Польсько-український портал Portal Polsko-Ukraiński jest portalem internetowym o charakterze analityczno-informacyjnym
Схожі статті
Верховна Рада прийняла закон про Вищий антикорупційний суд (ВАС). Це було умовою МВФ та інших західних кредиторів для надання наступного траншу кредиту. Без грошей західних партнерів макроекономічне становище України та стабільність гривні були під загрозою. Як пише «Центр протидії корупції», ключову роль у доборі суддів ВАС, за цим законом, надали міжнародним експертам, як цього й вимагав Захід.
Відтак при Вищій кваліфікаційній комісії суддів створять Громадську раду міжнародних експертів, до якої увійдуть 6 осіб. Ця рада матиме право вето щодо сумнівних кандидатів у судді ВАС. Експертів виберуть міжнародні організації з осіб, які мали досвід правоохоронної чи суддівської роботи. На посади суддів зможуть претендувати судді, адвокати, науковці. Усі невиправдано високі кваліфікаційні вимоги до кандидатів виключені. ВАС займатиметься лише справами топ-корупції, які розслідує Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Ці справи не можна буде передати до іншого суду. ВАС діятиме як суд першої інстанції. Апеляції розглядатиме окрема Апеляційна палата цього ж суду, у складі якої будуть окремі судді. Касаційною інстанцією залишиться Верховний Суд (ВС), але окремого добору антикорупційних суддів до ВС не буде. ВАС запрацює, коли оберуть 35 суддів.
Про те, коли запрацює ВАС і як убезпечити його незалежність, Polukr.net запитав у експерта Громадської ради доброчесності (дорадчий орган без права голосу, що визначає відповідність кандидата на посаду судді критеріям професійної етики і доброчесності – Polukr.net) Романа Куйбіду.
– Наскільки Україна наблизилася до створення антикорупційного суду?
– Це не фінальний етап. Від початку року набрали чинності зміни до Конституції, які вимагають для створення нових судів спеціального закону. Законопроект щодо цього має внести Президент після консультацій з Вищою радою правосуддя. Тож потрібно, щоб Президент вніс, а Рада проголосувала за закон, який складається буквально з одного речення – про створення ВАС.
Закон, який прийняли, описує діяльність суду, але не створює його. Тож потрібна формальність – подання відповідного законопроекту та позитивне голосування. Якщо буде політична воля, це можна зробити швидко, але знаючи нашу владу, думаю, не минеться без затягування процесу.
– Чи зараз, без цього формального документа, рішення Ради відповідає вимогам МВФ і Венеціанської комісії? Чи розблокована можливість нового траншу для України?
– Мені невідомі останні вимоги МВФ щодо Антикорупційного суду. Тільки те, що публікували раніше. Там була чітка прив’язка до вимог Венеціанської комісії. Якщо цей описовий закон відповідатиме вимогам, то наступний транш буде найближчим часом.
Поки що текст проголосованого закону не опублікований на сайті Верховної Ради, тож я його не читав. Мало хто його бачив взагалі з усіма правками. А в нас у депутатів є нехороша традиція – дописувати і вносити зміни в уже проголосований закон. Тому хочу побачити кінцевий документ і вивчити його. Але бачив новину, що керівництво Венеціанської комісії привітало прийняття закону. МВФ був стриманіший – можливо, вони теж не читали кінцевого тексту і чекають такої нагоди.
Наскільки знаю, то в питанні створення ВАС українська влада та Венеціанська комісія постійно контактували. Й останні правки до закону, які вносили, мабуть, були узгоджені з комісією. Сюрпризів для західних партнерів, надіюся, не буде.
– Наскільки можна сподіватися, що цей суд буде справді незалежним від Президента та інших гілок влади в Україні?
– Цього прагнуть західні партнери та українське громадянське суспільство, але наразі важко спрогнозувати, наскільки він справді буде незалежним в реаліях України. Наша влада зберегла можливості активно впливати на процес створення суду та добору суддів. Не виключаю, що ці можливості використають для певного узалежнення суду в майбутньому. Власне, участь у доборі суддів міжнародних експертів була необхідна, щоб забезпечити довіру до процесу обрання суддів ВАС як з боку українського суспільства, так і західних партнерів.
За результатами конкурсу і добору суддів до Верховного Суду в українського суспільства виникло багато запитань і мало довіри до чесності відбору суддів.
– Частина суддів Верховного Суду не пройшла відбору Громадської ради доброчесності, до якої ви належите.
– Це так, але проблема глибша. Близько 30 суддів пройшли попри негативні висновки Громадської ради доброчесності. Однак проблема в тому, що Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) могла маніпулювати балами під час оцінки та відбору кандидатів у судді ВС. Тобто через маніпуляції цієї комісії можна було включити в коло кандидатів-переможців будь-яку особу, яка далеко не найкраща. У нас були претензії до непрозорості та оцінювання ВККС під час конкурсу. Процес відбору був закритим і непрозорим, виставляння балів – незрозумілими. Тому там були цілком можливі зловживання.
Таке враження, що у прийнятому варіанті закону про ВАС кандидатів у судді буде визначати теж ВККС. Це дає владі можливість впливати на процес створення ВАС. Достатньо певним політичним силам протягнути в цей список кандидатів своїх юристів і адвокатів. До них може не бути серйозних претензій щодо доброчесності від зовнішніх експертів. Тобто останні зможуть оцінювати тільки тих, кого вибере ВККС. Так у ВАС можуть опинитися “сірі мишки”, які мають зв’язки з певними політичними силами.
