Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
У Варшаві та Свіноуйсцє відбулося дводенне Х засідання Парламентської асамблеї Україна-Польща. Першого дня депутати України і Польщі обговорили енергетичну безпеку в регіоні та координацію дій двох країн щодо блокування будівництва «Північного потоку-2», військову співпрацю та перспективи поглиблення відносин України з ЄС і НАТО, а також співпрацю у сфері молодіжного обміну. За результатами першого дня ухвалили спільну резолюцію, в якій, зокрема, засудили російську агресію і закликали Москву звільнити усіх українських політв’язнів. Другого дня депутати відвідали LNG-термінал для скрапленого газу в Свіноуйсцє, що на узбережжі Балтійського моря. Серед учасників української делегації була член Групи міжпарламентських зв’язків України з Польщею Оксана Юринець. Polukr.net розпитав її про досягнення та враження від поїздки.
– Чого вдалося досягти під час поїздки?
– Найперше – це резолюція, яку прийняли під час асамблеї. Там висловлено солідарність Польщі з нами щодо заклику до Москви звільнити усіх наших політв’язнів.
Крім того, в нас була добра нагода сказати польським колегам «Дякую!» за підтримку нас на рівні асамблеї НАТО, яка відбулася 28 травня у Варшаві. Ця асамблея підтримала українські амбіції щодо вступу в Альянс. Політичне керівництво Польщі має теж одноголосну риторику щодо військової підтримки України.
Наші з польськими колегами думки збіглися також щодо шкідливості для безпеки Європи проекту «Північний потік-2» (розширення газопроводу по дну Балтійського моря, яким російський газ йтиме напряму до Німеччини – Polukr.net). Цей трубопровід підсаджує країни Євросоюзу на російську голку енергетичної залежності.
У Варшаві ми знаходилися серед друзів і партнерів, які добре розуміють наші проблеми і те, що відбувається в нашому регіоні. Більше того, Польща – одна з країн НАТО, яка чи не найбільше витрачає на оборону. Варшава знає, які загрози несе їй Москва. Тому на асамблеї ми відчули від польських колег абсолютне розуміння і підтримку.
– У чому суть цієї асамблеї?
– На таких заходах, як асамблея, парламентарі двох країн виробляють спільне бачення подальшої співпраці, яке виливається потім в план дій та конкретніші речі.
Наша спільна революція стала наочним досягненням асамблеї. Ми домовилися, що будемо намічати план дій і проводити такі зустрічі надалі частіше. Формат асамблеї дозволяє робити такі документи, як резолюція. Потім ці документи беруть до уваги під час розгляду конкретніших проектів на рівні ЄС, НАТО чи міжпарламентської співпраці.
Тобто прийнята резолюція – документ, на який потім можна посилатися, коли будемо говорити про спільні наміри і задуми. Тому ці підготовчі речі для подальшої співпраці та комунікації між парламентами країн – важливі. Це дає перспективи виводити наші відносини з критичного рівня на рівень стратегічної співпраці, якого так потребують обидві країни.
Дуже добре, що ми могли обговорити багато речей. Нам, наприклад, важливо було почути позицію Польщі щодо Угорщини. Ми в цьому питанні теж отримали підтримку від польських колег.
– Розкажіть про візит на термінал зрідженого газу.
– Важливо, що відбувся цей візит на термінал зрідженого газу в Свіноуйсцє. Там нам наочно показали, що таке енергетична безпека країни. Тому найбільш визначною в контексті асамблеї була поїздка саме туди.
Із Варшави нас спеціальним літаком доправили до цього міста на березі Балтійського моря, щоб ми на власні очі побачили, як виглядає цей термінал.
Цей завод дозволить забезпечити незалежність Польщі, а також в перспективі України, від енергетичної голки Росії. Тому це велика можливість для співпраці. Ми домовилися, що це питання часу, але співпраця щодо транспортування скрапленого газу в Україну має бути активною. У майбутньому, думаю, будемо приймати скраплений газ із цього терміналу. Це справа нашої з Польщею безпеки.
Інші країни Європи не розуміють загроз зі сторони Росії. Таке розуміння є тільки в Польщі, Литви, Латвії та Естонії, які межують з Росією та яким вона безпосередньо загрожує.
Також на асамблеї згадували про Польсько-литовсько-українськy бригаду. До речі, заступник голови Парламентської асамблеї НАТО, депутат Сейму і екс-міністр оборони Литви Расою Юкнявічене на минулих вихідних була з візитом у Львові на моє запрошення. Вона змогла відвідати нашу Академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного й обговорити з нами європейські та євроатлантичні перспективи України.
У Варшаві домовилися, що наступного разу наша асамблея поїде на Яворівський полігон, щоб подивитися, як тренується наша Польсько-литовсько-українська бригада та інші західні партнери України.
Польща, Литва та Канада найбільше з-поміж членів НАТО зараз допомагають Україні військово, а також інтегруватися в структури Альянсу, щоб в майбутньому ми могли приєднатися до цього безпекового об’єднання. Голос Канади для нас зараз особливо важливий, бо вона головує у «Великій сімці».
– Якою була атмосфера візиту?
– Атмосфера була дуже позитивною та дружньою. Якщо втіляться в життя попередні слова наших польських колег, сказані на асамблеї НАТО у Варшаві, то наші багатомільйонні нації зможуть створити велику і потужну силу в ЄС. У нас є спільне розуміння, хто нині ворог, і що нам слід діяти пліч-о-пліч.
– Які висновки для себе зробили з поїздки?
– Дуже задоволена. Ми намітили з польськими колегами план співпраці. Співголова міжпарламентської групи дружби Польща-Україна та віце-маршалок Сейму Беата Мазурек пообіцяла, що з делегацією приїдуть незабаром до Криворівні (село в Івано-Франківській області, відоме тим, що режисер Сергій Параджанов знімав тут фільм «Тіні забутих предків» – Polukr.net) на запрошення депутата Миколи Княжицького. Найімовірніше, це буде 26-27 червня.
Ми побачили в польських колег розуміння, що в наших руках спільне сьогодення і майбутнє. У цьому напрямкові будемо рухатися надалі разом із польськими партнерами.
Довідка
Оксана Юринець – глава підкомітету з питань регіонального і транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС, член української частини Парламентської асамблеї Україна-Польща.
Народилася 27 лютого 1978 року в селі Коти Яворівського району Львівщини. У 2001 році отримала диплом магістра у «Львівській політехніці» за спеціальністю економіка і менеджмент. У 2006 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Формування конкурентної стратегії підприємства». У 2006 році стала доцентом кафедри менеджменту організацій. Від серпня 2017 року — професор кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності.
У 2005-2014 роках — приватний підприємець із виготовлення і реалізації будівельних матеріалів.
З 2010 до 2014 року — депутат Львівської обласної ради. Від 2014 року — народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», група «УДАР». У парламенті стала членом комітету з питань євроінтеграції, очолила підкомітет з питань регіонального і транскордонного співробітництва між Україною і країнами ЄС. Також увійшла до складу групи з міжпарламентських звʼязків із Польщею та постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО.
Розмовляв Ігор Тимоць
