«Міграція українців до Польщі відповідає інтересам обох країн, бо задовольняє потреби польського ринку праці в робочій силі в умовах, коли економіка Польщі успішно розвивається, а багато польських працівників виїхало в інші країни ЄС”, – йдеться у висновках дослідження «Чи є сучасна міграція з України до Польщі (не)тривалим явищем?», яке провели польський і український соціологи Марта Ярошевич і Олена Малиновська. Презентація їхньої праці відбулася під час VIII Форуму «Україна-Польща».
У дослідженні зазначено, що «це забезпечує дохід багатьох українців та знижує соціальну напругу в Україні. Забезпечення легального працевлаштування українців у Польщі та їх належного соціального захисту, гарантування їх культурних та освітніх потреб у Польщі може бути лише за умов співпраці України з Польщею».
Названо низку пунктів, які сприятимуть такій безпечній трудовій міграції, зокрема: «посилення контролю над посередниками з працевлаштування, співпраця між країнами щодо соціального страхування, сприяння ефективному використанню зароблених мігрантами за кордоном коштів для розвитку регіонів їх походження та створення там нових робочих місць, розвиток інфраструктури на кордоні, збільшення кількості пунктів пропуску, системне консультування трудових мігрантів щодо їх прав і обов’язків в країні працевлаштування та небезпек нелегального працевлаштування, зміцнення дипломатичних і консульських установ України в Польщі, щоб вони краще надавали послуги і допомагали мігрантам, збільшення державної підтримки українських організацій у Польщі, сприяння самоорганізації мігрантів, розвитку української освіти та культури за кордоном».
«Еміграція з України до Польщі швидко не завершиться, – розповів під час форуму експерт Інституту міжнародних студій Варшавського університету Анджей Шептицький. – Якщо брати Польщу після входу в ЄС, то наш ВВП ріс в середньому на 4% в рік. За останні 15 років з Польщі виїхало понад мільйон трудових мігрантів. Вони не спішать повертатися, навіть попри покращення ситуації в польській економіці. Без радикального покращення економічної ситуації в Україні та завершення війни на сході явище трудової міграції не піде на спад. Однак, коли ситуація покращиться, не факт, що ці трудові мігранти повернуться теж».
«Польща тривалий час була моноетнічною, – продовжує експерт. – Наплив українських мігрантів, незважаючи на їхню культурну близькість, зумовлює низку викликів. Як-от проблему замикання певних груп у своєму середовищі, гетто. Циркулярний характер трудової міграції українців змушує їх жити весь час «між». Повноцінна міграція передбачає перенесення центру життя до країни-еміграції. Це, наприклад, спричиняє, що одне помешкання в Польщі винаймає багато українців, які не мають ні можливості, ні планів пов’язати майбутнє з Польщею».
«Ця ситуація має позитивний наслідок для України, бо ці мігранти схильні висилати гроші в Україну, – зауважує Шептицький. – За статистикою, трудові мігранти після 5 років перестають висилати гроші додому. Циркулярна міграція цьому заважає, без огляду на те, скільки часу минуло. Сценарій на майбутнє можна окреслити як позитивний, коли, за прикладом французько-іспанської міграції, 2 близькі народи інтегруються, зберігаючи свою ідентичність. Наприклад, недавно прем’єром Франції став політик, який народився в іспанській Каталонії. Також можливі негативні сценарії. Як-от утворення гетто, ріст в Польщі ксенофобії щодо чужих».
«Також є еволюція української громади в Польщі – відносини між українською національною меншиною, яка одвічно жила в Польщі, та новими мігрантами, які теж стали громадянами Польщі, – продовжує Шептицький. – Ці дві українські громади зливаються і розшаровуються. А отже, українська громада в Польщі розвивається і змінюється, що теж наразі мало досліджене».
«Українські роботодавці з цієї міграції мають зробити свої висновки – тепер за працівника вони змагаються не з конкурентами по Україні, а зі всім світом, – розповіла під час форуму експерт Центру економічної стратегії Юлія Руда. – Їм слід подумати, чому українець, перетнувши кордон, не здобувши нових навичок, не підвищивши якість праці, за ту саму роботу отримує в Польщі в 2-3 рази вищу зарплату, ніж в Україні. Причина в продуктивності праці. Вона залежить не лише від знань робітника, але й від інструменту. Умовно, важливо, щоб роботодавці давали не лопату, а комбайн. Щоб була вища додаткова вартість продукту. Щоб бізнес розвивався екстенсивно, а не інтенсивно. Україні слід задуматися не лише про тих, хто виїхав на трудову міграцію за кордон, а й про тих, хто приїхав в Україну».