– Коли реально може почати діяти ВАС?
– В реаліях України прогнозувати дуже складно. За політичної волі це можна зробити за рік. Дуже оптимістичний прогноз – якби всі діяли щодня і заодно, пліч-о-пліч, не покладаючи рук, у що не вірю, то за півроку. Влада ж не має інтересу до створення цього суду.
Для запуску ВАС потрібно, по-перше, подати в Раду і позитивно проголосувати за закон про утворення такого суду. По-друге, узгодити закон, який Рада прийняла 7 червня, з законом про судоустрій і статус суддів. Із законом про ВАС створюється нова незалежна судова інституція, тож певні процедури і процеси накладаються. Деякі повноваження ВАС пересікаються з повноваженнями інших судів, виникають юридичні колізії між нормами права. Такого законопроекту в Раді наразі теж немає.
Насправді, коли Президент вносив до Парламенту законопроект про ВАС, їх було 2. Перший – про діяльність ВАС. Другий – про внесення змін до законів про судоустрій і статус суддів. Депутати прийняли тільки перший документ. Другий не проголосували навіть у першому читанні. Тому загроза юридичних колізій існує. Їх можна вирішити на підзаконному рівні, але тоді завжди будуть правові спори і юридичні дискусії щодо різних трактувань суперечливих моментів. Це може вплинути на позови до судів інших інстанцій і так далі. Може виникати багато запитань до легітимності вироків ВАС. А ще потрібне оголошення конкурсу на добір суддів, саме проведення конкурсу. А між тим – формування ради міжнародних експертів. Це все тривалі процеси.
– Щодо формування ради експертів, то, здається, були суперечки, подавати кандидатів до ради зможуть уряди країн чи міжнародні організації? Звучала критика, що можуть взяти організації з сумнівними іменами.
– Наскільки зрозумів, то в тексті, який прийняли, йдеться про міжнародні організації, з якими має підписані договори Україна. Туди, наприклад, не потрапляє Світовий банк, Євросоюз як міждержавна, а не міжнародна організація. Щодо цього пункту, то, справді, не все до кінця зрозуміло.
– Кого саме буде судити ВАС?
– ВАС буде розглядати справи топ-корупціонерів, де замішані чиновники найвищих категорій, а сума хабара перевищує 850 тис. гривень. Наскільки мені відомо, йдеться про всіх, хто був під підсудністю НАБУ. Це топ-чиновники, зокрема судді та прокурори, колишні та чинні міністри, президенти.
ВАС буде розглядати справи, які будуть подаватися, коли суд почне діяти. У законі є прив’язка не до початку розслідування справи, а до початку роботи суду. Теперішні антикорупційні справи НАБУ, які є в судах, ВАС не буде розглядати.
– Які покарання можуть чекати на топ-корупціонерів?
– Це серйозні покарання – позбавлення волі та конфіскація майна, штрафи та інші санкції. Якщо будуть причетні члени родин, то, можливо, вони теж будуть залучені до справ.
– Наскільки велика ймовірність, що суд таки буде створено і що він буде справді незалежний?
– Щодо самого створення, то я досить оптимістичний. Щодо незалежності – менше. Зважаючи на досвід відбору суддів Верховного Суду, я трохи скептично налаштований до незалежності ВАС. Проте не втрачаю віри, що це вдасться зробити. Однак це буде дуже тяжко, чинитимуть шалений опір всі, хто може постраждати. На опір цій незалежності кинуто дуже багато зусиль.
Мені видається, що депутати надто легко проголосували за цей закон 7 червня, далі справа не йтиме так легко і гладко. Очевидно, вони бачать для себе якісь гарантії. Вважаю, найбільша боротьба ще попереду. Особливо під час добору суддів та роботи суду.
– Чи буде успіх формування справді незалежного суду залежати від західних донорів України та тиску українського суспільства?
– Думаю, щоб долати опір створенню незалежного суду з боку політичних сил, буде потрібна тісна співпраця між радою міжнародних експертів, західними донорами та українським громадянським суспільством. Звичайно, будь-якому іноземцеві буде складно знайти релевантну інформацію про кандидатів, зважаючи на безліч українських реєстрів, тому він потребуватиме допомоги від активістів з громадянського суспільства. Тільки спільною працею можна буде чогось досягнути.
Завжди залишаються можливості для маніпуляцій, затягування процесу, різних підводних каменів. Але надія на незалежний суд є. Прийняття закону про діяльність ВАС було потрібне, бо досі жодного вікна можливостей не було. Головне ці можливості не змарнувати. І ми на початку процесу, а не його завершенні.
Довідка
Роман Куйбіда – народився в Тернополі, живе в Києві. Закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Тепер там викладає. Кандидат юридичних наук.
Член правління Центру політико-правових реформ, головний експерт із судової реформи Реанімаційного пакету реформ, член Громадської ради доброчесності з питань судової реформи.
Брав участь у підготовці Закону «Про судоустрій і статус суддів» (прийнятий у 2016 році), проектів Кримінального процесуального кодексу (прийнято у 2012 році), Закону «Про доступ до судових рішень» (прийнятий у 2005 році), Кодексу адміністративного судочинства і Цивільного процесуального кодексу (набрали чинності у 2005 році). Автор і співавтор близько 50 наукових і навчально-методичних праць.
Розмовляв Ігор Тимоць
