські та польські політики й ЗМІ стверджують, що в Польщі 1–2 млн українців. Величезна похибка. Управління у справах іноземців Польщі реєструє всіх, хто має право проживати в країні. У 2018 році 179 тис. українських громадян мали різного типу дозволи на проживання в Польщі. Ще є дані від консульських відділів Польщі в Україні. Бачимо, що від 2017 року кількість виданих віз для українців почала зменшуватись – багато хто почав їздити по безвізовому режиму до Польщі.
Фірма Company Selectivv досліджує дані, що стосуються користувачів смартфонів у Польщі. Ця фірма
провела дослідження щодо осіб, які мають смартфони з російською чи українською мовами і з яких хоча б раз в рік дзвонили в Україну чи змінювали польські мобільні картки на українські. Згідно з отриманими даними, у січні 2019 року в Польщі було 1,27 млн таких смартфонів. 56% власників – чоловіки, 44% – жінки. Основна вікова група – 21-30 років.
Після цього починаються «але». По-перше, одна особа може мати два смартфони. По-друге, мігранти старшого віку досі користуються кнопковими телефонами. Тобто їх не рахують. По-третє, це українські туристи. По-четверте, це можуть бути поляки, які мають контакти з українцями і дзвонять в Україну. Проте це вже хоч якісь дані. У польській пресі пишуть про 1,27 млн українців. Я б радше казала, що це 1,27 млн смартфонів, які виходять на українську мережу, з яких дзвонять в Україну.
Доступ до польського ринку праці
Доступ до ринку праці у Польщі досить легкий – на основі декларації про найм на роботу іноземця. Роботодавець заповнює невеликий документ за 30 злотих в Управлінні праці й отримує декларацію про бажання влаштувати на роботу особу з України. Ця особа на основі декларації робить візу і приїздить в Польщу. Переважно на роботу на півроку з «коридором» у рік. Ця декларація стосується всіх секторів економіки – високо- і низькокваліфікованих працівників. За новими законами, роботодавець протягом двох тижнів має зголоситися в місцеве управління праці. Це роблять, щоб унеможливити нелегальний виїзд українців на роботу в інші країни ЄС чи нелегальне використання польської робочої візи для подорожування країнами ЄС. Після трьох місяців праці в Польщі можна подаватися на дозвіл про тимчасове перебування. Після цього можна працювати, чекаючи на цей дозвіл. Отримання дозволу на постійне перебування дещо триваліше – близько року. Тимчасове перебування влада Польщі використовує як пробний період для іноземців, чи вони здатні адаптуватися в Польщі.
Де працюють українці? Вік і стать
За польськими урядовими даними, найбільше українців працює в промисловості. На другому місці будівництво. На третьому – робота в агенціях працевлаштування. Тобто українці шукають інших українців на роботу. На третьому та четвертому місцях – транспорт та логістика. Тобто українці працюють далекобійниками або в інших сферах, повʼязаних з транспортом, а також на складах.
Якщо йдеться про вік, то дані збігаються з дослідженням про смартфони. Це переважно молоді люди. Ситуація змінилася після 2014 року, трудова міграція до Польщі значно помолодшала. Основна група українців у Польщі зараз – від 20 до 44 років. До цього основною віковою групою були люди понад 50 років.
Після 2014 року змінилася і регіональна картина – тепер їдуть українці з центральної та південної України, а не лише із західної. Зараз це переважно люди з міст із вищою освітою – до 2014 року це були мешканці містечок і сіл Галичини та Волині.
Українці зараз їдуть переважно за посередництвом агенцій з працевлаштування. Раніше працювали напряму. Час від часу посередники, особливо маленькі польсько-українські фірми, обдурюють українців.
Якщо йдеться про гендерний аспект, то приблизно третина заробітчан – жінки й дві третини – чоловіки.
Скільки працюють та заробляють українці?
У польських медіа часто зʼявляются заголовки, що українці заробляють так само, як поляки. Тобто немає жодної дискримінації. Але є одне «але», бо не враховуються години роботи. Українці працюють значно більше, щоб заробити ту саму кількість грошей, що й поляки.
За дослідженням Національного банку Польщі, у 2015 році українці працювали в середньому 60 годин на тиждень, щоб отримати таку ж зарплату, що поляк за 40 годин на тиждень. Українець в середньому працює 10-12 год. на день 6 днів на тиждень. Українці хочуть заробити більше, бо їдуть на короткий термін, тож працюють максимально багато. Роботодавців це теж задовольняє і вони користуються цим. Незабаром вийде нове дослідження, проведене в 2018 році.
Українські трудові мігранти в Польщі мало знають про свої права. Часто не читають контрактів. Хоча зараз вже слід обов’язково перекладати контракти українською. Але навіть якщо контракт перекладений, то українці часто дивляться тільки на ставку, яку їм будуть платити. Але менше цікавляться умовами праці. Тому згодом виникає багато непорозумінь.
