субота, 15 Травень, 2021
pluken
Головна / Новини / Гра в мовчанку Польської Автокефальної Православної Церкви щодо української автокефалії
Фото: president.gov.ua
Фото: president.gov.ua

Гра в мовчанку Польської Автокефальної Православної Церкви щодо української автокефалії

Share Button

Москва тиснутиме на православні Церкви країн колишнього соціалістичного табору, щоб не визнавали Помісної православної української Церкви

У ЗМІ час від часу зʼявляються новини, що Польська Автокефальна Православна Церква (ПАПЦ) підтримує Російську Православну Церкву (РПЦ) і не визнає законність надання автокефалії Православній Церкві України (ПЦУ). У Польщі домінуюча релігія – католицизм. Її сповідує 86,9% громадян. Православ’я друга за кількістю вірних – сповідує 1,31% громадян. Як пояснив PolUkr.net релігієзнавець Дмитро Горєвой, ПАПЦ так само, як інші православні Церкви в країнах колишнього Варшавського блоку, вичікують, намагаючись не займати позиції щодо визнання ПЦУ. Ці Церкви в країнах колишнього соціалістичного табору мали до розпаду СРСР міцні звʼязки з радянськими спецслужбами і на багатьох старших віком православних єпископів у регіоні в Москви є компромат. З цих причин після отримання томосу 6 січня процес визнання ПЦУ чотирнадцятьма іншими православними Церквами буде тривалим і складним.

ПАПЦ вичікує і грається словами, щоб не сказати, чи підтримує створення помісної Церкви в Україні. На білоруському еміграційному телеканалі

«Бєлсат» (працює з Польщі) 19 грудня зʼявилася новина – глава ПАПЦ митрополит Сава підтримав у листі главу Української Православної Церкви Московського патріархату (УПЦ МП) митрополита Онуфрія. У листі, за даними телеканалу, митрополит Сава висловив занепокоєння через «нелегальні дії Константинопольського патріархату» щодо надання самостійності (томосу) ПЦУ. Позаяк портал посилався на УПЦ МП, а новину не опублікували, крім «Бєлсату», жодні поважні мас-медіа ні в Польщі, ні в Україні, то PolUkr.net запитав безпосередньо в ПАПЦ, чи писали вони такого листа, як ставляться до створення УПЦ та чи визнають її після отримання томосу.

PolUkr.net отримав відповідь від секретаря канцелярії митрополита Сави, отця Єжи Дорошкевича, яка, втім, мало що прояснила: «У мас-медіа помилково тлумачать позицію ПАПЦ. Наша Церква від самого початку появи проблеми самостійної України підтримувала і підтримує сьогодні самостійність Церкви України. Проте збудованої, спираючись на канонічно-догматичні норми».

PolUkr.net попросив релігієзнавця, директора Центру релігійної безпеки в Україні Дмитра Горєвого пояснити поведінку ПАПЦ.

«ПАПЦ намагається зайняти якомога нейтральнішу позицію щодо створення ПЦУ, – відзначає релігієзнавець Горєвой. – Тому не каже нічого конкретно. Проте РПЦ стимулює висловлюватися вкрай негативно щодо створення ПЦУ, не підтримувати процесу. Задля цього депутат Верховної Ради Вадим Новинський їздив на зустріч із митрополитом Савою до Варшави. Було кілька спроб УПЦ МП інформаційно перекрутити позицію ПАПЦ. Був начебто лист від глави ПАПЦ до глави УПЦ МП, де польська Церква висловлювала повну підтримку позиції РПЦ і засуджувала автокефалію ПЦУ. Але в УПЦ МП відмовилися показати лист, зазначивши лише, що серйозним людям слід довіряти. Листа цього так ніхто й не бачив».

«Польська Церква насправді більш-менш нейтрально ставиться до створення помісної Церкви в Україні, бо всередині ПАПЦ є різні точки зору, – продовжує Горєвой. – Старші єпископи більш промосковські. По-перше, вони сформувалися в період СРСР. По-друге, співпрацювали з КДБ. У польських ЗМІ в 2009 році виник скандал, коли оприлюднили архіви Служби безпеки (СБ) соціалістичної Польщі та виявилося, що митрополит Сава співпрацював з СБ і мав псевдо «агент Юрек». Це пояснює позицію ПАПЦ. З іншого боку, в польській Церкві є частина молодих єпископів, які позбавлені цих москвофільських настроїв».

«ПАПЦ не спішитиме робити якісь кроки щодо визнання чи невизнання УПЦ, – підсумовує Горєвой. – Вони будуть вигадувати максимально заплутані формулювання, схожі на ті, що написали PolUkr.net. “Ми не проти автокефалії ПЦУ, але щоб це було канонічно” – це капітан-очевидність, бо будь-яка церква буде підтримувати те, що відповідає канонам. Відповідь у стилі: “Ось біла стіна – вона біла, бо білого кольору” – це словесна еквілібристика, за якою мало сенсу. Але повідомлення таке – утримуємося від засудження чи визнання, будемо вичікувати і спостерігати, як розгортається ситуація, а потім подумаємо, як реагувати. Схожі позиції займає чеська та грузинська православні Церкви. Тобто всі Церкви колишнього соціалістичного табору».

Православні Церкви Варшавського блоку на службі у Сталіна

На прохання PolUkr.net розповісти про історію створення ПАПЦ релігієзнавець Горєвой зазначив: «Православ’я в Польщу прийшло ще в Середньовіччі від Київської Митрополії. Коли в ХХ столітті Польща відновила незалежність, то до складу ІІ Речі Посполитої увійшли землі Західної України та Західної Білорусі зі значним відсотком православного населення. Для цих людей польський уряд у 1920-х добивався автокефалії від Константинополя. 1924 року утворилася ПАПЦ. У томосі про автокефалію ПАПЦ сказано, що акт передачі Київської Митрополії Московському патріархату в 1686 році суперечив церковним канонам. На те ж зараз Константинополь посилається щодо автокефалії Україні. ПАПЦ майже на 100 років раніше домоглася того, чого зараз хоче Україна».

«Після ІІ Світової війни СРСР почав контролювати країни Варшавського блоку, – веде далі Горєвой. – Москва почала тиснути на поляків і ПАПЦ відмовилась від автокефалії і перейшла до лона РПЦ. У 1948 році отримала томос від РПЦ. Для Сталіна було принципово показати, що не тільки Константинополь, а й Москва може видавати томос. Константинополь не визнав цього відречення під тиском репресивних органів».

«Тому зараз ПАПЦ є однією з 14 самостійних помісних православних Церков, – підсумовує Горєвой. – Жодна з них не підпорядковується Константинополю. Вони повністю незалежні. Константинополь досі вважає, що ПАПЦ отримала автокефалію 1924 року та стала в диптиху 12-ою православною церквою в світі. Диптих – перелік православних Церков, що отримали незалежність, в хронологічному порядку. Наприклад, 13-ою стала Албанська Православна Церква. ПЦУ стане 15-ою».

Визнання УПЦ 14 іншими православними Церквами буде процесом тривалим і непростим

На запитання Polukr.net, який вплив Москва може впливати на митрополитів ПАПЦ, Горєвой відповів: «Формально ПАПЦ завжди була незалежною. Але до 1991 року дуже залежала від Москви. У радянський час стати православним єпископом без згоди КДБ було неможливо. Важко визначити, наскільки зараз польські єпископи залежні від ФСБ, але, вочевидь, на багатьох із них є компромат, і їхня проросійська позиція на православній арені опосередковано це підтверджує.

Polukr.net поцікавився, наскільки важливою серед православних Церков є ПАПЦ, в якій близько 150 тисяч вірних і 244 парафії (для порівняння – до об’єднання в Українській Православній Церкві Київського патріархату було 12,8 млн вірних і 5114 парафій). Релігієзнавець зауважив: «В православних немає критерію поділу за чисельністю церков. ПАПЦ є рівною з іншими православними Церквами і її голос дорівнює голосу РПЦ, в якій близько 35 тисяч парафій і 100 мільйонів вірних».

А також, на запитання Polukr.net, чи для України важливо, щоб після отримання томосу всі 14 православних Церков визнали помісну українську Церкву, Горєвой відзначив: «Це дуже важливо і буде означати успіх чи провал української автокефалії. Визнання УПЦ іншими православними Церквами буде процесом тривалим і непростим. Якщо отримання томосу може бути доволі швидким рішенням, то визнання може тривати достатньо довго, не без «допомоги» Москви, яка зацікавлена, щоб якомога менше Церков визнали автокефальну українську Церкву».

Довідка

Позиція глави ПАПЦ Сави щодо надання автокефалії (томосу) УПЦ:

Митрополит Сава в інтерв’ю польському виданню Еkumenizm: “Позиція нашої Церкви (ПАПЦ) була і є ясною – автокефалію (православній церкві в Україні) можна надати лише тоді, коли буде єдина держава, а Церква не буде внутрішньо розділеною. Це умова канонічна та догматична. В Україні немає єдиної держави, бо досі триває конфлікт довкола Луганської та Донецької областей, а також Криму. Відтак немає єдності та не виконана догматична норма. Кожен народ у незалежній державі повинен мати свою самостійну Церкву і така ж позиція нашої Церкви. Ми вислали до всіх Церков нашу думку і патріарх Московський подякував нам за відповідь. Це не так, що Москва сказала, що ніколи не дозволить автокефалії (православній Церкві в Україні). Є подяка патріарха (УПЦ МП Онуфрія), що православна Церква в Польщі підкреслила канонічність застосування догматичних норм і церковних канонів у цій справі. На жаль, до справи втрутилися політики”.

Митрополит Сава в інтерв’ю польському виданню Polityka: “Я вважаю, що кожна нація має право на власну помісну Церкву. Від початку, коли з’явилося питання про автокефалію для України, я був за, але на умовах, прийнятих у нашому церковному праві. За нашими канонами, анафема знімається тим, хто її наклав. Українські розкольники, які створили Київський патріархат і автокефалію, виключені з лона церкви Московським патріархатом 20 років тому, і тільки він має право відновити їх у лоні церкви, а не Константинопольський патріарх Варфоломій. Звісно, за умови, що розкольники покаються і відбудуть покуту. Пізніше можуть прийняти освячення і тоді почати створювати автокефальну Церкву в Україні. На жаль, це зараз нереально. Речі зайшли задалеко. Усе це пов’язано з гордістю Філарета, якого використав перший президент України Леонід Кравчук. Усе частіше гадаю, що справа знаходиться зараз лише в руках Бога. Інакше не вийдемо з цієї ситуації, створеної сатаною. Переконаний, що українська влада має спочатку об’єднати країну, завершити війну, а потім лише займатися справами церкви”.

Ігор Тимоць

Share Button

Також перегляньте

Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

Відновив роботу пішохідний пункт пропуску на українсько-польському кордоні

Сьогодні опівночі відновив роботу пункту пропуску «Шегині-Медика» на кордоні з Польщею у Львівській області, в …