Українці часто не дбають про своє соціальне страхування. Роботодавці теж не акцентують на цьому, бо
тоді треба платити за такого робітника більші внески в різні фонди. Їм вигідно менше витрачати на працівника, а заробітчанинові більше отримувати на руки. Відтак це задовольняє обидві сторони і виникає багато «сірої зони». Але стаються травми та хвороби, і українці тоді опиняються в скруті без соціального захисту. Це наслідки низької свідомості українців і небажання сплачувати додаткові гроші.
Українські студенти
Інша категорія українців у Польщі – студенти. Більше ніж половина іноземних студентів у Польщі – українці. І їх частка постійно зростає. Згідно із дослідженнями, більшість українських студентів після завершення навчання вирішують залишитись в Польщі або їхати шукати роботу в заможніші країни ЄС. Планують повернутися в Україну після отримання диплому не більше 10-20% студентів.
Якщо ти студент денної форми навчання, то маєш право паралельно працювати і не отримувати для цього додаткових дозволів. Тому деякі приватні університети для таких студентів виробляють форму навчання з п’ятниці до неділі. У Польщі денна форма навчання зобов’язує відучитись певну кількість годин. Так люди паралельно працюють і вчаться. Якщо ти студент заочної форми навчання, то повинен мати дозвіл на роботу.
«Мільйон українських «біженців», – екс-премʼєр Польщі Беата Шидло
У Польщі в 2015 році, під час міграційної кризи, політики теперішньої правлячої партії використовували тему міграції у своїй виборчій кампанії. В медіа виникла неіснуюча проблема біженців. Польща в 2000-их прийняла досить багато біженців із Чечні. Теми біженців тоді не існувало. Від 2015 року польські політики почали використовувати тему біженців із Близького Сходу і казати натомість, що прийняли 1-2 млн біженців з України. Хоча йшлося про українських трудових мігрантів. Навіть колишній прем’єр Польщі Беата Шидло говорила про 1 млн біженців з України. Влада Польщі показувала, що, мовляв, надає допомогу українцям, тому вже не може приймати біженців з Сирії. Відтак українці стали заручниками внутрішньої політичної боротьби в Польщі.
Такі висловлювання польських політиків суперечать даним МВС Польщі та Управління у справах іноземців. Від 2015 року Польща прийняла близько ста біженців.
На щастя, тема українців і українських мігрантів не використовується зараз в передвиборчій кампанії в Польщі. У травні в Польщі відбудуться вибори до Європарламенту, а восени – парламентські. Вже рік як притихли й теми УПА та Бандери. Торік політичні дискусії щодо України у Польщі дійшли до межі. Це загрожувало серйозними наслідками для відносин між країнами. У якийсь момент у Варшаві натисли на паузу.
Влітку минулого року президент України приїхав до Сагрині, а президент Польщі – до Луцька. У Сагрині був виступ українського історика Григорія Купріяновича. З ініціативи люблінського воєводи його почали переслідувати за слова про те, що в Сагрині Армія Крайова вбивала українців. Хоча ці факти підтвердив Інститут національної памʼяті Польщі. Відтоді почалася деескалація відносин. Мабуть, правляча партія «Закон і Справедливість» (ЗіС) зрозуміла, що це шкодить самій Польщі.
«Українські медсестри вбивають поляків», – віце-спікер Сейму Станіслав Тишка
Ще одна тема – скандал щодо українських медсестер. Віце-спікер Сейму і депутат від популістичної партії «Кукізʼ15» Станіслав Тишка зробив у 2018 році скандальну заяву, що начебто Польща закриває свої дірки у медичній сфері, використовуючи українців, й вони спричинилися до смерті багатьох пацієнтів-поляків. На щастя, Міністерство охорони здоровʼя Польщі миттєво зреагувало і заявило, що немає жодного факту смерті пацієнтів у Польщі через брак кваліфікації в українських медсестер. Додавши, що в Польщі приймають на роботу тільки тих медсестер, які пройшли всі етапи підтвердження кваліфікації.
У Польщі дуже складно отримати право працювати лікарем чи медсестрою. За даними польської палати медсестер, за останні роки тільки кільканадцять осіб з України з тих, які мали цю професію в Україні, отримали дозвіл працювати медсестрами чи медбратами. Окремо, звісно, є група медсестер-українок, але ті отримали відповідне навчання в Польщі.
Якщо йдеться про лікарів, то близько 300 лікарів-українців працює в Польщі. Частина з них прийшла етап нострифікації, а частина закінчила навчання в Польщі. Якщо в Україні лікар навіть 20 років пропрацював за професією, то щоб мати право лікувати в Польщі, він має пройти інтернатуру і здати багато екзаменів.
Поляки стали гірше ставитися до всіх іноземців
У Польщі регулярно проводять дослідження про ставлення поляків до інших національностей. Кілька досліджень показали, що, на жаль, впав рівень симпатії поляків до всіх іноземців. Зокрема, до українців.
Загальний рівень падіння симпатії поляків до всіх іноземців – близько 20% за останні 5 років. Зменшилось позитивне ставлення навіть до французів та англійців, яким віддавна найбільше симпатизували поляки. Це наслідок політики правлячої партії та її інформаційних кампаній. Українці в цьому полі потрапляють під тренд. Плюс історичні суперечки між Україною та Польщею щодо Волині, Бандери. Тему Волині в Польщі регулярно порушують як елемент політичної боротьби, щоб підняти рейтинги політиків.
За останні 5 років у Польщі суттєво зросла кількість злочинів на основі національної та расової нетерпимості. Особливо багато мови ненависті в інтернеті. Підігрівають ситуацію російські тролі. Але є багато прихильників крайніх правих поглядів серед поляків, які сидять в інтернеті й теж займаються цим тролінгом.
Українці не вірять, що правоохоронці можуть їх захистити
Щодо українських заробітчан, то є певний дуалізм в польських медіа і політиці. З одного боку, уряд і медіа говорять, що їм потрібні працівники з України для росту економіки Польщі. А з іншого – політичні лідери від влади, які менше пов’язані з економікою, говорять нісенітниці про «мільйон українських біженців».
Ще один чинник – українці мало скаржаться на злочини на основі нетерпимості. Минулорічне дослідження виявило, що 18% українців були жертвами нетерпимості на національному ґрунті. Переважно це були усні вияви, але іноді фізичні. Тільки 5% із них зголосилися: 3% – до громадських організацій і лише 2% – до поліції. Такі досить сумні дані.
Українці часто не вважають, що можуть отримати допомогу від правоохоронних органів та що мають право на це. Однак вони мають право. Є конкретні справи, коли правоохоронці карають за злочини на основі нетерпимості. У Польщі в поліції є спеціальні підрозділи, які цим займаються.
Банки і грошові перекази
На ринку нерухомості Польщі почали бачити клієнтів в українцях. У 2017 році українці зайняли перше місце серед іноземців, які купили житло в Польщі. Це не тисячі, але сотні помешкань. Проте така тенденція є.
Ще одна сфера – грошові перекази. Досі українці перевозять значну частину зароблених грошей додому готівкою. Але зростає теж конкуренція між банками та фірмами, які проводять грошові перекази в Україну. Вони шукають банків-партнерів в Україні, щоб надавати послугу з мінімальною комісією. Тому відкриття українцями рахунків у польських банках і перекази в Україну займають дедалі більшу нішу, адже переказати гроші безпечніше, ніж везти велику суму готівки самому.
Українці досі не довіряють онлайн-переказам, бо бояться, що Україна забере в них частину грошей, оподаткує тощо.
Досі багато роботодавців платили готівкою. Віднедавна влада Польщі вимагає, щоб платили на картку. Тому банки починають активніше входити в гру і конкурувати за клієнтів. Тепер багато українців змушені відкривати рахунок в польському банку і самі вже вирішують, чи переказувати гроші в Україну, чи зняти і везти готівкою.
Також у Польщі відкриваються українські мережі – перукарень, крамниць, кафе, салонів краси. Українські лікарі, які не можуть працювати за професією, перекваліфіковуються на масажистів і терапевтів, йдуть у навколомедичну сферу, де не потрібно нострифікувати диплом та підтверджувати кваліфікацію.
Мобільні оператори
Мобільні оператори Польщі вже давно звернули увагу на українських клієнтів. Тепер великі мобільні оператори активно конкурують за них.
Перший польський оператор, який колись звернув увагу на українців, – Т-mobile та їх дочірній оператор Heyah. Зараз вони зберігають лідерство. Однак конкуренція є. Раніше українськими клієнтами були переважно старші люди, тому оператори насамперед пропонували дешеві дзвінки в Україну. Зараз клієнти переважно молодь, тому оператори перейшли на дешевий та швидкісний інтернет.
Довідка
Мирослава Керик – історик, соціолог, фахівець у справах міграції і української спільноти в Польщі. Президент Фонду «Наш Вибір» і редакторка місячника «Наш Вибір». Викладає в Університеті Лазарського у Варшаві. Її діяльність спрямована на інтеграцію української спільноти в Польщі та реалізацію науково-дослідницьких проектів у сфері міграції.
Фонд «Наш вибір» діє від 2004 року. Його започаткували українці та поляки з Варшави. Працює для розвитку співпраці між Польщею та Україною у сфері культури, освіти, політики, економіки та поширення ідей демократії і цінностей громадянського суспільства. Допомагає громадянам України в юридичних питаннях (легалізація перебування іноземців, пошук праці, медична опіка), організовує зустрічі з представниками влади й адміністративних структур Польщі та України, проводить інформаційну діяльність (газета для мігрантів з України «Наш вибір»).
Ігор Тимоць
